Початок консультації

1. Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це потрібно.
2. Зверніться до пацієнта, представтеся, вказавши своє ім’я та посаду.
3. Підтвердьте призвище, ім’я та дату народження пацієнта.
4. Поясніть, що включатиме обстеження, використовуючи зрозумілу для пацієнта мову
5. Отримайте згоду на проведення консультування та обстеження

Підготовка до обстеження

6. Відрегулюйте узголів’я кушетки під кутом 45°.
7. Належним чином оголіть грудну клітку пацієнта для обстеження
8. Запитайте пацієнта, чи відчуває він біль на данний момент, перш ніж продовжити клінічне обстеження.

Предмети та обладнання (для госпіталізованих пацієнтів)

9. Шукайте предмети чи обладнання на/або навколо пацієнта, які можуть надати корисну інформацію про його історію хвороби та поточний клінічний стан
10. Життєво важливі показники: таблиці, на яких записуються життєво важливі показники, дадуть інформацію про поточний клінічний стан пацієнта та те, як його фізіологічні параметри змінювалися з часом (монітори, температурні листи)
11. Листи призначення: таблиці призначень у стаціонарі або особисті рецепти можуть надати корисну інформацію про медикаментозну терапію, яку пацієнт нещодавно приймав.

З’ясування основної скарги

12. Використовуйте відкриті, ясні для пацієнта, запитання, щоб встановити скарги пацієнта
13. Деталізація основної скарги:
    • Початок: з’ясуйте, коли вперше з’явилася вказана скарга і чи виникла вона раптово чи поступово.
    • Характер: попросіть у пацієнта описати, як відчувається порушення стану.
    • Динаміка у часі: уточніть, як змінюється симптоматика протягом дня, вночі.
    • Фактори, що погіршують або полегшують симптоматику: що провокує появу скарги, що її збільшує, що зменшує.
    • Тяжкість – за шкалою від 1 до 10, де 10 – найгірша оцінка.
    • Супутні симптоми: уточніть, чи є інші супутні симптоми (наприклад, лихоманка, кашель, мокротиння, задуха, біль у грудній клітині, нудота/блювання, слабкість).
14. Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта.
15. Зробіть узагальнення скарг пацієнта.

Комплексна оцінка

16.  Проведіть скринінг відповідних симптомів інших органах та системах

Анамнез хвороби

17. З’ясуйте, коли та як вперше з’явились скарги; чи звертався пацієнт за медичною допомогою, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався; чи приймав самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то чи змінювався характер скарг на тлі лікування
18. У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних чи інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки
19. З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися до Вас
20. Уточність наявність раніше діагностованих серцево-судинних захворювань, таких як перенесений інфаркт міокарда, порушення ритму, стенокардію, артеріальну гіпертензію, клапанні вади серця або вроджені вади серця, які можуть бути причиною поточних скарг
21. Виключіть інші причини задишки, ставлячи пацієнту уточнюючі питання

Анамнез життя

22. Проведіть скринінг станів, які можуть бути пов’язані з основною скаргою
23. З’ясуйте наявність будь-яких захворювань, які раніше були діагностовані у пацієнта, лікування цих станів та будь-які ускладнення
24. Оцініть наявність рецидивуючих інфекцій в анамнезі
25. З’ясуйте наявність в амнезі кровотеч або синців
26. Уточніть наявність попередніх хірургічних операцій та травм
27. Уточніть наявність у пацієнта алергії, і якщо так, уточніть, яка реакція у нього була на речовину чи інші фактори
28. Hаявні хронічні захворювання: вірусні (ВІЛ, герпес віруси, Helicobacter pylori), аутоімунні хвороби.
29. Медикаментозне лікування: відомості про ліки, включаючи назву, дозування та тривалість прийому.
30. Анамнез гемотрансфузій
31. Сімейна історія: інформація про захворювання, які зустрічалися у близьких родичів пацієнта, таких як батьки чи брати та сестри.
32. Генетична схильність: інформація про сімейні генетичні захворювання або спадкові стани, які можуть мати значення для поточного захворювання.
33. Соціальний анамнез

Об’єктивний огляд

34. Оцінка загального стану пацієнта
35. Проведення загального огляду
36. Оцінка конституції  
37. Оцінка ступеня вгодованості
38. Шкіра
39. Слизові оболонки
40. Щитоподібна залоза
41. Оцінка периферійних лімфовузлів
42. Оцінка органів дихання
43. Оцінка серцево-судинної системи
44. Оцінка органів черевної порожнини

Призначення лабораторного дообстеження

45. Загальний аналіз крові з обов’язковим визначенням формули лейкоцитарної, тромбоцитів та ШЗЕ
46. Біохімічне дослідження крові із визначенням рівня сечовини, креатиніну, загального, прямого та непрямого білірубіну, загального білка, сечової кислоти, глюкоза крові
47. Показники коагулограми
48. СРБ
49. Інтерлейкін-6
50. Рівень мозкового натрійуретичного пептиду  (BNP/NT–proBNP)
51. Маркери ушкодження міокрду (високочутливий тропонін, КФК-МВ)
52. Група крові та резус-фактор
53. Маркери гепатитів В та С
54. Клінічний аналіз сечі
55. Молекулярно-генетичне тестування на PRKAR1A

Призначення додаткових інструментальних методів дослідження

56. Рентгенографія органів грудної клітки
57. Електрокардіографія
58. Трансторакальна ехокардіографія
59. Черезстравохідна ехокардіографія
60. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
61. Ультразвукове дослідження судин шиї
62. Комп’ютерна томографія серця в ангіорежимі
63. Магнітно-резонансна томографія з контрастною речовиною на основі гадолінію
64. Фтордезоксиглюкозна позитронно-емісійна томографія
65. Коронарографія
66. Морфологічні дослідження

Встановлення клінічного діагнозу

67. Проведення диференційного діагнозу
68. Визначення ускладнень перебігу
69. Встановлення клінічного діагнозу

Подальші оцінки та дослідження

70. Оцінити прогноз за шкалою Карні
71. Оцінити хирургічні ризика та прогноз після оперативного втручання
72. Консультації мультидисциплінарної команди

Лікування

73. Вибір методики хірургічного втручання
    • резекція міксоми передсердь шляхом серединної торакотомії;
    • резекція міксоми передсердь з невеликого розрізу;
    • торакоскопічна резекція міксоми передсердь;
    • повна ендоскопічна резекція міксоми передсердь (включаючи тотальну торакоскопічну кардіохірургію та роботизовану кардіохірургію).
74. Медикаментозна терапія
75. Довгостроковий моніторинг

Завершення консультаціі

76. Проведіть узагальнення основних моментів анамнезу пацієнта та запитайте пацієнта, чи вважає він, що щось пропущено
77. Оберіть дату наступної консультації (встановлення діагнозу, призначення лікування) або проінформуйте пацієнта щодо подальшої тактики
78. Подякуйте пацієнтові за приділений час
79. Утилізуйте ЗІЗ належним чином і помийте руки

Ключові комунікативні навички

• Активне слухання
• Підбиття підсумків
• Виділення вказівних знаків

Початок консультації

1. Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це потрібно.
2. Зверніться до пацієнта, представтеся, вказавши своє ім’я та посаду.
3. Підтвердьте призвище, ім’я та дату народження пацієнта.

4. Поясніть, що включатиме обстеження, використовуючи зрозумілу для пацієнта мову
5. Отримайте згоду на проведення консультування та обстеження

Підтвердьте ім’я та дату народження пацієнта, використовуючи наступні запитання:

В ході консультування пацієнта необхідно ознайомити з переліком можливих ускладнень лікування, очікуваними ризиками та отримати Інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування (форма № 003-6/о), погодити Інформовану добровільну згоду пацієнта на обробку персональних даних (Вкладний листок до облікової форми № 003/о).

Підготовка до обстеження

6. Відрегулюйте узголів’я кушетки під кутом 45°.
7. Належним чином оголіть грудну клітку пацієнта для обстеження
8. Запитайте пацієнта, чи відчуває він біль на данний момент, перш ніж продовжити клінічне обстеження.

Пацієнту можна запропонувати ковдру, щоб дозволити оголення лише тоді, коли це необхідно). Огляд гомілок пацієнта також корисний для оцінки периферичних набряків і ознак захворювання периферичних судин.

Обстеження пацієнта при підозрі на утворення серця проводиться, коли є клінічна картина або зміни в обстеженнях, які відповідають симптоматиці утворення серця. Мета обстеження полягає в тому, щоб визначити, чи є у пацієнта ознаки саме доброякісного утворення серця.

Клінічні ознаки, пов’язані з утворення лівого передсердя включають:

• Задишка: пацієнти можуть скаржитися на задишку або відчуття недостатнього подиху, особливо при фізичному навантаженні або у положенні лежачи, в тяжких випадках задишка турбує у спокої.
• Серцебиття: при наявності утворення у лівому передсерді може виникати нерегулярний або швидкий серцевий ритм, так як воно може впливати на провідну систему серця.
• Біль у грудях: у деяких випадках утворення у лівому передсерді може спричиняти біль або дискомфорт у грудях, особливо при збільшенні розміру останнього та його впливу на оточуючі структури. Цей біль може бути подібним до болю при стенокардії.
• Синкопе або непритомності: утворення в серці можуть впливати на кровообіг та знижувати кровопостачання мозку, що може призводити до втрати свідомості або непритомності.
• Синдром кільця: утворення у лівому передсерді може спричиняти синдром кільця, коли воно затискає сосуди або стискає структури в навколишньому просторі. Це може призводити до таких симптомів, як набряки, біль або оніміння в нижніх кінцівках.
• Симптоми емболії: у деяких випадках утворення у лівому передсерді може відділятися і потрапляти до кровотоку, як емболічний матеріал. Це може спричинити симптоми, пов’язані з тромбоемболічними ускладненями у важливих органах, таких як мозок, легені, нирки. Ці зміни можуть проявлятися такими симптомами, як оніміння та слабкість у кінцівках, розлади мови (втрата здатності говорити чи розуміти мову, утруднення висловлювання думок чи нечітка мова), втрата зору або його утруднення, головний біль, судоми, втрата свідомості, порушення рівноваги. При легеневій локалізації характерна задишка, кашель, кровохаркання, втрата свідомоссті на фоні гіпотензії.

Предмети та обладнання (для госпіталізованих пацієнтів)

9. Шукайте предмети чи обладнання на/або навколо пацієнта, які можуть надати корисну інформацію про його історію хвороби та поточний клінічний стан
10. Життєво важливі показники: таблиці, на яких записуються життєво важливі показники, дадуть інформацію про поточний клінічний стан пацієнта та те, як його фізіологічні параметри змінювалися з часом (монітори, температурні листи)
11. Листи призначення: таблиці призначень у стаціонарі або особисті рецепти можуть надати корисну інформацію про медикаментозну терапію, яку пацієнт нещодавно приймав.

Пацієнти з підозрою на доброякісне утворення серця потребують госпіталізації для проведення лікування.

З’ясування основної скарги

12. Використовуйте відкриті, ясні для пацієнта, запитання, щоб встановити скарги пацієнта
13. Деталізація основної скарги:
    • Початок: з’ясуйте, коли вперше з’явилася вказана скарга і чи виникла вона раптово чи поступово.
    • Характер: попросіть у пацієнта описати, як відчувається порушення стану.
    • Динаміка у часі: уточніть, як змінюється симптоматика протягом дня, вночі.
    • Фактори, що погіршують або полегшують симптоматику: що провокує появу скарги, що її збільшує, що зменшує.
    • Тяжкість – за шкалою від 1 до 10, де 10 – найгірша оцінка.
    • Супутні симптоми: уточніть, чи є інші супутні симптоми (наприклад, лихоманка, кашель, мокротиння, задуха, біль у грудній клітині, нудота/блювання, слабкість).
14. Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта.
15. Зробіть узагальнення скарг пацієнта.

Доброякісне утворення серця – міксома передсердь може проявлятися різними клінічними проявами:

Деталізація основної скарги

Задайте пацієнту уточнюючі запитання стосовно задишки:

Деталізація скарг на задишку може допомогти точніше визначити її причину та вибрати відповідне лікування:

Характер задишки:

• «Як би ви описали свою задишку? (наприклад, утруднення дихання, прискорене дихання, відчуття нестачі повітря, утруднений видох чи вдох)»
• «Як часто виникає задишка? (наприклад, при фізичному навантаженні, у спокої, вночі, у горизонтальному положені)»
• «Скільки часу триває задишка? (наприклад, кілька хвилин, кілька годин, постійно присутня)»

Чинники, що посилюють задишку:

• «Які дії чи ситуації викликають у вас задишку? (наприклад, фізична активність, стрес, певні пози чи положення тіла, холодна погода)»
• «Що полегшує вашу задишку? (наприклад, спокій, зміна положення тіла, прийняття ліків)»

Супутні симптоми:

• «Чи є у вас інші симптоми, що супроводжують задишку? (наприклад, біль у грудях, кашель, синці, набряки ніг)»
• «Ви спостерігаєте у себе набряки (наприклад, у ногах, на обличчі, животі)?»

Зберіть додаткову інформацію про скаргу пацієнта за допомогою абревіатури SOCRATES.

Абревіаура SOCRATES є корисним інструментом для більш детального вивчення кожного з наявних у пацієнта симптомів.

Абревіаура SOCRATES  найчастіше використовується для дослідження болю, але її можна застосувати до інших симптомів, хоча деякі елементи SOCRATES можуть не відповідати всім симптомам.

Будьте ввічливі, використовуйте для запитань «Чи можете Ви сказати мені…?» або «Чи можете Ви описати…?», «Будь ласка скажіть…»

Характер задишки

• Експіраторна задишка
• Змішана задишка
• Рестриктивна задишка
• Обструктивна задишка
• Пароксизмальна задишка
• Васкулярна задишка
• Застійна задишка

При наявності у хворого основної скарги біль у серці скористайтеся запитаннями, викладеними у https://clincasequest.academy/chest-pain-history-taking/

При наявності у хворого перебоїв у роботі серця скористайтеся запитаннями, викладеними у відповідному ОСКІ керівництві

Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта

Ключовим компонентом збору анамнезу є вивчення роздумів, занепокоєнь і очікувань пацієнта, щоб отримати уявлення про те, як пацієнт зараз сприймає свою ситуацію, що його хвилює та чого він очікує від консультації.

Вивчення роздумів, занепокоєнь та очікувань має бути плавним протягом консультації у відповідь на сигнали пацієнтів. Це допоможе переконатися, що Ваша консультація буде більш природною, орієнтованою на пацієнта і не надто шаблонною.

Використовувати структуру аналізів роздумів, побоювань та очікувань необхідно так, щоб це звучало природно у Вашій консультації.

Резюмуйте скарги пацієнта

Підсумуйте те, що пацієнт розповів Вам про свою скаргу. Це дозволяє Вам перевірити, як Ви розумієте анамнез пацієнта, і дає можливість пацієнту виправити будь-яку неточну інформацію.

Коли ви підведете підсумки, запитайте пацієнта, чи є ще щось, що Ви не помітили. Продовжуйте періодично підводити підсумки по мірі проходження решти консультації.

Комплексна оцінка

16.  Проведіть скринінг відповідних симптомів інших органах та системах

• Дослідження по системах включає проведення короткого обстеження на наявність симптомів в інших органах та системах, які можуть мати або не мають відношення до основної скарги. Системне дослідження може також виявити симптоми, на які пацієнт не звернув увагу.
• Рішення про те, про які симптоми запитати, залежить від виявлених скарг та рівню Вашого досвіду.
• Деякі приклади симптомів, які Ви можете відстежувати по кожній системі включають:

Анамнез хвороби

17. З’ясуйте, коли та як вперше з’явились скарги; чи звертався пацієнт за медичною допомогою, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався; чи приймав самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то чи змінювався характер скарг на тлі лікування
18. У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних чи інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки
19. З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися до Вас
20. Уточність наявність раніше діагностованих серцево-судинних захворювань, таких як перенесений інфаркт міокарда, порушення ритму, стенокардію, артеріальну гіпертензію, клапанні вади серця або вроджені вади серця, які можуть бути причиною поточних скарг
21. Виключіть інші причини задишки, ставлячи пацієнту уточнюючі питання

Анамнез захворювання включає наступне:

• Початок хвороби: коли і як почалося захворювання, раптово чи поступово, якими були його перші прояви, значення умов довкілля (професійних, побутових, кліматичних чинників).
• Стан хворого безпосередньо перед захворюванням: чи були психічні травми, перевтома, термічні впливи, похибки в дієті, можливості зараження, передбачувана причина захворювання.
• Перебіг захворювання, послідовність прояви та розвитку різних симптомів, періоди загострення та ремісії.
• Результати проведених раніше досліджень: лабораторні аналізи, рентгенологічні та ЕКГ-дані тощо (в т. ч. за виписними документами з інших стаціонарів).
• Способи лікування, що застосовувалися до вступу до клініки, у т.ч. на амбулаторному етапі: медикаментозні, хірургічні, фізіотерапевтичні, санаторно-курортні, дієтичні та їх ефективність.
• Безпосередні причини цієї госпіталізації: погіршення стану, безуспішність попереднього лікування, надходження у порядку невідкладної допомоги, уточнення діагнозу.
• Зміна у самопочутті хворого за час перебування у клініці.
• За наявності конкуруючого захворювання пишеться другий анамнез хвороби.

Виключіть інші причини задишки:

• Чи буває у вас підвищення температури тіла?
• Чи не було нещодавно епізоду інфекційного захворювання?
• Чи не приймаєте ви глюкокортікостероїди? Тривалість прийому?
• Які хронічні захворювання маєте?
• Чи були нешодавні госпіталізації?
• Наскільки ви активний протягом дня?
• Чи мали Ви найближчим часом псіхо-емоційний стрес?
• Чи були у Вас кровотечі?
• Переносили Ви гострий інфаркт міокарда коли-небудь?
• Чи мали Ви в анамнезі порушення ритму серця?

Задишка при пухлинах легень носить постійний, прогресуючий характер; часто супроводжується  кровохарканням, болем в грудях, кашлем та симптомами пухлинної інтоксикації-стомлюваністю, слабкістю, зниженням маси тілу, відсутністю апетиту.

Інші причини задишки:

• Бронхіальна астма

Задишка при бронхіальній астмі має нападоподібний, експіраторний  характер; супроводжується появою свистячого дихання, відчуттям стискання у грудній клітці та кашлю з виділенням невеликої кількості склоподібного в’язкого мокротиння. Напади задишки, як правило, виникають у ранні ранкові години, усуваються інгаляцією β2-агоністу короткої дії

• Хронічне обструктивне захворювання легень

Задишка при хронічному обструктивному захворюванні легень носить постійний, прогресуючий характер, супроводжується кашлем з виділенням слизу або мокротиння, особливо вранці після пробудження.

• Пневмонія

Задишка при пневмонії супроводжується підвищенням температури тіла, симптомами інтоксикації, кашлем з виділенням мокротиння, нерідко болем в грудній клітці.

• Тромбоемболія легеневої артерії

Задишка при тромбоемболії легеневої артерії виникає раптово, з незрозумілої причини. Часто задишка настільки сильна, що заважає пацієнту розмовляти. Супроводжується болем в грудях коронарного або плеврального характеру, кровохарканням, запамороченням або навіть втратою свідомості, а також симптомами тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок.

• Аритмія

Тахіаритмії, зокрема фібриляція передсердь, часто супроводжуються появою задишки, відчуттям серцебиття, перебоїв в роботі серця, іншими симптомами порушеної гемодинаміки-пітливість, запаморочення, можливо втрата свідомості. Враховуючи пароксизмальний характер порушення ритму,  і задишка носить нападоподібний характер.

• Анемія

Важка анемія нерідко супроводжується задишкою, яка посилюється при найменшому фізичному навантаженні, супроводжується прискореним серцебиттям, стенокардитичними болями в грудній клітці, запамороченням, вираженою слабкістю, підвищеною втомлюваністю.

• Ожиріння

Надмірна вага часто викликає задишку через збільшення навантаження на серцево-судинну систему, тому вона виникає найчастіше при фізичних навантаженнях. Якщо надлишок ваги значний, то задишка може турбувати навіть в стані спокою.

• Панічна атака

Задишка є лише одним з симптомів, що виникають при панічній атаці, виниає нападоподібно і часто супроводжується несподіваним, неконтрольованим, безпричинним відчуттям страху, тривоги, нудотою, відчуттям серцебиття, утрудненого вдиху, сухістю в роті, пітливістю, запамороченням.

• Гіпервентиляція

Задишка є провідним симптомом гіпервентиляційного синдрому, найчастіше пацієнти описують її як раптово виникле відчуття незадоволеності вдихом та нестачі повітря. Враховуючи причину гіпервентиляційного синдрому, задишка часто супроводжується відчуттям тривоги, панічного страху, онімінням, поколюванням.

• Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Задишка є доволі рідкісним симптомом при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі і виникає внаслідок тривалого потрапляння кислого вмісту шлунка в дихальні шляхи після прийому їжі, у горизонтальному положенні або при нахилі вперед. Гастроезофагеальну рефлексну хворобу варто запідозрити за наявності більш специфічних симптомів-печії, відрижки, дискомфорту при ковтанні їжі.

Анамнез життя

22. Проведіть скринінг станів, які можуть бути пов’язані з основною скаргою
23. З’ясуйте наявність будь-яких захворювань, які раніше були діагностовані у пацієнта, лікування цих станів та будь-які ускладнення
24. Оцініть наявність рецидивуючих інфекцій в анамнезі
25. З’ясуйте наявність в амнезі кровотеч або синців
26. Уточніть наявність попередніх хірургічних операцій та травм
27. Уточніть наявність у пацієнта алергії, і якщо так, уточніть, яка реакція у нього була на речовину чи інші фактори
28. Hаявні хронічні захворювання: вірусні (ВІЛ, герпес віруси, Helicobacter pylori), аутоімунні хвороби.
29. Медикаментозне лікування: відомості про ліки, включаючи назву, дозування та тривалість прийому.
30. Анамнез гемотрансфузій
31. Сімейна історія: інформація про захворювання, які зустрічалися у близьких родичів пацієнта, таких як батьки чи брати та сестри.
32. Генетична схильність: інформація про сімейні генетичні захворювання або спадкові стани, які можуть мати значення для поточного захворювання.
33. Соціальний анамнез

Об’єктивний огляд

34. Оцінка загального стану пацієнта
35. Проведення загального огляду
36. Оцінка конституції  
37. Оцінка ступеня вгодованості
38. Шкіра
39. Слизові оболонки
40. Щитоподібна залоза
41. Оцінка периферійних лімфовузлів
42. Оцінка органів дихання
43. Оцінка серцево-судинної системи
44. Оцінка органів черевної порожнини

Шукайте предмети чи обладнання на або навколо пацієнта, які можуть надати корисну інформацію про його історію хвороби та поточний клінічний стан:

• Медичне обладнання: зверніть увагу на будь-які пристрої для подачі кисню, реєстрації ЕКГ, ліки, катетери (зверніть увагу на об’єм/колір сечі) та внутрішньовенний доступ.
• Засоби для пересування: такі предмети, як інвалідні візки та допоміжні засоби для ходьби, дають інформацію про поточний статус мобільності пацієнта.
• Подушки: пацієнти із застійною серцевою недостатністю зазвичай страждають від ортопное, що заважає їм лежати рівно. У результаті вони часто використовують кілька подушок, щоб підпертися.
• Життєво важливі показники: таблиці, на яких записуються життєво важливі показники, дадуть інформацію про поточний клінічний стан пацієнта та те, як його фізіологічні параметри змінювалися з часом.
• Баланс рідини: діаграми балансу рідини дадуть інформацію про поточний стан рідини пацієнта, що може бути актуальним, якщо пацієнт виглядає перевантаженим рідиною або зневодненим.
• Призначення: таблиці призначень лікарських засобів або особисті рецепти можуть надати корисну інформацію про останні прийоми ліків пацієнтом.

Обстеження з голови до ніг має бути проведено, включаючи огляд голови, вух, носа, горла та щитовидної залози. Необхідно провести ретельний огляд шкіри. Провести огляд предсерцевої ділянки за планом: визначення деформації грудної клітки (серцевий горб, ексудативний перікардит); верхівкового поштовху; патологічної пульсації; віддаленої патологічної пульсації (яремна вирізка, епігастральна область). Пальпація передсердечної області за наступним планом: оцінка локалізації та властивостей верхівкового поштовху; наявність симптому “котячого муркотіння”; Пальпація пульсуючої печінки. Перкусія серця включає визначення наступних показників: меж відносної тупості серця; поперечника серця; межі судинного пучка; зміни серця; межі абсолютної тупості серця. Аускультація легенів, серця (ритм серцевої діяльності; частота серцевих скорочень; тони серця (звучність, тембр); наявність роздвоєння, додаткових тонів; наявність шумів серця), пальпація селезінки та печінки.

Огляньте пацієнта стоячи в кінці ліжка в стані спокою, шукаючи клінічні ознаки, що вказують на основну патологію:

• Блідість чи ціаноз шкіри: блідий колір шкіри, який може свідчити про анемію, ціаноз може свідчити про зниження сатурації кисню крові, застій малого кола кровообігу.
• Пульс та артеріальний тиск: підвищений або незвичайний пульсовий тиск може бути пов’язаний із пухлиною серця.
• Частота дихання: прискорене дихання або утруднене дихання можуть бути ознаками здавлення пухлини на легені.
• Зміни у шийних венах: збільшені або видимі шийні вени можуть вказувати на наявність пухлини серця, що спричиняє утруднення відтоку крові з верхньої порожнистої вени.
• Набряки: набряки в нижніх кінцівках або наявність набряків у животі (асцит) або легенях (плеврит) можуть бути пов’язані з пухлиною серця.

Під час фізикального обстеження звертайте увагу на характерні об’єктивні ознаки серцевої недостатності, яка часто супроводжують утворення в серці, такі як кахексія у пацієнтів з прогресуючою серцевою недостатністю, або збільшення маси тіла на більш ніж 2 кг за тиждень разі накопичення рідини, вибухання яремних вен на шиї, набряки нижніх кінцівок, калитки у чоловіків.

Під час аускультації легень везикулярне дихання нерідко ослаблене, можна вислухати крепітацію внаслідок застійних явищ в легенях. Частота дихальних рухів  у пацієнтів з прогресуючою серцевою недостатністю підвищується.

При пальпації прекордіальної зони виявляється зміщення верхівкового поштовха вліво внаслідок розширення лівого шлуночка.

Під час аускультації серця зазвичай вислуховується приглушеність тонів серця, аритмія, вислуховується додатковий III тон серця (ритм галопа), у пацієнтів з застійними явищами в легенях та легеневою гіпертензією вислуховується акцент II тону над легеневою артерією; внаслідок значного розширення порожнин серця виникає відносна недостатність серцевих клапанів, через що можна вислухати дуючий систолічний шум над верхівкою серця та трикуспідальним клапаном.

Частота серцевих скорочень, як правило, компенсаторно підвищена; як правило частота серцевих скорочень відповідає частоті пульсу, але можливий дефіцит пульсу при супутній фібриляції передсердь.

Під час  обстеження органів черевної порожнини у пацієнтів з правошлуночковю серцевою недостатністю, зумовленою дилятаційною кардіоміопатією, часто виявляється гепатомегалія, асцит, гепатоюгулярний рефлюкс.

Проведіть оцінку пацієнта по функціональній класифікації серцевої недостатності New York Heart Association, заснована на тяжкості симптомів та фізичній активності.

Призначення лабораторного дообстеження

45. Загальний аналіз крові з обов’язковим визначенням формули лейкоцитарної, тромбоцитів та ШЗЕ
46. Біохімічне дослідження крові із визначенням рівня сечовини, креатиніну, загального, прямого та непрямого білірубіну, загального білка, сечової кислоти, глюкоза крові
47. Показники коагулограми
48. СРБ
49. Інтерлейкін-6
50. Рівень мозкового натрійуретичного пептиду  (BNP/NT–proBNP)
51. Маркери ушкодження міокрду (високочутливий тропонін, КФК-МВ)
52. Група крові та резус-фактор
53. Маркери гепатитів В та С
54. Клінічний аналіз сечі
55. Молекулярно-генетичне тестування на PRKAR1A

Для діагностики та оцінки міксоми серця лабораторні аналізи можуть бути корисними, але вони не є специфічними для цієї патології. Основна діагностика міксоми серця зазвичай здійснюється за допомогою інструментальних методів, таких як ехокардіографія, комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія серця.

Проте, під час оцінки пацієнта з підозрою на міксому серця лабораторні аналізи можуть включати наступні складники:

• Загальний клінічний аналіз крові: Допомагає виявити зміни в кількості та якості елементів крові, таких як збільшення лейкоцитів (ознака запального процесу), зниження рівня гемоглобіну (ознака анемії) або зміни у формули лейкоцитів, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Анемія може бути нормохромною або гіпохромною. Гемолітична анемія може виникнути через механічне руйнування еритроцитів пухлиною.
• Біохімічний аналіз крові: Включає в себе оцінку функції печінки, нирок та інших органів. Деякі параметри, такі як рівень креатиніну, сечовини, електролітів та білковий спектр, можуть бути корисними для оцінки загального стану пацієнта та функції внутрішніх органів.
• Коагулограма: Визначає основні показники згортання крові, такі як час згортання, протромбіновий час, фібриноген та інші. Це допомагає виявити порушення згортання крові, які можуть виникнути внаслідок пухлини або інших факторів.
• Рекомендовано визначати рівень мозкового натрійуретичного пептиду пацієнтам з симптомами/ознаками серцевої недостатності. При рівні NT-proBNP≥125 пг/мл або BNP≥35 пг/мл серцева недостатність, як причина задишки, вважається дуже ймовірною.
• Маркери запалення можуть бути підвещеними у хворих із міксомою серця – підвищені рівні С-реактивного білка та гамма-глобуліну в сироватці крові. Рівень інтерлейкіну-6 у сироватці крові може бути підвищений і може бути використаний як маркер рецидиву.

З огляду на те, що основою лікування пацієнтів є хірургічні методи, важливо провести  визначення групи крові та резус-фактору пацієнта, а також аналізи крові на маркери гепатитів В та С.

У підозрюваних випадках комплексу Карні для підтвердження діагнозу слід провести молекулярно-генетичне тестування на PRKAR1A. Члени родин PRKAR1A-позитивних пацієнтів повинні пройти генетичний скринінг та оцінку кардіальних та екстракардіальних проявів захворювання.

Призначення додаткових інструментальних методів долідження

56. Рентгенографія органів грудної клітки
57. Електрокардіографія
58. Трансторакальна ехокардіографія
59. Черезстравохідна ехокардіографія
60. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини
61. Ультразвукове дослідження судин шиї
62. Комп’ютерна томографія серця в ангіорежимі
63. Магнітно-резонансна томографія з контрастною речовиною на основі гадолінію
64. Фтордезоксиглюкозна позитронно-емісійна томографія
65. Коронарографія
66. Морфологічні дослідження

Рентгенографія

Результати рентгенографії грудної клітки включають аномальний силует серця, що імітує мітральний стеноз; незвичайна внутрішньосерцева кальцифікація пухлини; і набряк легенів.

Електрокардіографія

Електрокардіографія може виявити збільшення лівого передсердя, фібриляцію передсердь, тріпотіння або порушення провідності.

Ехокардіографія

Хоча черезстравохідна ехокардіографія більш чутлива, двовимірна (2-D) ехокардіографія зазвичай є достатньою для діагностики. За допомогою цієї методики можна оцінити розташування, розмір, прикріплення та рухливість пухлини. Оскільки пухлини можуть бути в кількох місцях, слід візуалізувати всі чотири камери.

Міксому передсердя необхідно диференціювати від тромбу лівого передсердя. Тромб зазвичай розташовується в задній частині передсердя і має шаруватий вигляд. Наявність ніжки та рухливість більше притаманно міксомі передсердь.

Доплерівська ехокардіографія може візуалізувати гемодинамічні наслідки міксоми передсердь. Результати відповідають мітральному стенозу або регургітації.

Черезстравохідна ехокардіографія

Черезстравохідна ехокардіографія має кращу специфічність і 100% чутливість порівняно з трансторакальною ехокардіографією. Можна гарно окремо візуалізувати як передсердя, так і міжпередсердну перегородку, а також краще візуалізувати анатомічні деталі пухлини та ніжки. Цей метод візуалізації виявляє менші (1-3 мм в діаметрі) вегетації або пухлини, візуалізує вушки передсердь і виявляє шунтування.

Черезстравохідну ехокардіографію рекомендовано виконувати при синдромі міксоми, оскільки може бути кілька менш поширених місць локалізації.

Оцініть систолічну функція лівого шлуночка за класифікацією серцевої недостатності, 2021 ESC/HFA

Традиційно СН поділяють на окремі фенотипи на підставі вимірювання фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) (див. таблицю). Обгрунтування цього пов’язано з початковими дослідженнями лікування серцевої недостатності, які продемонстрували істотне поліпшення результатів у пацієнтів з ФВЛШ ≤40%. Однак СН охоплює весь діапазон ФВЛШ (нормально розподілена змінна), і вимірювання за допомогою ехокардіографії схильні до значної варіабельності. У відповідності до оновлених рекомендацій 2021 ESC/HFA оновлена класифікація СН (див. таблицю):

• Зниження ФВЛШ визначається як ≤40%, тобто зі значним зниженням систолічної функції ЛШ. Це позначено як СНзФВ.
• Пацієнти з ФВЛШ від 41% до 49% мають помірно знижену систолічну функцію ЛШ, тобто СНпзФВ. Ретроспективний аналіз рандомізованих контрольованих досліджень по СНзФВ або СН зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ), в які були включені пацієнти з фракцією викиду в діапазоні 40-50%, припускає, що їм може бути корисна терапія, аналогічна терапії із ФВЛШ ≤40% . Це підтверджує перейменування СНпзФВ від «серцевої недостатності з помірною фракцією викиду» до «серцевої недостатності з помірно зниженою фракцією викиду» .
• Пацієнти з симптомами та ознаками серцевої недостатності, з ознаками структурних і/або функціональних серцевих аномалій та/або підвищеним вмістом натрійуретичних пептидів (НП) і з ФВЛШ ≥50%, мають СНзбФВ.

Ці визначення відповідають нещодавно опублікованому звіту про Універсальне визначення серцевої недостатності.

Пацієнти з не серцево-судинними захворюваннями, наприклад, анемія, захворювання легенів, нирок, щитовидної залози або печінки, можуть мати симптоми і ознаки, дуже схожі на симптоми серцевої недостатності, але при відсутності серцевої дисфункції вони не відповідають критеріям серцевої недостатності. Однак ці патології можуть співіснувати з СН і посилювати синдром СН.

Таблиця Визначення серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду, помірно зниженою фракцією викиду і збереженою фракцією викиду

СН – серцева недостатність; СНпзФВ – серцева недостатність з помірно зниженою фракцією викиду; СНзбФВ – серцева недостатність із збереженою фракцією викиду; СНзнФВ – серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду; ЛШ – лівий шлуночок; ФВЛШ = фракція викиду лівого шлуночка.
* Ознаки можуть бути відсутніми на ранніх стадіях СН (особливо при СНзбФВ) і у пацієнтів, які пройшли оптимальне лікування.
** Для діагностики СНпзФВ наявність інших ознак структурного захворювання серця (наприклад, збільшення розміру лівого передсердя, гіпертрофія ЛШ або ехокардіографічні вимірювання порушення наповнення ЛШ) роблять діагноз більш імовірним.
*** Для діагностики СНзбФВ: чим більше кількість патологій, тим вище ймовірність СНзбФВ.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ)

МРТ надає корисну інформацію про розмір, форму та характеристики поверхні на T1-зважених зображеннях. Кінографічні МР-зображення з градієнтним відлунням (GRE) можуть продемонструвати рухливість пухлини. Точка прикріплення найкраще візуалізується за допомогою МРТ з післяопераційною кореляцією 83%. У невеликій серії МРТ виявилася кращою за КТ, яка показала лише 30% кореляції для місця прикріплення.

Інформація про характеристики тканин може бути використана для диференціації пухлини від тромбу.

Комп’ютерна томографія (КТ)

КТ серця можна використовувати не тільки для оцінки коронарних артерій і серцевих структур, але цей метод також можна використовувати для диференціації характеристик міксоми від внутрішньосерцевого тромбу та інших серцевих патологій. Міксоми більші за тромб і мають типове місце походження, форму, рухливість. Ступінь ослаблення або наявність кальцифікації не є корисним для диференціації міксоми передсердя від тромбу.

Позитронно-емісійна томографія

Фтордезоксиглюкозно-позитронно-емісійна томографія (FDG-PET) зазвичай не показана при оцінці міксоми. Ураження міокарда зустрічається рідко, і було зареєстровано лише кілька випадків гіперметаболічних гіподенсних ділянок.

Катетеризація серця

Передопераційна катетеризація серця та ангіографія можуть мати значення для оцінки неоваскуляризації.

На ангіографії міксома передсердь виявляється як внутрішньосерцевий дефект наповнення. Катетеризація серця зазвичай проводиться для виключення супутньої ішемічної хвороби серця у пацієнтів старше 40 років.

Морфологічні дослідження

Необхідність трансвенозної біопсії визначається в кожному конкретному випадку. Як правило, неінвазивної візуалізації достатньо для ідентифікації та характеристики міксоми передсердь. Трансвенозна біопсія несе ризик мобілізації емболів, пов’язаних з пухлиною.

Тому морфологічне дослідження у більшості випадків буде виконано післяопераційно після видалення утворення серця.

Гістологічні дослідження характеризуються наявністю ліпідних клітин, закріплених у стромі судинного міксоїду. Інші результати включають наступне:

• Клітини від полігональної до зірчастої форми з мізерною еозинофільною цитоплазмою.
• Некроз пухлини присутній приблизно у 8% пацієнтів; кальцифікація присутня в 10%-20%.
• Може бути присутнім різний ступінь крововиливу, а мітози зазвичай відсутні.
• У серії з 37 випадків 74% пухлин показали імуногістохімічну експресію інтерлейкіну-6, тоді як 17% мали аномальний вміст ДНК.
• У рідкісних випадках можлива повна кальцифікація пухлини.

Нижче, у таблиці  представлена порівняльна характеристика ехокардіографічних ознак утворень серця.

Ехокардіографічні властивості утворень серця.

Нижче представлена диференційна діагностика утворень серця з використанням магнітно-резонансної томографії.

Пізне підвищення рівня гадолінію (LGE) не характерне для таких утворень, як тромб і кіста, а от у разі доброякісних та злоякісних пухлин, метастаз відзначається завжди. Кіста має Т2-зважені зображення, які проявляються як гіперінтенсивні, а T1-зважені зображення – гіпоінтенсивні. При тромбі Т1 і Т2 зображення можуть бути гіпо-, так і гіперінтенсивні. Гетерогенна структура посилення – важлива диференційно-діагностична ознака при порівнянні міксоми з тромбом. У випадку злоякісних та доброякісних утворень пізнє підвищення рівня гадолінію має значення. При міксомі LGE поєднується з гіперінтенсивним Т2 зваженим зображенням і Т1 ізоінтенсивним. При метастазах Т1 зображення є гіпоінтенсивним. Ангіосаркома дає як гіпо-, так і гіперінтенсивні вогнища.

Таблиця. Типова неінвазивна характеристика тканин утворень серця за допомогою магнітно-резонансної томографії серцево-судинної системи

Гістопатологія, роль біопсії та роль оперативного втручання, його об’єм, в лікуванні доброякісних пухлин серця.

Встановлення клінічного діагнозу

67. Проведення диференційного діагнозу
68. Визначення ускладнень перебігу
69. Встановлення клінічного діагнозу

Клініцисти повинні розпізнати супутнє пошкодження клапанів і вміти диференціювати передсердний тромб від міксоми.

Запропонувати скринінг членів родини у випадках синдрому сімейної міксоми. Зверніть увагу, що існує ризик рецидиву синдрому сімейної міксоми; тому необхідний сімейний скринінг за допомогою трансторакальної ехокардіографії.

Інші злоякісні пухлини, такі як первинна саркома, первинна серцева лімфома, великоклітинна В-клітинна лімфома, також можуть імітувати міксому передсердь.

Інші умови, які слід враховувати у пацієнтів з підозрою на міксому передсердь, включають наступне:

• Карциноїдна хвороба серця
• Порушення мозкового кровообігу
• Колагенове захворювання судин
• Тромб лівого передсердя

Диференціальні діагнози

• Тромб
• Злоякісні пухлини
• Мітральна регургітація
• Мітральний стеноз
• Ідіопатична легенева артеріальна гіпертензія
• Легенева емболія (ТЕЛА)
• Трикуспідальна регургітація
• Тристулковий стеноз

Ускладнення

Симптоми застійної серцевої недостатності

Міксоми передсердь можуть призвести до проявів застійної серцевої недостатності, а діуретики можуть забезпечити полегшення симптомів. Рекомендована медична терапія серцевої недостатності за допомогою бета-блокаторів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, спіронолактону зазвичай не потрібна, оскільки функція лівого шлуночка часто не порушена.

Серцева аритмія і клапанний порок

Місцева інвазія пухлини або хірургічна резекція можуть спровокувати серцеві аритмії. Мітральна і трикуспідальна регургітація або стеноз також є ускладненнями міксоми передсердь.

Тромбоемболічні події

Пацієнти з міксомою лівого передсердя часто мають вторинний ішемічний інсульт після системної емболізації, і в цьому випадку антикоагулянтна та антитромбоцитарна терапія є виправданими для вторинної профілактики. Розвиток церебральної аневризми та міксоматозного метастазування є відстроченими неврологічними ускладненням міксоми передсердь; прояв може нагадувати інфекційний ендокардит або васкуліт. З іншого боку, міксома правого передсердя може спричинити емболізацію легеневої артерії, що також потребує антикоагулянтного лікування або емболектомії у важких випадках. Аневризма легеневої артерії є одним із відстрочених ускладнень міксоми передсердь.

Інфекція

Міксоми передсердь також можуть бути вогнищем інфекції. У пацієнтів можуть спостерігатися ознаки та симптоми інфекційного ендокардиту, сепсису або дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Фактори ризику включають стоматологічні процедури, інвазивні процедури та стан імунодепресії. Streptococcus viridans, staphylococci та Enterococcus faecalis є поширеними збудниками. Широка терапія антибіотиками та хірургічна резекція є обов’язковими для виживання.

Церебральні аневризми є рідкісним ускладненням міксоми серця, яке може виникнути через багато років після кардіологічного лікування.

Необхідно ознайомити пацієнта з діагнозом, переліком можливих втручань, очікуваними ризиками.

Подальші оцінки та дослідження

70. Оцінити прогноз за шкалою Карні
71. Оцінити хирургічні ризика та прогноз після оперативного втручання
72. Консультації мультидисциплінарної команди

Шкала Карні: Ця шкала розроблена для оцінки прогнозу при міксомі серця в рамках синдрому Карні, який є генетичним спадковим розладом. Вона включає різні клінічні параметри, такі як вік пацієнта, положення пухлини, розмір пухли, наявність інших проблем і наявність деяких симптомів, таких як, обструкція кровотоку та порушення серцевої функції. Чем вище суммарний бал за шкалою Карні, тим гірший прогноз.

Основні критерії оцінки Карні включають:

• Міксома серця (доброякісна пухлина серця) – 1 бал.
• Плямиста пігментація шкіри (lentigines) – більше трьох  – 1 бал.
• Первинне пігментне вузлове захворювання кори надниркових залоз або інша пухлина надниркових залоз  – 1 бал.

Другорядні критерії включають:

• Міксоїдна фіброаденома молочної залози – 1 бал.
• Псаммоматозна меланотична шваннома (тип пухлини оболонки нерва) – 1 бал.
• Пухлина яєчка – 1 бал.
• Множинні сині невуси (пігментація шкіри) – 1 бал.
• Аденома гіпофіза (рідко пов’язана з комплексом Карні) – 1 бал.
• Пухлина щитовидної залози – 1 бал.
• Клітинна пухлина яєчника Сертолі-Лейдіга – 1 бал.
• Шкірні міксоми (доброякісні пухлини шкіри) – 1 бал.
• Первинне пігментно-вузлове захворювання слизової оболонки – 1 бал.
• Акромегалія або гігантизм – 1 бал.
• Оцінка Карні присвоює бали кожному критерію, причому вищі бали вказують на більшу ймовірність комплексу Карні.
• Оцінка 2 або більше у пацієнта з двома або більше основними критеріями або одним основним критерієм плюс два або більше другорядних критеріїв свідчить про наявність комплексу Карні.
• Вірогідно комплекс Карні (бал ≥3), можливий комплекс Карні (бал 2) або малоймовірний комплекс Карні (бал ≤1).

Важливо відзначити, що шкала Карні є інструментом, який допомагає в діагностиці комплексу Карні, але остаточний діагноз, як правило, ставиться на основі комбінації клінічних даних, генетичного тестування та результатів патології. Рекомендується консультація медичного генетика або фахівця з досвідом роботи в комплексі Карні для точного діагнозу та відповідного лікування.

Оцінка хирургічних ризиків та прогноз після оперативного втручання проводяться по шкалі  EURO SCORE II

ФОРМУЛА Прогнозована смертність = ey / (1 + ey), де y = -5,324537 + ∑ βixi

EuroSCORE < 4% відповідає низькому ризику, 4–8% проміжному ризику, та > 8% високому ризику.

Консультації

Якщо є підозра на міксому, слід проконсультуватися з кардіологом і отримати консультацію кардіоторакального хірурга для розгляду питання про резекцію.

Лікування

73. Вибір методики хірургічного втручання
    • резекція міксоми передсердь шляхом серединної торакотомії;
    • резекція міксоми передсердь з невеликого розрізу;
    • торакоскопічна резекція міксоми передсердь;
    • повна ендоскопічна резекція міксоми передсердь (включаючи тотальну торакоскопічну кардіохірургію та роботизовану кардіохірургію).
74. Медикаментозна терапія
75. Довгостроковий моніторинг

Традиційним лікуванням міксоми передсердь є хірургічне видалення шляхом серединної стернотомії. Повідомлялося про мініторакотомію з робототехнічною хірургією, що призвело до скорочення тривалості перебування в лікарні, і це вважається безпечним і можливим методом видалення міксоми передсердь.

Сучасні хірургічні методи лікування міксоми передсердь поділяються на чотири категорії:

• резекція міксоми передсердь шляхом серединної торакотомії;
• резекція міксоми передсердь з невеликого розрізу;
• торакоскопічна резекція міксоми передсердь;
• повна ендоскопічна резекція міксоми передсердь (включаючи тотальну торакоскопічну кардіохірургію та роботизовану кардіохірургію).

Хірургічне втручання пов’язане з ранньою післяопераційною смертністю 2,2%. Післяопераційна фібриляція передсердь спостерігається у 23-33% пацієнтів. У серії з 91 випадку міксоми передсердь післяопераційні неврологічні ускладнення спостерігалися в 3% випадків, а повторна експлорація на предмет кровотечі була потрібна в 5% випадків.  Хворий з емболічним інсультом потребує госпіталізації.

Через ризик фрагментації пухлини та емболізації, інтенсивну пальпацію або маніпуляції з міксомою слід проводити лише після кардіоплегії.

Рецидив зазвичай пояснюється неповним видаленням пухлини, зростанням з другого вогнища або внутрішньосерцевою імплантацією з первинної пухлини.

Більш широка резекція прикріплення ніжки до ендокарда може зменшити навантаження передпухлинних клітин.

Для закриття хірургічного дефекту часто використовують тканинний пластир або парієтальний перикард.

Передпухлинні клітини навколо ніжки необхідно знищити за допомогою лазерної фотокоагуляції. Це позбавляє від необхідності широкої хірургічної резекції.

Щоб повністю візуалізувати обидві сторони серця, деякі хірурги рекомендують двоатричний доступ.

Пошкоджені клапани можуть потребувати анулопластики або протезування.

Медикаментозна терапія використовується тільки при таких ускладненнях, як застійна серцева недостатність або серцеві аритмії.

Після резекції необхідно щорічно робити трансторакальні ехокардіограми для оцінки рецидиву пухлини.

Ехокардіограми кожні два роки корисні для раннього виявлення рецидивів пухлин.

Довгостроковий моніторинг

У молодих пацієнтів або пацієнтів з підозрою на комплекс Карні ймовірність рецидиву міксоми висока, тому для оцінки рецидиву пухлини доцільно робити трансторакальні ехокардіографії раз на два роки.

Завершення консультаціі

76. Проведіть узагальнення основних моментів анамнезу пацієнта та запитайте пацієнта, чи вважає він, що щось пропущено
77. Оберіть дату наступної консультації (встановлення діагнозу, призначення лікування) або проінформуйте пацієнта щодо подальшої тактики
78. Подякуйте пацієнтові за приділений час
79. Утилізуйте ЗІЗ належним чином і помийте руки

Ключові комунікативні навички

• Активне слухання
• Підбиття підсумків
• Виділення вказівних знаків

Огляд нозології читайте за посиланням:

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Зареєструватися

Підписатися на наші сторінки:

• Facebook
• Telegram
• Instagram
• Pinterest
• YouTube

Джерела:

1. Islam AKMM. Cardiac myxomas: A narrative review. World J Cardiol. 2022 Apr 26;14(4):206-219. doi: 10.4330/wjc.v14.i4.206. PMID: 35582466; PMCID: PMC9048271.
2. Nguyen T, Vaidya Y. Atrial Myxoma. [Updated 2022 Jul 4]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK556040/
3. Tyebally S, Chen D, Bhattacharyya S, et al. Cardiac Tumors. J Am Coll Cardiol CardioOnc. 2020 Jun, 2 (2) 293–311. https://doi.org/10.1016/j.jaccao.2020.05.009
4. https://meduniver.com/Medical/cardiologia/exokg_opuxoli_serdca.html
5. Di Vito A, Santise G, Mignogna C, Chiefari E, Cardillo G, Presta I, Arturi F, Malara N, Brunetti F, Donato A, Maisano D, Leonetti S, Maselli D, Barni T, Donato G. Innate immunity in cardiac myxomas and its pathological and clinical correlations. Innate Immun. 2018 Jan;24(1):47-53. doi: 10.1177/1753425917741678. Epub 2017 Nov 16. PMID: 29145790; PMCID: PMC6830761.
6. D’Souza D, Yap J, Fahrenhorst-Jones T, et al. Cardiac myxoma. Reference article, Radiopaedia.org (Accessed on 03 Jun 2023) https://doi.org/10.53347/rID-1051. DOI: https://doi.org/10.53347/rID-1051
7. Joshi M, Kumar S, Noshirwani A, Harky A. The Current Management of Cardiac Tumours: a Comprehensive Literature Review. Braz J Cardiovasc Surg. 2020 Oct 1;35(5):770-780. doi: 10.21470/1678-9741-2019-0199. PMID: 33118743; PMCID: PMC7598975.
8. Parato VM, Nocco S, Alunni G, Becherini F, Conti S, Cucchini U, Di Giannuario G, Di Nora C, Fabiani D, La Carrubba S, Leonetti S, Montericcio V, Tota A, Petrella L. Imaging of Cardiac Masses: An Updated Overview. J Cardiovasc Echogr. 2022 Apr-Jun;32(2):65-75. doi: 10.4103/jcecho.jcecho_18_22. Epub 2022 Aug 17. PMID: 36249434; PMCID: PMC9558634.
9. Ali R, Tahir A, Nadeem M, et al. (April 30, 2018) A Silent Left Atrial Myxoma: A Rare Benign Cardiac Tumor. Cureus 10(4): e2551. doi:10.7759/cureus.2551
10. Obrenovic-Kircanski B, Mikic A, Parapid B, et al. A 30-year-single-center experience in atrial myxomas: from presentation to treatment and prognosis. Thorac Cardiovasc Surg. 2013 Sep. 61(6):530-6.
11. Dong A, Lu J, Zuo C. Multiple peripheral pulmonary artery aneurysms in association with a right atrial myxoma. Circulation. 2016 Jan 26. 133 (4):444-6.
12. Hasdemir H, Alper AT, Arslan Y, Erdinler I. [Left atrial myxoma with severe neovascularization: role of preoperative coronary angiography]. Turk Kardiyol Dern Ars. 2011 Mar. 39(2):163-5.
13. Park J, Song JM, Shin E, et al. Cystic cardiac mass in the left atrium: hemorrhage in myxoma. Circulation. 2011 Mar 15. 123(10):e368-9.
14. Anvari MS, Sabagh M, Goodarzynejad H, et al. Association between herpes simplex virus Types 1 and 2 with cardiac myxoma. Cardiovasc Pathol. 2017 Jan 3. 27:31-4.
15. Zheng JJ, Geng XG, Wang HC, Yan Y, Wang HY. Clinical and histopathological analysis of 66 cases with cardiac myxoma. Asian Pac J Cancer Prev. 2013. 14(3):1743-6.
16. Li H, Guo H, Xiong H, Xu J, Wang W, Hu S. Clinical features and surgical results of right atrial myxoma. J Card Surg. 2016. 31:15-17.
17. Kalcık M, Bayam E, Guner A, et al. Evaluation of the potential predictors of embolism in patients with left atrial myxoma. Echocardiography. 2019 May. 36 (5):837-43.
18. Yin L, Yu SS, Wu HL, Ren HB, Gong LG. An atypical right atrial myxoma with spontaneous rupture. Int Heart J. 2016. 57 (2):262-4.
19. Al-Fakhouri A, Janjua M, DeGregori M. Acute myocardial infarction caused by left atrial myxoma: Role of intracoronary catheter aspiration. Rev Port Cardiol. 2017 Jan. 36 (1):63.e1-63.e5.
20. Rios RE, Burmeister DB, Bean EW. Complications of atrial myxoma. Am J Emerg Med. 2016 Dec. 34 (12):2465.e1-2465.e2.
21. Fisicaro A, Slavich M, Agricola E, Marini C, Margonato A. Acute pulmonary edema caused by a giant atrial myxoma. Case Rep Med. 2013. 2013:904952.
22. Pergolini A, Zampi G, Sbaraglia F, Musumeci F. Left atrial myxoma: two sides of the same coin. J Cardiovasc Med (Hagerstown). 2015 Jan. 16 suppl 2:S74-6.
23. Jha GN. Ascites–rare manifestation of right atrial myxoma. J Assoc Physicians India. 2014 Apr. 62(4):349-50.
24. Wen XY, Chen YM, Yu LL, et al. Neurological manifestations of atrial myxoma: A retrospective analysis. Oncol Lett. 2018 Oct. 16 (4):4635-9.
25. Singh PK, Sureka RK, Sharma AK, Bhuyan S, Gupta V. Recurrent stroke in a case of left atrial myxoma masquerading vasculitis. J Assoc Physicians India. 2013 Dec. 61(12):912, 917-20.
26. Furukawa A, Kishi S, Aoki J. Large infected atrial myxoma with vegetations. Rev Esp Cardiol (Engl Ed). 2013 Apr. 66(4):310.
27. Yuan SM. Cardiac myxoma in pregnancy: a comprehensive review. Rev Bras Cir Cardiovasc. 2015 Jul-Sep. 30(3):386-94.
28. Lanjewar DN, Bhatia VO, Lanjewar SD, Carney JA. Cutaneous myxoma: An important clue to Carney complex. Indian J Pathol Microbiol. 2014 Jul-Sep. 57(3):460-2.
29. Haji K, Nasis A. Radiological characteristics of atrial myxoma in cardiac computed tomography. J Cardiovasc Comput Tomogr. 2017 May – Jun. 11 (3):234-6.
30. Gheysens O, Cornillie J, Voigt JU, Bogaert J, Westhovens R. Left atrial myxoma on FDG-PET/CT. Clin Nucl Med. 2013 Nov. 38(11):e421-2.
31. Lopez-Marco A, BinEsmael T, Rowlands G, Von Oppell U. Complete calcification of right atrial myxoma. Eur J Cardiothorac Surg. 2015 Jul. 48(1):171.
32. Bianchi G, Margaryan R, Kallushi E, et al. Outcomes of video-assisted minimally invasive cardiac myxoma resection. Heart Lung Circ. 2019 Feb. 28 (2):327-33.
33. Kesavuori R, Raivio P, Jokinen JJ, Sahlman A, Vento A. Quality of life after robotically assisted atrial myxoma excision. J Robot Surg. 2015 Sep. 9(3):235-41.
34. Tarui T, Ishikawa N, Ohtake H, Watanabe G. Totally endoscopic robotic resection of left atrial myxoma with persistent left superior vena cava. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2016 Jul. 23 (1):174-5. [QxMD MEDLINE Link].
35. Gur AK, Aykac MC. Surgical treatment of cardiac myxomas: a 23-case experience. Heart Surg Forum. 2018 Sep 13. 21 (5):E370-4.
36. Baikoussis NG, Papakonstantinou NA, Dedeilias P, et al. Cardiac tumors: a retrospective multicenter institutional study. J BUON. 2015 Jul-Aug. 20(4):1115-23.
37. Jiang CX, Wang JG, Qi RD, et al. Long-term outcome of patients with atrial myxoma after surgical intervention: analysis of 403 cases. J Geriatr Cardiol. 2019 Apr. 16 (4):338-43.
38. Shah IK, Dearani JA, Daly RC, et al. Cardiac myxomas: a 50-year experience with resection and analysis of risk factors for recurrence. Ann Thorac Surg. 2015 Aug. 100(2):495-500.
39. Vroomen M, Houthuizen P, Khamooshian A, Soliman Hamad MA, van Straten AH. Long-term follow-up of 82 patients after surgical excision of atrial myxomas. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2015 Aug. 21(2):183-8.
40. Gennari M, Rubino M, Andreini D, Polvani G, Agrifoglio M. Huge left atrial myxoma and concomitant silent coronary artery disease in a young man. Open J Cardiovasc Surg. 2017 Jan 5. 8:5-7.
41. Sandra Schiele, MD, Susanne J. Maurer, MS, Claudia Pujol Salvador, et al. Left Atrial Myxoma. Circulation: Cardiovascular Imaging. 2019;12: (3) e008820.https://doi.org/10.1161/CIRCIMAGING.118.008820.
42. ShapiroLM. Cardiac tumours: diagnosis and management. Heart 2001;85:218-222.
43. Javaid A, Khandait H, Ong CKLeft atrial myxoma with coronary artery diseaseBMJ Case Reports CP 2022;15:e252905.
44. Almeida H, Rodrigues J, Rodríguez-Alonso B, et alLeft atrial myxoma in syncope differential diagnosis: different perspectivesBMJ Case Reports CP 2021;14:e243529.
45. Demarchi V. А., de Campos F. P. Cardiac myxoma // Autops Case Reports. — 2016. — № 2. — Р. 5–7.
46. Ушаков А. В., Захарьян Е. А., Ризк Г. Э. Миксомы сердца: современный взгляд на проблему // Український кардіологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 124–131.
47. Azari A., Moravvej Z., Chamanian S., Bigdelu L. An unusual biatrial cardiac myxoma in a young patient // Korean J Thorac Cardiovasc Surg. — 2015. — № 1. — Р. 67–69.
48. Merello L., Elton V., González D., Elgueta F. et al. Cardiac myxomas. Analysis of 78 cases // Rev Med Chil. — 2020. — № 1. — Р. 78–82.
49. Muthiah R. Right ventricular myxoma — a case report // Case Report Clin Med. — 2016. — № 5. — Р. 158–164.
50. Коноплёва Л. Ф., Кушнир С. Л., Ризк Г. Э. Опухоли сердца. Возможности клинической диагностики // Серце і судини. — 2013.— № 2.— С. 86–91.
51. Vijan V., Vupputuri A., Nair R. C. Case report an unusual case of biatrial myxoma in a young female // Case Rep Cardiol. — 2016.
52. Yuan S. M., Humuruola G. Stroke of a cardiac myxoma origin // Rev Bras Cir Cardiovasc. — 2015. — № 30. — Р. 225–234.
53. Yuan S. M. Infected cardiac myxoma: an updated review // Braz J Cardiovasc Surg. — 2015. — № 30. — Р. 571–578.
54. Yuan S. M., Yan S. L., Wu N. Unusual aspects of cardiac myxoma // Anatol J Cardiol. — 2017. — № 3. — Р. 241–247.
55. Lemaire A, Kennedy R, Ikegami H, et al. (May 24, 2022) Migrating Foreign Body in the Heart. Cureus 14(5): e25294. doi:10.7759/cureus.25294
56. N. G. Karnani, G. M. Reisfield, G. R. Wilson, Am Fam Physician 2005;71:1529-37, 1538.
57. Burke A, Tavora F. The 2015 WHO classification of tumors of the heart and pericardium. J Thorac Oncol. (2016) 11(4):441–52. 10.1016/j.jtho.2015.11.009
58. Cheng N, Wu Y, Zhang H, Guo Y, Cui H, Wei S, et al. Identify the critical protein-coding genes and long noncoding RNAs in cardiac myxoma. J Cell Biochem. (2019) 120(8):13441–52. 10.1002/jcb.28618
59. Nenna A, Loreni F, Giacinto O, Chello C, Nappi P, Chello M, et al. miRNAs in cardiac myxoma: new pathologic findings for potential therapeutic opportunities. Int J Mol Sci. (2022) 23(6):3309. 10.3390/ijms23063309
60. Kacar P, Pavsic N, Bervar M, Strazar ZD, Zadnik V, Jelenc M, Prokselj K. Cardiac myxoma: single tertiary centre experience. Radiol Oncol. 2022 Oct 20;56(4):535-540. doi: 10.2478/raon-2022-0041. PMID: 36259335; PMCID: PMC9784375.
61. Velu D, Yendrapalli U, Aziz QU, Steuber T, Hritani A. A 20-year single community-based tertiary care center’s experience with cardiac myxomas. Int J Cardiol Heart Vasc. 2022 Jun 8;41:101069. doi: 10.1016/j.ijcha.2022.101069. PMID: 35707176; PMCID: PMC9189990.
62. Nektaria M, Theologou S, Christos C, George S, Rokeia E, Dimitrios S, Ioanna P. Cardiac myxomas: A single-center case series of 145 patients over a 32-year period study. Ann Card Anaesth. 2023 Jan-Mar;26(1):17-22. doi: 10.4103/aca.aca_290_20. PMID: 36722583; PMCID: PMC9997480.
63. Ma K, Zhao D, Li X, Duan H, Yan C, Wang S, Zeng L, Xu K, Lai Y, Chen B, Mu N, Yang C, Quan Y, Li Z, Wang X, Feng H, Li F. Case report: Multiple brain metastases of atrial myxoma: Clinical experience and literature review. Front Neurol. 2023 Feb 8;13:1046441. doi: 10.3389/fneur.2022.1046441. PMID: 36845225; PMCID: PMC9944787.
64. Chojdak-Łukasiewicz J, Budrewicz S, Waliszewska-Prosół M. Cerebral Aneurysms Caused by Atrial Myxoma-A Systematic Review of the Literature. J Pers Med. 2022 Dec 21;13(1):8. doi: 10.3390/jpm13010008. PMID: 36675669; PMCID: PMC9861364.
65. Shin C, Ju MH, Lee CH, Lim MH, Je HG. Surgical Outcomes of Cardiac Myxoma Resection Through Right Mini-Thoracotomy. J Chest Surg. 2023 Jan 5;56(1):42-48. doi: 10.5090/jcs.22.094. Epub 2022 Dec 15. PMID: 36517950; PMCID: PMC9845859.
66. Alhasso AA, Ahmed OF, Mohammed-Saeed DH, Kakamad FH, Almodhaffer SS, Zaid ZA, Abdullah HO, Ali RK, Kakamad SH, Omar DA, Abdalla BA, Mohammed SH, Mustafa MQ. Operative management and outcomes in patients with myxomas: A single-center experience. Front Surg. 2023 Apr 19;10:1084447. doi: 10.3389/fsurg.2023.1084447. PMID: 37151857; PMCID: PMC10154567.
67. Lin Y, Wu W, Gao L, Ji M, Xie M, Li Y. Multimodality Imaging of Benign Primary Cardiac Tumor. Diagnostics (Basel). 2022 Oct 20;12(10):2543. doi: 10.3390/diagnostics12102543. PMID: 36292232; PMCID: PMC9601182.

Сообщение Консультування  пацієнта з підозрою на доброякісне утворення серця міксому появились сначала на КлінКейсКвест.

Вступ

У 2015 році Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) випустило 4-е видання «Класифікації ВООЗ пухлин легень, плеври, тимуса та серця», у якому пухлини серця розділено на доброякісні пухлини, пухлини невизначеної біологічної природи, пухлини зародкових клітин і злоякісні пухлини. Доброякісні пухлини в основному включають міксому, папілярну фіброеластому та рабдоміому. Ліпома і парагангліома є рідкісними типами доброякісних пухлин серця.

Епідеміологія

Міксоми становлять 0,25% усіх захворювань серця. Незважаючи на те, що їх захворюваність на рік не перевищує 1 випадок на мільйон осіб, міксоми, як відомо, є найбільш частими первинними пухлинами у дорослих і становлять більше 50% (до 85%) усіх доброякісних пухлин.

Міксома серця є найпоширенішою пухлиною серця, за оцінками, щорічна захворюваність становить 0,5 на мільйон населення. Зазвичай вона діагностується у людей середнього віку, але реєструються випадку у будь-якому віці. Крім того, міксома серця зазвичай зустрічається у жінок з піком між четвертим і шостим десятиліттям життя із співвідношенням чоловіків і жінок 1:3. Дуже рідко реєструються випадки міксоми передсердь у дітей.

Вважається, що понад 75% міксом виникають у лівому передсерді або на межі мітрального кільця, або на межі овальної ямки міжпередсердної перегородки; 20% походять із правого передсердя, а 5% – із передсердь і шлуночків. Міксоми передсердь пов’язані з тріадою ускладнень, включаючи непрохідність, емболії та конституціональні симптоми (такі як лихоманка, втрата ваги, анемія).

Етіологія

Тканинне походження міксоми передсердь до кінця не визначено. В даний час припускають, що вона походить із субендокардіальних мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин поблизу овальної ямки. Крім того, залишається неясним патогенез міксоми передсердь. Імуногістохімічні дослідження також показують, що клітини міксоми походять від мультипотентних мезенхімальних клітин, які здатні як до нейронної, так і до ендотеліальної диференціації. 10% міксом є спадковим аутосомно-домінантним розладом, який називається комплексом Карні, тоді як решта випадків є спорадичними. Точна етіологія міксоми передсердь все ще досліджується.

Патофізіологія

Більшість пацієнтів, з міксомою серця, демонструють запальні та імунні ознаки, визнані неспецифічними конституційними симптомами, які можуть бути пов’язані з підвищеними рівнями запальних цитокінів і факторів росту в сироватці крові.

Макроскопічно міксоми передсердь часто мають ніжку і м’яку структуру. Діаметр міксоми коливається від 1 до 15 см при вазі від 15 до 180 г. Пухлина може мати гладку, ворсинчасту або пухку поверхню. Ворсинчасті та пухкі міксоми, як правило, пов’язані з емболією, тоді як гладкі міксоми, як правило, великі та мають більш обструктивний характер. Міксоми передсердь часто продукують фактор росту ендотелію судин, який стимулює ангіогенез, а також різні цитокіни та фактори росту, що призводить до конституціональних симптомів, включаючи лихоманку, нездужання, анорексію, втрату ваги, високу швидкість осідання еритроцитів, тощо.

Клінічна симптоматика

Міксома передсердь може проявлятися різними клінічними проявами:

• Обструктивні симптоми

Лівосторонні міксоми передсердь

У пацієнтів з лівосторонньою міксомою зазвичай розвиваються ознаки та симптоми, пов’язані з обструкцією або регургітацією мітрального клапана, лівосторонньою серцевою недостатністю та вторинною легеневою гіпертензією. Найпоширенішим симптомом є задишка при фізичному навантаженні з наступним ортопное, пароксизмальна нічна задишка та набряк легенів. Під час фізикального обстеження на початку діастоли можна почути характерне «ляскання пухлини».

Міксома правого передсердя

Подібним чином, серцево-судинні прояви правобічної міксоми – це тристулковий стеноз і серцева недостатність. Загальні симптоми включають задишку при фізичному навантаженні, набряк стоп, гепатомегалію та асцит. Під час фізикального обстеження іноді можна оцінити діастолічний шум, подібний до «випадання пухлини» в трикуспідальній області; крім того, іноді також можна спостерігати помітну «хвилю» в яремних венах.

Як лівостороння, так і правостороння міксома передсердь проникають у міокард і викликають серцеві аритмії.

• Тромбоемболічні симптоми

Через високий систолічний тиск і локалізацію міксоми лівого передсердя були високоасоційовані з підвищеним ризиком системної емболізації, особливо в центральній нервовій системі, артеріях сітківки, а також внутрішніх органах, селезінці, нирках, надниркових залозах, черевній аорті, клубових і стегново-підколінних артеріях. Таким чином, пацієнти можуть мати різноманітні прояви, такі як транзиторна ішемічна катастрофа, геміплегія, втрата зору, біль у грудях і задишка. Неврологічні дефекти, ймовірно, є найсерйознішими ускладненнями емболізації, пов’язаної з міксомою лівого передсердя.

Міксома правого передсердя може призвести до емболії легеневої артерії або системної емболії, якщо одночасно існує дефект міжпередсердної перегородки або відкритий овальний отвір. Легенева емболія може проявлятися у вигляді гіпоксії, тахікардії або раптової смерті. Прояви системної емболізації, пов’язані з міксомою передсердь, описані вище.

• Конституційні симптоми

Конституційні симптоми міксоми передсердь включають лихоманку, нездужання, анорексію, артралгію, втрату ваги. Вивільнення цитокіну IL-6, який відіграє важливу роль у проліферації клітин міксоми та вивільненні реагентів гострої фази, значною мірою пов’язане із системними проявами.

• Інші симптоми

Міксома передсердь може бути частиною комплексу Карні. Пацієнти з комплексом Карні мають незвичайну пігментацію шкіри та схильність до розвитку пухлин ендокринних тканин, включаючи надниркові залози, щитовидну залозу, яєчка та яєчники. У пацієнтів з аденомою гіпофіза також може розвинутися акромегалія. Пацієнти з комплексом Карні схильні до розвитку рецидивуючої міксоми передсердь, незважаючи на резекцію.

Діагностика

Основні лабораторні дослідження можуть виявити анемію, лейкоцитоз, тромбоцитопенію, високу швидкість зсідання еритроцитів, підвищений гамма-глобулін. Рівень інтерлейкіну-6 у сироватці крові може бути підвищений і може бути використаний, як маркер рецидиву.

Інтерлейкін-6 асоціюється з підвищеним ризиком несприятливих серцево-судинних подій, особливо інфаркту міокарда, оскільки інтерлейкін-6 сприяє виникненню нестабільності атеросклеротичних бляшок та збільшує швидкість запалення в наявних атеросклеротичних бляшках. Отже, у пацієнтів із серцевою міксомою, окрім тромбоемболічного ризику, пов’язаного з масою, існує висока ймовірність розриву нестабільних коронарних бляшок із подальшим гострим коронарним синдромом. Інтерлейкін-6 посилює прозапальний стан, підвищується рівень С-реактивного білка, що може потенційно погіршити роботу серця, оскільки збільшення запального тягаря може посилити окислювальний стрес із посиленням виробництва кисневмісних активних форм, що призводить до зниженої фракції викиду.

З клінічної точки зору, циркулюючі мікроРНК можуть бути корисними в діагностиці серцевих пухлин як сурогатні біомаркери, оптимізуючи діагноз і вибір лікування на ранній стадії. Посилення регуляції мікроРНК-126, очевидно, є маркером клітин-попередників, що ініціюють утворення міксоми, і може бути цінним біомаркером сироватки у випадках ранньої діагностики та рецидиву.

Ехокардіографія, магнітно-резонансна томографія серця (МРТ серця), комп’ютерна томографія серця (КТ серця), ПЕТ-сканування та коронарографія є цінними інструментами оцінки. Як правило, інформація, отримана за допомогою цих інструментів візуалізації, може надати достатню інформацію про тип пухлини, її розташування та необхідність хірургічного втручання.

• Ехокардіографія

Ехокардіографія зазвичай є діагностичним методом вибору. При ехокардіографії можна охарактеризувати розмір, розташування, прикріплення та рухливість передсердної маси, а також ступінь перешкоди кровообігу, та її поверхню, як джерело емболії. Черезстравохідна ехокардіографія краще ніж трансторакальна ехокардіографія для візуалізації передсердної маси, хоча трансторакальна ехокардіографія є простішою і зазвичай виконується спочатку, якщо є клінічна підозра на порушення функції серця  (рисунок 1).

Рисунок 1. Ехокардіографічні ознаки міксоми. На ехограмі визначається поліпоподібна маса великих розмірів, прикріплена до міжпередсердної перетінки, розташовану на широкому основанні. Утворення пролабує в порожнину лівого передсердя та лівого шлуночка поперек мітрального клапану в діастолу.

Нижче, у таблиці 1 представлена порівняльна характеристика ехокардіографічних ознак утворень серця.

Таблиця 1. Ехокардіографічні властивості утворень серця.

Черезстравохідну ехокардіографію зазвичай використовують при підозрі на ураження клапанів, особливо у пацієнтів з утвореннями передсердь або з рухомими ураженнями клапанів. Також може виникнути необхідність у кращій характеристиці пухлини серця з точки зору розміру, морфології, місця прикріплення, розташування та гемодинамічних ефектів. При використанні в поєднанні з 3-вимірною ехокардіографією в реальному часі (RT3DE) черезстравохідна ехокардіографія пропонує додаткові значення для оцінки внутрішньосерцевої маси, забезпечуючи точнішу оцінку анатомічних взаємозв’язків, розміру та форми маси.

Використання підсилювачів ультразвуку в ехокардіографії є важливим інструментом для оцінки перфузії міокарда, а також може використовуватися для оцінки відносної перфузії маси серця. Це дозволяє покращити визначення внутрішньо порожнинних структур і оцінити васкуляризацію. Різниця в перфузії серцевої маси може допомогти розрізнити судинні та несудинні пухлини або тромби, оскільки існують як якісні, так і кількісні відмінності в перфузії між різними патологіями. Наприклад, злоякісні пухлини, які є високосудинними через аномальну неоваскуляризацію, демонструють більше посилення, ніж прилеглий міокард. Навпаки, доброякісні пухлини (міксоми) часто мають погане кровопостачання і тому демонструють нижчу перфузію при візуальному огляді та мають меншу перфузію, ніж навколишній міокард кількісно. Тромби є аваскулярними і тому не перфузують при контрастуванні.

• Магнітно-резонансна томографія серця

МРТ серця є ще одним діагностичним тестом вибору. МРТ серця не тільки детально характеризує анатомічні зображення, але й дає уявлення про мікрооточення всередині пухлини в T1- і T2-зважених послідовностях. Якщо МРТ серця недоступна або протипоказана, КТ серця є хорошою альтернативою, рисунок 2.

Рисунок 2. Магнітно-резонансна томографія, що показує наявність утворення в правому передсерді (D’Souza D, Yap J, 2023).

• Комп’ютерна томографія

Міксоми, як і у випадку з іншими пухлинами серця, з’являються у вигляді внутрішньосерцевих утворень, найчастіше в лівому передсерді та прикріплених до міжпередсердної перегородки. Зазвичай вони різнорідно слабкі (приблизно у двох третинах випадків). Через повторювані епізоди крововиливів дистрофічний кальцифікат є поширеним явищем. Кальцифікація частіше зустрічається при міксомі правого передсердя. Якщо пухлина на ніжці, можна продемонструвати рухи в серці, включаючи пролапс мітрального клапана. Рисунок 3.

Рисунок 3. Ознаки міксоми лівого передсердя на комп’ютерной томографії (Ali R, Tahir A, Nadeem M, et al. April 30, 2018).

• Позитронно-емісійна томографія

Позитронно-емісійна томографія пропонує точну оцінку метаболічної активності пухлин за допомогою фтордезоксиглюкози (18F-FDG). Метод допомагає визначити стадію злоякісних новоутворень, а також виявити потенційне ураження міокарда та перикарда. Ступінь поглинання ФДГ пухлинами корисний для диференціації доброякісних і злоякісних пухлин; це зазвичай базується на максимальній стандартизованій оцінці значення поглинання. Обмеження включали необхідність складання дієти, особливо у пацієнтів з інтраміокардіальними пухлинами.  Рисунок 4.

Рисунок 4. Виявлення маси серця за допомогою [18F]FDG-PET/CT (Mallia A, 2009).

• Коронарографія

Коронарографія має важливе значення для оцінки кровопостачання пухлини. Якщо пацієнтам необхідно провести хірургічне видалення пухлини передсердя, коронарографія є частиною рутинного передопераційного обстеження.

• Трансвенозна біопсія

Необхідність трансвенозної біопсії визначається в кожному конкретному випадку. Як правило, неінвазивної візуалізації достатньо для ідентифікації та характеристики міксоми передсердь. Трансвенозна біопсія несе ризик мобілізації емболів, пов’язаних з пухлиною.

Лікування

Хірургічне лікування є основним підходом до лікування міксоми серця, яка є доброякісною пухлиною серця. Основною метою хірургічного втручання є повне видалення пухлини зі збереженням нормальних структур і функції серця. У 90% пацієнтів з міксомою передсердь рідко виникає рецидив після хірургічного видалення. Проте деякі типи міксоми передсердь мають високу частоту післяопераційних рецидивів, наприклад сімейний кластерний початок міксоми синдрому Карні. В даний час найкращим методом лікування є хірургічна резекція пухлинної маси, і немає ефективного медикаментозного лікування для стримування росту пухлини.

Сучасні хірургічні методи лікування міксоми передсердь поділяються на чотири категорії:

• резекція міксоми передсердь шляхом серединної торакотомії;
• резекція міксоми передсердь з невеликого розрізу;
• торакоскопічна резекція міксоми передсердь;
• повна ендоскопічна резекція міксоми передсердь (включаючи тотальну торакоскопічну кардіохірургію та роботизовану кардіохірургію).

Зі швидким розвитком розуміння розвитку та прогресування міксоми на генетичному та молекулярному рівнях можуть бути розроблені нові цільові препарати; проте деякі суперечки залишаються. Так, проходить вивчення генів, що кодують білок і довгі некодуючі РНК, які відіграють важливу роль у патологічних процесах багатьох видів раку. Однак функціональні ролі та регуляторні механізми взаємодії РНК у міксомі серця все ще не зрозумілі.

Ось кілька ключових моментів щодо хірургічного лікування міксоми серця:

• Анестезія та хірургічний підхід: операція з приводу міксоми серця зазвичай виконується під загальним наркозом. Хірургічний підхід може відрізнятися в залежності від розташування та розміру пухлини. Найпоширенішим підходом є серединна стернотомія, коли робиться розріз по середній лінії грудної клітки для доступу до серця. Менш інвазивні методи, такі як мінімально інвазивні підходи або підходи з робототехнікою, можуть бути розглянуті для окремих випадків.
• Серцево-легеневе шунтування: під час операції пацієнта підключають до апарату серцево-легеневої системи, який тимчасово бере на себе функцію серця та легенів. Це дозволяє хірургу зупинити серце і безпечно видалити пухлину. Використання серцево-легеневого шунтування забезпечує оптимальну візуалізацію та безкровне операційне поле.
• Резекція пухлини: міксома ретельно висікається, забезпечуючи повне видалення без пошкодження навколишніх структур. Хірург стежить за тим, щоб уникнути фрагментації пухлини, яка може призвести до емболізації фрагментів пухлини та подальших ускладнень.
• Реконструкція та відновлення: після видалення пухлини будь-які дефекти або аномалії серцевих структур, таких як міжпередсердна перегородка або серцеві клапани, відновлюються або реконструюються. Це може включати закриття дефектів міжпередсердної або міжшлуночкової перегородки, відновлення клапана або заміну клапана, якщо необхідно.
• Післяопераційний догляд: після хірургічного втручання протягом деякого часу пацієнт перебуває під ретельним наглядом у відділенні інтенсивної терапії. Це дозволяє ретельно спостерігати за функцією серця, гемодинамікою та можливими ускладненнями. Поступово пацієнта відлучають від ШВЛ та інших підтримуючих заходів. Важливо довгострокове спостереження, щоб не пропустити рецидив міксоми.
• Варто зазначити, що конкретний хірургічний підхід і техніка можуть відрізнятися залежно від індивідуальних характеристик пацієнта та вподобань хірургічної бригади. Загальною метою є досягнення повної резекції пухлини та відновлення нормальної серцевої діяльності при мінімізації ризику ускладнень.
• Видалену пухлину направляють на морфологічне дослідження, імуногістохімію щоб виключити інші злоякісні пухлини або метастази. Аутотрансплантація серця пропонується як потенційний варіант лікування рецидивуючої міксоми передсердь.

Резекція міксоми серця за допомогою правої міні-торакотомії може бути багатообіцяючою альтернативою на основі середньострокових хірургічних результатів і низької частоти післяопераційної церебральної емболії та рецидиву пухлини.

Інтраопераційне введення специфічних імітаторів або інгібіторів мікро РНК може локально впливати на ракові клітини та може бути потенційною допоміжною терапією до хірургічного видалення, щоб уникнути рецидиву.

Запропоновані методи лікування на основі мікроРНК можуть зіграти вирішальну роль у найближчому майбутньому, щоб уникнути рецидивів.

Ефективність лікарських засобів необхідно порівнювати з їх нецільовими ефектами, такими як негативний вплив на систему комплементу, токсичність, пов’язану з переносником, або втручанням у вроджений імунітет. Хоча деякі антаго-miR використовувалися в клінічних випробуваннях проти вірусу гепатиту С та при інших станах, жодне дослідження не досліджувало їхню роль при пухлинах серця. Однак відомо, що цільова терапія мікроРНК не позбавлена побічних ефектів.

Гістологія пухлини

Гістологічно кардіальні міксоми в основному складаються із зірчастих веретеноподібних і полігональних клітин, занурених у аморфну міксоїдну строму (Рисунок 5). Також спостерігаються багатоядерні клітини. Клітини мають форму та структуру в ланцюгові кільця або гнізда навколо капілярів. Поверхня пухлини часто покрита сплощеним ендотелієм, тоді як пухлинна маса рясно пронизана тонкостінними судинами без перицитів.

Рисунок 5. Гістологічні препарати міксоми серця.

Гістопатологія, роль біопсії та роль оперативного втручання, його об’єм, в лікуванні доброякісних пухлин серця.

Диференційна діагностика

Пристінкові тромби з міксоїдною стромою є основною диференційною діагностикою міксоми передсердь. Ці два стани мають подібний гістопатологічний вигляд, що робить імуногістохімічне тестування марним. Маркер кальретинін, який є специфічним для міксом, може допомогти відрізнити їх від стінкових міксоїдних тромбів. Інші злоякісні пухлини, такі як первинна саркома, первинна серцева лімфома, великоклітинна В-клітинна лімфома, також можуть імітувати міксому передсердь.

У таблиці 2 представлена диференційна діагностика утворень серця з використанням магнітно-резонансної томографії.

Пізне підвищення рівня гадолінію (LGE) не характерне для таких утворень, як тромб і кіста, а от у разі доброякісних та злоякісних пухлин, метастаз відзначається завжди. Кіста має Т2-зважені зображення, які проявляються як гіперінтенсивні, а T1-зважені зображення – гіпоінтенсивні. При тромбі Т1 і Т2 зображення можуть бути гіпо-, так і гіперінтенсивні. Гетерогенна структура посилення – важлива диференційно-діагностична ознака при порівнянні міксоми з тромбом. У випадку злоякісних та доброякісних утворень пізнє підвищення рівня гадолінію має значення. При міксомі LGE поєднується з гіперінтенсивним Т2 зваженим зображенням і Т1 ізоінтенсивним. При метастазах Т1 зображення є гіпоінтенсивним. Ангіосаркома дає як гіпо-, так і гіперінтенсивні вогнища.

Таблиця 2. Типова неінвазивна характеристика тканин утворень серця за допомогою магнітно-резонансної томографії серцево-судинної системи

Класифікації

Пацієнтів з міксомою передсердь можна розділити на дві групи: типові (переважна більшість) і атипові:

• Типові: поодинокі з ~75% розташованим у лівому передсерді

• Атипові: раннє передлежання; множинні пухлини є поширеними і частіше локалізуються в правих відділах серця або лівому шлуночку

Загальний розподіл:

• передсердя (95%):
• лівобічні (75%)
• правобічні (20%)
• шлуночки (5%)

Можна виділити три види міксом:

1. Спорадична, т. е. виникає спонтанно – зазвичай поодинока, зустрічається приблизно у 90 % випадків, в жінок виникає вчетверо частіше, ніж в чоловіків.
2. Аутосомно-домінантна сімейна, що передається у спадок – зустрічається приблизно в 10% випадків, виявляється однаково часто як у чоловіків, так і жінок. Середній вік її виявлення становить 25 років. У 45% випадків сімейні міксоми бувають множинними, рецидиви виникають у 15-22% випадків.
3. Множинні міксоми складають не більше 5% міксом, до них відноситься синдром Карні (у той же час він відноситься і до сімейного типу). Половина множинних міксом виникає відразу в декількох камерах серця.

Код МКБ:

D15.1 Доброякісне новоутворення інших та неуточнених органів грудної клітки / cерця.

За морфологією міксоми поділяють на поліпозні та папілярні. Перша, якщо вона велика, може проявлятися обструктивними симптомами з «плюском пухлини», який чути під час аускультації. В нашому випадку аускультативна картина не була змінена.

Навпаки, папілярна міксома має тенденцію викликати емболічні події. В обох варіантах також повідомлялося про такі конституційні симптоми, як втома, лихоманка та втрата ваги.

Ускладнення

Симптоми застійної серцевої недостатності

Міксоми передсердь можуть призвести до проявів застійної серцевої недостатності, а діуретики можуть забезпечити полегшення симптомів. Рекомендована медична терапія серцевої недостатності за допомогою бета-блокаторів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, спіронолактону зазвичай не потрібна, оскільки функція лівого шлуночка часто не порушена.

Серцева аритмія і клапанний порок

Місцева інвазія пухлини або хірургічна резекція можуть спровокувати серцеві аритмії. Мітральна і трикуспідальна регургітація або стеноз також є ускладненнями міксоми передсердь.

Тромбоемболічні події

Пацієнти з міксомою лівого передсердя часто мають вторинний ішемічний інсульт після системної емболізації, і в цьому випадку антикоагулянтна та антитромбоцитарна терапія є виправданими для вторинної профілактики. Розвиток церебральної аневризми та міксоматозного метастазування є відстроченими неврологічними ускладненням міксоми передсердь; прояв може нагадувати інфекційний ендокардит або васкуліт. З іншого боку, міксома правого передсердя може спричинити емболізацію легеневої артерії, що також потребує антикоагулянтного лікування або емболектомії у важких випадках. Аневризма легеневої артерії є одним із відстрочених ускладнень міксоми передсердь.

Антикоагулянтна терапія показана пацієнтам з високим ризиком емболічних ускладнень, за наявності фібриляції передсердь або емболічними ускладненнями в анамнезі. Таким хворим призначаються нові оральні антикоагулянти або антагоністи вітаміну К на постійній основі з урахуванням показників шкали HAS-BLED. Цільове МНО на фоні прийому варфарину має становити від 2 до 3, оскільки йдеться про профілактику та лікування тромбоемболічних ускладнень.

Оскільки за допомогою інструментальних методів обстеження досить складно відрізнити міксому серця від тромбу, слід розглянути можливість призначення антикоагулянтів до оперативного втручання з огляду на оцінку ризику за шкалою CHA₂DS₂-VASc. Але не існує єдиних рекомендацій. Так як оральні антикоагулянти не мають прямого впливу на тромб, що вже утворився, мета лікування ОАК полягає в тому, щоб запобігти виникненню тромбів і подальше збільшення їх розмірів, а так само зменшити вторинні тромбоемболічні ускладнення.

Первинна профілактика тромбозів у хірургічних хворих залежить від вихідного ризику. За відсутності профілактики в осіб високого ризику ймовірність смертельної тромбоемболії досягає 5%, середнього-0,1-0,8%, низького – менше 0,01%. Враховуючи, що ризик тяжких кровотеч, що викликаються лікарськими профілактичними заходами, становить 0,3%, ОАК показані пацієнтам лише з високим та середнім ризиком тромбоемболій.

Інфекція

Міксоми передсердь також можуть бути вогнищем інфекції. У пацієнтів можуть спостерігатися ознаки та симптоми інфекційного ендокардиту, сепсису або дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Фактори ризику включають стоматологічні процедури, інвазивні процедури та стан імунодепресії. Streptococcus viridans, staphylococci та Enterococcus faecalis є поширеними збудниками. Широка терапія антибіотиками та хірургічна резекція є обов’язковими для виживання.

Церебральні аневризми є рідкісним ускладненням міксоми серця, яке може виникнути через багато років після кардіологічного лікування.

Заключення

Міксома передсердь є рідкісним захворюванням, але має широку клінічну картину та ускладнення, які охоплюють декілька систем: серце, легені, головний мозок і системні прояви. Міждисциплінарний підхід дуже важливий для оптимізації результатів лікування та прогнозу у пацієнтів з міксомою передсердь. Ретельне обстеження має вирішальне значення. Потім радіологи або кардіологи можуть допомогти з методами візуалізації, які можуть допомогти діагностувати та охарактеризувати пухлину. Перед хірургічною резекцією кардіоторакальними хірургами пацієнти повинні бути оцінені пульмонологами, кардіологами та анестезіологами для передопераційної стратифікації ризику. Пацієнтам з неврологічними ускладненнями, легеневими ускладненнями або інфекційним ендокардитом необхідна допомога неврологів, гематологів, інфекціоністів.

Прогноз

Прогноз для пацієнтів, які піддаються хірургічному видаленню міксоми передсердь – відмінний – рівень операційної смертності не перевищує 5 % із швидким післяопераційним відновленням. Частота рецидивів становить від 1% до 3% у спорадичних випадках, 12% у сімейних випадках і 22% при складних міксомах передсердь. Одне дослідження пропонує мінімальні маніпуляції з пухлиною, висічення з адекватними краями та ретельний огляд усіх камер серця для запобігання рецидиву пухлин.

Довгостроковий прогноз відмінний. У серії зі 112 пацієнтів лише 4 смерті сталися протягом середнього періоду спостереження 3 роки. Частота рецидивів становить 1%-5%. Рецидиви через 4 роки зустрічаються рідко. Частота рецидивів у сімейних пацієнтів становить 20%-25%. Первинна міксома, що виникає в атиповому положенні, частіше пов’язана з рецидивом. У серії з 194 пацієнтів операційна смертність становила 0,5%, і не було істотної різниці в тривалому виживанні (10, 20, 30 років) у порівнянні з загальною популяцією відповідного віку. Старший вік на момент операції асоціювався з вищою смертністю, тоді як більш молодий вік на момент діагностики, менший розмір пухлини та пухлина, локалізована в шлуночках, були предикторами рецидиву.

Висновки

Проблеми вибору невірної стратегії лікування в разі міксоми полягають у невірній діагностиці, що в свою чергу призводить до ускладнень. Основні ускладнення – це емболізація, обструкція клапанів, прогресування серцевої недостатності, порушення серцевого ритму та раптова смерть.

Без лікування від 8 до 30% пацієнтів із міксомою можуть загинути від раптової серцевої смерті. Вона настає з незрозумілих причин: за годину після появи гострих симптомів пацієнт втрачає свідомість і може померти.

До інших ускладнень міксоми можна віднести:

• гострий інфаркт міокарда;
• гостре порушення мозкового кровообігу
• інфікування міксоми;
• дисфагія.

Діагностика міксоми серця може представляти певні проблеми через різні чинники. Нижче наведено деякі з них:

1. Рідкісне захворювання: міксома серця є рідкісним захворюванням, що може призвести до нестачі обізнаності та досвіду у медичних фахівців. Це може призводити до затримок у діагностиці чи неправильної інтерпретації симптомів.
2. Різноманітність симптомів: симптоми міксоми серця можуть бути різноманітними та не проявляються явно. Вони можуть включати короткочасні епізоди непритомності, погіршення фізичної витривалості, задишку, біль у грудях, аритмії, стомлюваність та інші неспецифічні прояви. Ці симптоми можуть бути помилково віднесені до інших серцевих чи несерцевих причин, що ускладнює постановку правильного діагнозу.
3. Мімікрія іншим захворюванням: міксома серця може імітувати інші серцеві або системні захворювання, такі як вроджені вади серця, запальні захворювання серця або тромбози. Це може викликати труднощі у розрізненні міксоми від цих станів.
4. Проблеми з освітніми методами: для діагностики міксоми серця зазвичай використовуються різні методи освіти, такі як ехокардіографія, МРТ серця та комп’ютерна томографія. Однак інтерпретація зображень та виявлення пухлини можуть бути викликом, особливо при невеликих розмірах пухлини, складному розташуванні або наявності супутніх структурних аномалій.

Ускладнення з емболізацією: міксома серця може випускати емболічні матеріали в кровотік, що може призвести до емболізації різних органів. Однак ці емболії можуть бути тимчасовими або нестабільними, що ускладнює їх виявлення та асоціацію з міксомою.

Наявність загальних симптомів: лихоманка, схуднення, анемія, збільшення ШЗЕ завжди розцінюють, як прояви системного захворювання або пухлини, однако, це не є специфічним. У той же час, підвищення температури, непродуктивний кашель і легеневі аускультативні феномени завжди дають можливість запідозрити пневмонію.

Слід пам’ятати, що ця доброякісна патологія серця при “природному” перебігу характеризується злоякісним, несприятливим прогнозом, більшість хворих приречені на летальний вихід у найближчі роки після появи перших клінічних симптомів.

Читайте також:

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Зареєструватися

Підписатися на наші сторінки:

• Facebook
• Telegram
• Instagram
• Pinterest
• YouTube

Література

1. Islam AKMM. Cardiac myxomas: A narrative review. World J Cardiol. 2022 Apr 26;14(4):206-219. doi: 10.4330/wjc.v14.i4.206. PMID: 35582466; PMCID: PMC9048271.
2. Nguyen T, Vaidya Y. Atrial Myxoma. [Updated 2022 Jul 4]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK556040/
3. Tyebally S, Chen D, Bhattacharyya S, et al. Cardiac Tumors. J Am Coll Cardiol CardioOnc. 2020 Jun, 2 (2) 293–311. https://doi.org/10.1016/j.jaccao.2020.05.009
4. https://meduniver.com/Medical/cardiologia/exokg_opuxoli_serdca.html
5. Di Vito A, Santise G, Mignogna C, Chiefari E, Cardillo G, Presta I, Arturi F, Malara N, Brunetti F, Donato A, Maisano D, Leonetti S, Maselli D, Barni T, Donato G. Innate immunity in cardiac myxomas and its pathological and clinical correlations. Innate Immun. 2018 Jan;24(1):47-53. doi: 10.1177/1753425917741678. Epub 2017 Nov 16. PMID: 29145790; PMCID: PMC6830761.
6. D’Souza D, Yap J, Fahrenhorst-Jones T, et al. Cardiac myxoma. Reference article, Radiopaedia.org (Accessed on 03 Jun 2023) https://doi.org/10.53347/rID-1051. DOI: https://doi.org/10.53347/rID-1051
7. Joshi M, Kumar S, Noshirwani A, Harky A. The Current Management of Cardiac Tumours: a Comprehensive Literature Review. Braz J Cardiovasc Surg. 2020 Oct 1;35(5):770-780. doi: 10.21470/1678-9741-2019-0199. PMID: 33118743; PMCID: PMC7598975.
8. Parato VM, Nocco S, Alunni G, Becherini F, Conti S, Cucchini U, Di Giannuario G, Di Nora C, Fabiani D, La Carrubba S, Leonetti S, Montericcio V, Tota A, Petrella L. Imaging of Cardiac Masses: An Updated Overview. J Cardiovasc Echogr. 2022 Apr-Jun;32(2):65-75. doi: 10.4103/jcecho.jcecho_18_22. Epub 2022 Aug 17. PMID: 36249434; PMCID: PMC9558634.
9. Ali R, Tahir A, Nadeem M, et al. (April 30, 2018) A Silent Left Atrial Myxoma: A Rare Benign Cardiac Tumor. Cureus 10(4): e2551. doi:10.7759/cureus.2551
10. Obrenovic-Kircanski B, Mikic A, Parapid B, et al. A 30-year-single-center experience in atrial myxomas: from presentation to treatment and prognosis. Thorac Cardiovasc Surg. 2013 Sep. 61(6):530-6.
11. Dong A, Lu J, Zuo C. Multiple peripheral pulmonary artery aneurysms in association with a right atrial myxoma. Circulation. 2016 Jan 26. 133 (4):444-6.
12. Hasdemir H, Alper AT, Arslan Y, Erdinler I. [Left atrial myxoma with severe neovascularization: role of preoperative coronary angiography]. Turk Kardiyol Dern Ars. 2011 Mar. 39(2):163-5.
13. Park J, Song JM, Shin E, et al. Cystic cardiac mass in the left atrium: hemorrhage in myxoma. Circulation. 2011 Mar 15. 123(10):e368-9.
14. Anvari MS, Sabagh M, Goodarzynejad H, et al. Association between herpes simplex virus Types 1 and 2 with cardiac myxoma. Cardiovasc Pathol. 2017 Jan 3. 27:31-4.
15. Zheng JJ, Geng XG, Wang HC, Yan Y, Wang HY. Clinical and histopathological analysis of 66 cases with cardiac myxoma. Asian Pac J Cancer Prev. 2013. 14(3):1743-6.
16. Li H, Guo H, Xiong H, Xu J, Wang W, Hu S. Clinical features and surgical results of right atrial myxoma. J Card Surg. 2016. 31:15-17.
17. Kalcık M, Bayam E, Guner A, et al. Evaluation of the potential predictors of embolism in patients with left atrial myxoma. Echocardiography. 2019 May. 36 (5):837-43.
18. Yin L, Yu SS, Wu HL, Ren HB, Gong LG. An atypical right atrial myxoma with spontaneous rupture. Int Heart J. 2016. 57 (2):262-4.
19. Al-Fakhouri A, Janjua M, DeGregori M. Acute myocardial infarction caused by left atrial myxoma: Role of intracoronary catheter aspiration. Rev Port Cardiol. 2017 Jan. 36 (1):63.e1-63.e5.
20. Rios RE, Burmeister DB, Bean EW. Complications of atrial myxoma. Am J Emerg Med. 2016 Dec. 34 (12):2465.e1-2465.e2.
21. Fisicaro A, Slavich M, Agricola E, Marini C, Margonato A. Acute pulmonary edema caused by a giant atrial myxoma. Case Rep Med. 2013. 2013:904952.
22. Pergolini A, Zampi G, Sbaraglia F, Musumeci F. Left atrial myxoma: two sides of the same coin. J Cardiovasc Med (Hagerstown). 2015 Jan. 16 suppl 2:S74-6.
23. Jha GN. Ascites–rare manifestation of right atrial myxoma. J Assoc Physicians India. 2014 Apr. 62(4):349-50.
24. Wen XY, Chen YM, Yu LL, et al. Neurological manifestations of atrial myxoma: A retrospective analysis. Oncol Lett. 2018 Oct. 16 (4):4635-9.
25. Singh PK, Sureka RK, Sharma AK, Bhuyan S, Gupta V. Recurrent stroke in a case of left atrial myxoma masquerading vasculitis. J Assoc Physicians India. 2013 Dec. 61(12):912, 917-20.
26. Furukawa A, Kishi S, Aoki J. Large infected atrial myxoma with vegetations. Rev Esp Cardiol (Engl Ed). 2013 Apr. 66(4):310.
27. Yuan SM. Cardiac myxoma in pregnancy: a comprehensive review. Rev Bras Cir Cardiovasc. 2015 Jul-Sep. 30(3):386-94.
28. Lanjewar DN, Bhatia VO, Lanjewar SD, Carney JA. Cutaneous myxoma: An important clue to Carney complex. Indian J Pathol Microbiol. 2014 Jul-Sep. 57(3):460-2.
29. Haji K, Nasis A. Radiological characteristics of atrial myxoma in cardiac computed tomography. J Cardiovasc Comput Tomogr. 2017 May – Jun. 11 (3):234-6.
30. Gheysens O, Cornillie J, Voigt JU, Bogaert J, Westhovens R. Left atrial myxoma on FDG-PET/CT. Clin Nucl Med. 2013 Nov. 38(11):e421-2.
31. Lopez-Marco A, BinEsmael T, Rowlands G, Von Oppell U. Complete calcification of right atrial myxoma. Eur J Cardiothorac Surg. 2015 Jul. 48(1):171.
32. Bianchi G, Margaryan R, Kallushi E, et al. Outcomes of video-assisted minimally invasive cardiac myxoma resection. Heart Lung Circ. 2019 Feb. 28 (2):327-33.
33. Kesavuori R, Raivio P, Jokinen JJ, Sahlman A, Vento A. Quality of life after robotically assisted atrial myxoma excision. J Robot Surg. 2015 Sep. 9(3):235-41.
34. Tarui T, Ishikawa N, Ohtake H, Watanabe G. Totally endoscopic robotic resection of left atrial myxoma with persistent left superior vena cava. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2016 Jul. 23 (1):174-5. [QxMD MEDLINE Link].
35. Gur AK, Aykac MC. Surgical treatment of cardiac myxomas: a 23-case experience. Heart Surg Forum. 2018 Sep 13. 21 (5):E370-4.
36. Baikoussis NG, Papakonstantinou NA, Dedeilias P, et al. Cardiac tumors: a retrospective multicenter institutional study. J BUON. 2015 Jul-Aug. 20(4):1115-23.
37. Jiang CX, Wang JG, Qi RD, et al. Long-term outcome of patients with atrial myxoma after surgical intervention: analysis of 403 cases. J Geriatr Cardiol. 2019 Apr. 16 (4):338-43.
38. Shah IK, Dearani JA, Daly RC, et al. Cardiac myxomas: a 50-year experience with resection and analysis of risk factors for recurrence. Ann Thorac Surg. 2015 Aug. 100(2):495-500.
39. Vroomen M, Houthuizen P, Khamooshian A, Soliman Hamad MA, van Straten AH. Long-term follow-up of 82 patients after surgical excision of atrial myxomas. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2015 Aug. 21(2):183-8.
40. Gennari M, Rubino M, Andreini D, Polvani G, Agrifoglio M. Huge left atrial myxoma and concomitant silent coronary artery disease in a young man. Open J Cardiovasc Surg. 2017 Jan 5. 8:5-7.
41. Sandra Schiele, MD, Susanne J. Maurer, MS, Claudia Pujol Salvador, et al. Left Atrial Myxoma. Circulation: Cardiovascular Imaging. 2019;12: (3) e008820.https://doi.org/10.1161/CIRCIMAGING.118.008820.
42. ShapiroLM. Cardiac tumours: diagnosis and management. Heart 2001;85:218-222.
43. Javaid A, Khandait H, Ong CKLeft atrial myxoma with coronary artery diseaseBMJ Case Reports CP 2022;15:e252905.
44. Almeida H, Rodrigues J, Rodríguez-Alonso B, et alLeft atrial myxoma in syncope differential diagnosis: different perspectivesBMJ Case Reports CP 2021;14:e243529.
45. Demarchi V. А., de Campos F. P. Cardiac myxoma // Autops Case Reports. — 2016. — № 2. — Р. 5–7.
46. Ушаков А. В., Захарьян Е. А., Ризк Г. Э. Миксомы сердца: современный взгляд на проблему // Український кардіологічний журнал. — 2013. — № 2. — С. 124–131.
47. Azari A., Moravvej Z., Chamanian S., Bigdelu L. An unusual biatrial cardiac myxoma in a young patient // Korean J Thorac Cardiovasc Surg. — 2015. — № 1. — Р. 67–69.
48. Merello L., Elton V., González D., Elgueta F. et al. Cardiac myxomas. Analysis of 78 cases // Rev Med Chil. — 2020. — № 1. — Р. 78–82.
49. Muthiah R. Right ventricular myxoma — a case report // Case Report Clin Med. — 2016. — № 5. — Р. 158–164.
50. Коноплёва Л. Ф., Кушнир С. Л., Ризк Г. Э. Опухоли сердца. Возможности клинической диагностики // Серце і судини. — 2013.— № 2.— С. 86–91.
51. Vijan V., Vupputuri A., Nair R. C. Case report an unusual case of biatrial myxoma in a young female // Case Rep Cardiol. — 2016.
52. Yuan S. M., Humuruola G. Stroke of a cardiac myxoma origin // Rev Bras Cir Cardiovasc. — 2015. — № 30. — Р. 225–234.
53. Yuan S. M. Infected cardiac myxoma: an updated review // Braz J Cardiovasc Surg. — 2015. — № 30. — Р. 571–578.
54. Yuan S. M., Yan S. L., Wu N. Unusual aspects of cardiac myxoma // Anatol J Cardiol. — 2017. — № 3. — Р. 241–247.
55. Lemaire A, Kennedy R, Ikegami H, et al. (May 24, 2022) Migrating Foreign Body in the Heart. Cureus 14(5): e25294. doi:10.7759/cureus.25294
56. N. G. Karnani, G. M. Reisfield, G. R. Wilson, Am Fam Physician 2005;71:1529-37, 1538.
57. Burke A, Tavora F. The 2015 WHO classification of tumors of the heart and pericardium. J Thorac Oncol. (2016) 11(4):441–52. 10.1016/j.jtho.2015.11.009
58. Cheng N, Wu Y, Zhang H, Guo Y, Cui H, Wei S, et al. Identify the critical protein-coding genes and long noncoding RNAs in cardiac myxoma. J Cell Biochem. (2019) 120(8):13441–52. 10.1002/jcb.28618
59. Nenna A, Loreni F, Giacinto O, Chello C, Nappi P, Chello M, et al. miRNAs in cardiac myxoma: new pathologic findings for potential therapeutic opportunities. Int J Mol Sci. (2022) 23(6):3309. 10.3390/ijms23063309
60. Kacar P, Pavsic N, Bervar M, Strazar ZD, Zadnik V, Jelenc M, Prokselj K. Cardiac myxoma: single tertiary centre experience. Radiol Oncol. 2022 Oct 20;56(4):535-540. doi: 10.2478/raon-2022-0041. PMID: 36259335; PMCID: PMC9784375.
61. Velu D, Yendrapalli U, Aziz QU, Steuber T, Hritani A. A 20-year single community-based tertiary care center’s experience with cardiac myxomas. Int J Cardiol Heart Vasc. 2022 Jun 8;41:101069. doi: 10.1016/j.ijcha.2022.101069. PMID: 35707176; PMCID: PMC9189990.
62. Nektaria M, Theologou S, Christos C, George S, Rokeia E, Dimitrios S, Ioanna P. Cardiac myxomas: A single-center case series of 145 patients over a 32-year period study. Ann Card Anaesth. 2023 Jan-Mar;26(1):17-22. doi: 10.4103/aca.aca_290_20. PMID: 36722583; PMCID: PMC9997480.
63. Ma K, Zhao D, Li X, Duan H, Yan C, Wang S, Zeng L, Xu K, Lai Y, Chen B, Mu N, Yang C, Quan Y, Li Z, Wang X, Feng H, Li F. Case report: Multiple brain metastases of atrial myxoma: Clinical experience and literature review. Front Neurol. 2023 Feb 8;13:1046441. doi: 10.3389/fneur.2022.1046441. PMID: 36845225; PMCID: PMC9944787.
64. Chojdak-Łukasiewicz J, Budrewicz S, Waliszewska-Prosół M. Cerebral Aneurysms Caused by Atrial Myxoma-A Systematic Review of the Literature. J Pers Med. 2022 Dec 21;13(1):8. doi: 10.3390/jpm13010008. PMID: 36675669; PMCID: PMC9861364.
65. Shin C, Ju MH, Lee CH, Lim MH, Je HG. Surgical Outcomes of Cardiac Myxoma Resection Through Right Mini-Thoracotomy. J Chest Surg. 2023 Jan 5;56(1):42-48. doi: 10.5090/jcs.22.094. Epub 2022 Dec 15. PMID: 36517950; PMCID: PMC9845859.
66. Alhasso AA, Ahmed OF, Mohammed-Saeed DH, Kakamad FH, Almodhaffer SS, Zaid ZA, Abdullah HO, Ali RK, Kakamad SH, Omar DA, Abdalla BA, Mohammed SH, Mustafa MQ. Operative management and outcomes in patients with myxomas: A single-center experience. Front Surg. 2023 Apr 19;10:1084447. doi: 10.3389/fsurg.2023.1084447. PMID: 37151857; PMCID: PMC10154567.
67. Lin Y, Wu W, Gao L, Ji M, Xie M, Li Y. Multimodality Imaging of Benign Primary Cardiac Tumor. Diagnostics (Basel). 2022 Oct 20;12(10):2543. doi: 10.3390/diagnostics12102543. PMID: 36292232; PMCID: PMC9601182.

Консультування вагітної пацієнтки при підозрі на шлуночкові екстрасистоли високих градацій – ОСКІ рекомендації

Початок консультації Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я…

Детальніше

Консультування пацієнта при підозрі на тромбоемболію легеневої артерії – ОСКІ рекомендації

Початок консультації Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я…

Детальніше

Консультування пацієнта з підозрою на аортальний стеноз/ ОСКІ рекомендації

Початок консультації Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я…

Детальніше

Консультування пацієнта з підозрою на синдром Такоцубо – рекомендації ОСКІ

Початок консультації Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я…

Детальніше

Тромбоемболія легеневої артерії

Визначення Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – це часткова або повна закупорка стовбура, крупних, середніх і…

Детальніше

Синдром Такоцубо

Синдром Такоцубо – це синдром, який характеризується розвитком гострого транзиторного (до 3 тижнів) порушення систолічної…

Детальніше

Сообщение Міксоми: клінічна симтоматика, діагностика та лікування появились сначала на КлінКейсКвест.

HFA-ICOS оцінка ризику

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Зареєструватися

Підписатися на наші сторінки:

• Facebook
• Telegram
• Instagram
• Pinterest
• YouTube

SESAM визнав дефрагментовану модель дебрифінгу ClinCaseQuest інновацією у клінічному моделюванні 2024

Ми раді оголосити про видатне досягнення в сфері медичної освіти. Наша інноваційна методологія Дефрагментованого дебрифінгу…

Детальніше

Консультування хворого з підозрою на подагричний артрит / ОСКІ рекомендації

Початок консультації Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я…

Детальніше

Консультування хворого з підозрою на ревматичну поліміалгію / ОСКІ рекомендації

Початок консультації Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я…

Детальніше

Консультування хворого з підозрою на анкілозуючий спондилоартрит / ОСКІ рекомендації

Початок консультації Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я…

Детальніше

ClinCaseQuest представлено в каталозі SchoolAndCollegeListings

Цікаві новини! Ми раді повідомити, що ClinCaseQuest додано до SchoolAndCollegeListings – головного онлайн-каталогу для навчальних…

Детальніше

Консультування хворого з підозрою на гостре порушення мозкового кровообігу / ОСКІ рекомендації

Початок консультації Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я…

Детальніше

Сообщение Базова оцінка серцево-судинного ризику у онкологічних хворих, яким призначено кардіотоксичне лікування раку (хіміотерапія антрациклінами) – Онлайн калькулятор появились сначала на КлінКейсКвест.