Консультування пацієнта з артеріальною гіпертензією – рекомендації ОСКІ

Початок консультації

  1. Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно.
  2. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я та роль.
  3. Підтвердіть прізвище, ім’я та дату народження пацієнта.
  4. Поясніть, що включатиме обстеження, використовуючи зрозумілу для пацієнта мову.
  5. Отримайте згоду на проведення консультації.
  6. Адекватно оголіть пацієнта для проведення обстеження.
  7. Запитайте пацієнта, чи є у нього больові відчуття, перш ніж продовжити клінічне обстеження.

З’ясування основної скарги

  1. Використовуйте відкриті запитання, щоб вивчити скарги пацієнта
  2. Деталізація основної скарги
  3. Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта
  4. Резюмуйте скарги пацієнта

Комплексна оцінка

  1. Проведіть оцінку інших симптомів для отримання комплексної картини

Анамнез хвороби

  1. З’ясуйте, коли та як вперше з’явились скарги; уточніть ступінь підвищення артеріального тиску; чи звертався пацієнт за медичною допомогою, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався; чи приймав пацієнт самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то, чи змінювався характер скарг, цифри артеріального тиску на тлі лікування
  2. У випадку госпіталізації з приводу підвищення артеріального тиску, ознайомтесь з випискою з історії хвороби пацієнта, зверніть увагу на встановлений клінічний діагноз, результати проведених лабораторних чи інструментальних обстежень, проведене лікування та рекомендації після виписки
  3. У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних чи інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки
  4. З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися до Вас
  5. Виключіть інші причини наявних скарг, ставлячи пацієнту уточнюючі питання

Анамнез життя

  1. Уточність наявність у пацієнта раніше діагностованих серцево-судинних захворювань, інсульту, порушень ліпідного обміну для оцінки факторів ризику ровитку гіпертензії та серцево-судинного ризику
  2. Зясуйте наявність у хворого хронічних захворювань, зокрема ендокринних захворювань, захворювань нирок, обструктивного апное сну, неврологічних захворювань та інших, які можуть викликати підвищення цифр артеріального тиску та впливати на серцево-судинний ризик
  3. Уточніть, чи проводились пацієнту раніше оперативні втручання, зокрема реваскуляризація коронарних, каротидних, периферійних артерій нижніх кінцівок, з’ясуйте як протікав післяопераційний період
  4. Уточніть, чи переносив пацієнт раніше травми, з’ясуйте, як протікав відновлювальний період
  5. З’ясуйте, як протікала вагітність, чи не ускладнювався її перебіг прееклампсією або еклампсією
  6. Зясуйте час настання менопаузи та прийом замісної гормональної терапії
  7. З’ясуйте, чи приймає пацієнт постійно лікарські препарати та які саме, вкажіть дози препаратів
  8. З’ясуйте чи є у пацієнта непереносимість лікарських препаратів або продуктів харчування та уточніть, як саме вона проявляється.
  9. Уточніть, чи є у пацієнта шкідливі звички-вживання алгоколю, наркотичних речовин, паління
  10. Зясуйте харчові звички та вподобання пацієнта, а саме вживання солі, висококалорійних продуктів, червоного мяса, овочів та фруктів
  11. Зясуйте рівень фізичної активності пацієнта
  12. Зясуйте, чи є у пацієнта порушення еректильної функції
  13. З’ясуйте сімейний стан пацієнта, побутові умови проживання; уточніть, чи не було серед кровних родичів випадків артеріальної гіпертензії у віці до 40 років, серцево-судинних захворювань у віці до 55 років для чоловіків та до 60 років для жінок; уточніть, чи не було серед кровних родичів випадків сімейної гіперхолестеринемії, захворювань нирок
  14. З’ясуйте, чи працює пацієнт, його професію, умови роботи, наявність шкідливих факторів

Об’єктивний огляд

  1. Оцінка загального стану пацієнта
  2. Проведення загального огляду
  3. Оцінка конституції  
  4. Оцінка ступеня вгодованості
  5. Окружність талії
  6. Шкіра
  7. Слизові оболонки
  8. Щитоподібна залоза
  9. Оцінка периферійних лімфовузлів
  10. Оцінка органів дихання
  11. Оцінка серцево-судинної системи
  12. Оцінка органів черевної порожнини
  13. Оцінка органів сечостатевої системи

Призначення лабораторного обстеження

  1. Аналіз крові на гемоглобін та/або гематокрит (обов’язково)
  2. Аналіз крові на рівень глюкози натщесерце (обов’язково)
  3. Глікозильований гемоглобін за потреби
  4. Аналіз крові на креатинін, розрахунок швидкості клубочкової фільтрації (обов’язково)
  5. Аналіз крові на електроліти (калій, натрій) (обов’язково)
  6. Аналіз крові на печінкові проби (обов’язково)
  7. Ліпідний спектр крові (обовязково)
  8. Аналіз крові на сечову кислоту (обовязково)
  9. Мікроскопія осаду сечі (обовязково)
  10. Визначення альбуміну в сечі, розрахунок співвідношення альбуміну до креатині ну (обовязково)
  11. Інші лабораторні тести при підозрі на вторинний генез артеріальної гіпертензії

Призначення інструментальних методів обстеження

  1. Моніторування артеріального тиску (oбов’язково)
  2. Електрокардіографія (обов’язково)
  3. Трансторакальна ехокардіографія
  4. Фундоскопія (обов’язково при АГ II ступеня та вище)
  5. Доплерографія сонних артерій
  6. Сфігмографія з визначенням швидкості пульсової хвилі
  7. Ультразвукове дослідження нирок
  8. Доплерографія ниркових артерій
  9. Магнітно-резонансна томографія/комп’ютерна томографія головного мозку

Встановлення клінічного діагнозу

  1. Визначення виду артеріальної гіпертензії
  2. Визначення стадії артеріальної гіпертензії
  3. Визначення ступеня артеріальної гіпертензії
  4. Визначення кардіоваскулярного ризику у пацієнта з гіпертензією
  5. Визначення ускладнень артеріальної гіпертензії

Призначення лікування

  1. Немедикаментозне лікування АГ
  2. Медикаментозне лікування АГ
  3. Лікування коморбідної патології

Завершення консультації

  1. Проведіть узагальнення отриманих даних та запитайте пацієнта, чи нічого важливого не пропущено
  2. Поінформуйте пацієнта щодо подальшої тактики
  3. Подякуйте пацієнту
  4. Утилізуйте ЗІЗ належним чином і помийте руки

Ключові комунікативні навички

  • Активне слухання
  • Підбиття підсумків
  • Виділення вказівних знаків


Початок консультації

  1. Вимийте руки та одягніть ЗІЗ, якщо це необхідно.
  2. Представтесь пацієнту, вказавши своє ім’я та роль.
  3. Підтвердіть прізвище, ім’я та дату народження пацієнта.
  4. Поясніть, що включатиме обстеження, використовуючи зрозумілу для пацієнта мову.
  5. Отримайте згоду на проведення консультації.
  6. Адекватно оголіть пацієнта для проведення обстеження.
  7. Запитайте пацієнта, чи є у нього больові відчуття, перш ніж продовжити клінічне обстеження.

Обстеження пацієнта при підозрі на артеріальну гіпертензію проводиться, коли є характерні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки підвищення артеріального тиску.

Клінічні ознаки артеріальної гіпертензії включають:

  • Симптоми ураження головного мозку (головний біль, головокружіння, синкопальні стани, сенсорний або моторний дефіцит, порушення когнітивних функцій, деменція)
  • Симптоми ураження серця (біль в серці, задишка, інфаркт міокарда, серцебиття, аритмії, серцева недостатність)
  • Симптоми ураження очей (миготіння перед очима, порушення зору, крововиливи, ексудати, набряк сосочку зорового нерву)
  • Симптоми ураження нирок (порушення функції нирок, поліурія, ніктурія, альбумінурія)
  • Симптоми ураження артерій (похолодання кінцівок, переміжна кульгавість, біль в ногах в спокої, трофічні зміни нижніх кінцівок, гомілково-плечовий індекс<0,9)
  • Симптоми вторинного ґенезу гіпертензії (м’язова слабкість, мязові посмикування при гіперальдостеронізмі, місяцеподібне обличчя, центральне ожиріння, аменорея, остеопороз, порушення толерантності до глюкози, гірсутизм при синдромі Кушинга, пароксизмальне потовиділення, серцебиття, абдомінальний біль, депресія, тривожні розлади при феохромоцитомі, екзофтальм, дратівливість, втрата маси тіла, серцебиття при гіпертиреозі, млявість, закрепи, сонливість, відчуття холоду при гіпотиреозі та інші)

З’ясування основної скарги

  1. Використовуйте відкриті запитання, щоб вивчити скарги пацієнта
  2. Деталізація основної скарги
  3. Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта
  4. Резюмуйте скарги пацієнта
  • Використовуйте відкриті запитання, щоб вивчити скарги пацієнта
  • Деталізація основної скарги

Найбільш поширеною скаргою пацієнта з артеріальною гіпертензією є головний біль. Для деталізації цієї скарги керуйтесь таким алгоритмом:

  • Локалізація: з’ясуйте де болить
  • Початок: з’ясуйте, коли вперше з’явився біль і чи виник він раптово чи поступово
  • Характер: попросіть пацієнта описати, як відчувається біль.
  • Іррадіація: з’ясуйте, чи поширюється біль
  • Супутні симптоми: уточніть, чи є інші симптоми, які супроводжують біль
  • Динаміка у часі: уточніть, чи змінювався біль з часом
  • Фактори, що погіршують або полегшують біль: з’ясуйте, чи є щось, що посилює або полегшує біль

“ Ви можете показати, де саме болить?”
“ Ви можете описати цей біль?”
“ Цей біль постійний чи періодичний?”
“ Як довго триває головний біль?”
“ Що Ви робите, коли у Вас виникає головний біль?”
“Що може спровокувати появу цього болю?”
 “Чи супроводжується біль появою інших симптомів?”

Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта

Ключовим компонентом збору анамнезу є вивчення роздумів, занепокоєнь і очікувань пацієнта, щоб отримати уявлення про те, як пацієнт зараз сприймає свій стан, що його хвилює та чого він очікує від консультації.

Вивчення роздумів, занепокоєнь та очікувань має бути плавним протягом консультації у відповідь на сигнали пацієнта. Це допоможе зробити Вашу консультацію орієнтованою на пацієнта, а не шаблонною.

Використовувати структуру аналізів роздумів, побоювань та очікувань необхідно так, щоб це звучало природно у Вашій консультації.

РоздумиВивчіть уявлення пацієнта щодо поточної проблеми“Що, на Вашу думку, могло викликати ці симптоми?”
“Чи є у Вас здогадки щодо причини появи цих симптомів?”
ЗанепокоєнняВивчіть поточні занепокоєння пацієнта• “Чи є щось, що Вас турбує?”
• “Як Ви справляєтесь з повсякденною діяльністю?”
 “Чи є щось, чого ми з Вами ще не обговорили?”
ОчікуванняЗапитайте, що пацієнт сподівається отримати від консультації• “Чим я можу допомогти Вам сьогодні?”
• “Чого Ви очікуєте від сьогоднішньої консультації?”
• “Який, на вашу думку, може бути найкращий план дій?”

Резюмуйте скарги пацієнта

Підсумуйте те, що пацієнт розповів Вам про свою скаргу. Це дозволяє Вам перевірити, наскільки правильно Ви зрозуміли скарги пацієнта, і дає можливість пацієнту виправити будь-яку неточну інформацію.

Коли ви підведете підсумки, запитайте пацієнта, чи є ще щось, що Ви не згадали. Періодично по мірі проходження консультації підводьте проміжні підсумки .

Комплексна оцінка

  1. Проведіть скринінг симптомів ураження інших органів та систем

Комплексна оцінка включає проведення короткого опитування пацієнта на наявність симптомів ураження інших систем, які можуть мати або не мати відношення до основної скарги. Комплексне дослідження дозволяє також виявити симптоми, про які пацієнт забув згадати.

Рішення про те, про які симптоми запитати, залежить від поданої скарги та рівня Вашого досвіду.

Деякі приклади симптомів, які Ви можете відстежувати по кожній системі, представлені нижче

СистемаСимптоми
Загальні проявилихоманка, зміна ваги, втома, пітливість, загальна слабкість
Респіраторназадишка, кашель, мокротиння, хрипи, кровохаркання, плевритний біль у грудях
Серцево-судиннабіль в грудній клітці, задишка, перебої в роботі серця, серцебиття, набряки нижніх кінцівок
Гастроінтестинальнадиспепсія, нудота, блювота, дисфагія, біль у животі, порушення випорожнень
Сечостатеваолігурія, поліурія, ніктурія, болі при сечовипусканні
Неврологічназміни зору, рухові або сенсорні порушення, головний біль
Опорно-руховабіль у грудній стінці, біль в кістках, травма
Шкірависипання, виразки, крововиливи, петехії, синці, геморагії, новоутворення

Анамнез хвороби

  1. З’ясуйте,  коли та як вперше з’явились скарги; уточніть ступінь підвищення артеріального тиску; чи звертався пацієнт за медичною допомогою, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався;  чи приймав пацієнт самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то, чи змінювався характер скарг, цифри артеріального тиску на тлі лікування

“Коли у Вас вперше з’явились ці скарги?”
“Що, на Вашу думку, могло викликати ці симптоми?”
“Ви звертались за медичною допомогою?”

  1. У випадку госпіталізації з приводу підвищення артеріального тиску, ознайомтесь з випискою з історії хвороби пацієнта, зверніть увагу на встановлений клінічний діагноз, результати проведених лабораторних чи інструментальних обстежень, проведене лікування та рекомендації після виписки
  2. У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних чи інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки
  3. З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися до Вас

Що спонукало Вас звернутися до мене?

  1. Виключіть інші причини головного болю, ставлячи пацієнту уточнюючі питання

“Чи буває у вас підвищення температури тіла?”
“Чи супроводжується головний біль  підвищеною чутливістю до звукових чи світлових подразників?”

Інші причини появи головного болю:

  • Головний біль напруження

Пацієнти з артеріальною гіпертензією часто скаржаться на головний біль в потиличній чи тім’яній ділянці,  в той час як для головного болю напруження характерні  больові відчуття в області чола, скронь та за очима. Поява головного болю у пацієнтів з гіпертензією чітко пов’язана з підвищенням цифр артеріального тиску, в той час як пацієнти з головним болем напруження скаржаться на головний біль після серйозного емоційного або фізичного перенавантаження. Головний біль у пацієнтів з гіпертензією зменшується після прийому антигіпертензивних препаратів, в той час як головнй біль напруження усувається прийомом анальгетиків чи після відпочинку.

  • Мігрень

Пацієнти з артеріальною гіпертензією часто скаржаться на біль в потиличній чи тім’яній ділянці, в той час як для мігрені характерний однобічний головний біль пульсуючого характеру, що локалізується в скроневій ділянці. У пацієнтів з гіпертензією головний біль часто супроводжується відчуттям миготіння перед очима, головокружінням, шумом та дзвоном у вухах, тоді як біль при мігрені біль  супроводжується підвищеною чутливістю до світла, звуків чи запахів, онімінням, поколюванням.  Дуже часто появі головного болю при мігрені передує так звана “аура”. Симптоми мігрені провокуються вживанням алкоголю та деяких видів їжі, що не характерно для артеріальної гіпертензії.

  • Кластерний головний біль

Пацієнти з артеріальною гіпертензією часто скаржаться на біль в потиличній чи тім’яній ділянці, що не характерно для кластерного головного болю, симптомами якого є нападоподібний односторонній біль в ділянці орбіти та прилягаючої лобно-скроневої ділянки. Головний біль при артеріальній гіпертензії часто асоціюється з головокружінням, відчуттям миготіння перед очима, шумом, дзвоном у вухах, нудоти, в той час як кластерний біль часто супроводжується вегетативними порушеннями, зокрема сльозотечею, відчуттям закладеності носа, водянистими виділеннями з носа, почервонінням і підвищеною пітливістю чола з тієї ж сторони.

  • Гігантоклітинний артеріїт

Пацієнти з артеріальною гіпертензією часто скаржаться на біль в потиличній чи тім’яній ділянці, асоційований з головокружінням, відчуттям миготіння перед очима, шумом, дзвоном у вухах, нудотою, в той час як при гігантоклітинному артеріїту головній біль локалізується завжди в скроневій ділянці та супроводжується пальпаторною болючістю скроневої артерії, порушенням зору з ураженої сторони, переміжною кульгавістю нижньої щелепи. Окрім цього артеріальна гіпертензія не супроводжується ознаками системного запалення, такими як субфебрільна температура, відсутність апетиту, втрата маси тіла, тоді як при гігантоклітинному артеріїті, з огляду на запальний характер захворювання, ці симптоми завжди присутні. У пацієнтів з гігантоклітинним артеріїтом під час фізикального обстеження виявляють потовщення скроневої артерії та ослаблення її пульсації, тоді як при артеріальній гіпертензії подібних ознак запалення скроневої артерії немає.

  • Глаукома

Для артеріальної гіпертензії характерний головний біль, найчастіше в потиличній та тім’яній області, що супроводжується головокружінням, нудотою, порушенням зору. При глаукомі біль також супроводжується порушенням зору, але він локалізується чи ірадіює в око та супроводжується відчуттям розпирання в оці, розмитістю зображення. Остаточно підтвердити чи виключити діагноз глаукоми допоможе вимірювання внутрішньоочного тиску.

  • Менінгоенцефаліт

Головний біль при артеріальній гіпертензії найчастіше локалізується в потиличній чи тім’яній ділянці, його інтенсивність не залежить від положення тіла або рухів головою, в той час як при менінгоенцефаліті характерною ознакою головного болю є його залежність від положення тіла або рухів головою. Окрім цього у пацієнтів з артеріальною гіпертензією немає симптомів запалення, які завжди присутні при менінгоенцефаліті, а саме фебрильної лихоманки, ознобу, а також  підвищеної чутливості до світлових та звукових подразників, іншою загальномозкової (порушення свідомості, судомні напади), менінгеальної та вогнищевої неврологічної симптоматики (слабкість конвергенції, анізокорія, обмеження рухів очних яблук та інші).

  • Субарахноідальний крововилив

При артеріальній гіпертензії головний біль найчастіше локалізується в потиличній чи тім’яній ділянках, тоді як при субарахноідальному крововиливі біль локалізується переважно в лобній, скроневій ділянках, виникає раптово та описується пацієнтами, як “нестерпний”, “найсильніший  з усіх”, “удар бейсбольною битою”. При артеріальній гіпертензії головний біль часто супроводжується головокружінням, миготінням перед очима, шумом, дзвоном у вухах, в той час як головний біль при субарахноідальному крововиливі супроводжується блюванням, ригідністю потиличних м’язів та передує порушенню свідомості різного ступеня- від оглушення до коми.

  • Ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія

Головний біль при ідіопатичній внутрішньочерепній гіпертензії, як і гіпертензії, часто носить розпираючий характер та виникає переважно в першій половині дня. Утім, при внутрішньочерепній гіпертензії він найчастіше локалізований в лобній ділянці, наче “тисне на очі”, тоді як при гіпертензії пацієнти скаржаться на біль в потилиці чи тім’яній ділянці голови.

При внутрішньочерепній гіпертензії біль часто супроводжується емоційною лабільністю, вегетативними розладами, нерідко спонтанними кровотечами, які сприяють зменшенню больового синдрому, тоді як при гіпертензії біль супроводжується головокружінням, миготінням перед очима, шумом, дзвоном у вухах, а біль зменшується після прийому антигіпертензивного препарату. Виявлення підвищеного артеріального тиску при фізикальному обстеженні свідчитиме на користь артеріальної гіпертензії, аніж на користь ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії.

  • Скронево-нижньощелепний артрит

Пацієнти зі скронево-нижньощелепним артритом скаржаться на біль в скроневій ділянці, тоді як при артеріальній гіпертензії біль найчастіше локалізований у потиличній чи тім’яній ділянках голови. При скронево-нижньощелепному артриті біль в скроні часто ірадіює у вухо,  в зуби та навіть плечі, посилюється при жуванні твердої їжі, широкому відкритті рота, чого немає при артеріальній гіпертензії. Окрім цього, при скронево-нижньощелепному артриті, на відміну від пацієнтів з артеріальною гіпертензією, присутній характерний хрускіт при відкритті рота.

  • Синусит

При синуситі локалізація болю залежить від ураженої параназальної пазухи, так при сфеноідиті біль, як і при артеріальній гіпертензії, локалізується в потилиці. При гаймориті біль локалізується в проекції гайморових пазух, при фронтиті біль локалізований в лобній ділянці. Утім, на відміну від артеріальної гіпертензії, у пацієнтів з синуситом є помірне підвищення температури, помірна набряклість обличчя, закладеність у вухах, порушення носового дихання, гнійні виділення з носа, зумовлені запалення параназальної пазухи.

Анамнез життя

  1. Уточність наявність у пацієнта раніше діагностованих серцево-судинних захворювань, інсульту, порушень ліпідного обміну для оцінки факторів ризику ровитку гіпертензії та серцево-судинного ризику
  2. Зясуйте наявність у хворого хронічних захворювань, зокрема ендокринних захворювань, захворювань нирок, обструктивного апное сну, неврологічних захворювань та інших, які можуть викликати підвищення цифр артеріального тиску та впливати на серцево-судинний ризик
  3. Уточніть, чи проводились пацієнту раніше оперативні втручання, зокрема реваскуляризація коронарних, каротидних, периферійних артерій нижніх кінцівок, з’ясуйте як протікав післяопераційний період
  4. Уточніть, чи переносив пацієнт раніше травми, з’ясуйте, як протікав відновлювальний період
  5. З’ясуйте, як протікала вагітність , чи не ускладнювався її перебіг прееклампсією або еклампсією
  6. Зясуйте час настання менопаузи та прийом замісної гормональної терапії
  7. З’ясуйте, чи приймає пацієнт постійно лікарські препарати та які саме, вкажіть дози препаратів
  8. З’ясуйте чи є у пацієнта непереносимість лікарських препаратів або продуктів харчування та уточніть, як саме вона проявляється.
  9. Уточніть, чи є у пацієнта шкідливі звички-вживання алгоколю, наркотичних речовин, паління
  10. Зясуйте харчові звички та вподобання пацієнта, а саме вживання солі, висококалорійних продуктів, червоного мяса, овочів та фруктів
  11. Зясуйте рівень фізичної активності пацієнта
  12. Зясуйте, чи є у пацієнта порушення еректильної функції
  13. З’ясуйте сімейний стан пацієнта, побутові умови проживання; уточніть, чи не було серед кровних родичів випадків артеріальної гіпертензії у віці до 40 років, серцево-судинних захворювань у віці до 55 років для чоловіків та до 60 років для жінок; уточніть, чи не було серед кровних родичів  випадків сімейної гіперхолестеринемії, захворювань нирок
  14. З’ясуйте, чи працює пацієнт, його професію, умови роботи,  наявність шкідливих факторів

Об’єктивний огляд

  1. Оцінка загального стану пацієнта
  2. Проведення загального огляду
  3. Оцінка конституції  
  4. Оцінка ступеня вгодованості
  5. Окружність талії
  6. Шкіра
  7. Слизові оболонки
  8. Щитоподібна залоза
  9. Оцінка периферійних лімфовузлів
  10. Оцінка органів дихання
  11. Оцінка серцево-судинної системи
  12. Оцінка органів черевної порожнини
  13. Оцінка органів сечостатевої системи

Оцініть наявність предметів чи обладнання на тілі пацієнта або навколо пацієнта, які можуть надати корисну інформацію про його історію хвороби та поточний клінічний стан.

Необхідно зазначити, що часто у пацієнтів з неускладненим перебігом гіпертензії  фізикальне обстеження, як правило, не демонструє якихось особливих знахідок, окрім, звісно, підвищення артеріального тиску.

При фізикальному обстеженні пацієнта з артеріальною гіпертензією необхідно оцінити ступінь  вгодованості за індексом маси тіла  та виміряти окружність талії. Нерідко у пацієнтів з артеріальною гіпертензією можна виявити надмірну масу тіла або навіть ожиріння, які є факторами серцево-судинного ризику у пацієнтів з гіпертензією.  Центральне ожиріння також може бути проявом синдрому Кушинга, недостатня маса тіла може бути проявом гіпертиреозу.

У пацієнтів зі значним підвищенням артеріального тиску нерідко можна спостерігати як гіперемію, так і поблідніння шкіри. При огляді шкіри у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, обумовленою феохромоцитомою, нерідко можна виявити плями кольору “кави з молоком”, нейрофіброми.  У пацієнтів з гіпотиреозом шкіра суха, бліда та лущиться; у пацієнті з гіпертиреозом навпаки-шкіра стає гарячою на дотик, гладкою, вологою.

Під час обстеження пацієнта з гіпертензією важливо звертати увагу на пальпацію периферійних артерій, зокрема променевих артерій та артерій нижніх кінцівок, та аускультацію каротидних, ниркових артерій.  В разі значного атеросклеротичного ураження судин, пульсація периферійних артерій ослаблена  або навіть може бути відсутня. Над стенозованими каротидними та нирковими артеріями вислуховується систолічний шум.

При пальпації прекордіальної ділянки у пацієнтів з ексцентричною гіпертрофією міокарда лівого шлуночка  можна  виявити зміщення верхівкового поштовха вліво, збільшення його площі та сили. Утім, при концентричній гіпертрофії верхівковий поштовх залишається незмінним.

Під час аускультації серця можна вислухати приглушеність I тону серця над верхівкою, акцент II тону над аортою. У пацієнтів з коарктацією аорти вислуховується шум в міжлопатковій ділянці, у пацієнтів з аортальною недостатністю вислуховується протодіастолічний шум над аортою з ірадіацією в точку Боткіна-Ерба.

Частота серцевих скорочень при артеріальній гіпертензії, як правило, компенсаторно підвищена; частота серцевих скорочень відповідає частоті пульсу, дефіцит пульсу відсутній.  При супутній фібриляції передсердь з’являється дефіцит пульсу.

Підвищення артеріального тиску є ключовою об’єктивною ознакою артеріальної гіпертензії. Важливо під час фізикального обстеження провести вимірювання артеріального тиску на обох руках для виключення гемодинамічної артеріальної гіпертензії, яку можна запідозрити при різниці ≥10 мм рт. ст.

При підозрі на атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок та для ранньої діагностики артеріосклерозу розраховують гомілково-плечовий індекс. Гомілково-плечовий індекс<0,9 є об’єктивною ознакою безсимптомного ураження судин внаслідок гіпертензії.

Хоча пальпація нирок є малоінформативною через заочеревинне розташування цих органів, при їх значному збільшенні, зокрема при полікістозі,  їх все ж таки вдається пропальпувати, що може свідчити на користь ренопаренхіматозної гіпертензії.

Призначення лабораторних методів обстеження

  1. Аналіз крові на гемоглобін та/або гематокрит (обов’язково)
  2. Аналіз крові на рівень глюкози натщесерце (обов’язково)
  3. Глікозильований гемоглобін за потреби
  4. Аналіз крові на креатинін, розрахунок швидкості клубочкової фільтрації (обов’язково)
  5. Аналіз крові на електроліти (калій, натрій) (обов’язково)
  6. Аналіз крові на печінкові проби (обов’язково)
  7. Ліпідний спектр крові (обовязково)
  8. Аналіз крові на сечову кислоту (обовязково)
  9. Мікроскопія осаду сечі (обовязково)
  10. Визначення альбуміну в сечі, розрахунок співвідношення альбуміну до креатині ну (обовязково)
  11. Інші лабораторні тести при підозрі на вторинний генез артеріальної гіпертензії
  • Аналіз крові на гемолобін та/або гематокрит

Аналіз крові на гемоглобін та/або гематокрит є обов’язковим лабораторним тестом у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

  • Аналіз крові на рівень глюкози натщесерце

Аналіз крові на рівень глюкози натщесерце також є обов’язковим лабораторним тестом, спрямованим на діагностику порушень толерантності до глюкози, зокрема цукрового діабету, який є важливим фактором серцево-судинного ризику у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

  • Глікозильований гемоглобін

Аналіз крові на глікозильований гемоглобін проводиться гіпертензивним пацієнтам з супутнім цукровим діабетом для оцінки ступеня його компенсації, а також пацієнтам з  порушеною глікемією натще (5,6-6,9 ммоль/л).

  • Аналіз крові на креатинін, розрахунок швидкості клубочкової фільтрації

Аналіз крові на креатинін є обов’язковим лабораторним тестом, спрямованим на діагностику порушень функції нирок. На підставі рівня креатиніну крові усім пацієнтам з артеріальною гіпертензією необхідно розраховувати швидкість клубочкової фільтрації.

  • Аналіз крові на рівень калію, натрію

Аналіз крові на рівень калію, натрію є обов’язковим  лабораторним тестом, що використовується для діагностики порушень електролітного обміну. Відомо, що гіперкаліемія є одним з діагностичних критеріїв гіперальдостеронізму, а також спостерігається у пацієнтів зі значно порушеною функцією нирок. Рівень калію обов’язково треба враховувати при призначення антигіпертензивної терапії.

  • Аналіз крові на печінкові проби

Аналіз крові на печінкові проби є обов’язковим лабораторним тестом,  який використовується для оцінки функції печінки.

  • Ліпідний спектр  крові

Ліпідний спектр крові є обов’язковим лабораторним тестом, який використовується для діагностики порушень ліпідного обміну. Дисліпідемія (загальний холестерин˃4,9 ммоль/л та/або ХС-ЛПНЩ˃3,0 ммоль/л та/або ХС-ЛПВЩ<1,0 ммоль/л у чоловіків, <1,2 ммоль/л у жінок  та/або ТГ˃1,7 ммоль/л) є важливим фактором серцево-судинного ризику у пацієнтів з гіпертензією.

  • Аналіз крові на сечову кислоту

Аналіз крові на сечову кислоту є обов’язковим лабораторним тестом для діагностики порушень  обміну сечової кислоти. На сьогоднішній день гіперурікемія є одним з факторів серцево-судинного ризику у пацієнтів з гіпертензією.

  • Мікроскопія осаду сечі

Мікроскопія осаду сечі  є обов’язковим лабораторним тестом для діагностики патології нирок та сечовивідного тракту.

  • Визначення альбуміну в сечі

Альбумінурія слугує маркером порушень ниркової функції. В нормі на добу екскретується не більше 30 мг альбуміну. Мікроальбумінурію діагностують при рівні альбуміну в сечі 30-300 мг/добу, макроальбумінурію діагностують при рівні альбуміну в сечі˃300 мг/добу. На підставі рівнів креатиніну крові та альбуміну в сечі необхідно розраховувати співвідношення альбуміну до креатиніну.  Мікроальбумінурія (30-300 мг/добу) або підвищення співвідношення альбуміну до креатиніну (30-300 мг/г) слугують об’єктивними ознаками безсимптомного ураження нирок, зумовленого гіпертензією.

  • Інші лабораторні тести при підозрі на вторинний генез гіпертензії

При підозрі на гіперальдостеронізм проводять аналіз крові на рівні альдостерону та реніну; при підозрі на феохромоцитому  проводять аналіз крові та сечі на метанефрини; при підозрі на синдром Кушинга проводять визначення вільного кортизолу в добовій сечі; при підозрі на захворювання щитоподібної залози проводять визначення гормонів щитоподібної залози і т.д.

Призначення інструментальних методів обстеження

  1. Моніторування артеріального тиску (oбов’язково)
  2. Електрокардіографія (обов’язково)
  3. Трансторакальна ехокардіографія
  4. Фундоскопія (обов’язково при АГ II ступеня та вище)
  5. Доплерографія сонних артерій
  6. Сфігмографія з визначенням швидкості пульсової хвилі
  7. Ультразвукове дослідження нирок
  8. Доплерографія ниркових артерій
  9. Магнітно-резонансна томографія/комп’ютерна томографія головного мозку
  • Моніторування артеріального тиску

Моніторування артеріального тиску є необхідною умовою для встановлення діагнозу артеріальної гіпертензії, адже допомагає підтвердити стійкість підвищення артеріального тиску. Моніторування артеріального тиску може відбуватися при повторних візитах пацієнта до лікаря або позаофісно шляхом добового амбулаторного моніторування АТ або самостійного моніторування  АТ в домашніх умовах.

  • Електрокардіографія

Електрокардіографія (ЕКГ) є обов’язковим методом обстеження усіх пацієнтів з артеріальною гіпертензією, який дозволяє виявити ознаки безсимптомного ураження серця. До них відносяться: вольтажний критерій Соколова-Лайона (SV1+RV5)˃35 мм, вольтажний критерій Корнелла (SV3+RAVL)˃28 мм у чоловіків та ˃20 мм у жінок, амплітуда зубця RAVL≥11 мм.

  • Фундоскопія

Фундоскопія є обов’язковим методом обстеження  у пацієнтів  з артеріальною гіпертензією II ступеня і вище. При дослідженняі очного дна виявляють дифузне або фокальне звуження артеріол, артеріовенозні перехрести, геморагічні ексудати, мікроаневризми, тверді та м’які ексудати, набряк сосочку зорового нерва та/або макулярний набряк. Важка ретинопатія , яка супроводжується появою геморагій або ексудатів, набряку диска зорового нерва,  слугує ознакою безсимптомного ураження очей при гіпертензії.

  • Трансторакальна ехокардіографія

Трансторакальна ехокардіографія рекомендована гіпертензивним пацієнтам для уточнення змін, виявлених на ЕКГ або гіпертензивним пацієнтам з симптомами або об’єктивними ознаками дисфункції лівого  шлуночка.

До ЕхоКГ-ознак гіпертрофії міокарда лівого шлуночка при гіпертензії відносяться: індекс маси лівого шлуночка для чоловіків ˃ 50 г/м2.7, індекс маси лівого шлуночка для жінок ˃47 г/м2.7 (зріст у м 2.7); індексація за площею поверхні тіла (ППТ) використовується для пацієнтів з нормальною вагою тіла; маса лівого шлуночка/ППТ˃115 г/м2 для чоловіків та ˃95 г/м2 для жінок.

  • Доплерографія сонних артерій

Доплерографія сонних артерій не проводиться рутинно у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, але рекомендована у пацієнтів з задокументованим захворюванням судин будь-якої локалізації або систолічним шумом, виявленим під час аускультації сонних артерій.

  • Сфігмографія з визначенням швидкості пульсової хвилі

Швидкість пульсової хвилі є золотим стандартом для визначення жорсткості великих артерій. Утім її визначення не рекомендовано у рутинній клінічній практиці.

  • Ультразвукове дослідження нирок

Ультразвукове дослідження нирок проводиться пацієнтам з порушеною функцією нирок, мікро- або макроальбумінурією, а також при підозрі на ренопаренхіматозну гіпертензію.

  • Доплерографія ниркових артерій

Доплерографія ниркових артерій проводиться пацієнтам з шумом в проекції ниркових артерій, пацієнтам з порушеною функцією нирок, мікро-, макроальбумінурією, тобто при підозрі на реноваскулярну гіпертензію.

  • Магнітно-резонансна/комп’ютерна томографія головного мозку

Магнітно-резонансна/комп’ютерна томографія головного мозку проводиться пацієнтам з неврологічними симптомами та/або когнітивним дефіцитом, пацієнтам з перенесеною транзиторною ішемічною атакою, інсультом.

Диференційна діагностика

В клінічній практиці найчастіше доводиться диференціювати різні види артеріальної гіпертензії-есенціальну, вторинну ендокринну, вторинну ренопаренхіматозну, вторинну реноваскулярну, вторинну гемодинамічну, вторинну медикаментозну гіпертензію, а також гіпертензію, обумовлену обструктивним апное сну.

Есенціальну артеріальну гіпертензію діагностують у тому випадку, коли інші можливі причини гіпертензії виключено. Отже, для того, щоб підтвердити первинний характер гіпертензії, необхідно виключити  вторинні причини.

Вторинну артеріальну гіпертензію необхідно запідозрити в таких випадках: гіпертензія виникає у пацієнта віком до 40 років,  розвиток гіпертензії будь-якого ступеня в дитинстві; гостре погіршення перебігу гіпертензії після раніше задокументованої нормотензії; резистентна гіпертензія; тяжка гіпертензія або ускладнений гіпертензивний криз; наявність значного ураження органів-мішеней, яке не відповідає ступеню підвищення артеріального тиску; клінічні або лабораторні ознаки ендокринної гіпертензії; клінічні симптоми обструктивного апное сну.

Вторинну ендокринну гіпертензію, обумовлену гіперальдостеронізмом, треба запідозрити при вираженій м’язовій слабкості, м’язових посмикуваннях у пацієнта, гіпернатріемії та гіпокаліемії в лабораторних тестах. Для підтвердження цієї етіології гіпертензії проводять аналіз крові на рівень альдостерону та реніну, визначення співвідношення альдостерону до реніну.

Вторинна ендокринна гіпертензія при феохромоцитомі  характеризується пароксизмальним підвищенням АТ, що супроводжується пароксизмальним потовиділенням, пульсуючим головним болем, блідістю шкіри. Для діагностики феохромоцитоми проводять дослідження фракціонованого метанефрину в плазмі крові та добовій сечі.

Вторинна ендокринна гіпертензія при синдромі Кушинга супроводжується формуванням місяцеподібного обличчя, центрального ожиріння, розвитком остеопорозу, цукрового діабету, атрофії шкіри, стрий, синців. В аналізі добової сечі фіксується підвищення рівня вільного кортизолу.

Вторинна ендокринна гіпертензія при захворюваннях щитоподібної залози супроводжується характерними клінічними ознаками: при гіпертиреозі – втрата маси тіла, дратівливість, безсоння, волога, гаряча на дотик шкіра, екзофтальм, серцебиття, послаблення випорожнень та інші; при гіпотиреозі-надмірна маса тіла, сухість, шелушіння шкіри, млявість, сонливість, брадикардія, закрепи та інші.

Вторинну ренопаренхіматозну гіпертензію варто запідозрити у пацієнтів з хронічним захворюванням нирок, цукровим діабетом, порушеною функцією нирок, мікро-, макроальбумінурією.

Вторинну реноваскулярну гіпертензію треба запідозрити у пацієнтів з задишкою на тлі підвищення артеріального тиску, при виявленні шуму в проекції ниркових артерій, у пацієнтів з порушеною функцією нирок, мікро-, макроальбумінурією. Для остаточного підтвердження стенозу або фібром’язової дисплазії ниркових артерій необхідно провести доплерографію.

Вторинна гемодинамічна гіпертензія, обумовлена коарктацією аорти, часто діагностується у дітей або підлітків з різним АТ (≥20/10 мм рт ст) між руками або рукою та ногою; що супроводжується появою  систолічного шуму в міжлопатковій області, низьким гомілково-плечовим індексом, узурацією поверхні ребер на рентгенографії ОГК. Для підтвердження цього діагнозу проводять ехокардіографію.

При аортальній недостатності, яка супроводжується підвищенням артеріального тиску,  аускультативно визначається протодіастолічний шум над аортою з ірадіацією в точку Боткіна-Ерба, симптомами Мюссе, Квінке, Дюроз’є.

Вторинна медикаментозна гіпертензія може виникати у пацієнтів, які приймають оральні контрацептиви, таблетки для схуднення, судинозвужуючі назальні спреі, імуносупресанти (циклоспорин, стероіди), протипухлинні препарати (інгібітори  тирозинкінази), анаболічні стероїди, еритропоетин, нестероідні протизапальні засоби, деякі гомеопатичні засоби.

Обструктивне апное сну, як причину гіпертензію, треба запідозрити у пацієнта з клінічними симптомами апное-хропіння, денна сонливість та інші. Підтвердити діагноз обструктивного апное сну допоможе полісомнографічне дослідження.

Встановлення клінічного діагнозу

  1. Визначення виду артеріальної гіпертензії
  2. Визначення стадії артеріальної гіпертензії
  3. Визначення ступеня артеріальної гіпертензії
  4. Визначення кардіоваскулярного ризику у пацієнта з гіпертензією
  5. Визначення ускладнень артеріальної гіпертензії
  • Визначення виду артеріальної гіпертензії

Беручи до уваги, клінічні симптоми, результати лабораторного та інструментального обстеження визначте вид артеріальної гіпертензії: ессенціальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) або вторинна гіпертензія.

  • Визначення  стадії артеріальної гіпертензії

Стадія артеріальної гіпертензії залежить від наявних факторів ризику, об’єктивних ознак ураження органів-мішеней, коморбідної патології (серцево-судинного захворювання, цукрового діабету, хронічної хвороби нирок≥3 ст.)

I стадію гіпертензії діагностують за наявності симптомів гіпертензії, але за відсутності об’єктивних ознак ураження органів-мішеней чи коморбідної патології (серцево-судинного захворювання, цукрового діабету, хронічної хвороби нирок≥3 ст.)

II стадію гіпертензії діагностують за наявності симптомів гіпертензії та об’єктивних ознак ураження органів-мішеней, або хронічної хвороби нирок 3 ст. або цукрового діабету без ускладнень)

III стадію гіпертензії діагностують за наявності симптомів гіпертензії, об’єктивних ознак ураження органів-мішеней та коморбідної патології (серцево-судинного захворювання, цукрового діабету з ускладненнями, хронічної хвороби нирок≥4 ст.)

  • Визначення ступеня артеріальної гіпертензії

Ступінь артеріальної гіпертензії залежить від цифр артеріального тиску.

Відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2018р),
гіпертензію 1 ступеня діагностують при САТ 140-159 мм рт. ст. та/або ДАТ 90-99 мм рт. ст.;
гіпертензію 2 ступеня діагностують при САТ 160-179 мм рт. ст. та/або ДАТ 100-109 мм рт. ст.;
гіпертензію 3 ступеня діагностують при САТ ≥180 мм рт. ст. та/або ДАТ ≥110 мм рт. ст.

Відповідно до  рекомендацій Міжнародного товариства з гіпертензії (2020р),
гіпертензію 1 ступеня діагностують при САТ 140-159 мм рт. ст. та/або ДАТ 90-99 мм рт. ст.;
гіпертензію  2 ступеня діагностують при САТ≥160 мм рт. ст. та/або ДАТ≥100 мм рт. ст.

  • Визначення кардіоваскулярного ризику

Кардіоваскулярний ризик у пацієнта з гіпертензіїю залежить від стадії та ступеня артеріальної гіпертензії.

Віповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2018р.), виділяють низький, помірний, високий та дуже високий ризик.

Стадія гіпертензіїІнші фактори ризику, ураження органів мішеней або захворюванняСтупені артеріального тиску, мм рт. ст.
Високий нормальний САТ 130-139 ДАТ 85-891 ступінь САТ 140-159 ДАТ 90-99 2 ступінь САТ 160-179 ДАТ 100-1093 ступінь САТ≥180 ДАТ≥110
Стадія I (неускладнена)Немає інших факторів ризикуНизький ризикНизький ризикПомірний ризикВисокий ризик
1 або 2 фактори ризикуНизький ризикПомірний ризикПомірний-високий ризикВисокий ризик
≥3 фактори ризикуНизький-помірний ризикПомірний-високий ризикВисокий ризикВисокий ризик
Стадія II (безсимптомне захворювання)Ураження органів мішеней, ХХН  3 стадії або цукровий діабет без ускладненьПомірний-високий ризикВисокий ризикВисокий ризикВисокий-дуже високий ризик
Стадія III (встановлене захворювання)Встановлене серцево-судинне захворювання, ХХН≥4 стадії або цукровий діабет з ускладненнямиДуже високий ризикДуже високий ризикДуже високий ризикДуже високий ризик

Відповідно до рекомендацій Міжнародного товариства з гіпертензії (2020р), виділяють низький, помірний та високий кардіоваскулярний ризик.

 Високий нормальний АТ САТ 130-139 ДАТ 85-89Гіпертензія 1 ступеня САТ 140-159 ДАТ 90-99Гіпертензія 2 ступеня САТ≥160 ДАТ≥100
Немає факторів ризикуНизький ризикНизький ризикПомірний ризикВисокий ризик
1 або 2 фактори ризикуНизький ризикПомірний ризикВисокий ризик
≥3 факторів ризикуНизький ризикПомірний ризикВисокий ризикВисокий ризик
Ураження органів-мішеней, ХХН 3 ст., цукровий діабет, ССЗВисокий ризикВисокий ризикВисокий ризик
  • Визначення ускладнень артеріальної гіпертензії

Артеріальна гіпертензія нерідко є причиною розвитку  ускладнень з боку органів-мішеней, тому їх необхідно також  зазначати в клінічному діагнозі. Наприклад, гіпертензивне серце, серцева недостатність, гіпертензивна ангіопатія сітківки, гіпертензивна енцефалопатія та інші.

Призначення лікування

  1. Немедикаментозне лікування АГ
  2. Медикаментозне лікування АГ
  3. Лікування коморбідної патології

Немедикаментозне лікування артеріальної гіпертензії полягає у модифікації способу життя пацієнта.

Заходи з модифікації способу життя здатні суттєво вплинути на цифри АТ у пацієнтів з гіпертензією, особливо гіпертензією 1 ступеня, а також підсилити ефективність медикаментозної терапії. Утім, треба зауважити, що ці заходи не можуть бути причиною для відстрочення медикаментозного лікування.

До ефективних заходів з модифікації способу життя у пацієнтів з гіпертензією відносяться: обмеження вживання солі (до 5 г солі на день), обмеження вживання алкоголю, збільшення вживання овочів, фруктів, горіхів, оливкової олії, зменшення вживання червоного м’яса та висококалорійних молочних продуктів, зниження маси тіла та підтримка ідеальної маси тіла (ІМТ 20-24,9 кг/м2; обхват талії<80 см для жінок та <94 см для чоловіків), регулярні фізичні навантаження (принаймні 30 хвилин помірного аеробного фізичного навантаження 5-7 днів на тиждень), відмова від паління.

Пацієнтам з гіпертензією 1 ступеня з низьким або помірним кардіоваскулярним ризиком лікування гіпертензії починають саме з модифікації способу життя, а не призначення ліків. За неефективності немедикаментозного лікування впродовж 3-6 міс. призначається медикаментозне лікування.

  • Медикаментозне лікування АГ

Медикаментозне лікування АГ  полягає в обранні ініціальної схеми лікування, визначенні цільових рівнів АТ та контролі за їх досягненням шляхом моніторування АТ.

Існуючі на сьогоднішній день рекомендації одноголосні щодо необхідності негайного призначення медикаментозного лікування усім пацієнтам з гіпертензією 2 та 3 ступеня, а також пацієнтам з гіпертензією 1 ступеня високого або дуже високого кардіоваскулярного ризику.

До основних груп антигіпертензивних препаратів відносяться інгібітори АПФ (іАПФ), блокатори рецепторів ангіотензину II (БРАII), бета-блокатори (БАБ), блокатори кальцієвих каналів (БКК), діуретики. Вибір одного препарату чи комбінації препаратів з декількох груп залежить від багатьох факторів, зокрема наявності супутньої патології у пацієнта з гіпертензією.

Схема ініціальної терапії пацієнтів з неускладненою гіпертензією: іАПФ або БРАII + БКК або діуретик.

Схема ініціальної терапії пацієнтів з АГ та супутньою ІХС: іАПФ або БРАII + бета-блокатор або БКК або БКК + діуретик або бета-блокатор або бета-блокатор + діуретик.

Схема ініціальної терапії пацієнтів з АГ та супутньої ХХН: іАПФ або БРАII + БКК або іАПФ або БРАII + діуретик.

Схема ініціальної терапії пацієнтів з АГ та серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду: іАПФ або БРАII + діуретик + бета-блокатор.

Схема ініціальної терапії пацієнтів з АГ та фібриляцією передсердь: іАПФ або БРАII + бета-блокатор або недігідропіридиновий БКК, або бета-блокатор + БКК.

В разі неефективності ініціальної терапії рекомендовано додавати третій антигіпертензивний препарат. У випадку неефективності потрійної комбінації антигіпертензвних препаратів в максимальних дозах діагностують резистентну гіпертензію.

Під час медикаментозного лікування артеріальної гіпертензії важливо досягти цільового рівня офісного АТ. Цільові рівні АТ залежать від віку пацієнта та супутньої патології.

Рекомендований період, впродовж якого рекомендовано досягти цільового рівня АТ, складає 3 місяці.

  • Лікування коморбідної патології

Лікування коморбідної патології, зокрема цукрового діабету, дисліпідемі, гіперурікемії, хронічної хвороби нирок, сприяє більш ефективному зниженню артеріального тиску та грає важливу роль у зниженні кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з гіпертензією.

Завершення консультації

  1. Проведіть узагальнення отриманих даних та запитайте пацієнта, чи нічого важливого не пропущено
  2. Поінформуйте пацієнта щодо подальшої тактики

    Для проведення комплексного обстеження та вибору оптимальної тактики лікування рекомендована госпіталізація до спеціалізованого кардіологічного стаціонару. Отримайте Інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування (форма № 003-6/о), погодити Інформовану добровільну згоду пацієнта на обробку персональних даних (Вкладний листок до облікової форми № 003/о).
  3. Подякуйте пацієнту
  4. Утилізуйте ЗІЗ належним чином і помийте руки

Ключові комунікативні навички

  • Активне слухання
  • Підбиття підсумків
  • Виділення вказівних знаків


Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Підписатися на наші сторінки:

Поділитися:

Інформація на сайті
представлена для медичних працівників.
Будь ласка, підтвердіть, що Ви лікар.

Реєструйся та отримай подарунок!

Реєстрація користувачів







  • Використовуйте тільки латиницю і цифри. Нікнейм буде відображуватися іншим користувачам платформи у якості Вашого нікнейму.













  • Strength indicator

    Пароль не менше 12 символів, літери верхнього та нижнього регистрів, числа та символи накшталт ! " ? $ ^ &
  • Розпочинайте введення номеру з коду держави у форматі +380