Визначення груп ризику за цитогенетичними параметрами для встановлення прогнозу захворювання для множинної мієломи

Генетичні фактори та групи ризику

Новітніші клінічні дослідження розподіляють пацієнтів із множинною мієломою на так звані групи стандартного ризику, середнього ризику та високого ризику на основі генетичних аберацій, виявлених за допомогою I-FISH. Стратифікація, заснована на цитогенетичних результатах, була отримана в результаті ретроспективного аналізу та потребує проспективної перевірки. Зразки кісткового мозку надсилаються на цитогенетичний аналіз і аналіз FISH. Плазмоклітинна лейкемія має особливо поганий прогноз. В іншому випадку сприятливий прогноз гіперплоїдії перевершується супутньою несприятливою цитогенетикою.

Групи ризику множинної мієломи

Група ризикуЦитогенетичні даніХарактеристика захворюванняМедіана виживання (рік)
FISH = флуоресцентна гібридизація in situ; Ig = імуноглобулін.
Хороший ризикМає будь-які з наведених нижче цитогенетичних знахідок: відсутність несприятливих FISH або цитогенетики, гіпердиплоїдія, t(11;14) за FISH або (4) t(6;14) за FISH.Ці пацієнти найчастіше мають захворювання, що експресує IgG каппа моноклональні гаммопатії та  літичні ураження кісток.8–10
Проміжний ризикt(4;14) за допомогою FISHЦі пацієнти часто мають IgA-лямбда-моноклональні гаммопатії та рідше захворювання кісток.5
Високий ризикМає будь-які з наступних цитогенетичних знахідок:  del 17p за FISH,  t(14;16) за FISH,  t(4;14),  t(14;20), цитогенетичний del 13, негіпердиплоїдія без несприятливих цитогенетичних знахідок,  збільшення 1q або  лейкоз плазмоцитів.Ці пацієнти мають захворювання, що експресує IgA лямбда моноклональні гаммопатії (часто) та ускладнення, пов’язані з скелетом (рідше).          2

Хоча ММ може бути морфологічно схожою, на генетичному й молекулярному рівнях було виявлено кілька підтипів захворювання. Дослідження кісткового мозку під час початкової діагностики мають включати аналіз хромосом методом флуоресцентної гібридизації in situ (fluorescence in situ hybridization, FISH), проведений на плазматичних клітинах, отриманих під час аспірації кісткового мозку. Додаткову інформацію можна отримати за допомогою метафазного цитогенетичного дослідження.

У пацієнтів із ММ були виявлені специфічні хромосомні аномалії, що включають транслокацію, делецію або ампліфікацію. Делеція 17p13 (локусу для гена-супресора пухлини, p53) призводить до втрати гетерозиготності гена TP53 та вважається ознакою високого ризику розвитку ММ10-12. Цей ризик достовірно підвищується за умови більш високої частки клітин мієломи з цією аномалією, а також мутації алелю, що залишився.

Інші хромосомні аберації високого ризику за ММ характеризуються структурними змінами, які включають специфічні перебудови за участю гена IGH (який кодує важкий ланцюг імуноглобуліну), розташованого в позиції 14q32. На підставі транслокацій 14q32 виділяють кілька підгруп пацієнтів. Основними транслокаціями є t(11;14)(q13;q32), t(4;14)(p16;q32), t(14;16)(q32;q23) та t(14;20)(q32;q12).

Декілька досліджень підтвердили, що пацієнти з ММ із транслокаціями t(4;14), t(14;16) і t(14;20) мають поганий прогноз, водночас t(11;14), як вважається, привносить менший ризик.

Делеція Del(13q) — поширена аномалія, яка спостерігається під час досліджень методом FISH, але є негативним прогностичним чинником, тільки якщо спостерігається під час метафазного цитогенетичного дослідження.

До частих хромосомних змін за ММ також належать аномалії хромосоми 117. У короткому плечі хромосоми найчастіше виникають делеції, у довгому — ампліфікації. Посилення/ампліфікація 1q21, а також делеція 1p підвищують ризик прогресування ММ, а частота виникнення ампліфікації вище в пацієнтів із рецидивами, ніж у пацієнтів із вперше діагностованим захворюванням.

Стратифікація пацієнтів на різні групи ризику залежно від хромосомних маркерів використовується деякими центрами в разі консультування з прогнозу захворювання, відбору пацієнтів і визначення послідовності застосування терапевтичних підходів. Метою застосування панелі FISH для прогностичної оцінки плазматичних клітин має бути виявлення наявності del 13, del 17p13, t(4;14), t(11;14), t(14;16), t(14:20), посилення/ампліфікації 1q21 і делеції 1p. Корисність цієї інформації полягає у визначенні біологічного підтипу, наданні прогностичних рекомендацій, а також у визначенні кандидатів для участі в клінічних дослідженнях.

Пов’язаний симуляційний тренінг:


Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Підписатися на наші сторінки:

Поділитися:

Інформація на сайті
представлена для медичних працівників.
Будь ласка, підтвердіть, що Ви лікар.