Перикардит. Діагностичні критерії перикардиту

Основні причини гострого перикардиту включають:

Категорії	Причини	Частота
*A. Ідіопатичний*	Невідомий	Переважно часто
*B. Інфекційні причини:*
Вірусні	Епштейн-Барр, вірус грипу, гепатиту, вірус імунодефіциту людини, паротит, еховірус, аденовірус, цитомегаловірус, вітряна віспа, краснуха, вірус герпесу людини, парвовірус, коксакі	Найчастіше в розвинених країнах
Бактеріальні	Мікобактерії туберкульозу, Coxiella burnetii, стрептококи, стафілококи, пневмококи, легіонели, сальмонели, гемофіли	Рідкісні (за винятком мікобактерій туберкульозу)
Грибокові	Кандида, аспергільоз, гістоплазмоз, бластомікоз	Дуже рідкісний
Паразитарні	Токсоплазма, ехінокок	Дуже рідкісний
*C. Неінфекційні причини:*
Неопластичні	Первинна: мезотеліома перикарда Вторинні пухлини: лейкемія, рак молочної залози, рак легенів, лімфома, меланома	Часті, як вторинні метастази
Метаболічний	Гіпотиреоз, ниркова недостатність, гіперхолестеринемія, подагра, нервова анорексія	Часті
Серцево-судинні	Гострий інфаркт міокарда, синдром Дресслера, розшарування аорти	Часті
Аутоімунні	Ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, синдром Шегрена, дерматоміозит, саркоїдоз, системні васкуліти, синдром Бехчета, сімейна середземноморська лихоманка	Часті
Травматичні та ятрогенні	Катетеризація, операція, травма грудної клітки, опромінення	Часті
Пов’язані з медикаментозними препаратами	Фенітоїн, міноксидил, ізоніазид, прокаїнамід, гідралазин, метилдопа, доксорубіцин, аміодарон, клозапін, стрептоміцин	Рідкісні
Інші	Вроджена відсутність перикарда	Рідкісні

Етіологія в залежності від типу перикардиту

Серозний перикардит	Аутоімунні захворювання	Системний вовчак, Ревматоїдний артрит
	Уремія
	Вірусна інфекція	Коксакі вірус
Фібринозний перикардит	Ускладнення після інфаркту міокарда	1-3 день чи декілька тижнів після (синдром Дресслера)
	Уремія
	Гостра ревматична лихоманка
Геморагічний перикардит	Туберкульоз
	Злоякісні новоутворення
Констриктивний перикардит	Променева терапія
	Операції на відкритому серці
	Вірусна інфекція
	Туберкульоз

Визначення та діагностичні критерії перикардиту

Перикардит	Визначення та діагностичні критерії
Гострий	Запалення перикарду може бути діагностовано при наявності принаймі двох з 4 критеріїв: (1) Перикардиальний біль у грудній клітині (2) Шум тертя перикарду (3) Нова поширена елевація ST або PR-депресія на ЕКГ (4) Гідроперикард (нове накопичення рідини або погіршення) Додаткові знахідки: – підвищення маркерів запалення (наприклад, підвищення С-реактивного білка, ШОЕ, лейкоцитоз) – наявність запалення перикарду (на КТ, МРТ)
Затяжний	Перикардит, який триває більше 4-6 тижнів, але менше 3 місяців без ремісії
Рецидивуючий	Рецидив перикардиту після документованого першого епізоду і безсимптомного періоду, який тривав 4-6 тижнів та більше (частіше 18-24 місяці)
Хронічний	Перикардит, що триває більше 3 місяців

Діференційний діагноз

Захворювання	Діференційний фактор
Тампонада серця	«Пародоксальний пульс» та тріада Бека
Інфаркт міокарда (гострий коронарний синдром з елевацією сегменту ST)	більше фокусний підйом сегменту ST на ЕКГ, що свідчить про анатомічне пошкодження

Також можливе проведення диференційної діагностики з синдромом ранньої реполяризації шлуночків.

Формулювання діагнозу

I. Етіологічна характеристика.

Перикардит при бактеріальних інфекціях I32.0.
Перикардит при інфекційних та паразитарних хворобах I32.1.
Перикардит при інших хворобах I32.8.
Перикардит неуточнений I32.9.

II. Патогенетичні та морфологічні варіанти.

Хронічний адгезивний I31.0
Хронічний констриктивний I31.1, у тому числі кальциноз перикарда
Гемоперикард I31.2
Перикардіальний випіт (незапальний) – гідроперикард I31.3, у тому числі хілоперикард

III. Ускладнення.

Міоперикардит.
Периміокардит.

IV. Характер перебігу.

Гострий.
Підгострий.
Хронічний.
Рецидивуючий.

V. Оцінка ступеня вираженості перикардіального випоту за даними ультразвукових (УЗД) та інших методів дослідження (незначна, середня, значна).

VI. СН (0-III стадія, I-IV ФК).

Гострий перикардит

Запалення перикарду може бути діагностовано при наявності принаймі двох з 4 критеріїв: (1) Перикардиальний біль у грудній клітині (2) Шум тертя перикарду (3) Нова поширена елевація ST або PR-депресія на ЕКГ (4) Гідроперикард (нове накопичення рідини або погіршення)
Додаткові знахідки:
– підвищення маркерів запалення (наприклад підвищення С-реактивного білка, ШОЕ, лейкоцитоз)
– наявність запалення перикарду на (КТ, МРТ)

Затяжний перикардит

Термін “Затяжний” перикардит прийнятий для випадків з постійними симптомами без чітко вираженої ремісії після гострого епізоду. Симптомами, що зберігаються протягом > 4-6 тижнів (це, як правило, приблизна тривалість звичайної протизапальної терапії та її зменшення).

Хронічний перикардит

Хронічний, як правило, відноситься, особливо до перикардіальних випотів, до процесів захворювання, що тривають> 3 місяці.

Рецидивуючий перикардит

Рецидивуючий перикардит діагностується з документально підтвердженим першим епізодом гострого перикардиту, безсимптомним інтервалом 4–6 тижнів або довше, та ознаками подальшого рецидиву перикардиту (ті ж критерії, що і для гострого перикардиту). Комп’ютерна томографія (КТ) та/або МРТ можуть надати підтверджуючі дані для підтвердження діагнозу у нетипових або сумнівних випадках, що свідчать про запалення перикарда, через ознаки набряку та посилення контрасту перикарда.

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Підписатися на наші сторінки: