В рекомендаціях по Серцевій недостатності ESC 2021 група експертів зосередилася на діагностиці та лікуванні СН, а не на її профілактиці. Модифікація ризику розвитку серцево-судинних захворювань та багатьох серцево-судинних захворювань [особливо системна гіпертензія, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда (ІМ), фібриляція передсердь (ФП) та безсимптомна систолічна дисфункція лівого шлуночка (ЛШ)] зменшать ризик розвитку СН, що розглядається багатьма іншими клінічними рекомендаціями ESC.

Що нового?

Рекомендації по Серцевій недостатності ESC 2021 містять деякі нові концепції порівняно з версією рекомендацій 2016 року.

Нові концепції:

• Зміна терміну «серцева недостатність із фракцією викиду середнього діапазону» на «серцева недостатність з помірно зниженою фракцією викиду» (HFmrEF) – СНпзФВ
• Новий спрощений алгоритм лікування СН зі зниженою ФВ (HFrEF) – СНзФВ
• Додавання алгоритму лікування HFrEF (СНзФВ) відповідно до фенотипів.
• Змінена класифікація гострої СН.
• Оновлені методи лікування більшості судинних захворювань, що не є серцево-судинними, включаючи діабет, гіперкаліємію, дефіцит заліза та рак.
• Оновлення в розділах кардіоміопатій, включаючи роль генетичного тестування та нові методи лікування.
• Додавання ключових показників якості.

Нові рекомендації підсумовано у таблицях:

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

іАПФ = інгібітори ангіотензинперетворюючого феременту; БРА = блокатори ангіотензинових рецепторів; ARNI = інгібіторів рецепторів ангіотензину-непрілізіну; АКШ = аорто-коронарне шунтування; ХКС= хронічний коронарний синдром; КМП = кардіоміопатія; СС = серцево-судинний; DPP-4 = дипептидилпептидаза-4; СН = серцева недостатність; HFmrEF (СНпзФВ) = серцева недостатність з помірно зниженою ФВ ЛШ; HFpEF (СНзбФВ)= серцева недостатність із збереженою ФВ ЛШ; HFrEF (СНзФВ) = серцева недостатність із зниженою ФВ ЛШ; hTTR = спадковий транстиретин; ЛКА = ліва коронарна артерія; ПНА – передня низхідна артерія ЛКА; ЛШ = лівий шлуночок; LVAD = допоміжний пристрій лівого шлуночка; ФВ ЛШ = фракція викиду лівого шлуночку; МЦП = механічна циркуляторна підтримка; АМР = антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів; NYHA = NewYorkHeartAssociation; OMT = оптимальна медикаментозна терапія; ПКВ = перкутанне коронарне втручання; SAVR = хірургічна заміна аортального клапану; SGLT2 = ко-транспортер натрію-глюкози 2; ЦД 2-го типу = цукровий діабет 2-го типу; TAVI = транскатетерна імплантація аортального клапану; TSAT = насичення трансферину; wtTTR-CA = транстиретин серцевий амілоїдоз дикого типу, BTB – Bridgetobridge (міст до мосту), BTC – Bridgetocandidacy (міст до кандидатури), BTD – Bridgetodecision (міст до рішення), BTR – Bridgetorecovery (міст до відновлення), BTT – Bridgetotransplantation (міст до трансплантації).

Відмінності у порівнянні з попередніми настановами:

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Визначення

Серцева недостатність – це не єдиний патологічний діагноз, а клінічний синдром, що складається з основних симптомів (наприклад, задишка, набряки щиколотки та втома), які можуть супроводжуватися наступними ознаками (наприклад, підвищенням венозного тиску у яремних венах, легеневими хрипами та периферичними набряками). Це обумовлено структурними та/або функціональними аномаліями серця, що призводить до підвищення внутрішньосерцевого тиску та/або недостатнього серцевого викиду в спокої та/або під час фізичних навантажень.

Виявлення етіології основної серцевої дисфункції є обов’язковим для діагностики СН, оскільки специфічна патологія може визначати подальше лікування. Найчастіше СН виникає через дисфункцію міокарда: або систолічну, діастолічну або обидві. Однак патологія клапанів, перикарду та ендокарду, а також порушення серцевого ритму та провідності також можуть викликати або сприяти розвитку СН.

Класифікація серцевої недостатності, 2021 ESC/HFA

Традиційно СН поділяють на окремі фенотипи на підставі вимірювання фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) (див. таблицю). Обгрунтування цього пов’язано з початковими дослідженнями лікування серцевої недостатності, які продемонстрували істотне поліпшення результатів у пацієнтів з ФВЛШ ≤40%. Однак СН охоплює весь діапазон ФВЛШ (нормально розподілена змінна), і вимірювання за допомогою ехокардіографії схильні до значної варіабельності. У відповідності до оновлених рекомендацій 2021 ESC/HFA оновлена класифікація СН (див. таблицю).

• Зниження ФВЛШ визначається як ≤40%, тобто зі значним зниженням систолічної функції ЛШ. Це позначено як СНзФВ.
• Пацієнти з ФВЛШ від 41% до 49% мають помірно знижену систолічну функцію ЛШ, тобто СНпзФВ. Ретроспективний аналіз рандомізованих контрольованих досліджень по СНзФВ або СН зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ), в які були включені пацієнти з фракцією викиду в діапазоні 40-50%, припускає, що їм може бути корисна терапія, аналогічна терапії із ФВЛШ ≤40% . Це підтверджує перейменування СНпзФВ від «серцевої недостатності з помірною фракцією викиду» до «серцевої недостатності з помірно зниженою фракцією викиду».
• Пацієнти з симптомами та ознаками серцевої недостатності, з ознаками структурних і/або функціональних серцевих аномалій та/або підвищеним вмістом натрійуретичних пептидів (НП) і з ФВЛШ ≥50%, мають СНзбФВ.

Ці визначення відповідають нещодавно опублікованому звіту про Універсальне визначення серцевої недостатності.

Пацієнти з не серцево-судинними захворюваннями, наприклад, анемія, захворювання легенів, нирок, щитовидної залози або печінки, можуть мати симптоми і ознаки, дуже схожі на симптоми серцевої недостатності, але при відсутності серцевої дисфункції вони не відповідають критеріям серцевої недостатності. Однак ці патології можуть співіснувати з СН і посилювати синдром СН.

Таблиця Визначення серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду, помірно зниженою фракцією викиду і збереженою фракцією викиду

	Тип СН	СНзФВ	СНпзФВ	СНзбФВ
Критерії	1	Симптоми ± ознаки *	Симптоми ± ознаки *	Симптоми ± ознаки *
	2	ФВЛШ ≤40%	ФВЛШ 41-49%**	ФВЛШ ≥50%
	3	–	–	Об’єктивні докази структурних і/або функціональних аномалій серця, відповідних наявності діастолічної дисфункції ЛШ / підвищеного тиску наповнення ЛШ, включаючи підвищений вміст натрійуретичних пептидів***

СН – серцева недостатність; СНпзФВ – серцева недостатність з помірно зниженою фракцією викиду; СНзбФВ – серцева недостатність із збереженою фракцією викиду; СНзнФВ – серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду; ЛШ – лівий шлуночок; ФВЛШ = фракція викиду лівого шлуночка.
* Ознаки можуть бути відсутніми на ранніх стадіях СН (особливо при СНзбФВ) і у пацієнтів, які пройшли оптимальне лікування.
** Для діагностики СНпзФВ наявність інших ознак структурного захворювання серця (наприклад, збільшення розміру лівого передсердя, гіпертрофія ЛШ або ехокардіографічні вимірювання порушення наповнення ЛШ) роблять діагноз більш імовірним.
*** Для діагностики СНзбФВ: чим більше кількість патологій, тим вище ймовірність СНзбФВ.

Хронічна серцева недостатність

Ключові етапи діагностики хронічної серцевої недостатності

Діагноз ХСН вимагає наявності симптомів та/або ознак СН та об’єктивних ознак серцевої дисфункції (Малюнок 1). Типовими симптомами є задишка, втома та набряки щиколоток (табл. Симптоми). Симптоми та ознаки не мають достатньої точності, щоб їх можна було використовувати окремо для постановки діагнозу СН.

Діагноз ХСН більш ймовірний у пацієнтів з ІМ в анамнезі, артеріальною гіпертензією, ІХС, цукровим діабетом, зловживанням алкоголем, хронічною хворобою нирок (ХХН), кардіотоксичною хіміотерапією, а також у пацієнтів із сімейним анамнезом кардіоміопатії або раптовою смертю.

Малюнок 1. Діагностичний алгоритм при серцевій недостатності.
BNP =Натрійуретичний пептид типу В; ЕКГ = електрокардіограма; СНпзФВ = серцева недостатність з помірно зниженою ФВ ЛШ; СНзбФВ = серцева недостатність із збереженою ФВ ЛШ; СНзФВ = серцева недостатність із зниженою ФВ; ФВ ЛШ = фракція викиду лівого шлуночку; NT-proBNP = N-кінцевий натрійуретичний пептид типу В. N – нормальні, Y -наявні

Таблиця Симптоми і ознаки, характерні для серцевої недостатності

Симптоми	Ознаки
Типові	Більш специфічні
• Задишка • Ортопное • Пароксизмальна нічна задишка • Знижена переносимість фізичних навантажень • Втома, стомлюваність, збільшений час для відновлення після тренування • Набряк гомілки	• Підвищений тиск в яремній вені • Печінково-яремний рефлюкс • Третій тон серця (ритм галопу) • Бічний зміщений апікальний імпульс
Менш типові	Менш специфічні
• Нічний кашель • Хрипи • Почуття здуття • Втрата апетиту • Спантеличеність (особливо у літніх) • Депресія • Серцебиття • Запаморочення • Непритомність • Бендопное *	• Збільшення ваги (> 2 кг на тиждень) • Зниження ваги (при важких СН) • Виснаження тканин (кахексія) • Серцевий шум • Периферичний набряк (гомілковостопний, крижовий, мошонковий) • Легенева крепітація • Плевральний випіт • Тахікардія • Нерегулярний пульс • Тахіпное • Дихання Чейна-Стокса • Гепатомегалія • Асцит • Холодні кінцівки • Олигурія • Низький (вузький) пульсовий тиск

СН – серцева недостатність.
* Цей симптом тяжкої серцевої недостатності відповідає задишці при нахилі вперед.

Для оцінки пацієнтів з підозрою на хронічну СН рекомендуються проведення таких діагностичних тестів:

1. Електрокардіограма (ЕКГ). Звичайна ЕКГ робить діагноз СН малоймовірним. ЕКГ може виявити такі аномалії, як ФП, зубці Q, гіпертрофія ЛШ (ГЛШ) та розширений комплекс QRS, які збільшують ймовірність діагнозу СН, а також можуть впливати на вибір терапії.
2. Рекомендується вимірювання натрійуретичних пептидів. Концентрація натрійуретичного пептиду В-типу (BNP) <35 пг/мл, N-кінцевого натрійуретичного пептиду про-В-типу (NT-proBNP) <125 пг/мл або середньо-регіонального проатріального натрійуретичного пептиду (МР -proANP) <40 пмоль/л роблять діагноз СН малоймовірним.
3. Рекомендуються основні дослідження, такі як сечовина та електроліти сироватки крові, креатинін, загальний аналіз крові, аналізи функції печінки та щитовидної залози, щоб відрізнити СН від інших станів, надати прогностичну інформацію та скерувати потенційну терапію.
4. Ехокардіографія рекомендована як ключове дослідження для оцінки серцевої функції. Окрім визначення ФВ ЛШ, ехокардіографія також надає інформацію про інші параметри, такі як розмір камер, ексцентрична або концентрична ГЛШ, аномалії руху регіонарної стінки (що може свідчити про етіологічні причини СН – ІХС, синдром Такоцубо або міокардит), функцію правого шлуночку, легеневу гіпертензію, клапанну функцію та маркери діастолічної функції.
5. Рекомендується рентген грудної клітки для дослідження інших можливих причин задишки (наприклад, захворювання легенів). Він також може надавати підтверджуючі докази СН (наприклад, застій легенів або кардіомегалія).

Натрійуретичні пептиди

Визначення концентрації натрійуретичних пептидів у плазмі рекомендуються як початкові діагностичні тести у пацієнтів із симптомами, що свідчать про СН, щоб виключити діагноз. Підвищені концентрації підтверджують діагноз СН, є корисними для прогнозування і можуть скеровувати подальші діагностичні дослідження. Однак слід зазначити, що існує багато причин підвищеного рівня натрійуретичних пептидів – як серцевого, так і несерцевого походження, що може зменшити їх діагностичну точність (таблиця Причини підвищеної концентрації натрійуретичних пептидів). Ці причини включають ФП, збільшення віку та гостру або хронічну хворобу нирок. І навпаки, концентрація натрійуретичних пептидів може бути непропорційно низькою у пацієнтів з ожирінням.

Діагностична цінність визначення рівня натрійуретичних петидів, на додаток до ознак та симптомів СН та інших діагностичних тестів, таких як ЕКГ, була оцінена у кількох дослідженнях у первинній ланці надання медичної допомоги. Метою цих досліджень було або виключити, або встановити діагноз СН. Робоча група розглянула дослідження належної якості, які включили в свої алгоритми діагностики точки відсічення рівнів натрійуретичного пептиду, нижче яких ймовірність виникнення СН була надзвичайно низькою. Верхні межі норми при негострому стані становлять 35 пг/мл для BNP та 125 пг/мл для NT-proBNP.

Таблиця Причини підвищеної концентрації натрійуретичних пептидів

Кардіальні	• Серцева недостатність • ГКС • Легенева емболія • Міокардит • Гіпертрофія лівого шлуночка • Гіпертрофічна або рестриктивна кардіоміопатія • Вада клапанів серця • Вроджена вада серця • Передсердні і шлуночкові тахіаритмії • Забій серця • Кардіоверсія, шок ІКД • Хірургічні втручання на серці • Легенева гіпертонія
Не кардіальні	• Похилий вік • Ішемічний інсульт • Субарахноідальне кровотеча • Ниркова дисфункція • Порушення функції печінки (в основному цироз печінки з асцитом) • Паранеопластичний синдром • ХОЗЛ • Важкі інфекції (включаючи пневмонію і сепсис) • Сильні опіки • Анемія • Важкі метаболічні і гормональні порушення (наприклад, тиреотоксикоз, діабетичний кетоз)

ГКС – гострий коронарний синдром; ХОЗЛ – хронічне обструктивне захворювання легень; ІКД – імплантований  кардіовертер-дефібрилятор.

Рекомендовані діагностичні тести для всіх пацієнтів з підозрою на хронічну серцеву недостатність

Рекомендації	Клас*	Рівень**
BNP/ NT-proBNP	I	B
ЕКГ в 12 відведеннях	I	C
Трансторакальна ехокардіографія	I	C
Рентгенографія грудної клітини	I	C
Стандартні аналізи крові на супутні захворювання, включаючи повний аналіз крові, рівень сечовини і електролітів, функцію щитовидної залози, рівень глюкози натще і HbA1c, ліпіди, статус заліза (TSAT і феритин)	I	C

BNP – натрійуретичний пептид B-типу; ЕКГ – електрокардіограма; HbA1c – глікований гемоглобін; NT-proBNP – N-кінцевий натрійуретичний пептид про-B-типу; TSAT – насичення трансферину.
* Клас рекомендації.
** Рівень доказовості.

МРТ серця рекомендується для оцінки будови та функції міокарда у хворих з поганим акустичним вікном при ехокардіографії. МРТ серця рекомендовано для оцінки тканини міокарда при підозрі на інфільтративну хворобу, хворобу Фабрі, запальне захворювання (міокардит), некомпактність ЛШ, амілоїд, саркоїдоз, перевантаження залізом/гемохроматоз. МРТ з з пізнім контрастуванням гадолінієм слід розглядати при дилатаційній кардіоміопатії для диференційної діагностики ішемічного та неішемічного пошкодження міокарда.

Інвазивна коронарографія рекомедована пацієнтам зі стенокардією, незважаючи на медикаментозну терапію або симптоматичні шлуночкові аритмії. Інвазивна коронарографія  також може бути розглянута у пацієнтів із зниженою ФВ ЛШ (HFrEF/СНзФВ) з середньою та високою претестовою ймовірністю ІХС та наявністю ішемії в неінвазивних стрес-тестах.

Неінвазивне тестування з проведенням КТ коронарографії слід розглядати у пацієнтів з низькою та середньою претестовою ймовірністю ІХС або тим, хто має сумнівні результати неінвазивних стрес-тестів для виключення стенозу коронарної артерії.

Неінвазивна стрес-візуалізація (МРТ серця, стрес-ехокардіографія, SPECT, PET) можуть бути розглянуті для оцінки ішемії міокарда та його життєздатності у пацієнтів з ІХС, які вважаються придатними для коронарної реваскуляризації.

Тест з фізичним навантаженням може розглядатися для виявлення оборотної ішемії міокарда та дослідження причини задишки.

Ендоміокардіальна біопсія має бути розглянута при неефективності стандартної терапії, у пацієнтів з швидко прогресуючою СН коли є ймовірність специфічного діагнозу, що може бути підтверджено лише при оцінці зразків міокарду.

Причини серцевої недостатності, загальні форми прояву і конкретні дослідження

Причина	Приклади прояву	Конкретні дослідження
ІХС	• Інфаркт міокарда • Стенокардія або «аналог стенокардії» • Аритмії	• Інвазивна коронарографія • КТ коронарна ангіографія • Навантажувальні тести з візуалізацією (ехокардіографія, ядерні, МРС)
Гіпертонія	• Серцева недостатність із збереженою систолічною функцією • Злоякісна гіпертензія / гострий набряк легенів	• 24 год амбулаторне моніторування АТ • Плазмові метанефрини, візуалізація ниркової артерії • Ренін і альдостерон
Клапанна хвороба	• Первинне клапанне захворювання, наприклад, стеноз аорти • Вторинне клапанне захворювання, наприклад функціональна регургітація • Вроджена вада клапана	• Ехокардіографія – черезстравохідна / стресова
Аритмії	• Передсердні тахиаритмии • Шлуночкові аритмії	• Амбулаторний запис ЕКГ • Електрофізіологічне дослідження, якщо показане
Кардіоміопатії	• Всі • Розширені • Гіпертрофічні • Рестриктивні • АКПШ • Післяпологові • Синдром Такоцубо • Токсини: алкоголь, кокаїн, залізо, мідь	• МРС, генетичне тестування • Катетеризація правих і лівих відділів серця • МРС, ангіографія • Мікроелементи, токсикологія, ТФП, ГГТ
Вроджені вади серця	• Вроджено виправлена / виправлена транспозиція магістральних артерій • Пошкодження шунта • Відновлена тетрада Фалло • Аномалія Ебштейна	• МРС
Інфекційні	• Вірусний міокардит • Хвороба Шагаса • ВІЛ • Хвороба Лайма	• МРС, ЕМБ • Серологія
Викликані ліками	• Антрацикліни • Трастузумаб • Інгібітори ФРЕС • Інгібітори імунних контрольних точок • Інгібітори протеасом • Інгібітори RAF + МАП
Інфільтративні	• Амілоїдні • Саркоїдозні • Неопластичні	• Електрофорез сироватки і вільні легкі ланцюги сироватки, білок Бенс-Джонса, сцинтиграфія кісток, МРС, КТ-ПЕТ, ЕМБ • Сироватковий АПФ, МРС, ФДГ-ПЕТ, КТ грудної клітини, ЕМБ • МРС, ЕМБ
Хвороби накопичення	• Гемохроматоз • Хвороба Фабрі • Хвороби накопичення глікогену	Дослідження заліза, генетика, МРС (T2 * візуалізація), ЕМБ α-галактозидаза A, генетика, МРС (T1- картування)
Ендоміокардіальна хвороба	• Променева терапія • Ендоміокардіальний фіброз / еозинофілія • Карціноід	• МРС • ЕМБ • 24 год сеча 5-ГІОК
Захворювання перикарда	• Кальцифікація • Інфільтративні	• КТ грудної клітини, МРС, катетеризація правих і лівих відділів серця
Метаболічні	• Ендокринне захворювання • Захворювання, пов’язані з харчуванням (дефіцит тіаміну, вітаміну B1 і селену) • Аутоімунне захворювання	• ТФЩЗ, метанефрини плазми, ренін і альдостерон, кортизол • Специфічні поживні речовини в плазмі • АЯА, АЯЦА, ревматологічне обстеження
Нервово-м’язове захворювання	• Атаксія Фридрейха • М’язова дистрофія	• Дослідження нервової провідності, електроміограма, генетика • КК, електроміограма, генетика

5-ГІОК – 5-гідроксііндолоцтова кислота; АПФ – ангіотензинперетворюючий фермент; АЯА – антиядерне антитіло; АЯЦА – антиядерне цитоплазматичне антитіло; АКПШ – аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка; АТ – артеріальний тиск; ІХС – ішемічна хвороба серця; МРС – магнітний резонанс серця; КК – креатінінкінази; КТ – комп’ютерна томографія; ЕКГ – електрокардіограма; ЕМБ – ендоміокардіальна біопсія; ФДГ – фтордезоксіглюкози; ГГТ – гама-глутамілтрансфераза; ВІЛ – вірус імунодефіциту людини; год – година; ТФП – тест функції печінки; ППГ – пізнє посилення гадолінію; МАП – мітоген-активована протеїнкіназа; ПЕТ – позитронно-емісійна томографія; ТФЩЗ – тест функції щитовидної залози; ФРЕС – фактор росту ендотелію судин.

Алгоритм лікування пацієнтів із зниженою ФВ ЛШ

Діагноз СНзФВ вимагає наявності симптомів та/або ознак СН та зменшення фракції викиду (ФВ ЛШ ≤40%).

Фармакотерапія є основою лікування СНзФВ і її слід широко застосовувати до розгляду апаратної терапії та поряд з нефармакологічними втручаннями.

Існують три основні мети лікування пацієнтів з СНзФВ:

1. Зниження смертності.
2. Запобігання повторним госпіталізаціям через погіршення СН.
3. Поліпшення клінічного стану, функціональної спроможності та якості життя (QOL).

На малюнку 2 зображено алгоритм стратегії лікування, включаючи ліки та пристрої у пацієнтів з СНзФВ, для показань класу I для зменшення смертності (за всіма причинами або серцево-судинними захворюваннями).

Малюнок 2. Алгоритм стратегії лікування пацієнтів з СНзФВ

Доказові дози ліків, що модифікують хворобу, що підтверджено в ключових рандомізованих дослідженнях у пацієнтів з серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду

	Початкова доза	Цільова доза
іАПФ
Каптоприл1	6.25 мг 3 рази на день	50 мг 3 рази на день
Еналаприл	2.5 мг 2 рази на день	10–20 мг 2 рази на день
Лізиноприл2	2.5–5 мг 1 раз на день	20–35 мг 1 раз на день
Раміприл	2.5 мг 2 рази на день	5 мг 2 рази на день
Трандолаприл1	0.5 мг 1 раз на день	4 мг 1 раз на день
РАН-І
Сакубітріл/валсартан	49/51 мг 2 рази на день3	97/103 мг 2 рази на день
Бета-блокатори
Бісопролол	1.25 мг 1 раз на день	10 мг 1 раз на день
Карведилол	3.125 мг 2 рази на день	25 мг 2 рази на день5
Метопрололу сукцинат	12.5–25 мг 1 раз на день	200 мг 1 раз на день
Небіволол4	1.25 мг 1 раз на день	10 мг 1 раз на день
АМР
Еплеренон	25 мг 1 раз на день	50 мг 1 раз на день
Спіронолактон	25 мг 1 раз на день6	50 мг 1 раз на день
КНГ2 інгібітор
Дапагліфлозин	10 мг 1 раз на день	10 мг 1 раз на день
Емпагліфлозин	10 мг 1 раз на день	10 мг 1 раз на день
Інші агенти
Кандесартан	4 мг 1 раз на день	32 мг 1 раз на день
Лозартан	50 мг 1 раз на день	150 мг 1 раз на день
Валсартан	40 мг 2 рази на день	160 мг 2 рази на день
Івабрадін	5 мг 2 рази на день	7.5 мг 2 рази на день
Веріцігуат	2.5 мг 1 раз на день	10 мг 1 раз на день
Дигоксин	62.5 мкг 1 раз на день	250 мкг 1 раз на день
Гідралазин/динітрат ізосорбіду	37.5 мг 3 рази на день/20 мг 3 рази на день	75 мг 3 рази на день/40 мг 3 рази на день

іАПФ = інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту; РАН-І = інгібітор рецептора ангіотензину-непрілізіна; АМР = антагоніст мінералокортикоїдних рецепторів; КНГ2 = котранспортер натрій-глюкози 2.
¹ Вказує на АПФ-І, для якого цільове дозування отримане в результаті досліджень після інфаркту міокарда.
² Вказує на препарати, більш висока доза яких знижує захворюваність/смертність в порівнянні з більш низькою дозою того ж лікарського засобу, але немає істотного рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження і оптимальна доза не визначена.
³ Сакубітріл/валсартан може мати необов’язкову більш низьку початкову дозу 24/26 мг два рази на день для пацієнтів з симптоматичною гіпотонією в анамнезі.
⁴ Означає лікування, яке не знижує серцево-судинну або загальну смертність у пацієнтів з серцевою недостатністю (або показано, що воно не поступається такому лікуванню).
⁵ Максимальну дозу 50 мг два рази на день можна вводити пацієнтам з масою тіла більше 85 кг.
⁶ Спіронолактон має необов’язкову початкову дозу 12,5 мг для пацієнтів, у яких нирковий статус або гіперкаліємія вимагають обережності.

Узагальнений алгоритм ведення пацієнтів із зниженою ФВ ЛШ.

Малюнок 3. Узагальнений алгоритм стратегії лікування пацієнтів з СНзФВ.

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Зареєструватися

Підписатися на наші сторінки:

• Facebook
• Telegram
• Instagram
• Pinterest
• YouTube

Класифікація серцевої недостатності, 2021 ESC/HFA

Література:
Theresa A McDonagh, Marco Metra, Marianna Adamo, Roy S Gardner, Andreas Baumbach, Michael Böhm, Haran Burri, Javed Butler, Jelena Čelutkienė, Ovidiu Chioncel, John G F Cleland, Andrew J S Coats, Maria G Crespo-Leiro, Dimitrios Farmakis, Martine Gilard, Stephane Heymans, Arno W Hoes, Tiny Jaarsma, Ewa A Jankowska, Mitja Lainscak, Carolyn S P Lam, Alexander R Lyon, John J V McMurray, Alex Mebazaa, Richard Mindham, Claudio Muneretto, Massimo Francesco Piepoli, Susanna Price, Giuseppe M C Rosano, Frank Ruschitzka, Anne Kathrine Skibelund, ESC Scientific Document Group, 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC, European Heart Journal, 2021;, ehab368, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368