Початок консультації

1. Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно.
2. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я та роль.
3. Підтвердіть прізвище, ім’я та дату народження пацієнта.
4. Поясніть, що включатиме обстеження, використовуючи зрозумілу для пацієнта мову.
5. Отримайте згоду на проведення консультації.
6. Адекватно оголіть пацієнта для проведення обстеження.
7. Запитайте пацієнта, чи є у нього больові відчуття, перш ніж продовжити клінічне обстеження.

Предмети та обладнання (для госпіталізованих пацієнтів)

8. Шукайте предмети чи обладнання на/або навколо пацієнта, які можуть надати корисну інформацію про його історію хвороби та поточний клінічний стан
9. Життєво важливі показники: таблиці, на яких записуються життєво важливі показники, дадуть інформацію про поточний клінічний стан пацієнта та те, як його фізіологічні параметри змінювалися з часом
10. Рецепти: таблиці призначень або особисті рецепти можуть надати корисну інформацію про ліки, які пацієнт нещодавно приймав

З’ясування основної скарги

11. Використовуйте відкриті запитання, щоб вивчити скарги пацієнта
12. Деталізація основної скарги 

• Локалізація: з’ясуйте місце м’язового та/чи суглобового болю
• Початок: з’ясуйте, коли вперше з’явився біль у м’язах та/чи суглобах і чи виник він раптово чи поступово
• Характер: попросіть у пацієнта описати, як відчувається біль (також з’ясуйте біль постійний чи періодичний)
• Іррадіація: з’ясуйте, чи поширюється біль кудись ще з місця основної локалізації симптомів
• Супутні симптоми: уточніть, чи є інші супутні симптоми, які супроводжують біль
• Динаміка у часі: уточніть, як змінився болі в м’язах та/чи суглобах з часом, а саме: посилилися або стали менш відчутними, кількість приступів збільшилася/зменшилася
• Фактори, що погіршують або полегшують болі в м’язах та/чи суглобах: з’ясуйте, чи є щось, що посилює або полегшує цей біль
• Тяжкість: з’ясуйте, наскільки сильний дискомфорт приносить біль за шкалою від 0 до 10

13. Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта
14. Резюмуйте скарги пацієнта

Проведіть скринінг скарг, тестування пацієнта за шкалами/анкетування

15. Оцінка пацієнтом свого стану за Візуальною аналоговою шкалою (ВАШ)
16. Оцінка лікарем загальної активності захворювання за шкалою (ВАШ/VAS).
17. Оцінка за шкалою втоми (FACIT).
18. Оцінка за анкетою оцінки стану здоров’я (Health assessment questionnaire HAQ-DI).
19. Оцінка за анкетою Вашого здоров’я та самопочуття: оцінка показників якості життя (SF-36 v2 Health survey).

Комплексна оцінка

20. Проведіть оцінку інших симптомів для отримання комплексної картини

Збір анамнезу захворювання

21. З’ясуйте, коли та як вперше з’явились скарги; уточніть можливу причину появи цих скарг; чи звертався пацієнт, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався; чи приймав пацієнт самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то, чи змінювався характер скарг.
22. Ознайомтесь з випискою з історії хвороби пацієнта, зверніть увагу на встановлені клінічні діагнози, результати проведених лабораторних чи інструментальних обстежень, проведене лікування та рекомендації після виписки
23. У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних чи інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки
24. З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися до Вас
25. Виключіть інші причини наявних скарг, ставлячи пацієнту уточнюючі запитання

Збір анамнезу життя

26. Проведіть скринінг станів, які можуть бути пов’язані з захворюваннями опорно-рухового апарату.
27. З’ясуйте  наявність будь-яких захворювань, які раніше були діагностовані у пацієнта, лікування цих станів та будь-які ускладнення.
28. Оцініть наявність рецидивуючих інфекцій в анамнезі.
29. Уточніть наявність інших медичних діагнозів.
30. Уточніть наявність у пацієнта алергії, і якщо так, уточніть, яка реакція у нього була на медикаменти.
31. Уточніть, чи були у пацієнта травми, з’ясуйте, як протікав відновлювальний період.
32. Уточніть, чи були проведене раніше будь-які оперативні втручання, особливо зверніть увагу на хірургічні втручаня з-приводу наявних скарг та захворювань, з’ясуйте як протікав післяопераційний період
33. Акушерсько-гінекологічний анамнез: кількість вагітностей, перебіг вагітностей, повторні викидні, менорагії та метрорагії, фіброміома матки, ендометріоз, прийом замісної гормональної терапії).
34. Медикаментозний анамнез:
    • З’ясуйте, чи приймає пацієнт(ка) безрецептурні та лікарські препарати.
    • Уточніть при необхідності, чи відчуває пацієнт будь-які побічні ефекти від ліків.
35. Сімейний анамнез: уточніть, чи є у сімейному анамнезі захворювання, пов’язані з захворюваннями опорно-рухового апарату;  у якому віці розвинулося захворювання.
36. Соціальний анамнез:
    • Вивчіть загальний соціальний анамнез пацієнта (житло, з ким живе пацієнт, як пацієнт справляється з повсякденною діяльністю, чи потребує догляду)
    • З’ясуйте чи дотримується пацієнт дієти та фізичної активності.
    • З’ясуйте статус куріння.
    • Уточніть алкогольний анамнез.
    • Уточніть статус вживання наркотиків.
    • З’ясуйте, чи є у пацієнта проблем із азартними іграми.
    • З’ясуйте, чи працює пацієнт, його професію, умови роботи, наявність шкідливих факторів.
    • Уточніть, чи водить пацієнт транспортні засіб.

Об’єктивний огляд

37. Проведіть загальний огляд пацієнта:

• Оцінка загального стану (задовільний, середньої важкості, важкий, дуже важкий)
• Оцінка стану свідомості
• Оцінка положення хворого
• Оцінка відповідності біологічного та паспортного віку
• Оцінка ходи і постави
• Оцінка конституційних параметрів хворого (тілобудова, конституційний тип, зріст, вага, індекс маси тіла (ІМТ))
• Оцінка стану шкірних покривів та видимих слизових оболонок (забарвлення, висипання, шрами, розчухи), еластичністі і вологості шкіри, дериватів шкіри.
• Оцінка розвитку підшкірно-жирової клітковини.
• Оцінка наявності пастозності або набряків
• Оцінка стану лімфатичних вузлів
• Оцінка опорно-рухового апарату:
• М’язова система: розвиток м’язів, їх тонус, наявність атрофії, болючість.
• Кісткова система.
• Суглоби: огляд, пальпація, вимірювання  кінцівок  та суглобів, визначення  ступеня рухливості  суглобів.
• Візуальна оцінка голови, обличчя, шиї

38. Проведіть огляд пацієнта за органами та системами:

• Оцінка стану дихальної системи
• Оцінка стану серцево-судинної системи
• Оцінка стану травної системи
• Оцінка стану сечовидільної системи

Призначення лабораторного обстеження

39. Виконайте загальний аналіз крові з визначенням тромбоцитів та ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів).
40. Виконайте біохімічний аналіз крові (загальний білок, натрій, кальцій, калій, креатинін, сечовина, аланінтрасфераза, лактатдегідрогеназа, аспартаттрансфераза, глюкоза, лужна фосфатаза, сечова кислота, білірубін (прямий, непрямий), креатинкіназа).
41. Виконайте ліпідограму (холестерин, ліпропротеїни високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ)).
42. Виконайте коагулограму
43. Виконайте ревмопроби: ревматоїдний фактор (РФ); С-реактивний білок (С-РБ); антитіла до циклічного цитрулінового пептиду (АЦЦП/ А-ССP), антинуклеарні антитіла (ANA), рівень інтерлейкіну-6 (IL-6), фібриноген.
44. Виконайте полімеразноланцюгову реакцію (ПЛР) –  людські лейкоцитарні антигени (HLА-DR4)
45. Виконайте загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду.
46. Виконайте аналіз на тиреотропний гормон (ТТГ).
47. Виконайте аналіз на вітамін D.
48. Виконайте аналізи на інфекційні захворювання:

• Аналіз на гепатит В, при позитивних результатах – кількісна ПЛР і консультація інфекціоніста.
• Аналіз на гепатит С за потреби, при позитивних результатах – кількісна ПЛР і консультація інфекціоніста.
• Обстеження на сифіліс.
• Аналіз на ВІЛ за потреби.
• Аналіз на сечостатеві інфекції.
• Проведіть скринінг на туберкульоз.

49. Виконайте тест на вагітність, якщо пацієнтка фертильного віку.

Призначення інструментальних методів обстеження

50. Рентгенологічне дослідження суглоба.
51. Двофотонна рентгенівська денсиметрія  (DEXA).
52. Ультразвукове дослідження (УЗД суглоба, серця, органів черевної порожнини (ОЧП)).
53. Артроскопія.
54. Пункція суглобів.
55. Компютерна томографія (КТ  хребет, таз, легені).
56. Радіоізотопна сцинтографія суглобів.
57. Магнітно-резонансна томографія (МРТ суглоба/та з контрастуванням).
58. Термографія.
59. Електрокардіограма (ЕКГ).
60. Рентгенівське дослідження органів грудної клітини.
61. Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС)
62. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-КТ)
63. Біопсія скроневої артерії (за показами)

Встановлення клінічного діагнозу

64. Диференційна діагностика
65. Оцінка відповідності класифікаційним критерія Healey для ревматичної поліміалгії
66. Оцінка за попередніми критеріями класифікації ревматичної поліміалгії (Європейська ліга проти ревматизму / Американський коледж ревматології)
67. Оцінка активності за індексом PMR-AS.
68. Визначення ускладнень: гігантоклітинний артеріїт (GCA).

Консультація фахівців

69. Ревматолог
70. Лікар загальної практики (сімейний лікар)
71. Фізіотерапевт
72. Офтальмолог (синдром Шигрена, кон’юктивіти тощо).
73. Кардіолог – за наявності захворювань серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця тощо)
74. Психотерапевт (підвищена тривожність, дратівливість)
75. Хірург (за необхідності хірургічного лікування);
76. Ортопед-травматолог  (за необхідності застосування ортезів); 
77. Фтизіатр (за наявності ознак латентного туберкульозу);
78. Невропатолога, нейрохірурга (за наявності захворювань шийного відділу хребта, наявності неврологічних розладів).

Призначення лікування

79. Медикаментозне лікування:

• Глюкокортикостероїди
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПВП)
• Цитостатики
• Блокатори рецепторів IL-6
• Моноклональні антитіла до CD20
• Інгібітори TNF

80. Фізіотерапія та реабілітація

Консультація та підтримка

81. Інформування пацієнта про захворювання
82. Обговоріть з пацієнтом результати досліджень
83. Пояснення пацієнту можливої причини захворювання
84. Поясніть пацієнту можливі симптоми, що можуть виникати при захворюванні
85. Пояснення пацієнту можливих наслідків захворювання
86. Проведіть роз’яснення доступних методів лікування
87. Допоможіть пацієнту зрозуміти ризики та переваги різних методів лікування
88. Надайте відповіді на запитання пацієнта
89. Надайте пояснення щодо обсягу моніторингу під час та після лікування.
90. Призначте регулярні перевірки та контроль для оцінки ефективності лікування та змін у стані пацієнта.

Моніторинг ефективності лікування

91. Клінічна оцінка
92. Дослідження для оцінки активності
93. Контроль за побічними явищами терапії

Завершення консультації

94. Проведіть узагальнення отриманих даних та запитайте пацієнта, чи нічого важливого не пропущено
95. Поінформуйте пацієнта щодо подальшої тактики
96. Подякуйте пацієнту
97. Утилізуйте ЗІЗ належним чином і помийте руки

Початок консультації

1. Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно.
2. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я та роль.
3. Підтвердіть прізвище, ім’я та дату народження пацієнта.
4. Поясніть, що включатиме обстеження, використовуючи зрозумілу для пацієнта мову.
5. Отримайте згоду на проведення консультації.
6. Адекватно оголіть пацієнта для проведення обстеження.
7. Запитайте пацієнта, чи є у нього больові відчуття, перш ніж продовжити клінічне обстеження.

Обстеження пацієнта при підозрі на ревматичну поліміалгію проводиться, коли є клінічна картина, зміни в аналізах та об’єктивні ознаки ревматичної поліміалгії. Мета обстеження: оцінити у пацієнта наявність характерних ознак для виставлення діагнозу ревматичної поліміалгії.

Предмети та обладнання (для госпіталізованих пацієнтів)

8. Шукайте предмети чи обладнання на/або навколо пацієнта, які можуть надати корисну інформацію про його історію хвороби та поточний клінічний стан
9. Життєво важливі показники: таблиці, на яких записуються життєво важливі показники, дадуть інформацію про поточний клінічний стан пацієнта та те, як його фізіологічні параметри змінювалися з часом
10. Рецепти: таблиці призначень або особисті рецепти можуть надати корисну інформацію про ліки, які пацієнт нещодавно приймав.

З’ясування основної скарги

11. Використовуйте відкриті запитання, щоб вивчити скарги пацієнта
12. Деталізація основної скарги 

• Локалізація: з’ясуйте місце м’язового та/чи суглобового болю
• Початок: з’ясуйте, коли вперше з’явився біль у м’язах та/чи суглобах і чи виник він раптово чи поступово
• Характер: попросіть у пацієнта описати, як відчувається біль (також з’ясуйте біль постійний чи періодичний)
• Іррадіація: з’ясуйте, чи поширюється біль кудись ще з місця основної локалізації симптомів
• Супутні симптоми: уточніть, чи є інші супутні симптоми, які супроводжують біль
• Динаміка у часі: уточніть, як змінився болі в м’язах та/чи суглобах з часом, а саме: посилилися або стали менш відчутними, кількість приступів збільшилася/зменшилася
• Фактори, що погіршують або полегшують болі в м’язах та/чи суглобах: з’ясуйте, чи є щось, що посилює або полегшує цей біль
• Тяжкість: з’ясуйте, наскільки сильний дискомфорт приносить біль за шкалою від 0 до 10

13. Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта
14. Резюмуйте скарги пацієнта

З’ясування основної скарги

Використовуйте відкриті запитання, щоб вивчити скарги пацієнта

Основним симптомом ревматичної поліміалгії є:

• Біль в суглобах та м’язах

Деталізація основної скарги

• Локалізація: з’ясуйте місце м’язового та суглобового болю
  • Початок: з’ясуйте, коли вперше з’явився біль у м’язах та/чи суглобах і чи виник він раптово чи поступово
  • Характер: попросіть у пацієнта описати, як відчувається біль (також з’ясуйте біль постійний чи періодичний)
  • Іррадіація: з’ясуйте, чи поширюється біль кудись ще з місця основної локалізації симптомів
  • Супутні симптоми: уточніть, чи є інші супутні симптоми, які супроводжують біль
  • Динаміка у часі: уточніть, як змінився болі в м’язах та/чи суглобах з часом, а саме: посилилися або стали менш відчутними, кількість приступів збільшилася/зменшилася
  • Фактори, що погіршують або полегшують болі в м’язах та/чи суглобах: з’ясуйте, чи є щось, що посилює або полегшує цей біль
  • Тяжкість: з’ясуйте, наскільки сильний дискомфорт приносить біль за шкалою від 0 до 10

Біль в м’язах та/чи суглобах – типовий симптом, який супроводжує хворих на ревматичну поліміалгію. Дана скарга потребує деталізації. Необхідно задати пацієнту уточнюючі запитання стосовно болю використовуючи опитувальник SOCRATES. Приклад опитування наведений нижче.

S	Site (Локалізація)	Запитайте про локалізацію болю	• “Де болить?” • “Чи можете Ви вказати, де Ви відчуваєте біль?” • “Ви можете показати мені, де болить?” • “Які частини тіла задіяні?” • “Яка частина тіла уражена?” • “Де зосереджується біль?”
O	Onset (Початок)	Уточніть, як і коли виник біль	• “Біль виник раптово чи поступово?” • “Коли вперше виник біль?” • “Коли з’явилися симптоми?” • “Чи з’явився біль у стані спокою чи під час фізичного навантаження?” • “Як довго тривав біль?” • “Як і коли це почалося?” • “Коли почався біль, раптовий чи поступовий?” • “Що Ви тоді робили?” • “Чи є щось особливе, що викликає біль?” • “Коли з’являється біль?” • “Чи знаєте Ви, які провокуючі причини є причиною нападів?” • “При яких умовах напади стають гіршими?”
C	Character (Характер)	Запитайте про конкретні характеристики болю	• “Як би Ви описали цей біль?” • “Чи Ваш біль постійний чи він приходить і зникає?” • “Який у Вас біль?” • “Ви можете описати мені біль?” • “Біль безперервна чи приходить і зникає?” • “Який характер болю?” • “Чи зараз біль сильніше?” • “Чи Вас турбує безперервний біль?”
R	Radiation (Іррадіація)	Запитайте, чи не іррадіює біль кудись ще	• “Чи поширюється біль деінде?” • “Біль кудись розповсюджується/ іррадіює/ рухається далі?” • “Біль тільки в одному місці чи він перемістився кудись ще?” • “Якщо біль переміщається в іншу частину тіло, де це і чи постійно?” • “Чи є біль постійним?” • “У яку частину тіла раніше іррадіував біль?“
A	Associated symptoms (Супутні симптоми)	Запитайте, чи є інші симптоми, пов’язані з болем	• “Чи є якісь інші симптоми, які, здається, пов’язані з болем?” • “Чи є у Вас якісь інші симптоми, крім болю?” • “Чи відбувається ще щось, поки у Вас біль?” • “Які ще симптоми присутні та пов’язані з болем?” • “Чи є інші симптоми?”
T	Time course (динаміка у часі)	Уточніть, як біль змінився з часом	• “Як біль змінився з часом?” • “Як довго у Вас цей біль?” • “Це відбувається в певний час доби, чи це постійно?” • “Коли виникає/починається біль?”
E	Exacerbating or relieving factors (Фактори, що погіршують або полегшують біль)	Запитайте, чи є щось, що посилює чи полегшує біль	• “Чи посилює щось біль?” • “Чи щось полегшує біль?” • “Чи змінює щось біль?”
S	Severity (Тяжкість)	Оцініть інтенсивність болю, попросивши пацієнта оцінити його за шкалою від 0 до 10	• “Наскільки сильний біль за шкалою від 0 до 10, якщо 0 – відсутність болю, а 10 – найсильніший біль, який Ви коли-небудь відчували?” • “Наскільки сильний біль за шкалою від 1 до 10?” • “Чи можете Ви описати свій біль за шкалою від 1 до 10?” • “Чи достатньо це неприємно, щоб (розбудити Вас)?” Це дозволяє оцінити реакцію пацієнта на лікування (наприклад, біль спочатку був 8/10 і покращився до 3/10 за допомогою спрею гліцерилу тринітрату).

Будьте ввічливі, використовуйте для запитань «Чи можете Ви сказати мені…?» або «Чи можете Ви описати…?»

Опис болю

• Ниючий
• Пекучий
• Інтенсивний
• Тупий
• Нестерпний
• Давлячий
• Сильний
• Стійкий
• Стріляючий
• Спастичний
• Раптовий
• Поступовий

Ревматична поліміалгія характеризується симетричним болем і скутістю в області плечей, тазостегнового поясу, шиї та тулуба, що найсильніше виникає вранці, зачасту виникає у пацієнта старше 50 років.

Початок – як правило, нещодавня дискретна зміна симптомів опорно-рухового апарату спонукає пацієнта з ревматичною поліміалгією звернутися до лікаря. Початок може бути раптовим, іноді пацієнтам, здається, що відбувається майже вночі. Історія тривалої скутості та болю не свідчить про діагноз ревматичної поліміалгії.

Біль і скутість є найсильнішими вранці, а також посилюються після відпочинку або тривалої бездіяльності. Часто спостерігається обмеження рухливості плеча. Пацієнти часто скаржаться на біль і скутість у верхній частині рук, стегнах, стегнах, верхній і нижній частині спини. Симптоми проявляються швидко, зазвичай від дня до 2 тижнів. Це впливає на якість життя, оскільки біль може погіршувати сон під час нічних і денних звичайних дій, таких як вставати з ліжка або крісла, приймати душ, розчісувати волосся, керувати автомобілем тощо.

Біль і скутість, пов’язані з ПМР, швидше за все, пов’язані із запаленням плечово-плечового та тазостегнового суглобів, а у верхній кінцівці – субакроміальної, субдельтоподібної та вертельних сумок. Майже до половини пацієнтів відчувають системні симптоми, такі як втома, нездужання, анорексія, втрата ваги або субфебрильна температура.

Характерними симптомами для ревматичної поліміалгії є:

• Двосторонній біль у плечі є основним проявом майже у всіх пацієнтів, тоді як шия та тазостегновий пояс уражаються приблизно у більше половини пацієнтів відповідно. Спочатку він може бути односторонніми, але незабаром стає симетричним. Двобічний біль у верхніх частинах рук з обмеженням активного відведення плеча є особливо поширеним явищем. Симптоми ураження тазового поясу проявляються у вигляді болю в паху та бічних сторонах стегон, і часто іррадіює у задню частину стегон. Як описано вище, біль і скутість, що поширюються проксимально, представляють симптоми з боку суглобів і навколосуглобових структур плечей і стегон. Дистальні симптоми, як правило, слабкі, супроводжують характерну проксимальну симптоматику приблизно у половини пацієнтів, найчастіше на зап’ястях і п’ястно-фалангових суглобах, іноді на колінах, але не на стопах і щиколотках. Синдроми зап’ястного каналу через ураження зап’ястя можна виявити у незначної кількості пацієнтів. Іноді дистальні симптоми на кистях і зап’ястях мають вибуховий початок і виражений ступінь активності.
• Гелеподібність або ранкова скутість є характерною ознакою синовіту при системних ревматичних захворюваннях загалом, але при ревматичні поліміалгії це явище може бути особливо вираженим. Ранкова скутість при ревматичній поліміалгії незмінна, тому її відсутність виключає діагноз. При ревматичній поліміалгії без лікування ранкова скутість може тривати до пізнього ранку або навіть вдень. Після без рухової активності, наприклад після тривалої їзди в автомобілі, скутість може повторитися. Нічний біль є поширеним явищем.
• Проксимальна скутість може призвести до труднощів у повсякденній діяльності, наприклад натягуванні сорочки чи пальта, зачіпленні бюстгальтера на спині, надяганні шкарпеток і взуття або переході з положення лежачи чи сидячи в положення стоячи. Інтенсивність гелеутворення в поєднанні з проксимальною скутістю може бути такою, що пацієнтам може знадобитися допомога з ранковим одяганням.
• Пацієнти з ревматичною поліміалгією можуть відчувати неспецифічні системні ознаки чи симптоми, включаючи нездужання, втому, депресію, анорексію, втрату ваги та субфебрильну температуру. Однак висока гарячка, яка може супроводжувати гігантоклітинний артеріїт (GCA, giant cell arteritis), рідко зустрічається у пацієнтів, які мають лише ревматичну поліміалгію. Загалом, поява будь-якої лихоманки при підозрі на ревматичну поліміалгію має спонукати до пошуку GCA або іншої патології, особливо інфекції.

Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта

Ключовим компонентом збору анамнезу є вивчення роздумів, занепокоєнь і очікувань пацієнта, щоб отримати уявлення про те, як пацієнт зараз сприймає свій стан, що його хвилює та чого він очікує від консультації.

Вивчення роздумів, занепокоєнь та очікувань має бути плавним протягом консультації у відповідь на сигнали пацієнта. Це допоможе зробити Вашу консультацію орієнтованою на пацієнта, а не шаблонною.

Використовувати структуру аналізів роздумів, побоювань та очікувань необхідно так, щоб це звучало природно у Вашій консультації.

Роздуми	Вивчіть уявлення пацієнта щодо поточної проблеми	“Що, на Вашу думку, могло викликати ці симптоми?” “Чи є у Вас здогадки щодо причини появи цих симптомів?”
Занепокоєння	Вивчіть поточні занепокоєння пацієнта	• “Чи є щось, що Вас турбує?” • “Як Ви справляєтесь з повсякденною діяльністю?” • “Чи є щось, чого ми з Вами ще не обговорили?”
Очікування	Запитайте, що пацієнт сподівається отримати від консультації	• “Чим я можу допомогти Вам сьогодні?” • “Чого Ви очікуєте від сьогоднішньої консультації?” • “Який, на вашу думку, може бути найкращий план дій?”

Резюмуйте скарги пацієнта

Підсумуйте те, що пацієнт розповів Вам про свою скаргу. Це дозволяє Вам перевірити, наскільки правильно Ви зрозуміли скарги пацієнта, і дає можливість пацієнту виправити будь-яку неточну інформацію.

Коли ви підведете підсумки, запитайте пацієнта, чи є ще щось, що Ви не згадали. Періодично по мірі проходження консультації підводьте проміжні підсумки.

Проведіть скринінг скарг, тестування пацієнта за шкалами/анкетування

15. Оцінка пацієнтом свого стану за Візуальною аналоговою шкалою (ВАШ)
16. Оцінка лікарем загальної активності захворювання за шкалою (ВАШ/VAS).
17. Оцінка за шкалою втоми (FACIT).
18. Оцінка за анкетою оцінки стану здоров’я (Health assessment questionnaire HAQ-DI).
19. Оцінка за анкетою Вашого здоров’я та самопочуття: оцінка показників якості життя (SF-36 v2 Health survey).

Оцінка за візуально-аналоговою шкала болю (ВАШ/VAS).

Візуально-аналогова шкала болю (ВАШ/VAS).
Чи відчуваєте Ви біль через Вашу хворобу?

Наскільки сильний біль Ви відчували через Вашу хворобу протягом останніх 7 днів.

НАКРЕСЛІТЬ НА ЛІНІЇ ВЕРТИКАЛЬНУ (I) ПОЗНАЧКУ В ТОМУ МІСЦІ, ЯКЕ ВІДОБРАЖАЄ ІНТЕНСИВНІСТЬ БОЛЮ.

Немає болю                                                                              Сильний біль                                                                        0_____________________________________________________________10

Оцінка лікарем загальної активності захворювання за шкалою (ВАШ/VAS).

Враховуючи загальні ознаки та симптоми захворювання на час поточного візиту, необхідно оцінити загальний рівень активності захворювання від 1 до 10.

Немає активності                                                            Максимальна активність                                                                                                                                            0_____________________________________________________________10

Оцінка за індексом PMR-AS.

Оцінка за шкалою втоми (FACIT).

Оцінка за анкетою оцінки стану здоров’я (Health assessment questionnaire HAQ-DI).

Оцінка за анкетою Вашого здоров’я та самопочуття: оцінка показників якості життя (SF-36 v2 Health survey).

Комплексна оцінка

20. Проведіть оцінку інших симптомів для отримання комплексної картини

За схожим алгоритмом ви можете деталізувати решту скарг, які можуть вказувати на ревматичну поліміалгію.

Скарга	Критерії деталізації
Біль (будь-яка ділянка: м’язи, суглоби, кістки)	ЛокалізаціяПочатокХарактерІррадіаціяСупутні симптомиДинаміка у часіФактори, що погіршують або полегшують біль
Ранкова скованість	ПочатокТривалістьСупутні симптомиДинаміка у часіВажкість
Припухлість м’яких тканин і суглобів	ЛокалізаціяПочатокСупутні симптомиДинаміка у часі
Зниження рухливості суглобів	ЛокалізаціяЧас винекнненняХарактерЧинників, що провокують виникнення та/або загостренняСупутні симптомиДинаміка у часі
Втома	ПочатокХарактер (постійна / періодична)Фактори, що погіршують або полегшують втомуСупутні симптоми
М’язова слабкість	ПочатокТривалістьХарактерЧим провокується? Фактори, що полегшують симптомиСупутні симптоми

Стійка висока температура є рідкісним явищем при ПМР і повинна викликати підозру на GCA.

Системні ознаки у більш ніж 50% пацієнтів є такими:	З боку опорно-рухового апарату:
Субфебрильна температура і втрата вагиНездужання, втома і депресіяТруднощі встати з ліжка вранціТруднощі встати з туалету або зі стільцяТруднощі з виконанням повсякденних справВисока гарячкова температура (рідко, слід негайно обстежити основну інфекцію, злоякісне новоутворення або васкуліт)	Ранкова скутість протягом ≥1 години, часто більш тривалаРигідність м’язів після тривалої бездіяльностіСиновіти проксимальних суглобів і навколосуглобових структурПериферичний артрит (у 25% пацієнтів)Синдром зап’ястного каналу (приблизно у 15% пацієнтів)Дистальний набряк кінцівок (приблизно у 12%)Можливий розвиток артралгії та міалгії до 6 місяців після появи системних симптомів

Існує кілька діагностичних критеріїв ревматичної поліміалгії. Один набір діагностичних критеріїв такий:

• Вік початку 50 років і старше
• Швидкість осідання еритроцитів ≥40 мм/год
• Біль, що зберігається протягом ≥1 місяця та охоплює 2 з наступних областей: шию, плечі та тазовий пояс
• Відсутність інших захворювань, здатних викликати такі ж симптоми опорно-рухового апарату
• Ранкова скутість тривалістю ≥1 години
• Швидка відповідь на преднізон (≤20 мг)

Збір анамнезу захворювання

21. З’ясуйте, коли та як вперше з’явились скарги; уточніть можливу причину появи цих скарг; чи звертався пацієнт, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався; чи приймав пацієнт самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то, чи змінювався характер скарг.
22. Ознайомтесь з випискою з історії хвороби пацієнта, зверніть увагу на встановлені клінічні діагнози, результати проведених лабораторних чи інструментальних обстежень, проведене лікування та рекомендації після виписки
23. У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних чи інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки
24. З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися до Вас
25. Виключіть інші причини наявних скарг, ставлячи пацієнту уточнюючі запитання

З’ясуйте, коли та як вперше з’явились скарги та чи звертався пацієнт за медичною допомогою, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався; чи приймав пацієнт самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то, чи змінювався характер скарг.

«Скажіть будь-ласка, коли з’явилися у Вас вказані скарги?»

«Чи могли б Ви вказати, що на Вашу думку, могло спричинити виникнення цих скарг?»

«Чи звертались Ви за медичною допомогою до цього часу?»

«Чи приймали Ви, самостійно або за призначенням лікаря, лікарські засоби для усунення скарг?»

«Чи змінився характер скарг на фоні прийому ліків?»

Ознайомтесь з випискою з історії хвороби пацієнта, зверніть увагу на встановлені клінічні діагнози, результати проведених лабораторних чи інструментальних обстежень, проведене лікування та рекомендації після виписки

У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних чи інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки

Ознайомтесь з вище вказаною документацією. Ці дані допоможуть Вам надати оцінку стану пацієнта, а також допоможуть обрати правильну тактику лікування.

З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися до Вас

«Чому Ви вирішили звернутися до мене? Що саме Вас змусило звернутися за допомогою?»

Виключіть інші причини наявних скарг, ставлячи пацієнту уточнюючі запитання

«Чи буває у Вас підвищення температури тіла?»

«Чи є у вас проблеми із сном, такі як важкість засинання чи часте прокидання вночі через біль?»

«Чи відзначаєте ви появу інших симптомів, таких як втомленість, загальна слабкість чи зміни в апетиті?»

«Чи відмічали Ви втрату ваги?»

«Чи помічали у Вас нічну пітливість?»

Збір анамнезу життя

26. Проведіть скринінг станів, які можуть бути пов’язані з захворюваннями опорно-рухового апарату.
27. З’ясуйте  наявність будь-яких захворювань, які раніше були діагностовані у пацієнта, лікування цих станів та будь-які ускладнення.
28. Оцініть наявність рецидивуючих інфекцій в анамнезі.
29. Уточніть наявність інших медичних діагнозів.
30. Уточніть наявність у пацієнта алергії, і якщо так, уточніть, яка реакція у нього була на медикаменти.
31. Уточніть, чи були у пацієнта травми, з’ясуйте, як протікав відновлювальний період.
32. Уточніть, чи були проведене раніше будь-які оперативні втручання, особливо зверніть увагу на хірургічні втручаня з-приводу наявних скарг та захворювань, з’ясуйте як протікав післяопераційний період
33. Акушерсько-гінекологічний анамнез: кількість вагітностей, перебіг вагітностей, повторні викидні, менорагії та метрорагії, фіброміома матки, ендометріоз, прийом замісної гормональної терапії).
34. Медикаментозний анамнез:
    • З’ясуйте, чи приймає пацієнт(ка) безрецептурні та лікарські препарати.
    • Уточніть при необхідності, чи відчуває пацієнт будь-які побічні ефекти від ліків.
35. Сімейний анамнез: уточніть, чи є у сімейному анамнезі захворювання, пов’язані з захворюваннями опорно-рухового апарату;  у якому віці розвинулося захворювання.
36. Соціальний анамнез:
    • Вивчіть загальний соціальний анамнез пацієнта (житло, з ким живе пацієнт, як пацієнт справляється з повсякденною діяльністю, чи потребує догляду)
    • З’ясуйте чи дотримується пацієнт дієти та фізичної активності.
    • З’ясуйте статус куріння.
    • Уточніть алкогольний анамнез.
    • Уточніть статус вживання наркотиків.
    • З’ясуйте, чи є у пацієнта проблем із азартними іграми.
    • З’ясуйте, чи працює пацієнт, його професію, умови роботи, наявність шкідливих факторів.
    • Уточніть, чи водить пацієнт транспортні засіб.

Збір анамнезу життя допомагає оцінити визначити причини погіршення стану пацієнта та обрати адекватну тактику ведення пацієнта.
В анамнезі особливу увагу необхідно звернути на наявність факторів ризику, подібні захворювання у кровних родичів.

Фактори ризику розвитку ревматичної поліміалгії:

• Вік (більше 50 років)
• Стать (частіше у жінок)
• Сімейний анамнез (наявність подібних випадків у близьких родичів)
• Наявність GCA (гігантоклітинний артеріїт асоціюється з ревматичною поліміалгією)

Об’єктивний огляд

37. Проведіть загальний огляд пацієнта:

• Оцінка загального стану (задовільний, середньої важкості, важкий, дуже важкий)
• Оцінка стану свідомості
• Оцінка положення хворого
• Оцінка відповідності біологічного та паспортного віку
• Оцінка ходи і постави
• Оцінка конституційних параметрів хворого (тілобудова, конституційний тип, зріст, вага, індекс маси тіла (ІМТ))
• Оцінка стану шкірних покривів та видимих слизових оболонок (забарвлення, висипання, шрами, розчухи), еластичністі і вологості шкіри, дериватів шкіри.
• Оцінка розвитку підшкірно-жирової клітковини.
• Оцінка наявності пастозності або набряків
• Оцінка стану лімфатичних вузлів
• Оцінка опорно-рухового апарату:
• М’язова система: розвиток м’язів, їх тонус, наявність атрофії, болючість.
• Кісткова система.
• Суглоби: огляд, пальпація, вимірювання  кінцівок  та суглобів, визначення  ступеня рухливості  суглобів.
• Візуальна оцінка голови, обличчя, шиї

38. Проведіть огляд пацієнта за органами та системами:

• Оцінка стану дихальної системи
• Оцінка стану серцево-судинної системи
• Оцінка стану травної системи
• Оцінка стану сечовидільної системи

Оцінка ходи і постави

Можливе виявлення порушення постави у пацієнта.

Оцінка конституційних параметрів хворого (тілобудова, конституційний тип, зріст, вага, індекс маси тіла (ІМТ))

Обов’язково необхідно оцінити ці параметри задля виявлення втрати маси тіла.

Оцінка стану шкірних покривів та видимих слизових оболонок (забарвлення, висипання, шрами, розчухи), еластичністі і вологості шкіри, дериватів шкіри.

Оцінка розвитку підшкірно-жирової клітковини.

Оцінка наявності пастозності або набряків

Оцінка стану лімфатичних вузлів

Оцінка опорно-рухового апарату:

М’язова система: розвиток м’язів, їх тонус, наявність атрофії, болючість.

Нормальна сила м’язів; відсутність атрофії м’язів, як правило, при первинному прояві; хворобливість при пальпації зі зменшенням активного діапазону рухів у м’язах проксимального відділу верхньої та/або нижньої кінцівки; на пізніх стадіях може виникнути атрофія м’язів зі слабкістю проксимальних м’язів

Кісткова система.

Суглоби: огляд, пальпація, вимірювання  кінцівок  та суглобів, визначення  ступеня рухливості суглобів.

Біль у плечі та стегні при русі; активний діапазон рухів може бути зменшений через біль; транзиторний синовіт колінного, променезап’ясткового та грудинно-ключичного суглобів; у деяких випадках можна спостерігати більш периферичний неерозивний артрит; контрактури капсули плеча можуть призвести до обмеження пасивних і активних рухів.

Проведіть огляд пацієнта за органами та системами:

Оцінка стану дихальної системи

• Огляд грудної клітки: форма, симетричність, тип дихання, участь в акті дихання, частота, глибина і ритм дихання.
• Пальпація грудної клітки: еластичність, болючість, голосове тремтіння.
• Перкусія легень: характеристика перкуторного звуку, локальні зміни перкуторного звуку (вказати область).
• Аускультація легень: характер основного дихального шуму, наявність додаткових дихальних шумів.

Оцінка стану серцево-судинної системи

• Огляд передсерцевої ділянки: наявність серцевого горба, видимий верхівковий поштовх, серцевий поштовх.
• Пальпація: характеристика верхівкового поштовху, передсерцеве тремтіння «кошаче муркотіння».
• Перкусія: межі відносної тупості серця (права, верхня, ліва); межі абсолютної тупості серця; ширина судинного пучка; конфігурація серця.
• Аускультація: ритм серцевої діяльності, тони серця (звучність, тембр, роздвоєння), шуми серця (відношення до фази серцевої діяльності, місце максимального вислуховування, проведення.
• Пульс: симетричність на обох променевих артеріях, ритм, частота, наповнення, напруга.
• Артеріальний тиск: систолічний, діастолічний.

Обстеження серцево-судинної системи повинно включати оцінку асиметрії артеріального тиску, аномалій скроневих артерій і судинних синців, які можуть вказувати на наявність ГКА (гігантоклітинний артеріїт).

Оцінка стану травної системи

• Огляд ротової порожнини
• Огляд живота: величина, формa, симетричність, участь в акті дихання, наявність рубців, розчухів, телеангіоектазій, видимої пульсації, перистальтики, стан підшкірних вен.
• Пальпація живота:
• стан тонусу м’язів черевної стінки, розбіжність прямих м´язів живота, болючість, синдром подразненої очеревини, визначення вільної рідини в черевній порожнині (симптом флюктуації)
• пальпація сигмоподібної, сліпої, поперечно-ободочної кишки, апендиксу: форма, контури, рухливість, болючість, бурчання
• пальпація печінки (розташування та характер нижнього краю)
• пальпація селезінки
• болючість у проекції жовчного міхура (т. Кера).

Оцінка стану сечовидільної системи

• Симптом Пастернацького

ПМР – це клінічний діагноз, заснований на комплексі наявних симптомів і виключенні інших потенційних захворювань. Симптоми та ознаки ПМР є неспецифічними, а об’єктивних результатів фізикального обстеження часто немає.

Початкове обстеження пацієнтів із підозрою на ревматичну поліміалгію включає повний збір анамнезу та фізикальне обстеження. Багато особливостей ревматичної поліміалгії можуть схилити необережного клініциста до діагностичних помилок.

Загальні симптоми наступні:

• Втомлений вигляд
• Субфебрильна температура
• Дистальний набряк кінцівки з точковим набряком.

Початковий анамнез і фізикальне обстеження повинні бути комплексними, приділяючи особливу увагу наступному:

• Скутість і біль у стегнах і плечах, а також проксимальних відділах верхніх і нижніх кінцівок в анамнезі; ранкова скутість тривалістю більше 45 хвилин; біль і набряк суглобів; порушення сну; системні симптоми, такі як лихоманка та втрата ваги; і симптоми, що вказують на гігантоклітинний артеріїт (GCA), такі як новий головний біль, кульгавість щелепи, чутливість шкіри голови, зміна зору, лихоманка або кашель.
• Огляд систем для виявлення анамнезу, який може припустити інший розлад для пояснення симптомів.
• Оцінка супутніх захворювань, особливо цукрового діабету, гіпертонії та остеопорозу, на які може негативно вплинути лікування глюкокортикоїдами.
• Повний медичний огляд для оцінки ознак супутніх захворювань або альтернативних діагнозів. Обстеження серцево-судинної системи повинно включати оцінку асиметрії артеріального тиску, аномалій скроневих артерій і судинних синців, які можуть вказувати на наявність ГКА.

З боку опорно-рухового апарату:

• Нормальна сила м’язів; відсутність атрофії м’язів, як правило, при первинному прояві;
• Біль у плечі та стегні при русі; активний діапазон рухів може бути зменшений через біль;
• Транзиторний синовіт колінного, променезап’ясткового та грудинно-ключичного суглобів; у деяких випадках можна спостерігати більш периферичний неерозивний артрит;
• Хворобливість при пальпації зі зменшенням активного діапазону рухів у м’язах проксимального відділу стегна/ноги та/або плечового/плечевого пояса;
• На пізніх стадіях може виникнути атрофія м’язів без використання зі слабкістю проксимальних м’язів. Контрактури капсули плеча можуть призвести до обмеження пасивних і активних рухів.

Детальне обстеження опорно-рухового апарату для визначення діапазону рухів осьових суглобів (плечей і стегон), периферичних суглобів, шиї та попереку, а також для оцінки ознак периферичного синовіту. Кілька важливих аспектів фізичного огляду:

Обстеження суглобів – діапазон рухів плечей, шийного відділу хребта та стегон може бути обмежений. Особливо часто спостерігається обмеження рухів плеча; класичною знахідкою при ПМР є неможливість активного відведення плечей понад 90 градусів. Приблизно у половини пацієнтів можна виявити дистальні симтпоми. Клінічний синовіт може виникати в периферичних суглобах, особливо в зап’ястях і п’ястно-фалангових суглобах, і зазвичай є легким. Можна виявити незначні випоти в колінних суглобах. Стопи і щиколотки ніколи не уражаються. Незвичайним проявом дистального ураження є синдром набряклої набряклої кисті або ремітуючий серонегативний симетричний синовіт з точковим набряком. У цьому прояві дистальні симптоми та ознаки можуть виникати різко та раптово і часто домінують у клінічній ситуації.

Є необхідність проведення неврологічного огляду. М’язи нормальні при ревматичній поліміалгії, і хоча пацієнти можуть скаржитися на суб’єктивну слабкість, і хоча моторне обстеження може бути проблематичним у літньої людини, яка відчуває біль, ретельне неврологічне обстеження продемонструє нормальну м’язову силу. Хворобливість при пальпації м’язів є неспецифічною ознакою, і чутливість плечей може бути пов’язана з ураженням суглоба або бурси.

Призначення лабораторного обстеження

39. Виконайте загальний аналіз крові з визначенням тромбоцитів та ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів).
40. Виконайте біохімічний аналіз крові (загальний білок, натрій, кальцій, калій, креатинін, сечовина, аланінтрасфераза, лактатдегідрогеназа, аспартаттрансфераза, глюкоза, лужна фосфатаза, сечова кислота, білірубін (прямий, непрямий), креатинкіназа).
41. Виконайте ліпідограму (холестерин, ліпропротеїни високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ)).
42. Виконайте коагулограму
43. Виконайте ревмопроби: ревматоїдний фактор (РФ); С-реактивний білок (С-РБ); антитіла до циклічного цитрулінового пептиду (АЦЦП/ А-ССP), антинуклеарні антитіла (ANA), рівень інтерлейкіну-6 (IL-6), фібриноген.
44. Виконайте полімеразноланцюгову реакцію (ПЛР) –  людські лейкоцитарні антигени (HLА-DR4)
45. Виконайте загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду.
46. Виконайте аналіз на тиреотропний гормон (ТТГ).
47. Виконайте аналіз на вітамін D.
48. Виконайте аналізи на інфекційні захворювання:

• Аналіз на гепатит В, при позитивних результатах – кількісна ПЛР і консультація інфекціоніста.
• Аналіз на гепатит С за потреби, при позитивних результатах – кількісна ПЛР і консультація інфекціоніста.
• Обстеження на сифіліс.
• Аналіз на ВІЛ за потреби.
• Аналіз на сечостатеві інфекції.
• Проведіть скринінг на туберкульоз.

49. Виконайте тест на вагітність, якщо пацієнтка фертильного віку.

Виконайте загальний аналіз крові з визначенням тромбоцитів та ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів).

При загальному аналізі крові у більшості хворих виявляється легка нормоцитарна, нормохромна анемія. Кількість лейкоцитів може бути нормальною або злегка підвищеною. Кількість тромбоцитів часто підвищується, що свідчить про системне запалення.

ШОЕ є чутливим діагностичним дослідженням для ревматичної поліміалгії. ШОЕ часто перевищує 40 мм/год, але може перевищувати 100 мм/год. Іноді ШОЕ в нормі; це може статися у пацієнтів з обмеженою активністю захворювання. У цих випадках діагноз ґрунтується на швидкій позитивній відповіді на низькі дози пероральних кортикостероїдів (10-15 мг/добу).

Виконайте біохімічний аналіз крові (загальний білок, натрій, кальцій, калій, креатинін, сечовина, аланінтрасфераза, лактатдегідрогеназа, аспартаттрансфераза, глюкоза, лужна фосфатаза, сечова кислота, білірубін (прямий, непрямий), креатинкіназа).

Функціональні проби печінки показують нормальний рівень ферментів трансаміназ. Рівень лужної фосфатази може бути незначно підвищений приблизно у третини пацієнтів. Рівень сироваткового альбуміну може бути дещо знижений.

Рівень креатинкінази в нормі; це дослідження допомагає диференціювати ревматичну поліміалгію від поліміозиту та інших первинних міопатичних розладів.

Виконайте ліпідограму (холестерин, ліпропротеїни високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ)).

У хворих з ревматологічними захворюваннями може бути підвищений серцево-судинний ризик. Оцінка важлива для своєчасного початку серцево-судинної профілактики.

Виконайте коагулограму

Підвищення рівня фібриногену плазми рекомендовано для діагностики активної ревматичної поліміалгії з подальшим зниженням, яке використовується для підтвердження відповіді на лікування.

Виконайте ревмопроби: ревматоїдний фактор (РФ); С-реактивний білок (С-РБ); антитіла до циклічного цитрулінового пептиду (АЦЦП/ А-ССP), антинуклеарні антитіла (ANA), рівень інтерлейкіну-6 (IL-6).

Рівень СРБ часто підвищений і може відповідати рівню ШОЕ. СРБ може бути більш чутливим тестом, ніж ШОЕ, для діагностики ревматичної поліміалгії. Порогове значення СРБ ≥26,5 мг/л у пацієнтів може допомогти в ідентифікації супутнього субклінічного гігантоклітинного артеріїту (GCA).

Рівні антинуклеарних антитіл, комплементу, ревматоїдного фактора та анти-ЦЦП зазвичай нормальні. Рівень інтерлейкіну-6 (IL-6) у сироватці крові підвищений і часто відповідає запальній активності захворювання; однак цей тест недоступний у більшості лабораторій.

Виконайте полімеразноланцюгову реакцію (ПЛР) –  людські лейкоцитарні антигени (HLА-DR4)

З метою диференційної діагностики з іншими захворюваннями (РА, хворобою Бєхтєрєва та іншими), що можуть імітувати симптоми ревматичної поліміалгії.

Виконайте загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду.

З метою диференційної діагностики з іншими захворюваннями (синдром Рейтера, міозити та іншими), що можуть імітувати симптоми ревматичної поліміалгії.

Виконайте аналіз на тиреотропний гормон (ТТГ).

З метою диференційної діагностики з іншими захворюваннями (наприклад, гіпотиреоїдною міопатією), що можуть імітувати симптоми ревматичної поліміалгії.

Виконайте аналіз на вітамін D.

З метою виявлення дефіциту вітаміну Д, що може імітувати або нагадувати прояви ревматичної поліміалгії.

Виконайте аналізи на інфекційні захворювання:

• Аналіз на гепатит В, при позитивних результатах – кількісна ПЛР і консультація інфекціоніста.
• Аналіз на гепатит С за потреби, при позитивних результатах – кількісна ПЛР і консультація інфекціоніста.
• Обстеження на сифіліс.
• Аналіз на ВІЛ за потреби.
• Аналіз на сечостатеві інфекції
• Проведіть скринінг на туберкульоз.

Виконайте тест на вагітність, якщо пацієнтка фертильного віку.

Інші додаткові лабораторні дослідження можуть бути використанні для диференційної діагностики з іншими захворюваннями, що можуть імітувати симптоми ревматичної поліміалгії.

Призначення інструментальних методів обстеження

50. Рентгенологічне дослідження суглоба.
51. Двофотонна рентгенівська денсиметрія  (DEXA).
52. Ультразвукове дослідження (УЗД суглоба, серця, органів черевної порожнини (ОЧП)).
53. Артроскопія.
54. Пункція суглобів.
55. Компютерна томографія (КТ  хребет, таз, легені).
56. Радіоізотопна сцинтографія суглобів.
57. Магнітно-резонансна томографія (МРТ суглоба/та з контрастуванням).
58. Термографія.
59. Електрокардіограма (ЕКГ).
60. Рентгенівське дослідження органів грудної клітини.
61. Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС)
62. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-КТ)
63. Біопсія скроневої артерії (за показами)

Рентгенологічне дослідження суглоба.

Рентгенографія не показує аномалій у пацієнтів з ревматичною поліміалгією; вона може виявити або нормальні суглоби, або ознаки остеоартриту. Однак дані на рентгенограмах можуть підтвердити альтернативні діагнози.

Двофотонна рентгенівська денсиметрія  (DEXA).

Виконується, як «золотий стандарт» діагностики остеопорозу, який забезпечує швидку та точну оцінку мінеральної щільності кісткової тканини, що може бути причиною виникнення подібної клінічної картини, як при ревматичній поліміалгії.

Ультразвукове дослідження (УЗД суглоба, серця, органів черевної порожнини (ОЧП)).

УЗД може бути корисним, коли діагноз невизначений. Ультразвукове дослідження плечей може виявити двосторонній субдельтоподібний бурсит, теносиновіт довгої головки біцепса або плечово-плечовий синовіт, тоді як УЗД тазового пояса може виявити трохантерний бурсит або синовіт стегна. Результати УЗД зазвичай добре корелюють з даними МРТ.

Артроскопія.

Метою проведення є визначити, чи є якісь патології в суглобі та тканинах, що його оточують, адже вони можуть імітувати симптоми ревматичної поліміалгії.

Пункція суглобів.

У пацієнтів із синовітом із випотом аналіз синовіальної рідини виявляє ознаки легкого запалення, включаючи погане згортання муцину. Кількість лейкоцитів у синовіальній рідині коливається між 1300-11 000 клітин/мкл з переважанням поліморфноядерних лейкоцитів.

Компютерна томографія (КТ хребет, таз, легені).

Радіоізотопна сцинтографія суглобів.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ суглоба/та з контрастуванням).

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) не потрібна для діагностики, але МРТ плеча виявляє субакроміальний, субдельтоподібний бурсит і синовіт плечового суглоба у переважної більшості пацієнтів. МРТ кистей і стоп у багатьох пацієнтів демонструє запалення сухожильних оболонок. При МРТ як плечового, так і тазостегнового суглобів випіт навколо суглобів був більшим у пацієнтів з ревматичною поліміалгією, а навколосуглобовий набряк м’яких тканин спостерігався значно частіше.

Термографія.

Метою проведення є визначити ділянки підвищеної температури (ймовірно уражених ділянок – м’язів), що може мати місце при ревматичній поліміалгії.

Електрокардіограма (ЕКГ).

Як загальноклінічний метод дослідження.

 Рентгенівське дослідження органів грудної клітини.

Як загальноклінічний метод дослідження.

 Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-КТ)

При дослідженні 18F-фтордезоксиглюкози (FDG)-ПET/КT виявляє аномальне накопичення FDG в ентезах (ентезит може бути ознакою ревматичної поліміалгії і його наявність може допомогти відрізнити ПМР від розвитку у літніх людей ревматоїдного артриту). Накопичення FDG також можливо у міжостистих бурсах, стегнах, сідничних горбах, плечах і грудинно-ключичних суглобах, значне поглинання в комбінації цих анатомічних ділянок є інформативним для діагнозу ревматичної поліміалгії.

Біопсія скроневої артерії

Біопсія скроневої артерії має дуже низьку ефективність у пацієнтів з ізольованою ревматичною поліміалгією, і тому зазвичай не потрібна пацієнтам з цим захворюванням, які не мають симптомів гігантоклітинного артеріїту (GCA). Біопсія не показаний пацієнтам із помірними симптомами ревматичної поліміалгії, що виникли нещодавно, або пацієнтам, які залишаються стабільними протягом тривалого періоду (1 рік або довше без наявних чи попередніх клінічних ознак артеріїту).

Слід спостерігати за пацієнтами щодо симптомів або ознак GCA після початку лікування, оскільки низькі дози кортикостероїдів не запобігають прогресуванню ревматичної поліміалгії до GCA. Біопсію слід розглянути, якщо розвиваються клінічні ознаки васкуліту, якщо клінічна відповідь є неповною при низьких дозах преднізону (≤20 мг/добу) та/або якщо ШОЕ чи СРБ залишаються підвищеними або зростають, незважаючи на зникнення симптомів при терапії кортикостероїдами.

Такі ознаки, як розвиток нового головного болю, зорові та щелепні симптоми, болючість і відсутність пульсу на скроневій артерії, відсутність пульсу на периферії, стійкість запальних маркерів, висока температура та стійкість до класичних симптомів є червоними прапорцями, які мають спонукати до термінової оцінки наявності у хворого GCA.

Інші методи інструментальної діагностики виконуються з метою диференційної діагностики при наявності такої потреби.

Встановлення клінічного діагнозу

64. Диференційна діагностика
65. Оцінка відповідності класифікаційним критерія Healey для ревматичної поліміалгії
66. Оцінка за попередніми критеріями класифікації ревматичної поліміалгії (Європейська ліга проти ревматизму / Американський коледж ревматології)
67. Оцінка активності за індексом PMR-AS.
68. Визначення ускладнень: гігантоклітинний артеріїт (GCA).

Диференційна діагностика

Ревматична поліміалгія має неспецифічні ознаки, які можуть імітувати багато інших захворювань. Інші діагнози повинні бути виключені з дослідженнями, якщо вони вважаються необхідними на підставі клінічної підозри, перед діагностикою ПМР. Деякі важливі відмінності перераховані нижче:

• Ревматоїдний артрит

Розвивається у молодших пацієнтів у віці близько 50 років, особливо з деяким ступенем периферичного артриту, слід враховувати можливість класичного серопозитивного РА. У цих ситуаціях вимірювання РФ і антитіл до анти-ЦЦП є обов’язковим. Пацієнти з ревматоїдним артритом зазвичай мають симетричний поліартрит дрібних суглобів кистей і стоп, який є стійким і лише частково реагує на низькі дози преднізону. Наявність ерозій суглобів відрізняє РА від ревматичної поліміалгії. Периферичний артрит, пов’язаний з ревматичним поліміалгією, є неерозивним, серонегативним і добре реагує на низькі дози глюкокортикоїдів. Однак існує значне збігання між ревматоїдною поліміалгією і серонегативним РА у літніх людей, які мають периферичний синовіт. Для встановлення правильного діагнозу часто потрібне подальше спостереження, і приблизно у 30 % пацієнтів, у яких спочатку була діагностована ревматична поліміалгія, хвороба згодом перекласифікується як РА з «пізнім початком» або «початком у літньому віці».

Немає клінічних і лабораторних знахідок, які б послідовно відокремлювали ревматична поліміалгія від серонегативного РА у літніх людей; зрештою, диференціація між ними базується на ретельному клінічному спостереженні. Вимірювання анти-ЦЦП дозволить ідентифікувати літню людину з класично серопозитивним РА. Наявність ерозій суглобів на оглядовій рентгенограмі під час діагностики або їх розвиток під час спостереження відрізняє РА від ревматичної поліміалгії.

Ревматична поліміалгія (PMR) і ревматоїдний артрит у літніх людей (EORA) можуть викликати подібні симптоми. Відмінності між двома захворюваннями:

Ревматична поліміалгія	Ревматоїдний артрит у літніх людей
Біль і скутість, як правило, виникають у плечовому та тазовому поясі	Біль в основному вражає великі суглоби, такі як колінні, гомілковостопні, а іноді плечові та тазостегнові суглоби
Антитіла до цитрулінованого білка (ACPA) не підвищуються	Антитіла до цитрулінованого білка (ACPA) підвищуються у більшості пацієнтів з EORA
Екстракапсулярні зміни, такі як бурсит, перитендиніт, капсуліт або міофасціальні ураження, підтверджені ультразвуковим дослідженням, МРТ або позитронно-емісійною томографією (ПЕТ), свідчать про діагноз ревматична поліміалгія.	Якщо ACPA (вище написано) негативний, наявність синовіту на УЗД або магнітно-резонансній томографії (МРТ) може підтвердити діагноз EORA.

• Гігантоклітинний артеріїт

Гігантоклітинний артеріїт (GCA, також відомий як хвороба Хортона, краніальний артеріїт і скроневий артеріїт) класифікується як васкуліт великих і середніх судин, оскільки він може вражати аорту та великі судини. Системні симптоми є поширеними при GCA, і ураження судин може бути широко поширеним, спричиняючи стеноз і аневризму уражених судин. Однак саме ураження крихітних м’язових артерій від черепних гілок дуги аорти викликає багато найбільш характерних симптомів GCA. Початок симптомів GCA зазвичай підгострий, але у деяких пацієнтів виникає раптово. Системні симптоми, такі як лихоманка, втома та втрата ваги; головний біль; порушення рухів щелепи, що є симптомом, який найбільш точно прогнозує враженння скроневої артерії при GCA; зорові симптоми, зокрема тимчасова монокулярна втрата зору і диплопія; і симптоми ревматичної поліміалгії. Також можуть спостерігатися інші симптоми. Лабораторні результати, корисні для оцінки GCA, включають звичайне гематологічне тестування, вибрані хімічні тести сироватки, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) і С-реактивний білок. Підозрюваний діагноз GCA слід підтвердити за допомогою біопсії скроневої артерії або ультразвукового кольорового доплерівського дослідження скроневої артерії (CDUS, Color Doppler ultrasonography).

Зазвичай гігантоклітинний артеріїт і ревматична поліміалгія асоціюються між собою, що дає можливість запідозрити один з діагнозів при виявленні іншого.

• Васкуліт, пов’язаний з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами (ANCA).

Васкулітичні захворювання, окрім GCA, можуть проявлятися артралгіями та підвищенням ШОЕ. Клінічні та лабораторні ознаки, які свідчать про ANCA-асоційований васкуліт, включають симптоми ураження верхніх дихальних шляхів, легеневу кровотечу, захворювання нирок, нейропатію та позитивний ANCA (antineutrophil cytoplasmic antibodies, антитіла до цитоплазми нейтрофілів), що не характерне для ревматичної поліміалгії.

• Запальні міозити (дерматоміозит, поліміозит) і міопатія, індукована статинами

Статини можуть бути пов’язані з різними міопатичними синдромами, включаючи міопатію та міалгії, пов’язані з їх прийомом. Явна міопатія викликає слабкість і підвищення рівня КФК у сироватці крові, що не є характерними ознаками для ревматичної поліміалгії. Міалгії, пов’язані зі статинами, зазвичай можна відрізнити від ревматичної поліміалгії за відсутністю виразної ранкової скутості та за відсутністю проксимально та симетрично розподілених симптомів.

Пацієнти з дерматоміозитом або поліміозитом мають симетричну слабкість проксимальних м’язів, а біль у плечі та стегнах не такий виражений, як при ревматичній поліміалгії. Підвищення рівня м’язових ферментів, аномальна електроміографія, аномальна МРТ і ознаки міозиту на м’язовій біопсії встановлюють діагноз запальної міопатії.

• Фіброміалгія

Пацієнти з фіброміалгією відчувають поширений м’язово-скелетний біль, скутість, біль і втому. Хоча такі пацієнти часто молодші 50 років, фіброміалгія може спостерігатися у пацієнтів старшого віку. Пацієнти з фіброміалгією мають симптоми тривалого захворювання, на відміну від ревматичної поліміалгії, де симптоми виникають нещодавно, гостро або підгостро. Фізичне обстеження при фіброміалгії не виявляє аномалій, окрім характерних чутливих точок, і, на відміну від пацієнтів із ревматичною поліміалгією, у пацієнтів із фіброміалгією нормальні ШОЕ, СРБ і гематокрит.

• Синдром увінчаного лігва:

«Увінчане лігво» означає рентгенологічне явище лігва, що виникає внаслідок кальцифікації м’яких тканин періодонтоїдних тканин, імовірно, через кристали гідроксиапатиту або хворобу відкладення пірофосфату кальцію (при подагрі чи хворобі відкладення кристалів дигідрату пірофосфату кальцію (CPPD)). Супутній клінічний синдром може бути гострим і тяжким і включати ригідність плечового поясу, лихоманку та підвищення реактантів гострої фази. Звичайні плівки можуть або не можуть показувати кальцинати. КТ-дослідження необхідне для підтвердження періодонтоїдної локалізації кальцифікації. Симптоматичне полегшення досягається за допомогою нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) або колхіцину, що відрізняє останні від ревматичної поліміалгії.

• Гіпотиреоз

Пацієнти з гіпотиреозом можуть мати біль, скутість і артралгії. Повільне розслаблення глибоких сухожильних рефлексів, низька концентрація тироксину (Т4) у сироватці крові та підвищена концентрація ТТГ у сироватці крові характерні для гіпотиреозу та не спостерігаються при ревматичній поліміалгії.

• Обструктивне апное сну

Зазвичай спільними симптомами для обструктивного апное сну та ревматичної поліміалгії є втома, денна сонливість, ранковий головний біль (що може бути також при гігантоклітинному васкуліті), але на відміну від ревматичної полімалгії – обструктивне апное сну пов’язане з обструкцією дихальних шляхів під час засинання та спання, а симптоми пов’язані в більшій мірі відсутністю відпочинку від такого сну. Зміни сну та циклів «сон-неспання» при ревматичній поліміалгії не порушуються, що й відрізняє її від останього діагнозу.

• Депресія

Виникає у деяких пацієнтів із ревматичною поліміалгією, може бути пов’язана зі втратою ваги та соматичними симптомами, включаючи біль і скутість. Пацієнти з депресією не мають типового проксимального болю та тривалої ранкової скутості, що відрізняє депресивні стани від ревматичної поліміалгії.

• Вірусні інфекції, такі як EBV, гепатит, вірус імунодефіциту людини, парвовірус В19

Клінічні прояви, пов’язані з вірусними інфекціями можуть сильно відрізнятися, починаючи від доброякісних форм артралгій до станів, що загрожують життю, залежно від віку та імунологічного статусу. Спільними симптомами для цих захворювань є субфебрильна температура, артралгіїі функціональні порушення в суглобах. Відмінними ж є методи діагностики і лікування вірусних інфекцій, що не дає результату при ревматичній поліміалгії.

• Злоякіснісні новоутворення

Хоча є рідкісні випадки злоякісних новоутворень, які проявляються болями в м’язах і суглобах, що нагадують ревматичну поліміалгію, загальний ризик злоякісних новоутворень при ревматичній поліміалгії не підвищується. Мієлодиспластичні синдроми можуть бути пов’язані з різними ревматологічними проявами, серед яких є симптоми та ознаки, типові для ревматичній поліміалгії. Терапевтична відповідь на низькі дози глюкокортикоїдів зазвичай є швидкою, як при ревматичній поліміалгії. Виявлення лейкопенії або тромбоцитопенії у пацієнта з типовим ревматичної поліміалгії має стимулювати до подальшої гематологічної оцінки, адже виявлення гематологічних змін (в загальному аналізі крові) не характерне для ревматичної поліміалгії.

• Цукровий діабет

Скарги на субфебрильну температуру, загальне нездужання, біль у кістках, а також, підвищення С-реактивного білка та швидкості осідання еритроцитів є спільними симптомами для цукрового діабету 2 типу (власне діабетична переферична полінейропатія, що підтверджується електроміографією) та ревматичної поліміалгії. Відмінним ж є те, що діабетична полінейропатія не відповідатиме (а навпаки, стан погіршуватиметься) на лікування глюкокортикоїдами, що характерно для ревматичної поліміалгії.

• Гостра або хронічна інфекція

Виникнення лихоманки при підозрі на ревматичну поліміалгію завжди викликає занепокоєння та вимагає розгляду інфекції, оскільки ендокардит та інші інфекційні захворювання іноді можуть імітувати симптоми ревматичної поліміалгії. Пацієнти з ранньою, локалізованою або дисемінованою хворобою Лайма можуть мати неспецифічні конституціональні симптоми, які включають міалгії та артралгії, що потрібно диференціювати від РПМ. Для інфекційних захворювань характерним також є підвищення температури тіла, ураження серця, нервової системи та шкіри, що не характерно для ревматичної поліміалгії.

• Інфекційний ендокардит

Ревматологічні симптоми, такі як міалгія чи болі в суглобах можуть перешкоджати правильному діагнозу інфекційного ендокардиту у пацієнтів із клінічною картиною, що свідчить про ревматичну поліміалгію або гігантоклітинний артеріїт. Поліартралгії, що виникають на тлі лихоманки та шуму в серці, потребують посіву крові та оцінки на інфекційний ендокардит.  У таких випадках слід систематично проводити посів крові, з метою виявлення інфекційного агенту та підтвердження діагнозу інфекційного ендокардиту.

• Ремітуючий серонегативний симетричний синовіт з точковим набряком (RS3PE)

Синдром RS3PE відноситься до серонегативного симетричного синовіту з обмеженим набряком, який також описується як синдром набряклої руки або дистального набряку кінцівки з обмеженим набряком. При цьому синдромі яскраво виражені дистальні симптоми та ознаки, які часто виникають раптово, хоча ретельний огляд опорно-рухового апарату зазвичай також виявляє певний ступінь обмеженого діапазону рухів навколо плечей. Набряк, який зазвичай має обмежену форму, поширюється на тильну частину зап’ястя до п’ястно-фалангових суглобів, утворюючи вигляд «боксерської рукавички» з обмеженим діапазоном рухів кистей і зап’ястя. Аналізи на РФ і анти-ЦЦП негативні (подібно до ревматичної поліміалгії). УЗД і МРТ демонструють помітний теносиновіт розгиначів сухожилля розгиначів передпліч і кистей, з меншою кількістю теносиновіту згиначів і синовіту п’ястно-фалангових і проксимальних міжфалангових суглобів, що не характерно для ревматичної поліміалгії. Також повідомлялося про зв’язок із солідними пухлинами та гематологічними розладами, але в клінічній практиці таке явище зустрічається рідко.

• Патологія шийного відділу хребта та плечового поясу (бурсити, тендиніти, остеоартрити і тд.)

Симптоми та ознаки при ревматичної поліміалгії можуть бути подібними до тих, що є результатом субакроміального/субдельтоподібного бурситу без ревматичної поліміалгії або двостороннього тендиніту ротаторної манжети. Локальна патологія такого типу є поширеною у людей похилого віку, може бути двосторонньою, і в поєднанні з симптомами та ознаками дегенеративного захворювання шийного відділу хребта та/або остеоартриту стегон може свідчити про ревматичну поліміалгію. У таких пацієнтів, однак, ранкова скутість короткочасна, конституціональні симптоми відсутні, а білки гострої фази не підвищені, на відміну від ревматичної поліміалгії.

• Хвороба Паркінсона

У літніх людей хвороба Паркінсона може проявлятися скутістю, що також може зустрічатися при ревматичній поліміалгії, але хвороба Паркінсона зазвичай супроводжується додатковими відхиленнями при неврологічному обстеженні, включаючи тремор і ригідність, що не зустрічається при ревматичній поліміалгії.

• Анкілозуючий спондиліт з пізнім початком

Проксимальні симптоми, подібні до ревматичної поліміалгії, були описані у окремих пацієнтів із пізнім початком спондилоартропатії, включаючи ураження осьового скелета, олігоартрит, дистальний обмежений набряк і конституційні симптоми, такі як лихоманка, анорексія та втрата ваги, а також підвищена ШОЕ. У цих пацієнтів спондилоартропатію можна диференціювати від ревматичної поліміалгії за наявністю ентезиту, дактиліту, переднього увеїту або сакроілеїту на візуалізації та за високою поширеністю людського лейкоцитарного антигену (HLA) B27.

• Захворювання кісток

Диференційна діагностика дифузного болю у літніх людей включає захворювання кісток. Множинна мієлома може проявлятися болем у кістках і підвищенням ШОЕ, таким чином симулюючи ревматичну поліміалгію. Таких пацієнтів можна ідентифікувати за наявністю моноклонального білка в сироватці або сечі. Широко поширені скелетні метастази можуть супроводжуватися дифузним болем, тому не слід ігнорувати наявність злоякісної пухлини в анамнезі. Гіперпаратиреоз може проявлятися проксимальною ригідністю та болями, часто у літніх пацієнтів, зазвичай у контексті гіперкальціємії та підвищеного рівня паратгормону. Остеомаляція з множинними мікропереломами може бути пов’язана з поширеним м’язово-скелетним болем.

Оцінка відповідності класифікаційним критерія Healey для ревматичної поліміалгії

Діагностичні критерії:

• Біль, що зберігається протягом ≥1 місяця, та охоплює ≥2 з вказаних ділянок: шия, плечі, тазовий пояс
• Ранкова ригідність >1 години
• Швидка реакція на преднізолон (20 мг/добу)
• Виключення інших захворювань із подібною симптоматикою з боку м’язово-скелетної системи
• Вік  >50 років
• ШОЕ >40 мм/год

Діагноз ревматичної поліміалгії можливо встановити при наявності усіх діагностичних критеріїв.

Оцінка за попередніми критеріями класифікації ревматичної поліміалгії (Європейська ліга проти ревматизму / Американський коледж ревматології)

Цей діагностичний критерій слід застосовувати лише в пацієнтів віком 50 років і старше, які мають новий (<12 тижнів) двосторонній біль у плечі та аномальну реакцію в гострій фазі (підвищений СРБ та/або ШОЕ). Критерії можуть бути застосовані лише до тих пацієнтів, у яких симптоми не можна краще пояснити альтернативним діагнозом.

Чотири клінічні та лабораторні критерії разом із додатковими ультразвуковими критеріями можуть бути застосовані до відповідних пацієнтів для ідентифікації пацієнтів із ревматичної поліміалгії, придатних для терапії низькими дозами кортикостероїдів

• бальна шкала від 0 до 6 балів (без УЗД) і від 0 до 8 балів (з УЗД)
• за відсутності конкуруючих діагнозів оцінка 4 або більше (без ультразвукового дослідження) або 5 або більше (з ультразвуковим дослідженням) свідчить про ревматичну поліміалгію
• пацієнтів із балом менше 4 (на основі клінічних та лабораторних критеріїв) не можна вважати такими, що мають ревматичну поліміалгію
• ультразвук покращує специфічність діагностики ревматичної поліміалгії і показує особливо хороші результати в диференціації ревматичної поліміалгії від незапальних станів, тому є рекомендованим дослідженням.

	Бали без УЗД (ультразвукової діагностики) (від 0 до 6 балів)	Бали з УЗД (від 0 до 8 балів)
Тривалість ранкової скутості >45 хвилин	2	2
Біль у стегні або обмежений діапазон рухів	1	1
Відсутність РФ (ревматоїдного фактору) або АЦЦП (антитіла до циклічного цітруллінового пептиду)	2	2
Відсутність ураження інших суглобів	1	1
Принаймні 1 плече з субдельтоподібним бурситом та/або теносиновітом біцепса та/або плечелопатковим синовітом (заднім або пахвовим) і принаймні 1 стегно з синовітом та/або трохантеральним бурситом	Не застосовується	1
Обидва плеча з субдельтоподібним бурситом, теносиновітом двоголового м’яза або гленогумеральним синовітом	Не застосовується	1

Оцінка 4 або більше класифікується як ревматична поліміалгія в алгоритмі без УЗД, а оцінка 5 або більше класифікується як ревматична поліміалгія в алгоритмі з УЗД.

Оцінка = 4 має 68% чутливість і 78% специфічність для розрізнення всіх суб’єктів порівняння від ПМР. Специфічність була вищою (88%) для диференціації захворювань плеча від ПМР і нижчою (65%) для розрізнення РА (ревматоїдного артриту) від ПМР. Додавши ультразвукову діагностику, оцінка = 5 збільшила чутливість до 66% і специфічність до 81%. Ці критерії не призначені для діагностичних цілей.

Оцінка активності за індексом PMR-AS.

Оцінка активності захворювання, що розраховується як сума показників.

Показник	Оцінка
Концентрація СРБ (С-реактивний білок) в сироватці крові	n мг/дл
Інтенсивність болю за шкалою ВАШ (візуально-аналогова шкала)	Від 0 до 10
Оцінка лікарем за шкалою ВАШ	Від 0 до 10
Тривалість ранкової ригідності	n (хв) * 0,1
Ступінь піднімання верхніх кінцівок	0 – відсутність руху 1 – нижче плеча 2- на рівні плечей 3 – вище плечей

Інтерпретація результатів:

• Менше 7 балів – низька активність хвороби
• Від 7 до 17 балів –  середня активність хвороби
• Більше 17 балів – висока активність хвороби.

Визначення ускладнень: гігантоклітинний артеріїт (GCA)

Гігантоклітинний артеріїт (GCA, також відомий як хвороба Хортона, краніальний артеріїт і скроневий артеріїт) класифікується як васкуліт великих і середніх судин, оскільки він може включати аорту та великі судини. Системні симптоми є поширеними при GCA, і ураження судин може бути широко поширеним, спричиняючи стеноз і аневризму уражених судин. Однак саме ураження крихітних м’язових артерій від черепних гілок дуги аорти викликає багато найбільш характерних симптомів GCA.

Основним фактором ризику розвитку гігантоклітинного артеріїту є старіння. Захворювання майже ніколи не виникає до 50 років, а після цього його захворюваність неухильно зростає. Хоча системні прояви характерні для GCA і хоча ураження судин може бути широко поширеним, клінічні прояви захворювання найчастіше є результатом ураження краніальних гілок артерій, що походять від дуги аорти. Найбільш зловісне ускладнення GCA, втрата зору, є одним із потенційних результатів основного фенотипу захворювання, краніального артеріїту.

Клінічні ознаки та зв’язок із ревматичною поліміалгією . Початок симптомів GCA зазвичай підгострий, але у деяких пацієнтів виникають раптові прояви. Збираючи анамнез пацієнта, клініцист повинен запитати про такі типи симптомів: системні симптоми, такі як лихоманка, втома та втрата ваги; головний біль; порушення рухів щелепи, що є симптомом, який найбільш точно прогнозує позитивну скроневу артерію для діагностики GCA; зорові симптоми, зокрема тимчасова монокулярна втрата зору і диплопія; і симптоми ревматичної поліміалгії. Також можуть спостерігатися інші симптоми.

Ураження великих судин – часто спостерігається субклінічне ураження аорти та великих артерій, відстроченим клінічним наслідком якого може бути аневризма аорти.

Результати фізикального обстеження – у всіх пацієнтів із підозрою на GCA слід проводити ретельну пальпацію скроневих артерій, вимірювання артеріального тиску на обох руках та оцінку стану артеріального дерева шляхом пальпації та аускультації.

Лабораторні результати, корисні для оцінки GCA (Giant cell arteritis, гігантоклітинний артеріїт), включають звичайне гематологічне тестування, вибрані хімічні тести сироватки, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) і С-реактивний білок.

Підозрюваний діагноз GCA слід підтвердити за допомогою біопсії скроневої артерії або ультразвукового кольорового доплерівського дослідження скроневої артерії (CDUS, Color Doppler ultrasonography, кольорова доплерівська ультрасонографія). Призначення графіка біопсії скроневої артерії або CDUS не повинно відкладати початок лікування відповідною дозою глюкокортикоїдів у пацієнта з високою ймовірністю GCA, оскільки затримка може поставити пацієнта під загрозу ускладнень, зокрема втрати зору.

Згідно з різними дослідженнями, пацієнти з ревматичною поліміалгією мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань на 1,15-2,70. Передчасний атеросклероз, спричинений хронічним запаленням, є найбільш імовірною причиною передчасної ІХС.

Пацієнти з ПМР мають вищі шанси на розвиток запального артриту. Було виявлено, що ознаки синовіту малих суглобів, молодший вік і позитивний анти-CCP (Антитіла до циклічного цитрулінового пептиду) у пацієнтів із ПМР пов’язані з ризиком розвитку запального артриту.

Консультація фахівців

69. Ревматолог
70. Лікар загальної практики (сімейний лікар)
71. Фізіотерапевт
72. Офтальмолог (синдром Шигрена, кон’юктивіти тощо).
73. Кардіолог – за наявності захворювань серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця тощо)
74. Психотерапевт (підвищена тривожність, дратівливість)
75. Хірург (за необхідності хірургічного лікування);
76. Ортопед-травматолог  (за необхідності застосування ортезів); 
77. Фтизіатр (за наявності ознак латентного туберкульозу);
78. Невропатолога, нейрохірурга (за наявності захворювань шийного відділу хребта, наявності неврологічних розладів).

Ревматична поліміалгія – це хронічне невиліковне захворювання, яке не лікується, що найкраще контролювати міжпрофесійною командою для надання пацієнтам комплексної допомоги.

Для комплексного консультування хворого з ревматичною поліміалгією зазвичай залучаються фахівці різних медичних спеціальностей. Основними фахівцями, які можуть бути включені до команди для консультування такого пацієнта, входять:

• Ревматолог: це спеціаліст, який займається діагностикою та лікуванням ревматичної поліміалгії та інших ревматичних захворювань.
• Лікар загальної практики (сімейний лікар): може виявити перші симптоми хвороби, надати первинну медичну допомогу та спрямувати пацієнта до ревматолога для детального обстеження та лікування.
• Ортопед: при наявності ускладнень, пов’язаних зі зниженням функції суглобів, ортопед може забезпечити допомогу у виборі оптимального підходу до лікування і реабілітації.
• Фізіотерапевт: може допомогти в розробці індивідуальних фізичних вправ для поліпшення функцій суглобів та м’язів.
• Окуліст: при ревматичній поліміалгії асоційованим з гігантоклітинним артеріїтом можливе ураження ока, тому окуліст може провести огляд очей та надати відповідну допомогу.
• Інші спеціалісти: в залежності від індивідуальних потреб пацієнта, до консультації також можуть бути включені інші фахівці, наприклад, кардіолог, невролог.

Команда фахівців має спільно працювати для оптимального ведення хворого з ревматичною поліміалгією, забезпечення діагностики, лікування та реабілітації, що сприятиме покращенню якості життя пацієнта.

Пацієнт повинен записатися на програму вправ для відновлення функції суглоба. Консультація з ерготерапії може допомогти пацієнту краще справлятися з повсякденною діяльністю.

Призначення лікування

79. Медикаментозне лікування:

• Глюкокортикостероїди
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПВП)
• Цитостатики
• Блокатори рецепторів IL-6
• Моноклональні антитіла до CD20
• Інгібітори TNF

80. Фізіотерапія та реабілітація

Призначення лікування

Загальний підхід: лікування низькими дозами глюкокортикоїдів рекомендовано всім пацієнтам з діагнозом ревматична поліміалгія. Основною метою лікування є полегшення симптомів. Початкова доза преднізону, необхідна для полегшення скелетно-м’язових симптомів при ревматичній поліміалгії, нижча, ніж доза, що використовується для контролю судинного запалення, пов’язаного з гігантоклітинним артеріїтом. Не доведено, що лікування покращує прогноз або запобігає прогресуванню GCA.

Терапевтична відповідь на низькі дози преднізону або преднізолону є характерною для ревматичної поліміалгії. Надалі дозу глюкокортикоїдів поступово знижують. Тривалість лікування різна для пацієнтів. Багатьом пацієнтам можна зменшити прийом глюкокортикоїдів протягом одного-двох років, хоча потреба в більш тривалих курсах лікування не є рідкістю.

Медикаментозне лікування:

• Глюкокортикостероїди

Системні глюкокортикоїди  –  їх ефективність для лікування ревматичної поліміалгії була встановлена ​​десятиліттями клінічного досвіду та обсерваційних досліджень. Пацієнти навряд чи відреагують на іншу терапію або ввійдуть в спонтанну ремісію.

У більшості пацієнтів початкова доза преднізону рекомендована доза 15 мг/добу (або еквівалент) перорально. Початкову дозу можна змінювати залежно від ваги пацієнта, тяжкості симптомів і супутніх захворювань, таких як цукровий діабет, тяжка гіпертензія або серцева недостатність. Нижчі дози від 7,5 до 10 мг/добу можуть бути достатніми для менших пацієнтів із легкими симптомами або встановленим діабетом. Початкова доза 20 або 25 мг/добу може бути доцільною для здорового пацієнта з сильним болем, скутістю та конституційними симптомами. Пацієнти зазвичай швидко реагують. Якщо протягом тижня після початку терапії симптоми не зменшуються, дозу преднізону можна підвищити до 20 мг/добу. Розділена доза преднізону (двічі на день) може бути корисною для забезпечення симптоматичного полегшення, якщо одноразова ранкова доза не є повністю ефективною. Характерною ознакою ПМР є інтенсивність феномену гелю, що означає посилення болю та скутості під час бездіяльності. Як наслідок, деякі пацієнти виявляють, що одноразова ранкова доза преднізону не запобіжить значному поновленню болю та скутості вночі та наступного ранку; у таких пацієнтів лікування розділеними дозами глюкокортикоїдів може бути ефективним терапевтичним маневром. Введення преднізону в розділених дозах для ПМР офіційно не вивчалося.

Рекомендації, запропоновані спільно Американським коледжем ревматології (ACR) та Європейським альянсом ревматологічних асоціацій (EULAR; раніше відомий як Європейська ліга проти ревматизму), пропонують використовувати найнижчу ефективну дозу в діапазоні від 12,5 до 25 мг еквівалент преднізону, що вводиться один раз на день.

• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) не відіграють жодної ролі в початковому лікуванні ревматичної поліміалгії. Пацієнти зазвичай повідомляють про відсутність або мінімальне симптоматичне поліпшення, якщо ці препарати пробували до початку терапії глюкокортикоїдами. Але НПЗП можуть бути призначеними після закінчення лікування глюкокортикоїдами, у разі збереження слабковиражених симптомів з боку м’язів або суглобів.

• Цитостатики

Метотрексат ефективний як засіб, що у разі підвищеного ризику небажаних ефектів глюкокортикоїдів (супутні захворювання, супутній прийом НПЗП)  розгляньте доцільність призначення на ранньому етапі додаткового метотрексату у дозі 7,5-10 мг/тиждень.

• Блокатори рецепторів IL-6
• Сарілумаб схвалено Управлінням з харчових продуктів і медикаментів США (FDA) для лікування пацієнтів із ревматичною поліміалгією, які не переносять глюкокортикоїди.
• Тоцилізумаб – у пацієнтів, які отримували щотижневе підшкірне введення тоцилізумабу, спостерігалася підвищена частота ремісії без використання глюкокортикоїдів порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо.

• Моноклональні антитіла до CD20

Результати невеликого досліджувального дослідження свідчать про те, що виснаження В-клітин може відігравати роль у лікуванні ревматичної поліміалгії. Пацієнти, які отримували одноразову інфузію ритуксимабу в поєднанні з 17-тижневою схемою зниження дози глюкокортикоїдів, мали більшу ймовірність досягнення безглюкокортикоїдної ремісії через 21 тиждень порівняно з тими, хто отримував 17-тижневий курс лікування, з тільки тижневою схемою зниження глюкокортикоїдів.

• Інгібітори TNF

У кількох дослідженнях не вдалося продемонструвати значну користь інгібіторів TNF (етанерцепт) порівняно з глюкокортикоїдами. Їх використання було не більш ефективним, ніж преднізон плюс плацебо.

Фізіотерапія та реабілітація

Фізична терапія не відіграє жодної ролі в початковому лікуванні пацієнта з нелікованою ревматичною поліміалгією, оскільки ступінь пов’язаної скутості зазвичай перешкоджає значущій участі в програмі терапевтичних вправ. Літній людині, яка втратила кондицію, фізична терапія може допомогти у відновленні фізичної форми після ефективного лікування ревматичної поліміалгії.

Консультація та підтримка

81. Інформування пацієнта про захворювання
82. Обговоріть з пацієнтом результати досліджень
83. Пояснення пацієнту можливої причини захворювання
84. Поясніть пацієнту можливі симптоми, що можуть виникати при захворюванні
85. Пояснення пацієнту можливих наслідків захворювання
86. Проведіть роз’яснення доступних методів лікування
87. Допоможіть пацієнту зрозуміти ризики та переваги різних методів лікування
88. Надайте відповіді на запитання пацієнта
89. Надайте пояснення щодо обсягу моніторингу під час та після лікування.
90. Призначте регулярні перевірки та контроль для оцінки ефективності лікування та змін у стані пацієнта.

Інформування пацієнта про захворювання

«Ревматична поліміалгія – це запальний ревматичний стан, що клінічно характеризується болем і ранковою скутістю в плечах, тазостегновому поясі, шиї та тулубі. Іноді також проявляється набряком у суглобах, таких частин як коліна, руки та стопи. Зазвичай захворювання розвивається у людей віком 50 років і старше. Гігантоклітинний артеріїт – це стан, що характеризується головним болем, проблемами із зором і болем у щелепі чи руці. Цей стан вражає кровоносні судини, як правило, в голові та іноді в шиї. Кровоносні судини головного мозку не уражені. Гігантоклітинний артеріїт іноді називають «скроневим артеріїтом», оскільки він часто вражає кровоносну судину в скроні збоку голови. Ревматична поліміалгія та гігантоклітинний артеріїт – це два різні захворювання. Але іноді вони зустрічаються разом. Зазвичай ці стани тривають від 1 до 3 років. У деяких людей симптоми зменшуються на деякий час, а потім повертаються».

Обговоріть з пацієнтом результати досліджень

«Результати Ваших лабораторних досліджень є підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) і С-реактивного білка. Діапазон цих значень широкий. ШОЕ іноді перевищує 100 мм/год, але також може бути менше 40 у меншості (від 5 до 20 %) пацієнтів. СРБ майже завжди підвищений і клінічно більш чутливий, ніж ШОЕ для діагностики. Результати інструментальних методів дослідження переважно не мають відхилень від норми, але необхідні для проведення диференційної діагностики з іншими захворюваннями. Встановлення діагнозу можливе за наявності у Вас наступного:

• Вік 50 років і старше на момент появи симптомів.
• Двосторонній біль і ранкова скутість (тривалістю 45 хвилин або більше), що зберігаються протягом принаймні двох тижнів і охоплюють принаймні дві з наступних трьох областей: шию або тулуб, плечі або проксимальні ділянки рук і стегна або проксимальні частини стегон.
• Підвищений рівень білків гострої фази (наприклад, ШОЕ та/або СРБ).
• Швидка реакція симптомів на низькі дози глюкокортикоїдів (наприклад, преднізолон 15-25 мг/день або його еквівалент).»

Пояснення пацієнту можливої причини захворювання

«Розуміння можливої причини Вашого ревматологічного захворювання є важливим кроком у зрозумінні та керуванні Вашим станом. Ревматологічні захворювання можуть бути спричинені різними факторами. Одна з можливих причин ревматологічного захворювання полягає в несправності імунної системи. Ваша імунна система може почати атакувати власні тканини, спричиняючи запалення в суглобах та інших частинах організму. Це може стати причиною розвитку хвороб, таких як ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, ревматична поліміалгія та інші. Інші можливі причини включають генетичні чинники, деякі інфекції та навіть навколишнє середовище. Статеві та вікові фактори також можуть грати роль у розвитку ревматологічних захворювань».

Поясніть пацієнту можливі симптоми, що можуть виникати при захворюванні

«Ревматологічні захворювання можуть проявлятися різними симптомами, залежно від конкретного захворювання та його стадії. Оскільки ревматологічні захворювання можуть впливати на різні частини тіла, симптоми можуть бути різноманітними. Найпоширенішими симптомами ревматичної поліміалгії є:

• Біль і скутість у плечах, стегнах, шиї або верхній частині тіла, які зазвичай посилюються вранці. Ці симптоми вражають обидві сторони тіла й тривають 45 хвилин або довше після підйому;
• Набряк і скутість колін, рук, зап’ясть, щиколоток або стоп;
• Відчуття втоми;
• Втрата ваги;
• Лихоманка.

Пояснення пацієнту можливих наслідків захворювання

«Ревматологічні захворювання можуть мати різноманітні наслідки та впливати на ваше здоров’я та якість життя. Важливо зрозуміти можливі наслідки, щоб своєчасно звернутися до лікаря та отримати належне лікування. Найчастішим ускладненням ревматичної поліміалгії є гігантоклітинний артеріїт є:

• Головні болі – біль часто відчувається над скронями (з боків чола), але також може бути в передній або потиличній частині голови. Деякі люди також відчувають біль у шкірі голови при дотику.
• Біль у щелепі, особливо після жування або розмови.
• Біль або слабкість у руці, особливо коли ви рухаєте рукою.
• Проблеми з чітким баченням або проблеми з баченням одним оком.
• Кашель або біль у горлі.
• Лихоманка.
• Відчуття втоми.
• Втрата ваги.

Важливо розуміти, що вчасне та належне лікування може допомогти уникнути або зменшити наслідки ревматологічного захворювання. Регулярний моніторинг та співпраця з лікарем допоможуть підтримувати ваше здоров’я та запобігати прогресуванню захворювання. Я, як ваш лікар, завжди готовий відповісти на будь-які питання та надати підтримку. Разом ми будемо працювати над покращенням вашого стану та забезпеченням кращої якості життя».

Проведіть роз’яснення доступних методів лікування

«Я хочу розповісти вам про доступні методи лікування ревматичної поліміалгії, які можуть допомогти зменшити симптоми та покращити ваше здоров’я. Враховуйте, що оптимальний підхід до лікування буде залежати від типу та ступеня захворювання, а також ваших індивідуальних потреб. Ось деякі з доступних методів лікування:

• Глюкокортикостероїдні ін’єкції: Ін’єкції глюкокортикостероїдів можуть бути призначені для зменшення запалення в специфічних суглобах або ділянках.
• Антизапальні ліки: Ліки проти запалення, такі як нестероїдні протизапальні препарати (НППП), можуть допомогти зменшити біль та запалення в суглобах.
• Імуномодулятори: Деякі ревматологічні захворювання можуть бути зумовлені порушеннями імунної системи. Імуномодулятори можуть допомогти регулювати імунну відповідь та знизити активність запалення.
• Фізіотерапія: Фізіотерапія та заняття з фізичної реабілітації можуть допомогти покращити рухомість суглобів та м’язів, збільшити м’язову силу та знизити біль».

Допоможіть пацієнту зрозуміти ризики та переваги різних методів лікування

« Розумію, що прийняття рішення про лікування ревматичної поліміалгії може бути складним і ви хочете зрозуміти ризики та переваги різних методів. Дозвольте мені розповісти про це детальніше.

• Глюкокортикостероїдні ін’єкції: Ін’єкції глюкокортикостероїдів можуть швидко зменшити запалення та біль. Однак їх використання може призвести до побічних ефектів, таких як руйнування хрящової тканини та ризик інфекції.
• Антизапальні ліки (НПЗП): Ці ліки можуть допомогти зменшити запалення та біль в суглобах, а також покращити рухомість. Однак вони можуть мати певні побічні ефекти, такі як подразнення шлунково-кишкового тракту та вплив на функцію нирок.
• Імуномодулятори: Ці ліки регулюють активність імунної системи та можуть допомогти знизити запалення. Однак вони можуть підвищити ризик інфекцій та інших побічних ефектів.
• Фізіотерапія: Фізіотерапія та заняття з фізичної реабілітації можуть допомогти покращити рухомість та сили суглобів та м’язів. Це безпечний підхід до покращення функціональності тіла».

Надайте відповіді на запитання пацієнта

Надайте пояснення щодо обсягу моніторингу під час та після лікування.

«Моніторинг є важливою частиною лікування ревматичної поліміалгії. Під час та після лікування Вам можуть запропонувати різні види моніторингу, щоб відстежити ваш стан та ефективність лікування:

• Клінічний моніторинг: я буду регулярно проводити ваш клінічний огляд, щоб оцінити ваші симптоми, функціональний стан суглобів та м’язів. Це допоможе з’ясувати, чи спостерігається поліпшення та які зміни виникають під час лікування.
• Лабораторний моніторинг: Лабораторні дослідження можуть бути проведені для вимірювання рівня запальних маркерів, таких як С-реактивний білок та ШОЕ. Вони допомагають оцінити активність захворювання та ефективність лікування.
• Обстеження суглобів: Завдяки зображенням, таким як рентген, ультразвук або МРТ, можна відстежити стан суглобів, оцінити ступінь ураження та виявити можливі ускладнення.
• Функціональний моніторинг: Це дозволяє виміряти ваші здатності та фізичні зусилля, такі як рухомість суглобів та сила м’язів. Функціональні тести допоможуть визначити, чи покращується ваша фізична активність під час лікування.
• Моніторинг побічних ефектів: Важливо спостерігати за побічними ефектами від лікування та повідомляти своєму лікарю про будь-які незвичні симптоми чи реакції на ліки.

Обсяг моніторингу може варіюватися в залежності від типу ревматологічного захворювання та індивідуальних потреб пацієнта. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо регулярних візитів та виконання необхідних обстежень для забезпечення успішного лікування та збереження вашого здоров’я».

Моніторинг ефективності лікування

91. Клінічна оцінка
92. Дослідження для оцінки активності
93. Контроль за побічними явищами терапії

Призначте регулярні перевірки та контроль для оцінки ефективності лікування та змін у стані пацієнта.

Клінічний моніторинг: регулярне проведення клінічного огляду, щоб оцінити ваші симптоми, функціональний стан суглобів та м’язів. Це допоможе з’ясувати, чи спостерігається поліпшення та які зміни виникають під час лікування.

Лабораторний моніторинг: Лабораторні дослідження можуть бути проведені для вимірювання рівня запальних маркерів, таких як С-реактивний білок та ШОЕ. Вони допомагають оцінити активність захворювання та ефективність лікування.

Обстеження суглобів: Завдяки зображенням, таким як рентген, ультразвук або МРТ, можна відстежити стан суглобів, оцінити ступінь ураження та виявити можливі ускладнення.

Функціональний моніторинг: Це дозволяє виміряти ваші здатності та фізичні зусилля, такі як рухомість суглобів та сила м’язів. Функціональні тести допоможуть визначити, чи покращується ваша фізична активність під час лікування.

Моніторинг побічних ефектів: Важливо спостерігати за побічними ефектами від лікування та повідомляти своєму лікарю про будь-які незвичні симптоми чи реакції на ліки.

З метою моніторингу ефективності терапії можна застосувати оцінку активності захворювання за допомогою індексу PMR-AS.

Необхідно спостерігати за хворим із метою оцінки:

1. Ефективності глюкокортикоїдів та можливих небажаних ефектів (контроль тиску, концентрації глюкози та електролітів у сироватці)
2. Прояви симптомів гігантоклітинного артеріїту; слід рекомендувати хворому, щоб негайно звертався до лікаря у разі появи порушень зору, головного болю або «переміжної кульгавості» жувальних м’язів
3. Розвитку неопластичного захворювання – в основному впродовж перших 6 місяців від початку захворювання (прояви ревматичної поліміалгії можуть бути передвісниками неопластичного процесу)

Cпільні рекомендації Європейської ліги проти ревматизму (EULAR) та Американського коледжу ревматології (ACR) рекомендують регулярний моніторинг, який включає клінічну оцінку та лабораторні дослідження, за таким графіком:

• Кожні 4-8 тижнів протягом першого року лікування
• Кожні 8-12 тижнів на другому році
• Як зазначено, у разі рецидиву або у разі, якщо дозу преднізону припиняють поступово

Рекомендації міжнародної міждисциплінарної цільової групи щодо лікування до досягнення цільових показників включають такі рекомендації щодо регулярного моніторингу пацієнтів із ревматичною поліміалгією:

• Пацієнти, які отримують лікування активного захворювання: кожні 1–4 тижні до досягнення ремісії
• Пацієнти зі стабільною ремісією під час терапії: через більш тривалі проміжки часу (наприклад, кожні 3-6 місяців)
• Пацієнти в стані ремісії після терапії: обговоріть моніторинг на індивідуальній основі

Ревматична поліміалгія зазвичай самообмежується. При своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні стан має відмінний прогноз.

Завершення консультації

94. Проведіть узагальнення отриманих даних та запитайте пацієнта, чи нічого важливого не пропущено
95. Поінформуйте пацієнта щодо подальшої тактики
96. Подякуйте пацієнту
97. Утилізуйте ЗІЗ належним чином і помийте руки

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Зареєструватися

Підписатися на наші сторінки:

• Facebook
• Telegram
• Instagram
• Pinterest
• YouTube