Артеріальна гіпертензія

Артеріальна гіпертензія – це підвищення офісного систолічного артеріального тиску (САТ) ≥ 140 мм рт ст. та/або діастолічного артеріального тиску (ДАТ) ≥90 мм рт ст.

Для підтвердження стійкості підвищення цифр артеріального тиску (АТ) рекомендовано проводити повторні вимірювання офісних цифр АТ (принаймні 2-3 візити з інтервалом 1-4 тижні) або позаофісне вимірювання АТ за допомогою амбулаторного та/або домашнього моніторування АТ. Особливого значення позаофісне вимірювання АТ набуває у пацієнтів з маскованою гіпертензією, гіпертензією “білого халату”, постуральною, постпрандіальною гіпотензією, при значній варіабельності офісного АТ, для оцінки симптомів, пов’язаних з гіпотензією, що виникає на тлі лікування, а також для оцінки нічного зниження АТ.

Етіологія

В залежності від причини розвитку виділяють первинну або есенціальну та вторинну гіпертензію. Есенціальною називають гіпертензію, причину якої діагностувати неможливо. Вторинною називають гіпертензію, причину якої можна встановити.

Не дивлячись на те, що конкретну причину есенціальної гіпертензії ідентифікувати неможливо, існує ціла низка факторів ризику, які можуть сприяти підвищенню АТ, серед них: ожиріння, інсулінорезистентність, надмірне вживання алкоголю, надмірне вживання харчової солі, вік, малорухливий спосіб життя, стрес, недостатнє вживання калію та кальцію, обтяжена спадковість.

Серед причин вторинної гіпертензії виділяють: ендокринні захворювання (первинний гіперальдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга, акромегалія, гіпер- та гіпотиреоз), захворювання нирок (ренопаренхіматозні-пієлонефрит, гломерулонефрит, тубулоінтерстиціальний нефрит, полікістознирок; реноваскулярні-атеросклероз ниркових судин, фібром’язова дисплазія, вузликовий артеріїт ниркових судин), серцево-судинні захворювання (коарктація аорти, АВ-блокада III ст., неспецифічний аортоартеріїт), захворювання нервової системи (травма спинного мозку, пухлини та травми головного мозку, підвищення внутрішньочерепного тиску, енцефаліт, менінгіт, синдром обструктивного апное сну), прийом певним лікарських препаратів (кокаїн, амфетамін, циклоспорин, клонідин, оральні контрацептиви, кортикостероїди, симпатоміметики, інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, анаболічні стероїди, нестероідні протизапальні препарати).

Патогенез

Серед механізмів розвитку артеріальної гіпертензії провідна роль належить підвищенню тонусу симпатичної нервової системи, активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, впливу деяких гормональних та вазоактивних речовин. В результаті чого відбувається підвищення частоти серцевих скорочень, посилюється інотропна функція серця, загальний периферійний судинний опір, порушується адекватна вазодилятація, збільшується реабсорбція натрію та води в нирках, що сприяє збільшенню об’єму циркулюючої крові.

Клінічна картина

Більшість пацієнтів з помірним підвищенням АТ можуть не відчувати жодних симптомів, в той час, як пацієнти зі значним підвищенням цифр АТ часто скаржаться на головний біль в потиличній чи тім’яній ділянці, головокружіння, порушення зору, дискомфорт в грудній клітці, нудоту, серцебиття, відчуття перебоїв в роботі серця, відчуття тривоги, шумом, дзвоном у вухах.

У пацієнтів з вторинною гіпертензією, окрім “класичних симптомів”, зумовлених підвищенням АТ, часто фіксують симптоми основного захворювання, зокрема виражену м’язову слабкість та м’язові посмикування у пацієнтів з гіперальдостеронізмом, пароксизмальне потовиділення, панічні атаки, тремор, абдомінальний біль, лихоманку у пацієнтів з феохромоцитомою, аменорею, рецидивуючі інфекції, ожиріння, порушення толерантності до глюкози при синдромі Кушинга, блискавичний набряк легень у пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією та інші. Ознайомитися з повним переліком характерних симптомів вторинних гіпертензій Ви можете тут: https://clincasequest.academy/secondary-hypertension/

Класифікація

Відповідно до існуючих рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2018р.), артеріальну гіпертензію класифікують за ступенем та стадією. В залежності від ступеня та стадії гіпертензії визначають серцево-судинний ризик.

Класифікація офісного артеріального тиску (Європейське товариство кардіологів, 2018р)

КатегоріяСАТ, мм рт. ст. ДАТ, мм рт. ст.
Оптимальний<120та<80
Нормальний120-129та/або80-84
Високий нормальний130-139та/або85-89
Гіпертензія 1 ступеня140-159та/або90-99
Гіпертензія 2 ступеня160-179та/або100-109
Гіпертензія 3 ступеня≥180та/або≥110
Ізольована систолічна гіпертензія≥140та<90

Класифікація артеріальної гіпертензії за стадіями, ступенями та кардіоваскулярним ризиком (Європейське товариство кардіологів, 2018р)

Стадія гіпертензіїІнші фактори ризику, ураження органів мішеней або захворюванняСтупені артеріального тиску, мм рт. ст.
Високий нормальний САТ 130-139 ДАТ 85-891 ступінь САТ 140-159 ДАТ 90-99 2 ступінь САТ 160-179 ДАТ 100-1093 ступінь САТ≥180 ДАТ≥110
Стадія I (неускладнена)Немає інших факторів ризикуНизький ризикНизький ризикПомірний ризикВисокий ризик
1 або 2 фактори ризикуНизький ризикПомірний ризикПомірний-високий ризикВисокий ризик
≥3 фактори ризикуНизький-помірний ризикПомірний-високий ризикВисокий ризикВисокий ризик
Стадія II (безсимптомне захворювання)Ураження органів мішеней, ХХН  3 стадії або цукровий діабет без ускладненьПомірний-високий ризикВисокий ризикВисокий ризикВисокий-дуже високий ризик
Стадія III (встановлене захворювання)Встановлене серцево-судинне захворювання, ХХН≥4 стадії або цукровий діабет з ускладненнямиДуже високий ризикДуже високий ризикДуже високий ризикДуже високий ризик

Фактори серцево-судинного ризику у пацієнтів з гіпертензією:

  • чоловіча стать
  • вік (≥55 років у чоловіків, ≥65 років у жінок)
  • паління (на даний час або анамнестично)
  • дисліпідемія (загальний холестерин˃4,9 ммоль/л та/або ХС-ЛПНЩ˃3,0 ммоль/л та/або ХС-ЛПВЩ<1,0 моль/л у чоловіків , <1,2 ммоль/л у жінок та/або тригліцериди˃1,7 ммоль/л)
  • гіперурікемія
  • глюкоза плазми натще 5,6-6,9 ммоль/л, порушення толерантності до глюкози
  • ожиріння (ІМТ ≥30 кг/м2, окружність талії ≥102 см у чоловіків, ≥88 см у жінок)
  • обтяжений сімейний анамнез щодо серцево-судинних захворювань (чоловіки віком <55 років та жінки віком <65 років)
  • обтяжений сімейний анамнез щодо раннього розвитку гіпертензії
  • ранній початок менопаузи
  • малорухливий спосіб життя
  • несприятливі психосоціальні та соціо-економічні фактори
  • частота серцевих скорочень в спокої˃80 уд./хв.

Обєктивні ознаки безсимптомного ураження органів-мішеней:

  • жорсткість артерій: пульсовий тиск (у людей похилого віку) ≥ 60 мм рт. ст., каротидно-феморальна швидкість пульсової хвилі˃10 м/сек.;
  • ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого шлуночка: індекс Соколова-Лайона˃35 мм; зубець R у відв.AVL≥11 мм;  індекс Корнелла˃28 мм у чоловіків або ˃20 мм у жінок;
  • ехокардіографічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка: індекс маси лівого шлуночка для чоловіків ˃ 50 г/м2.7, індекс маси лівого шлуночка для жінок ˃47 г/м2.7 (зріст у м 2.7); індексація за площею поверхні тіла (ППТ) використовується для пацієнтів з нормальною вагою тіла; маса лівого шлуночка/ППТ˃115 г/м2 для чоловіків та ˃95 г/м2 для жінок;
  • мікроальбумінурія (30-300 мг/24 год.) або підвищення співвідношення альбуміну-креатиніну (30-300 мг/г; 3,4-34 мг/ммоль);
  • помірна ХХН з ШКФ˃30-59 мл/хв./1,73м2 або тяжка ХХН з ШКФ<30 мл/хв./1,73м2;
  • гомілково-плечовий індекс<0,9;
  • важка ретинопатія: геморагії або ексудати, набряк диска зорового нерва.

Встановлене серцево-судинне захворювання або захворювання нирок:

  • цереброваскулярне захворювання: ішемічний інсульт, геморагічний інсульт, транзиторна ішемічна атака (ТІА);
  • ІХС: інфаркт міокарда, стенокардія, реваскуляризація міокарда;
  • атероматозна бляшка, виявлена під час проведення візуалізуючих методів діагностики;
  • серцева недостатність;
  • захворювання периферичних артерій;
  • фібриляція передсердь.

У 2020 році Міжнародне товариство з гіпертензії опублікувало практичні рекомендації з ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією, відповідно до яких виділяють лише 2 ступеня артеріальної гіпертензії: артеріальну гіпертензію 1 ступеня діагностують при САТ 140-159 мм рт. ст. та/або ДАТ 90-99 мм рт. ст.; артеріальну гіпертензію  2 ступеня діагностують при САТ≥160 мм рт. ст. та/або ДАТ≥100 мм рт. ст.

Міжнародне товариство з гіпертензії виділяє низький, помірний та високий кардіоваскулярний ризик.

Класифікація артеріальної гіпертензії за ступенями та кардіоваскулярним ризиком (Міжнародне товариство з гіпертензії, 2020р)

 Високий нормальний АТ САТ 130-139 ДАТ 85-89Гіпертензія 1 ступеня САТ 140-159 ДАТ 90-99Гіпертензія 2 ступеня САТ≥160 ДАТ≥100
Немає факторів ризикуНизький ризикНизький ризикПомірний ризикВисокий ризик
1 або 2 фактори ризикуНизький ризикПомірний ризикВисокий ризик
≥3 факторів ризикуНизький ризикПомірний ризикВисокий ризикВисокий ризик
Ураження органів-мішеней, ХХН 3 ст., цукровий діабет, ССЗВисокий ризикВисокий ризикВисокий ризик

Анамнез

Під час збору анамнезу необхідно обов’язково з’ясувати, в  тому числі використовуючи дані амбулаторної карти:

  • коли вперше у пацієнта було  діагностовано артеріальну гіпертензію;
  • чи були госпіталізації з приводу підвищення артеріального тиску;
  • ступінь його підвищення;
  • проведене та поточне антигіпертензивне лікування, його ефективність;
  • анамнестичні дані щодо наявності факторів ризику розвитку гіпертензії та серцево-судинного ризику;
  • провести оцінку способу життя, включно з фізичною активністю, масою тіла, особливостей харчування, паління, вживання алкоголю, прийому препаратів, здатних викликати підвищення АТ, характеру нічного сну;
  • оцінити наявність супутніх факторів серцево-судинного ризику;
  • оцінити наявність супутніх захворювань, в тому числі тих, які можуть бути причиною вторинної гіпертензії;
  • оцінити перебіг минулих вагітностей та прийом оральних контрацептивів;
  • час настання менопаузи та прийом замісної гормональної терапії;
  • прийом медикаментів та деяких рослинних препаратів, зокрема лакриці, здатних викликати підвищення АТ.

Детальна інформація представлена нижче.

Анамнестичні дані, що стосуються факторів ризику розвитку гіпертензії та серцево-судинного ризику:

  • особистий та сімейний анамнез гіпертензії, ССЗ, інсульту або захворювання нирок;
  • особистий та сімейний анамнез, пов’язаний з сімейною гіперхолестеринемією;
  • паління;
  • вживання солі;
  • вживання алкоголю;
  • гіподинамія, малорухливий спосіб життя;
  • еректильна дисфункція;
  • хропіння, синдром апное сну (від партнера хворого);
  • гіпертензія під час вагітності або прееклампсія.

Анамнестичні дані та симптоми ураження органів-мішеней, ССЗ, інсульту та захворювання нирок:

  • головний мозок та очі (головний біль, головокружіння, синкоп, порушення зору, ТІА, сенсорний або моторний дефіцит, інсульт,  реваскуляризація сонних артерій, порушення когнітивних функцій, деменція);
  • серце (біль в серці, задишка, інфаркт міокарда, реваскуляризація коронарних артерій, серцебиття, аритмії, серцева недостатність); 
  • нирки (поліурія, ніктурія, гематурія, інфекції сечового тракту);
  • периферичні артерії (холодні кінцівки, переміжна кульгавість, біль в спокої, реваскуляризація периферійних артерій);
  • персональна або сімейна історія хронічного захворювання нирок.

Анамнестичні дані та симптоми, що можуть свідчити про наявність вторинної гіпертензії:

  • ранній розвиток гіпертензії 2 або 3 ступеня у віці до 40 років або раптове погіршення перебігу гіпертензії;
  • наявність захворювання нирок або сечовивідної системи;
  • тривалий прийом певних препаратів (кортикостероїдів, судинозвужувальних назальних спреїв, хіміотерапії, деяких рослинних препаратів, зокрема лакриці, оральних контрацептивів);
  • повторні епізоди вираженої пітливості, головного болю, тривоги та серцебиття, характерні для феохромоцитоми;
  • епізод спонтанної або індукованої діуретиками гіпокаліемії, епізоди м’язової слабкості або м’язових посмикувань, характерні для гіперальдостеронізму;
  • симптоми, характерні для захворювань щитоподібної залози;
  • синдром обструктивного апное сну;
  • поточна вагітність або стан після вагітності.

Дані щодо антигіпертензивного лікування:

  • дані щодо поточної та проведеної антигіпертензивної терапії, з зазначенням її ефективності чи неефективності;
  • прихильність пацієнта до терапії.

Фізикальне обстеження

Фізикальне обстеження  пацієнта спрямоване на виявлення важливих об’єктивних ознак, які можуть свідчити про наявність вторинної гіпертензії, ознак коморбідної патології та ознак ураження органів-мішеней. Під час фізикального обстеження важливо проводити вимірювання АТ, керуючись правилами, представленими нижче. Для встановлення діагнозу гіпертензії  необхідно зафіксувати підвищення АТ під час принаймні двох та більше візитів, якщо не проводилось домашнє або амбулаторне моніторування АТ

Правила вимірювання офісного артеріального тиску

  • перед вимірюванням артеріального тиску пацієнт має знаходитися в комфортному сидячому положенні в спокійному середовищі впродовж принаймні 5 хвилин;
  • необхідно виконати декілька вимірювань артеріального тиску з інтервалом 1-2 хвилини; додаткові вимірювання проводяться, якщо результати перших двох вимірювань відрізняються на ˃10 мм рт. ст.; офісний артеріальний тиск представляє собою середнє значення останніх двох вимірювань;
  • додаткові вимірювання можуть бути проведені у пацієнтів з нестабільними цифрами АТ внаслідок аритмії, наприклад пацієнти з фібриляцією передсердь, у яких вимірювання АТ має проводитися механічним тонометром, оскільки автоматизований тонометр не використовується для вимірювання АТ  у пацієнтів з ФП;
  • використовуйте відповідну манжетку: стандартну манжетку (шириною 12-13 см та довжиною 35 см) для більшості пацієнтів, більшу або меншу манжетку для  більшого та меншого охвату руки;
  • манжетка тонометра має бути розташована на рівні серця,забезпечте опору для спини та руки для запобігання м’язових скорочень та підвищення АТ;
  • якщо для вимірювання АТ використовується аускультативний метод Короткова, використовуйте фази I та V  для визначення цифр систолічного та діастолічного АТ;
  • під час першого візиту пацієнта вимірюйте АТ на обох руках для виявлення можливої різниці, завжди враховується вищий артеріальний тиск;
  • пацієнтам похилого віку, пацієнтам з супутнім цукровим діабетом  вимірюйте АТ також через 1 хв. та 3 хв. після переходу пацієнта у положення стоячи для виключення ортостатичної гіпотензії;
  • визначайте відповідність частоти серцевих скорочень та пульсу для виключення аритмії.

Як зазначалося вище, під час об’єктивного обстеження обов’язково проводиться розрахунок ІМТ, вимірювання окружності талії; обов’язково звертайте увагу на наявність ознак ураження органів-мішеней (неврологічний статус, оцінка когнітивних здібностей, фундоскопія, пальпація та аускультація серця та сонних артерій, пальпація периферійних артерій, порівняння АТ на обох руках), ознак вторинної гіпертензії (плями на шкірі по типу “кави з молоком” при феохромоцитомі; пальпація нирок на предмет їх збільшення при полікістозі нирок;  аускультація серця та ниркових артерій для виявлення шумів, характерних для коарктації аорти або реноваскулярної гіпертензії; об’єктивні ознаки патології щитоподібної залози, хвороби Кушинга або акромегалії).

Методи обстеження

Обов’язкові методи обстеження пацієнта з гіпертензією включають:

  • аналіз крові на гемоглобін та/або гематокрит;
  • аналіз крові на рівень глюкози;
  • глікозильований гемоглобін;
  • ліпідний спектр крові (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди);
  • електроліти крові (калій, натрій);
  • аналіз крові на сечову кислоту;
  • аналіз крові на креатинін та рШКФ;
  • печінкові проби;
  • аналіз сечі: мікроскопія осаду, визначення білка в сечі за допомогою тест-смужки або, бажано, співвідношення альбумін-креатинін;
  • фундоскопія;
  • електрокардіографія (ЕКГ).

Додаткові методи обстеження спрямовані на виявлення ознак ураження органів-мішеней та включають:

  • ехокардіографія (оцінка структури та функції серця у випадку);
  • ультразвукове дослідження (УЗД) сонних артерій (оцінка наявності атеросклеротичної бляшки або стенозу сонних артерій, зокрема у пацієнтів з цереброваскулярним або судинним захворюванням будь-якої локалізації);
  • УЗД органів черевної порожнини та доплерографія ниркових артерій (оцінка структури нирок, черевного відділу аорти, наднирників, ниркових артерій);
  • швидкість пульсової хвилі (індекс жорсткості артерій та артеріосклерозу);
  • щиколотково-плечовий індекс (скринінгове дослідження для раннього виявлення атеросклеротичного ураження периферійних артерій нижніх кінцівок);
  • тести для оцінки когнітивного статусу (проводиться пацієнтам з симптомами когнітивних порушень);
  • візуалізуючі методи обстеження головного мозку-КТ/МРТ (проводиться пацієнтам з симптомами ішемічного чи геморагічного ураження головного мозку).

Диференційний діагноз АГ

В реальній клінічній практиці найчастіше доводиться диференціювати есенціальну гіпертензію від вторинних форм артеріальної гіпертензії.

Детально ознайомитися з причинами вторинної артеріальної гіпертензії, їх клінічними та лабораторними  особливостями, необхідними для диференційної діагностики, Ви можете за цим посиланням

Лікування

Модифікація способу життя

Заходи з модифікації способу життя здатні суттєво вплинути на цифри АТ у пацієнтів з гіпертензією, особливо гіпертензією 1 ступеня, а також підсилити ефективність медикаментозної терапії. Утім, треба зауважити, що ці заходи не можуть бути причиною для відстрочення медикаментозного лікування.

До ефективних заходів з модифікації способу життя у пацієнтів з гіпертензією відносяться: обмеження вживання солі (до 5 г солі на день), обмеження вживання алкоголю, збільшення вживання овочів, фруктів, горіхів, оливкової олії, зменшення вживання червоного м’яса та висококалорійних молочних продуктів, зниження маси тіла та підтримка ідеальної маси тіла (ІМТ 20-24,9 кг/м2; обхват талії<80 см для жінок та <94 см для чоловіків), регулярні фізичні навантаження (принаймні 30 хвилин помірного аеробного фізичного навантаження 5-7 днів на тиждень), відмова від паління.

Медикаментозне лікування

Існуючі на сьогоднішній день рекомендації одноголосні щодо необхідності негайного призначення медикаментозного лікування усім пацієнтам з гіпертензією 2 та 3 ступеня. Щодо пацієнтів з гіпертензією 1 ступеня використовується диференційований підхід: пацієнтам низького та помірного серцево-судинного ризику рекомендована модифікація образу життя, за її неефективності впродовж 3-6 міс. призначається медикаментозне лікування; пацієнтам високого та дуже високого ризику одразу призначається медикаментозне лікування.

Схема ініціації антигіпертензивної терапії представлена нижче.

Ініціація антигіпертензивної терапії в залежності від цифр АТ

Високий нормальний АТ 130-139/85-89 мм рт стСтупінь 1 АГ АТ 140-159/90-99 мм рт стСтупінь 2 АГ АТ 160-179/100-109 мм рт стСтупінь 3 АГ АТ ≥180/110 мм рт ст
Модифікація способу життяМодифікація способу життяМодифікація способу життяМодифікація способу життя
 
Розгляньте медикаментозне лікування пацієнтам дуже високого ризику з кардіоваскулярними захворюваннямиНегайне призначення медикаментозного лікування пацієнтам високого та дуже високого ризику з ССЗ, ХХН або ураженнями органів-мішенейНегайне призначення медикаментозного лікування усім пацієнтамНегайне призначення медикаментозного лікування усім пацієнтам
 
 Призначте медикаментозне лікування пацієнтам низького та помірного ризику без ССЗ, ХХН або уражень органів-мішеней в разі недосягнення цільового АТ після 3-6 міс. модифікації способу життяДосягнення цільового АТ впродовж 3 міс.Досягнення цільового АТ впродовж 3 міс.

До основних груп антигіпертензивних препаратів відносяться інгібітори АПФ (іАПФ), блокатори рецепторів ангіотензину II (БРАII), бета-блокатори (БАБ), блокатори кальцієвих каналів (БКК), діуретики. Вибір одного препарату чи комбінації препаратів з декількох груп залежить від багатьох факторів, зокрема наявності супутньої патології у пацієнта з гіпертензією.

Нижче представлені рекомендовані покрокові схеми антигіпертензивної терапії.

Алгоритм лікування пацієнтів з неускладненою гіпертензією

Крок 1іАПФ або БРАII + БКК або діуретикРозгляньте монотерапію для пацієнтів з гіпертензією 1 ступеня та з низьким ризиком  
Крок 2іАПФ або БРАII + БКК + діуретик       
Крок 3Резистентна гіпертензія +спіронолактон або інший діуретик, альфа-блокатор або бета-блокаторРозгляньте направлення пацієнта у спеціалізований центр для поглибленого обстеження на предмет вторинної гіпертензії

Алгоритм лікування пацієнтів з гіпертензією та ішемічною хворобою серця

Крок 1іАПФ або БРАII + бета-блокатор або БКК або БКК + діуретик або бета-блокатор або бета-блокатор + діуретик  Розгляньте монотерапію для пацієнтів з гіпертензією 1 ступеня та з низьким ризиком або у пацієнтів дуже похилого віку (˃80 років) або ослаблених пацієнтів  
Крок 2Потрійна терапія з вищеперерахованих препаратівРозгляньте крок 1, коли САТ≥130 мм рт ст. у пацієнтів високого ризику з встановленими серцево-судинними захворюваннями  
Крок 3Резистентна гіпертензія +спіронолактон або інший діуретик, альфа-блокатор або бета-блокаторРозгляньте направлення пацієнта у спеціалізований центр для поглибленого обстеження на предмет вторинної гіпертензії

Алгоритм лікування пацієнтів з гіпертензією та хронічною хворобою нирок

Крок 1іАПФ або БРАII + БКК або іАПФ або БРАII + діуретикРозгляньте призначення бета-блокаторів на будь-якому кроці алгоритму, коли є специфічні показання для їх призначення (серцева недостатність, стенокардія, перенесений інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, молоді жінки, які планують вагітність)  
Крок 2іАПФ або БРАII + БКК + діуретик   
Крок 3Резистентна гіпертензія +спіронолактон або інший діуретик, альфа-блокатор або бета-блокатор 

Алгоритм лікування пацієнтів з гіпертензією та серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду

Крок 1іАПФ або БРАII + діуретик + бета-блокатор  
Крок 2іАПФ або БРАII + діуретик + бета-блокатор+антагоніст мінералокортикоідних рецепторів  

Алгоритм лікування пацієнтів з гіпертензією та фібриляцією передсердь

Крок 1іАПФ або БРАII + бета-блокатор або недігідропіридинові БКК, або бета-блокатор + БКК  
Крок 2іАПФ або БРАII + бета-блокатор + дігідропіридинові БКК або діуретик або бета-блокатор + дігідропіридинові БКК + діуретик

Під час медикаментозного лікування артеріальної гіпертензії важливо досягти цільового рівня офісного АТ. Цільові рівні АТ залежать від віку пацієнта та супутньої патології, деталі представлені нижче.

Цільовий рівень офісного АТ на тлі терапії

ВікСАТ, мм рт стДАТ, мм рт ст
гіпертензія+діабет+ХХН+ІХС+інсульт/ТІА
18-65 років120-130120-130130-140120-130120-13070-79
65-79 років130-139130-139130-139130-139130-13970-79
≥80 років130-139130-139130-139130-139130-13970-79
ДАТ, мм рт ст70-7970-7970-7970-7970-79 

Інші методи лікування гіпертензії

Стимуляція каротидного барорецептора, ренальна денервація, створення артеріовенозної фістули можуть застосовуватися у пацієнтів з резистентною гіпертензією в разі неефективності медикаментозного лікування на сьогоднішній день лише в рамках рандомізованих клінічних досліджень, але не в рутинній клінічній практиці.

Література

  1. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European Heart Journal, Volume 39, Issue 33, 01 September 2018, Pages 3021-3104, doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339
  2. 2020 International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines. Hypertension, Volume 75, 6 May 2020, Pages 1334-1357, doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.15026
  3. Essential hypertension. Part 1. Definition and etiology. Circulation. 2000; 101:329-335. doi.org/10.1161/01.CIR.101.3.329
  4. 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: Developed by Task Force for cardiovascular disease prevention in clinical practice with representatives of the European Society of Cardiology and 12 medical societies with the special contribution of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC). European Heart Journal, Volume 42, Issue 34, 7 September 2021, Pages 3227-3337, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab484

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Підписатися на наші сторінки:

Хвороба Лайма

Хвороба Лайма- це інфекційне захворювання, спричинене спірохетами Borrelia burgdorferi, яке передається трансмісивним шляхом під час…

Докладніше
Поділитися:

Інформація на сайті
представлена для медичних працівників.
Будь ласка, підтвердіть, що Ви лікар.

Реєструйся та отримай подарунок!

Реєстрація користувачів







  • Використовуйте тільки латиницю і цифри. Нікнейм буде відображуватися іншим користувачам платформи у якості Вашого нікнейму.













  • Strength indicator

    Пароль не менше 12 символів, літери верхнього та нижнього регистрів, числа та символи накшталт ! " ? $ ^ &
  • Розпочинайте введення номеру з коду держави у форматі +380