Початок консультації

1. Вимийте руки та при необхідності надіньте ЗІЗ (засоби індивідуального захисту)
2. Представтеся пацієнту, вказуючи своє ім’я та посаду
3. Підтвердіть прізвище, ім’я, по батькові та дату народження пацієнта
4. Поясніть пацієнту мету консультації  та процедури, що включатиме обстеження, використовуючи зрозумілу для пацієнта мову
5. Отримайте згоду на консультування та надання медичної допомоги

З’ясування основних скарг

6. Використовуйте відкриті запитання, щоб вивчити скарги пацієнта
7. Деталізація основних скарг
8. Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта
9. Резюмуйте скарги пацієнта

Комплексна оцінка

10. Проведіть оцінку інших симптомів для отримання комплексної картини

Збір анамнестичних даних

Збір анамнезу захворювання

11. З’ясуйте коли вперше з’явився біль в голі, вусі чи шиї
12. З’ясуйте, коли виникає біль у цих ділянках
13. З’ясуйте, яка частота, інтенсивність та тривалість болю в цих ділянках
14. З’ясуйте, де саме пацієнт відчуває біль (мигдалики, задня стінка глотки, спинка язика і зовнішній слуховий прохід, нижня щелепа)
15. З’ясуйте, чи посилюється біль під час ковтання чи жування
16. З’ясуйте, чи є щось, що може привести до послаблення болю
17. З’ясуйте, чи спостерігається втрата смаку
18. З’ясуйте, чи спостерігається труднощі при ковтанні твердої їжі
19. З’ясуйте, чи є у пацієнта порушення чутливості слизової оболонки верхньої половини глотки
20. З’ясуйте, чи скаржиться пацієнт на сухість слизової оболонки порожнини рота.
21. З’ясуйте, чи скаржиться пацієнт на перебої у роботі серця
22. Спитайте чи звертався пацієнт за медичною допомогою, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався; чи приймав пацієнт самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то, чи змінювався характер скарг на тлі лікування
23. У випадку госпіталізації з приводу даних скарг, ознайомтесь з випискою з історії хвороби пацієнта, зверніть увагу на встановлений клінічний діагноз, результати проведених лабораторних та/або інструментальних обстежень, проведене лікування та рекомендації після виписки, а також чи дотримувався пацієнт призначеної схеми лікування
24. У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних та/або інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки
25. З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися за консультацією цього разу
26. Виключіть інші причини наявних скарг, ставлячи пацієнту уточнюючі питання.

Збір анамнезу життя

27. З’ясуйте наявність у хворого хронічних захворювань, зокрема неврологічних, ендокринних захворювань, захворювань нирок тощо
28. Уточніть перенесені пацієнтом інфекційні захворювання
29. Уточніть, чи проводились пацієнту раніше оперативні втручання
30. З’ясуйте, чи були вагітності, роди або кесарів розтин, чи є зараз грудне вигодовування
31. З’ясуйте час настання менопаузи та прийом замісної гормональної терапії
32. З’ясуйте, чи приймає пацієнт постійно лікарські препарати та які саме, вкажіть дози препаратів
33. Уточніть, чи переносив пацієнт раніше травми, з’ясуйте, як протікав відновлювальний період
34. З’ясуйте чи є у пацієнта непереносимість лікарських препаратів або продуктів харчування та уточніть, як саме вона проявляється
35. Уточніть, чи є у пацієнта шкідливі звички-вживання алкоголю, наркотичних речовин, паління
36. З’ясуйте рівень фізичної активності пацієнта
37. З’ясуйте сімейний стан пацієнта, побутові умови проживання; уточніть, чи не було серед кровних родичів захворювань, що проявлялися подібними симптомами
38. З’ясуйте, чи працює пацієнт, його професію, умови роботи, наявність шкідливих факторів

Фізикальне обстеження

Оцінка загального стану пацієнта

39. Проведення загального огляду
40. Оцінка конституції
41. Оцінка ступеня вгодованості
42. Окружність талії
43. Шкіра
44. Слизові оболонки
45. Щитоподібна залоза
46. Оцінка периферійних лімфовузлів
47. Оцінка органів дихання
48. Оцінка серцево-судинної системи
49. Оцінка органів черевної порожнини
50. Оцінка органів сечостатевої системи

Неврологічне обстеження

51. Оцініть свідомість: орієнтація в часі і просторі, розуміння запитань та влучність відповідей
52. Оцініть когнітивні та мнестичні функцій
53. Оцініть форму та положення голови
54. Оцініть менінгеальні симптоми (симптом Керніга)
55. Оцініть каротидну пульсацію з обох боків
56. Проведіть перкусію черепа
57. Оцініть наявність чи відсутність болючості супра- та інфраорбітальних точок
58. Оцініть симетричність обличчя
59. Оцініть поля зору за допомогою пальцевого тестування
60. Оцініть симетричність очних щілини та рухи очними яблуками
61. Оцініть наявність чи відсутність патологічного ністагму та птозу повік
62. Оцініть розміри зіниць, реакцію на світло та конвергенцію.
63. Оцініть чутливість на обличчі.
64. Проведіть пальпацію точок виходу 5 пари ЧМН.
65. Проведіть оцінку мімічної експресії (як довільні, так і мимовільні рухи)
66. Оцініть функцію слуху та нюху.
67. Проведіть оцінку глоткового рефлексу та ковтання.
68. Оцініть стан язика: рух, розташування, симетрія, наявність гіпо- чи атрофій, фібрилярних посіпувань м’язів язика
69. Проведіть оцінку вимови, артикуляції та голосу
70. Оцініть стан верхніх кінцівок:  об’єм кінцівок, тонус та силу м’язів з обох боків,  обсяг рухів, чи є феномен «віддачі», чи є тремор. Рефлекси:   згинально-ліктьовий рефлекс, розгинально-ліктьовий рефлекс, карпо-радіальний рефлекс симетричний, середньої сили
71. Проведіть оцінку температурної, больової, тактильної чутливості та оцініть позиційне відчуття в пальцях з обох боків верхніх кінцівок
72. Проведіть оцінку стану хребта: огляд та перкусія, оцінка чутливості
73. Проведіть оцінку шкірних черевних рефлексів
74. Оцініть стан нижніх кінцівок:  об’єм кінцівок , тонус та силу м’язів з обох боків,  обсяг рухів, постуральний тест лежачі. Проведіть п’ятково-колінний тест.  Рефлекси: колінний рефлекс, рефлекс Ахілова сухожилка, підошовний (згинальний) рефлекс
75. Проведіть оцінку температурної, больової, тактильної чутливості та оцініть позиційне відчуття в пальцях з обох боків нижніх кінцівок
76. Проведіть оцінку статики та координації: проба Ромберга, координаторні проби, оцінка тандемної ходи (п’ята-носок-п’ята)
77. Оцініть психічний стан в цілому
78. Проведіть оцінку вегетативної сфери: чи є тремор повік при закритих очах, гіпергідроз долонь

Оцінка пацієнта за шкалами

79. Візуальна аналогова шкала болю (обов’язково)

Призначення лабораторного обстеження

80. Загальний аналіз крові (обов’язково)
81. Аналіз крові на рівень глюкози натщесерце (за потреби)
82. Аналіз крові на електроліти (калій, кальцій, натрій) (за потреби)
83. Аналіз крові на печінкові проби (за потреби)
84. Аналіз крові на ниркові проби (за потреби)
85. Аналіз крові на антинуклеарні антитіла (за потреби)
86. Мікроскопія осаду сечі (за потреби)

Призначення інструментальних методів обстеження

87. Електрокардіографія (за потреби)
88. Електроенцефалографія (за потреби)
89. МРТ ангіографія головного мозку (обов’язково)
90. Тривимірна КТ-ангіографія (3D-КТА) (обов’язково)
91. Ортопантограма (за потреби)

Встановлення клінічного діагнозу

92. Проведення диференційної діагностики
93. Встановлення діагнозу невралгія язикоглоткового нерву
94. Встановлення ускладнень
95. Встановлення супутніх захворювань

Консультації фахівців

96. Консультація сімейного лікаря (обов’язково)
97. Консультація отоларинголога (за потреби)
98. Консультація нейрохірурга (за потреби)
99. Консультація кардіолога (за потреби)
100. Консультація щелепно-лицевого хірурга (за потреби)

Призначення лікування

101. Медикаментозне лікування.
102. Хірургічне лікування.

Консультування та підтримка

103. Поясніть пацієнту результати діагностичних тестів та встановлену підозру на невралгію язикоглоткового нерва
104. Розкажіть пацієнту про природу захворювання, його можливі причини та перебіг.
105. Визначте план регулярного спостереження та контролю симптомів.
106. Забезпечте пацієнта інформацією про рекомендований режим дня, раціон харчування та фізичну активність.
107. Підкресліть важливість звітування про будь-які зміни в симптомах та ефективності лікування.
108. Відповідайте на запитання пацієнта та надавайте підтримку у вигляді посилань на релевантні джерела інформації або підтримуючих груп.
109. Обговоріть різні методи лікування, включаючи медикаментозні, методи терапії та хірургічне лікування
110. Заплануйте регулярні візити для оцінки ефективності лікування, контролю симптомів та визначення подальших кроків.

Завершення консультації

111. Проведіть узагальнення отриманих даних та запитайте пацієнта, чи ніщо важливе не пропущене
112. Поінформуйте пацієнта щодо подальшої тактики
113.  Подякуйте пацієнту
114. Утилізуйте ЗІЗ належним чином і помийте руки

Ключові комунікативні навички

Активне слухання

Підбиття підсумків

Виділення вказівних знаків

Початок консультації

1. Вимийте руки та при необхідності надіньте ЗІЗ (засоби індивідуального захисту)
2. Представтеся пацієнту, вказуючи своє ім’я та посаду
3. Підтвердіть прізвище, ім’я, по батькові та дату народження пацієнта
4. Поясніть пацієнту мету консультації  та процедури, що включатиме обстеження, використовуючи зрозумілу для пацієнта мову
5. Отримайте згоду на консультування та надання медичної допомоги

Язикоглотковий нерв (n. glossopharingeus, IX пара) – змішаний нерв, оскільки містить в своєму складі рухові, вегетативні та чутливі волокна, причому чутливі волокна як спеціальної чутливості (смакової), так і загальної чутливості. Відповідно до цього нерв має чотири ядра, які розміщуються в довгастому мозку:

1. Рухове ядро(n. ambiguus), спільне з блукаючим нервом
2. Ядро загальної чутливості (ядро сірого крила), спільне з блукаючим нервом
3. Ядро спеціальної чутливості (ядро одинокого шляху), спільне з проміжним нервом (система лицевого нерву)
4. Вегетативне парасимпатичне ядро (нижне слиновидільне ядро)

Нерв виходить з порожнини черепа крізь яремний отвір. Язикоглотковий нерв забезпечує чутливу іннервацію слизової оболонки верхньої частини глотки, м’якого піднебіння, задньої третини язика і рухову іннервацію м’язів глотки, беручи участь у ковтанні й артикуляції.

Центральні рухові нейрони розташовані в нижніх відділах прецентральної звивини, їх аксони входять до складу коліна внутрішньої капсули, потім спускаються по основі ніжки мозку, мосту мозку і закінчуються в ядрах (правому і лівому). Тому при виключенні центральних нейронів в одній півкулі розладів функції ковтання не виникає. Ізольований параліч шилоглоткового м’яза спостерігається рідко і буває при ураженні самого нерва. В таких випадках хворий зазнає труднощі при ковтанні твердої їжі.

Секреторні (парасимпатичні) волокна язикоглоткового нерва закінчуються у привушній слинній залозі, попередньо переключившись на вушному вузлі, де знаходяться другі нейрони парасимпатичної інервації привушної залози. Смакові волокна іннервують задню третину язика.

Іншою важливою гілкою залишається нерв каротидного синуса (нерв Герінга). Він проводить імпульси від хеморецепторів і барорецепторів розтягу в головний мозок для підтримки рефлекторної регуляції дихальних і судинних функцій і, ймовірно, відповідальний за аритмогенність при невралгії язикоглоткового нерва.

Невралгія язиково-глоткового нерва (НЯГН) — стан, асоційований із розвитком болю в горлі, вусі та шиї. Згідно з класифікацією Міжнародної асоціації із вивчення болю (IASP), його означують як раптовий, тяжкий, короткий, рецидивуючий біль у зоні анатомічної іннервації язиково-глоткового нерва. В типових випадках він сильний, скороминущий, пронизливий, локалізується в ділянці вуха, основі язика, мигдаликовій пазусі або нижче кута нижньої щелепи, хоча просторово може варіювати і виявлятися в зонах іннервації інших черепних нервів — трійчастого, лицевого, блукаючого. Незвичайними симптомами цього розладу є асоційовані з болем серцеві аритмії, страх прийому їжі, що може провокувати больовий пароксизм, а також синкопальні епізоди.

Перебіг захворювання характеризується загостреннями і ремісіями, у подальшому біль може бути постійним і підсилюватися під впливом різних факторів. Можуть мати місце симптоми випадіння функції черепних нервів, що вказує на розвиток невропатичної стадії невралгії язикоглоткового нерва.

Слід підкреслити, що НЯГН, всупереч даним літератури є досить поширеним розладом і пов’язаний із значними труднощами в діагностиці і низьким рівнем знань лікарів про це захворювання.

Було зроблено багато спроб класифікувати НЯГН, найчастіше використовується розподіл захворювання за анатомічним принципом:

Вушний — біль у вусі й навколо нього

Одна з найпоширеніших форм. Біль описують в анатомічній взаємодії з вухом. Він може бути будь-який — пекучий, стріляючий, давлячий, поколюючий тощо.

Ротоглотковий варіант — біль у горлі чи на обличчі і навколо них

Ця форма більш варійована і її симптоматика часто може перекриватися з анатомічними зонами іннервації інших черепних нервів.

Основою класифікації НЯГН Міжнародного товариства з вивчення болю голови (IHS) є часовий патерн болю.

Згідно з таким підходом виділяють:

• Класичну НЯГН — епізодичний біль
• Симптоматичну НЯГН — неперервний біль (поширеніша)

За етіологічною класифікацією цього захворіння виділяють:

 Ідіопатичний тип

Найпоширеніший. Не виявляють якогось ураження нервової системи. Найчастіше пов’язаний із компресією нервового ганглію судиною або в зоні виходу із стовбура мозку. Цим можна пояснити той факт, що мікроваскулярна днкомпресія усуває симптоматику НЯГН.

Вторинний тип (симптоматичний)

При ньому виявляють чітке ураження — травму, новотвір, інфекцію, судинну мальформацію або видовжений шилоподібний відросток. Вторинний характер хвороби підозрюють при наявності супутнього неврологічного дефіциту, наприклад, затерпання в зоні іннервації цього нерва, болю в інших анатомічних зонах і т. д.

Етіологічна класифікація НЯГН

Ідіопатична (есенціальна) форма

• Судинна компресія • Центральна понтинна дисфункція

Вторинна (симптоматична) форма

• Травма (перелом основи черепа, проникаюча травма) • Новотвір (основи черепа, мосто-мозочкового кута, стовбура мозку, глотки, язика, мигдаликів, шиї, метастаз у головний мозок) • Інфекції (тонзиліт, фарингіт, петрозит, арахноїдит, парафарингеальний абсцес, туберкульоз) • Стан після хірургічних втручань (тонзилектомія, краніотомія) • Вади розвитку судин (артеріовенозні мальформації [АВМ], веретеноподібні аневризми, персистуюча під’язикова артерія, розшарування хребтової артерії) • Демієлінізація (розсіяний склероз) • Видовження шилоподібного паростка (синдром Ігла) • Інші причини (аномалія Арнольда-Кіарі 1 типу, гіперактивний дисфункційний синдром, опромінення, розростання хороїдного сплетення)

З’ясування основних скарг

6. Використовуйте відкриті запитання, щоб вивчити скарги пацієнта
7. Деталізація основних скарг

Локалізація: з’ясуйте місце, де відчуває біль пацієнт

Початок: з’ясуйте, коли вперше з’явився біль і чи виник він раптово чи поступово

Характер: попросіть пацієнта описати, як він відчуває біль

Іррадіація: з’ясуйте, чи поширюється біль кудись ще

Супутні симптоми: уточніть, чи є інші супутні симптоми (порушення ковтання, втрата смаку, артимії та ін.)

Динаміка у часі: уточніть, як змінився біль з часом

Фактори, що погіршують або полегшують біль: з’ясуйте, чи є щось, що посилює або полегшує біль (ковтання холодної рідини)

Тяжкість: з’ясуйте, наскільки сильним є біль за шкалою від 0 до 10 (шкала ВАШ).

Для спрощення оцінки скарг використовуйте медичний мнемонічний акронім SOCRATES, що використовують екстрені медичні служби, лікарі, медсестри та інші медичні працівники для оцінки характеру болю, який відчуває пацієнт.

S	Site (Локалізація)	З’ясуйте локалізацію болю	Де саме Ви відчуваєте біль (мигдалики, задні відділи язика, вухо, нижня щелепа)? Чи можете Ви показати де саме болить?
O	Onset (Початок)	З’ясуйте коли виник біль	Коли вперше у Вас виник біль? Біль виник раптово чи поступово? Коли з’явилися симптоми?
C	Character (Характер)	З’ясуйте конкретні характеристики болю	Як би Ви описали свій біль? (гострий, тупий, колючий, палючий тощо)
R	Radiation (Іррадіація)	З’ясуйте куди віддає біль	Чи поширюється біль деінде? Біль тільки виникає тільки в одному місці чи він переміщується кудись ще? Якщо біль переміщується в іншу частину тіла, куди саме і чи спостерігається таке переміщення постійно?
A	Associated symptoms (Супутні симптоми)	З’ясуйте які ще симптоми супроводжують біль	Чи виникає у Вас підвищена чутливість в цій області, де болить? Чи виникають у Вас відчуття «повзання мурах», оніміння, набряклість або почервоніння? Чи спостерігаються у Вас порушення ковтання, сухість у роті чи аритмії?
T	Time course (динаміка у часі)	Уточніть, як біль змінився з часом	Як часто Ви відчуваєте цей біль? Як довго тривають епізоди болю? Чи змінюється інтенсивність болю протягом дня?
E	Exacerbating or relieving factors (Фактори, що погіршують або полегшують біль)	які фактори провокують появу болю та посилюють його	Чи є які-небудь певні дії, рухи або стимули, які викликають біль або погіршують його? Чи є які-небудь певні дії, рухи або стимули, які полегшують біль? Чи вдалося Вам визначити, що саме викликає або погіршує біль? Чи є які-небудь заходи або ліки, які допомагають заспокоїти біль?
S	Severity (Тяжкість)	З’ясуйте інтенсивність болю, попросивши пацієнта оцінити його за шкалою від 0 до 10	Наскільки сильний біль за шкалою від 0 до 10, якщо 0 – відсутність болю, а 10 – найсильніший біль, який Ви коли-небудь відчували? Чи достатньо це неприємно, щоб розбудити Вас?

Біль при НЯГН є стертим на початку і в середньому триває до 30 секунд. Він дуже нестерпний і зазвичай рецидивує після короткого безбольового періоду в тій самій ділянці. Рецидиви тривають протягом днів, тижнів або місяців, переважно вдень. Найпоширенішим тригерним фактором є ковтання, особливо холодної рідини.

Пароксизми також провокуються жуванням, мовленням, чханням, торканням ясен або слизової оболонки рота, інколи — різкими рухами голови, підняттям руки і зміщенням нижньої щелепи вбік. Деякі пацієнти повідомляють про біль на фоні НЯГН, викликаний торканням зовнішнього слухового проходу, бічної поверхні шиї, шкіри периаурикулярної ділянки.

Окремі хворі вказують на провокування болю прийомом солодкої, кислої, холодної або гарячої їжі, а також описують деякі рідкісні супутні феномени — шум у вухах, блювання, запаморочення, відчуття набрякання і мимовільні рухи.

Більшість випадків НЯГН є ідіопатичними, але можуть асоціюватися з новотворами мосто-мозочкового кута, пухлинами ротоглотки, арахноїдитом, осифікацією шилопід’язикової зв’язки, розсіяним склерозом і судинними мальформаціями. Захворювання може поєднуватися із невралгією трійчастого нерва, бути елементом комбінованого гіперактивного дисфункційного синдрому чи асоціюватися із аномалією Арнольда-Кіарі I типу.

8. Проаналізуйте роздуми, побоювання та очікування пацієнта

Ключовим компонентом збору анамнезу є вивчення роздумів, занепокоєнь і очікувань пацієнта, щоб отримати уявлення про те, як пацієнт зараз сприймає свій стан, що його хвилює та чого він очікує від консультації.

Вивчення роздумів, занепокоєнь та очікувань має бути плавним протягом консультації у відповідь на сигнали пацієнта. Це допоможе зробити Вашу консультацію орієнтованою на пацієнта, а не шаблонною.

Використовувати структуру аналізів роздумів, побоювань та очікувань необхідно так, щоб це звучало природно у Вашій консультації.

Роздуми	Вивчіть уявлення пацієнта щодо поточної проблеми	• «Чи є щось на Вашу думку, що провокує появу або посилення Ваших скарг?» • «Чи можете Ви пов’язати появу Ваших скарг із якоюсь причиною?»
Занепокоєння	Вивчіть поточні занепокоєння пацієнта	• «Чи є щось, що Вас турбує?» •«Чи можете Ви пов’язати появу скарг з якоюсь причиною?» •«Як Ви справляєтесь з повсякденною діяльністю?» •«Чи є щось, чого ми з Вами ще не обговорили?»
Очікування	Запитайте, що пацієнт сподівається отримати від консультації	• «Чим я можу допомогти Вам сьогодні?» • «Чого Ви очікуєте від сьогоднішньої консультації?» • «Який, на Вашу думку, може бути найкращий план дій?»

9. Резюмуйте скарги пацієнта

Комплексна оцінка

10. Проведіть оцінку інших симптомів для отримання комплексної картини

Комплексна оцінка включає проведення короткого опитування пацієнта на наявність симптомів ураження інших систем, які можуть мати або не мати відношення до основної скарги. Комплексне дослідження дозволяє також виявити симптоми, про які пацієнт не згадав.

Рішення про те, про які симптоми запитати, залежить від поданої скарги та рівня Вашого досвіду. Деякі приклади симптомів, які Ви можете відстежувати по кожній системі, представлені нижче

Система	Симптоми
Загальні прояви	лихоманка, зміна ваги, втома, пітливість, загальна слабкість
Респіраторна	задишка, кашель, біль у грудях
Серцево-судинна	біль в грудній клітці, задишка, перебої в роботі серця, серцебиття, набряки нижніх кінцівок
Шлунково-кишковий тракт	диспепсія, нудота, блювота, дисфагія, біль у животі, порушення випорожнень
Сечостатева	затримка сечі, нетримання сечі
Неврологічна	головний біль, дратівливість, плаксивість, зниження настрою, зниження працездатності, втома
Опорно-рухова	біль у грудній стінці, біль в кістках, травма
Шкіра	висипання, виразки, крововиливи, петехії, синці, геморагії, новоутворення

Збір анамнестичних даних

Збір анамнезу захворювання

11. З’ясуйте коли вперше з’явився біль в голі, вусі чи шиї
12. З’ясуйте, коли виникає біль у цих ділянках
13. З’ясуйте, яка частота, інтенсивність та тривалість болю в цих ділянках
14. З’ясуйте, де саме пацієнт відчуває біль (мигдалики, задня стінка глотки, спинка язика і зовнішній слуховий прохід, нижня щелепа)
15. З’ясуйте, чи посилюється біль під час ковтання чи жування
16. З’ясуйте, чи є щось, що може привести до послаблення болю
17. З’ясуйте, чи спостерігається втрата смаку
18. З’ясуйте, чи спостерігається труднощі при ковтанні твердої їжі
19. З’ясуйте, чи є у пацієнта порушення чутливості слизової оболонки верхньої половини глотки
20. З’ясуйте, чи скаржиться пацієнт на сухість слизової оболонки порожнини рота.
21. З’ясуйте, чи скаржиться пацієнт на перебої у роботі серця
22. Спитайте чи звертався пацієнт за медичною допомогою, якщо так, то до кого та чим завершилось його звернення, якщо ні, то уточніть чому не звертався; чи приймав пацієнт самостійно або за призначенням лікаря медичні препарати, якщо так, то, чи змінювався характер скарг на тлі лікування
23. У випадку госпіталізації з приводу даних скарг, ознайомтесь з випискою з історії хвороби пацієнта, зверніть увагу на встановлений клінічний діагноз, результати проведених лабораторних та/або інструментальних обстежень, проведене лікування та рекомендації після виписки, а також чи дотримувався пацієнт призначеної схеми лікування
24. У випадку проведення пацієнту раніше лабораторних та/або інструментальних обстежень з приводу поточних скарг, проаналізуйте їх результати та вкажіть на важливі знахідки
25. З’ясуйте, що спонукало пацієнта звернутися за консультацією цього разу
26. Виключіть інші причини наявних скарг, ставлячи пацієнту уточнюючі питання.

Коли у Вас вперше з’явились ці скарги?

Що, на Вашу думку, могло викликати ці симптоми?

Ви звертались за медичною допомогою?

Скажіть, будь ласка, що спонукало Вас звернутися цього разу до мене?

Чи переносили Ви якісь інфекційні захворювання (герпетична інфекція, наприклад) до появи Ваших симптомів?

Чи були у Вас травми та/або оперативні втручання?

Чи спостерігалися у Ваших кровних родичів подібні симптоми?

Які ліки Ви приймаєте в даний час?

Чи маєте Ви алергічну реакцію або непереносимість до певних лікарських препаратів?

Збір анамнезу життя

27. З’ясуйте наявність у хворого хронічних захворювань, зокрема неврологічних, ендокринних захворювань, захворювань нирок тощо
28. Уточніть перенесені пацієнтом інфекційні захворювання
29. Уточніть, чи проводились пацієнту раніше оперативні втручання
30. З’ясуйте, чи були вагітності, роди або кесарів розтин, чи є зараз грудне вигодовування
31. З’ясуйте час настання менопаузи та прийом замісної гормональної терапії
32. З’ясуйте, чи приймає пацієнт постійно лікарські препарати та які саме, вкажіть дози препаратів
33. Уточніть, чи переносив пацієнт раніше травми, з’ясуйте, як протікав відновлювальний період
34. З’ясуйте чи є у пацієнта непереносимість лікарських препаратів або продуктів харчування та уточніть, як саме вона проявляється
35. Уточніть, чи є у пацієнта шкідливі звички-вживання алкоголю, наркотичних речовин, паління
36. З’ясуйте рівень фізичної активності пацієнта
37. З’ясуйте сімейний стан пацієнта, побутові умови проживання; уточніть, чи не було серед кровних родичів захворювань, що проявлялися подібними симптомами
38. З’ясуйте, чи працює пацієнт, його професію, умови роботи, наявність шкідливих факторів

Фізикальне обстеження

Оцінка загального стану пацієнта

39. Проведення загального огляду
40. Оцінка конституції
41. Оцінка ступеня вгодованості
42. Окружність талії
43. Шкіра
44. Слизові оболонки
45. Щитоподібна залоза
46. Оцінка периферійних лімфовузлів
47. Оцінка органів дихання
48. Оцінка серцево-судинної системи
49. Оцінка органів черевної порожнини
50. Оцінка органів сечостатевої системи

Підвищена подразливість і посилена стимуляція язиковоглоткового нерва через механізм зворотного зв’язку, опосередкований ядром одиничного шляху середнього мозку і супутніми колатералями, стимулюють дорзальне рухове ядро блукаючого нерва.

Така активація аномальної петлі при тяжкому невралгічному болю відповідатиме за посилену вагусну реакцію — серцеві аритмії, брадикардію, гіпотензію з подальшими гіпоксією головного мозку, сповільненням ЕЕГ-активності, синкопальними епізодами і судомами.

Судоми, клонуси кінцівок, автоматизовані рухи губ і закочування очей угору є ознаками церебральної гіпоксії, індукованої брадикардією. Цей кардіоваскулярний феномен виявляється під час больової атаки або відразу після неї. Він зникає під впливом медикаментозного або хірургічного лікування. Існує невелика категорія пацієнтів із кардіологічними симптомами без типових невралгічних ознак, котрі дуже добре відгукнулися на мікроваскулярну декомпресію  язиково-глоткового нерва. Такий стан означують як неневралгічну НЯГН, визнаючи той факт, що подразнення цього нерва не обов’язково провокує біль.

Неврологічне обстеження

51. Оцініть свідомість: орієнтація в часі і просторі, розуміння запитань та влучність відповідей
52. Оцініть когнітивні та мнестичні функцій
53. Оцініть форму та положення голови
54. Оцініть менінгеальні симптоми (симптом Керніга)
55. Оцініть каротидну пульсацію з обох боків
56. Проведіть перкусію черепа
57. Оцініть наявність чи відсутність болючості супра- та інфраорбітальних точок
58. Оцініть симетричність обличчя
59. Оцініть поля зору за допомогою пальцевого тестування
60. Оцініть симетричність очних щілини та рухи очними яблуками
61. Оцініть наявність чи відсутність патологічного ністагму та птозу повік
62. Оцініть розміри зіниць, реакцію на світло та конвергенцію.
63. Оцініть чутливість на обличчі.
64. Проведіть пальпацію точок виходу 5 пари ЧМН.
65. Проведіть оцінку мімічної експресії (як довільні, так і мимовільні рухи)
66. Оцініть функцію слуху та нюху.
67. Проведіть оцінку глоткового рефлексу та ковтання.
68. Оцініть стан язика: рух, розташування, симетрія, наявність гіпо- чи атрофій, фібрилярних посіпувань м’язів язика
69. Проведіть оцінку вимови, артикуляції та голосу
70. Оцініть стан верхніх кінцівок:  об’єм кінцівок, тонус та силу м’язів з обох боків,  обсяг рухів, чи є феномен «віддачі», чи є тремор. Рефлекси:   згинально-ліктьовий рефлекс, розгинально-ліктьовий рефлекс, карпо-радіальний рефлекс симетричний, середньої сили
71. Проведіть оцінку температурної, больової, тактильної чутливості та оцініть позиційне відчуття в пальцях з обох боків верхніх кінцівок
72. Проведіть оцінку стану хребта: огляд та перкусія, оцінка чутливості
73. Проведіть оцінку шкірних черевних рефлексів
74. Оцініть стан нижніх кінцівок:  об’єм кінцівок , тонус та силу м’язів з обох боків,  обсяг рухів, постуральний тест лежачі. Проведіть п’ятково-колінний тест.  Рефлекси: колінний рефлекс, рефлекс Ахілова сухожилка, підошовний (згинальний) рефлекс
75. Проведіть оцінку температурної, больової, тактильної чутливості та оцініть позиційне відчуття в пальцях з обох боків нижніх кінцівок
76. Проведіть оцінку статики та координації: проба Ромберга, координаторні проби, оцінка тандемної ходи (п’ята-носок-п’ята)
77. Оцініть психічний стан в цілому
78. Проведіть оцінку вегетативної сфери: чи є тремор повік при закритих очах, гіпергідроз долонь

При виключенні центральних нейронів в одній півкулі розладів функції ковтання не виникає. Ізольований параліч шилоглоткового м’яза, що інервується язикоглотковим нервом,  спостерігається рідко і буває при ураженні самого нерва. В таких випадках хворий зазнає труднощі при ковтанні твердої їжі.

Враховуючи те, що провідники від смакового ядра ідуть до обох таламусів, смакові імпульси від однієї половини язика досягають обох кіркових зон головного мозку, тому при виключенні одного з кіркових кінців смакового аналізатора смак не порушується.

Втрата смаку (агевзія) чи зниження (гіпогевзія) виникають при ураженні стовбура, ганглія або другого нейрона (смакового яд­ра) язикоглоткового і проміжного нервів. Порушення смакового від­чуття на всій половині язика звичайно спостерігається при цент­ральному ураженні смакових шляхів. Пошкодження смакових утво­рів в області довгастого мозку може викликати пониження смакової чутливості, перш за все задньої третини язика.

Подразнення коркового відділу аналізатора супроводжується хибним смаковим відчуттям (парагевзія, галюцинації).

Для обслідування смаку використовують водні розчини солодкого, кислого, гіркого і солоного.

Розчин смакової речовини наносять на симетричні ділянки висунутого язика за допомогою піпетки або змоченого фільтрувального паперу. Перевіряють смакову чутливість окремо на задній третині і передніх 2/3 язика. Після кожного дослідження необхідно полоскати рота.

Результати перевірки хворий фіксує в письмовому виді або показує на заздалегідь написані слова із зазначенням характеру і сили відчуттів.

Невралгія в зоні розподілу чутливих гілок IX пари (мигдалики, задня стінка глотки, спинка язика і зовнішній слуховий прохід) характеризується болем значної інтенсивності і виникає у вигляді нападів від декількох секунд до декількох хвилин. Уражається звичайно один нерв (правий або лівий). Характерна «анталгічна» поза хворих з нахилом голови в бік болю.

У складі IX пари містяться і секреторні (вегетативні) волокна для іннервації привушної слинної залози. При ураженні цих волокон може виникати деяка сухість слизової оболонки порожнини рота. Звичайно хворі цього не помічають, так як інші слинні залози компенсують нестачу слиновиділення.

Таким чином, одностороннє над’ядерне ураження язикоглоткового нерву клінічно не значуще за рахунок компенсації  іннервації з протилежного боку. Двостороннє над’ядерне ураження – параліч м’якого піднебіння, гугнявість голосу, дисфагія, дисфонія (складові частини пседобульбарного синдрому). Синдромом подразнення центрального нейрону є смакові галюцинації.

Ознаками подразнення язикоглоткового нерву та його ядра є невралгія (напади тяжких болів в корені язика, глотці, мигдалині з одного боку), а симптомами ураження – гомолатеральна анестезія верхньої частини гортані, області мигдалини, втрата смаку на задній третині язика, сухість у роті, дисфагія, зниження рефлексів з м’якого піднебіння та задньої стінки глотки.

Як правило, симптоми випадіння функції язикоглоткового нерву вказують на розвиток невропатичної стадії невралгії язикоглоткового нерва.\ Судоми, клонуси кінцівок, автоматизовані рухи губ і закочування очей угору є ознаками церебральної гіпоксії, індукованої брадикардією під час больової атаки.

Оцінка пацієнта за шкалами

79. Візуальна аналогова шкала болю (обов’язково)

Візуальна аналогова шкала болю дає можливість оцінити інтенсивність болю. Дана шкала являє собою лінію довжиною 10 см, намальовану на чистому аркуші паперу – без клітинок. 0 см – це «болю немає», найправіша точка (10 см) – «біль найнестерпніша, яка ось-ось приведе до загибелі». Лінія може бути як горизонтальною, так і вертикальною.

Пацієнт повинен поставити крапку там, де, як він відчуває, розташовується його біль. Лікар бере лінійку і дивиться, на якій позначці знаходиться точка пацієнта:

• 0-1 см – біль вкрай слабкий;
• від 2 до 4 см – слабкий;від 4 до 6 см – помірний;
• від 6 до 8 см – дуже сильний;
• 8-10 балів – нестерпний біль.

При оцінці болю лікар не тільки дивиться на цю точку, а й на всю поведінку пацієнта. Якщо пацієнта можна відволікти питаннями, якщо він спокійно пройшов по кабінету до виходу, можливо, він завищує ступінь болю. Тому йому можна запропонувати повторно оцінити свій біль – по тій же шкалі.

Призначення лабораторного обстеження

80. Загальний аналіз крові (обов’язково)
81. Аналіз крові на рівень глюкози натщесерце (за потреби)
82. Аналіз крові на електроліти (калій, кальцій, натрій) (за потреби)
83. Аналіз крові на печінкові проби (за потреби)
84. Аналіз крові на ниркові проби (за потреби)
85. Аналіз крові на антинуклеарні антитіла (за потреби)
86. Мікроскопія осаду сечі (за потреби)

Оскільки діагноз НЯГН встановлюється клінічно, лабораторні дослідження включають загальний аналіз крові та сечі, визначення антинуклеарних антитіл, стандартне біохімічне дослідження необхідні для виключення системних захворювань — скроневого артеріїту, інфекцій, запалення та ін.

Призначення інструментальних методів обстеження

87. Електрокардіографія (за потреби)
88. Електроенцефалографія (за потреби)
89. МРТ ангіографія головного мозку (обов’язково)
90. Тривимірна КТ-ангіографія (3D-КТА) (обов’язково)
91. Ортопантограма (за потреби)

Нейровізуалізація включає неконтрастну МРТ, магнітно-резонансу ангіографію (МРА) і 3-вимірну КТ-ангіографію (3D-КТА) для виявлення компресії нерва судиною, пухлиною або іншою кістковою структурою чи ознак демієлінізації.

МРТ із високою роздільною та подальшою 3-вимірною пошаровою цифровою обробкою зображення забезпечує дуже точний діагноз потенційної нейро-васкулярної компресії різних черепних нервів (особливо блукаючого, язиково-глоткового і трійчастого) і залишається найперспективнішим методом діагностики. З допомогою МРА візуалізують анатомічні співвідношення між нервами і судинами в надоливному заглибленні. При цьому особливу увагу звертають на хід передньої нижньої (ПНМА) і задньої нижньої мозочкової (ЗНМА) артерій, оскільки вони часто проходять через згадане заглиблення, де і починається язиково-глотковий нерв.

Три радіологічні ознаки є важливими для діагностики НЯГН як судинно-компресійного синдрому:

1) висока точка відходження ЗНМА,

 2) ЗНМА здійснює петлю,

 3) ЗНМА спричиняє компресію в надоливному заглибленні.

Проте якщо компресуючою артерією є ПНМА, то НЯГН перед операцією діагностувати досить важко через нормальну анатомію цієї судини.

NB! В осіб із підозрою на периферичний варіант захворювання, що відгукується на лікування, МРТ не обов’язкова.

Візуалізація шиї здійснюється для виключення пухлин гіпофаринкса, гортані або грушеподібної кишені.

Ортопантограма має проводитися для виключення синдрому Ігла (патологія, для якої характерна зміна положення, форми та розмірів шилоподібного відростка, що відходить від скроневої кістки, а також деформація шилопід’язичної зв’язки).

ЕКГ під час приступу необхідна для виключення супутніх серцевих аритмій. Електроенцефалографія – для диференційної діагностики судом, що можуть розвиватися в період нападу болю.

Встановлення клінічного діагнозу

92. Проведення диференційної діагностики

Невралгію язикоглоткового нерва слід диференціювати від невралгії язикового, верхнього гортанного, вушно-скроневого, потиличного нервів, гангліопатії колінчастого, верхнього шийного симпатичного вузлів, больової дисфункції нижньощелепного суглобу, синдрому яремного отвору.

Характерним для невралгії язикоглоткового нерва є болючість при пальпації точки за кутом нижньої щелепи. Значно рідше визначається болючість при пальпації точок виходу трійчастого і великого потиличного нервів на ураженій стороні. Слід також відзначити таку поширену характерну «анталгічну» позу хворих з нахилом голови в бік болю.

НЯГН найчастіше приймають за невралгію трійчастого нерва, оскільки обидва захворювання мають подібні больові характеристики. Крім того, обидві невралгії мають подібну патофізіологію та лікування. У деяких рідкісних випадках ці захворювання можуть поєднуватися. Біль при НЯГН виникає в області горла та мигдаликів і посилюється при ковтанні та жуванні, тоді як біль при невралгії трійчастого нерва виникає на обличчі в зоні інервації гілок трійчастого нерва і посилюється при легкому дотику до обличчя, вмиванні та чищенні зубів.

На відміну від синдромів яремного отвору при невралгії язикоглоткового нерва відсутні симптоми випадіння (бульбарні порушення, розлади смаку і загальних видів чутливості на задній третині язика).

Важливим діагностичним тестом, який підтверджує синдром шилоподібного відростка у хворих з невралгією язикоглоткового нерва, служить введення розчинів анестетиків в область проекції шилоподібного відростка в порожнині рота. При цьому вдається повністю усунути біль на кілька годин, а іноді на 1-2 доби.

Невралгічний біль при НЯГН є сильний, епізодичний, пронизливий, короткотривалий і може асоціюватися із періодами притупленої болючості між пароксизмами. Запальний або неопластичний біль, навпаки, більш сталий, триваліший, свердлячий і глибокий. Слід взяти до уваги розподіл болю, щоб бути впевненим, чи він є типово язико-глотковий, чи залучає інші черепні нерви — трійчастий або проміжний.

93. Встановлення діагнозу невралгія язикоглоткового нерву

Діагноз НЯГН є суто клінічний. Основний пріоритет робиться на встановленні синдромологічного діагнозу невралгії і виключенні інших причин болю — запалення, новотворів і т. д.

Діагностичні критерії класичної НЯГН Міжнародного товариства із вивчення болю голови

1	Пароксизмальні приступи лицевого болю, що тривають від частки секунди до двох хвилин і відповідають критеріям із пунктів 2 і 3
2	Біль має всі з таких характеристик: – однобічна локалізація – локалізується в задніх відділах язика, мигдаликових пазухах, горлянці або під кутом нижньої щелепи і/або в вусі – він гострий, пронизливий і сильний – провокується ковтанням, жуванням, мовленням, кашлем і/або позіханням
3	Приступи є стереотипними у конкретного пацієнта
4	Немає ознак явного неврологічного дефіциту
5	Описаний стан не пов’язаний із якимось іншим розладом за даними анамнезу, фізикального обстеження або інших діагностичних досліджень
6	Виділяють дві форми НЯГН — класичну і симптоматичну. При останній, окрім описаних вище симптомів, є фонові больові відчуття між пароксизмами, а в зоні іннервації язиково-глоткового нерва наявні порушення чутливості

Біль при НЯГН є стертим на початку і в середньому триває до 30 секунд. Він дуже нестерпний і зазвичай рецидивує після короткого безбольового періоду в тій самій ділянці. Рецидиви тривають протягом днів, тижнів або місяців, переважно вдень. Найпоширенішим тригерним фактором є ковтання, особливо холодної рідини. Пароксизми також провокуються жуванням, мовленням, чханням, торканням ясен або слизової оболонки рота, інколи — різкими рухами голови, підняттям руки і зміщенням нижньої щелепи вбік. Деякі пацієнти повідомляють про біль на фоні НЯГН, викликаний торканням зовнішнього слухового проходу, бічної поверхні шиї, шкіри периаурикулярної ділянки.

Етапний логічний представлено в схемі, що наведена нижче:

У випадку будь-кого болю з локалізацією в зоні іннервації язиково-глоткового нерва необхідно з’ясувати патерн його просторового розподілу (вушний або ротово-глотковий), локалізацію тригерних точок, уточнити у хворого, яким видами діяльності біль провокується (жуванням, мовленням і позіханням чи під дією голосних звуків), спитати про наявність вушних симптомів. Оцінюючи пацієнта за наведеним вище планом, НЯГН можна розділити на класичну/симптоматичну і вушну/невушну форми.

Якщо пацієнт не має болю на даний момент, але очікує його пізніше, в тригерну точку можна ввести 2% лідокаїн або 0,5% бупівакаїн для з’ясування того, чи ці агенти можуть запобігти майбутньому пароксизму. Якщо симптоми переважно вушні, ці препарати вводять у зовнішній слуховий прохід, щоб перевірити, чи це перерве існуючий біль або унеможливить наступну атаку. Нарешті, слід визначити, чи ця симптоматика відображає первинний або вторинний тип захворювання.

94. Встановлення ускладнень

При тяжкому невралгічному болю можливе виникнення серцевих аритмій, брадикардії, гіпотензії з подальшими гіпоксією головного мозку, сповільненням ЕЕГ-активності, синкопальними епізодами і судомами.

95. Встановлення супутніх захворювань

Консультації фахівців

96. Консультація сімейного лікаря (обов’язково)

Сімейний лікар може бути посередником між пацієнтом та іншими медичними спеціалістами, такими як неврологи, нейрохірурги, отоларингологи та інші. Він може сприяти координації тактики обстеження та лікування, забезпечуючи обмін інформацією різними фахівцями.

97. Консультація отоларинголога (за потреби)

Необхідна у разі проведення диференційної діагностики ідіопатичної та вторинної невралгії язикоглоткового нерва

98. Консультація нейрохірурга (за потреби)

Необхідна у разі проведення диференційної діагностики ідіопатичної та вторинної невралгії язикоглоткового нерва та визначення тактики оперативного лікування

99. Консультація кардіолога (за потреби)

Необхідна при ускладненнях больового синдрому при НЯГН (аритмії, гіпотонія)

100. Консультація щелепно-лицевого хірурга (за потреби)

Необхідна у разі проведення диференційної діагностики ідіопатичної та вторинної невралгії язикоглоткового нерва

Призначення лікування

101. Медикаментозне лікування.

Фармакотерапія залишається методом вибору при НЯГН. Препаратами вибору є карбамазепін або окскарбазепіном.

Карбамазепін: початкова доза 200 мг/добу в одній дозі (пролонговане вивільнення), у двох розділених дозах (таблетки з негайним вивільненням) або в чотирьох розділених дозах (пероральний розчин). За потреби поступово збільшуйте дозу на 200 мг/добу. Якщо доза перевищує 200 мг на добу, доцільно вводити капсули пролонгованого вивільнення у два прийоми. Підтримуюча доза: від 400 до 800 мг на добу в двох прийомах (таблетки з негайним вивільненням) або в чотирьох прийомах (пероральний розчин); максимальна доза: не більше 1200 мг/добу.

Інші препарати, що застосовуються для лікування невропатичного болю, рекомендовані Міжнародною асоціацією з вивчення болю (IASP), наведені нижче:

Габапентин (від 100 до 5000 мг/добу в 1-4 прийоми),

Дулоксетин (від 20 до 90 мг/добу),

Вальпроєва кислота (125-2500 мг/добу в 1-2 прийоми),

Клоназепам (0,5-8 мг/добу),

Ламотриджин (від 50 до 500 мг/добу в 1-2 прийоми),

Баклофен (від 10 до 80 мг/добу в 1-4 прийоми),

Фенітоїн (від 200 до 600 мг/добу в 1-3 прийоми),

Прегабалін (75–500 мг/добу в 1–2 прийоми),

Топірамат (50-1000 мг/добу в 1-2 прийоми).

Як правило, ці препарати слід починати призначати з низьких доз і титрувати за потреби залежно від їх ефективності, переносимості та побічних ефектів. Цей больовий стан часто має рецидивно-ремітуючий перебіг, тому дозу обраного препарату можна зменшити до низької підтримуючої дози. Поєднання двох або більше ліків з різними механізмами дії може допомогти досягти кращого ефекту, уникаючи побічних ефектів. Короткий курс опіоїдів може бути корисним для нестерпного болю.         

Існують обмежені результати досліджень комбінацій медикаментозного і немедикаментозного лікування, хоча додаткові переваги від фізичної або психотерапії залишаються сумнівними. Головною мішенню медикаментозного лікування є досягнення контролю над болем з мінімальним порушенням повсякденної активності. Поганими прогностичними ознаками є двобічна НЯГН, персистуючий біль або його дуже часті атаки.

Блокади язиково-глоткового нерва

Блокади язиково-глоткового нерва використовують для діагностичної оцінки атипового лицевого болю, лікування НЯГН та резистентного болю на фоні раку горла. Вони є першокласним доповненням до фармакотерапії іритативних уражень язиково-глоткового нерва і забезпечують швидке полегшення болю. При цьому використовують нейролітичні (фенол, гліцерин, алкоголь та ін.) і ненейролітичні агенти (локальні анестетики) з певними додатками (стероїди, кетамін і т. д.).

Діагностична блокада є одним із перших заходів для визначення будь-якого болю в нижній половині обличчя, як істинної НЯГН. Нейролітичні середники залишаються безпечною альтернативою до більш інвазивних процедур.

Існують різні доступи до блокади язиково-глоткового нерва:

1. Внутрішньоротовий: використовують голку для люмбальної пункції, вигнуту в кінці під кутом 25 градусів, котру вводять на глибину 5 мм через слизову оболонку в нижньо-бічній ділянці задньої тонзилярної подушки.

2. Позаротовий: блокаду здійснюють посередині уявної лінії, що йде від соскоподібного відростка до кута щелепи, на глибину до 3 см. В цій точці нерв лежить відразу під шилоподібним відростком. Даний доступ технічно простіший і комфортніший для пацієнта.

В лікуванні НЯГН віддають перевагу позаротовому доступу, оскільки при внутрішньоротовому не досягається гальмування провідності по барабанній гілці цього нерва. Також при останньому доступі є ймовірність випадкового введення препарату в мигдаликову артерію внаслідок обмеженої мобільності при наближенні голки до зони блокади в задніх відділах ротової порожнини.

При технічно неадекватному проведенні маніпуляції можна зачепити сонну артерію або внутрішню яремну вену. Внаслідок безпосереднього пошкодження язиково-глоткового або блукаючого нервів розвиваються дисфагія й охриплість голосу. Двобічна блокада асоціюється з ризиком двобічного паралічу голосових зв’язок і тому не рекомендується. Порушення парасимпатичної імпульсації при супутній блокаді блукаючого нерва може спричинити тахікардію і гіпертензивну реакцію.

102. Хірургічне лікування.

Для лікування НЯГН застосовують кілька хірургічних методів залежно від етіології болю. Судинна компресія язикоглоткового нерва є найпоширенішлю причиною вторинної язикоглоткової невралгії. Мікроваскулярна декомпресія (МВД) язикоглоткового нерва є найбільш широко використовуваним хірургічним методом для корекції судинної компресії нерва. Крім того, можна також виконати резекцію язикоглоткового нерва окремо або з гілками блукаючого нерва.

Екстракраніальними методами є черезшкірна радіочастотна ризотомія та пряма хірургічна резекція. Ці методи ідеально підходять для пацієнтів з есенціальною глософарингеальною невралгією, у яких медикаментозна терапія не мала належного ефекту, але ці пацієнти не можуть перенести відкриту внутрішньочерепну резекцію.

Резекція іпсилатерального шиловидного відростка, також відома як стилектомія, є терапевтичним варіантом лікування синдрому Ігла. Лікар повинен виключити інші основні причини глософарингеальної невралгії перед проведенням цієї операції.

Внутрішньочерепні методи включають ризотомію або внутрішньочерепну резекцію корінця язикоглоткового нерва та/або блукаючого нерва від їхнього початку в стовбурі мозку під кутом моста мозочка. Стійка дисфагія і захриплість голосу є найчастішими ускладненнями цих операцій.

 Стереотаксична радіохірургія з хірургією гамма-ножем забезпечує менш інвазивний варіант, але дані щодо безпеки та ефективності обмежені.

Етапний логістичний підхід до лікування НЯГН.

Консультування та підтримка

103. Поясніть пацієнту результати діагностичних тестів та встановлену підозру на невралгію язикоглоткового нерва
104. Розкажіть пацієнту про природу захворювання, його можливі причини та перебіг.
105. Визначте план регулярного спостереження та контролю симптомів.
106. Забезпечте пацієнта інформацією про рекомендований режим дня, раціон харчування та фізичну активність.
107. Підкресліть важливість звітування про будь-які зміни в симптомах та ефективності лікування.
108. Відповідайте на запитання пацієнта та надавайте підтримку у вигляді посилань на релевантні джерела інформації або підтримуючих груп.
109. Обговоріть різні методи лікування, включаючи медикаментозні, методи терапії та хірургічне лікування
110. Заплануйте регулярні візити для оцінки ефективності лікування, контролю симптомів та визначення подальших кроків.

Пояснення процедури МРТ ангіографія головного мозку	Враховуючи Ваші симптоми ми рекомендуємо Вам провести МРТ ангіографію головного мозку. МРТ ангіографія головного мозку – один із головних методів діагностики невралгії язикоглоткового нерву, особливо коли йдеться про причини захворювання, які можливо лікувати хірургічно. Останнім часом усе більше досліджень свідчать про зростання частоти судинної компресії при невралгії язикоглоткового нерву. Тому зараз МРТ ангіографію головного мозку застосовують не стільки для діагнозу самого захворювання, скільки для оцінки діапазону нейрохірургічних втручань при клінічно маніфестованих варіантах захворювання.   Це дослідження, яке використовує магнітні хвилі для отримання детальних зображень Вашого головного мозку. МРТ допоможе нам уявити структури мозку та виявити наявність або можливі ураження.   Перед процедурою Вам потрібно вдягнути спеціальний халат та зняти всі металеві прикраси та предмети з одягу, оскільки вони можуть вплинути на результати МРТ.   Ви лягаєте на стіл для МРТ. Перед початком процедури Вам буде введено венозний катетер для ін’єкції контрастного розчину, що допоможе виділити судини головного мозку на зображеннях.   Під час процедури Ви маєте лежати всередині МРТ-апарату, який виглядає як тунель. Важливо залишатися безперервно нерухомим під час процедури, щоб отримати найточніші зображення.   Процедура зазвичай триває приблизно 30-60 хвилин. В цей час ми отримаємо низку зображень, які будуть детально аналізовані фахівцем.   Після завершення МРТ ангіографії, Ви можете повернутися до своїх звичних щоденних зайнять. Контрастний розчин виведеться природним шляхом з організму.   Результати МРТ ангіографії будуть проаналізовані нашими спеціалістами, і ми поділимося ними з Вами під час наступного прийому.   МРТ дослідження є безпечним. Якщо у Вас є будь-які питання або стурбованість щодо МРТ, не соромтеся запитати. Ми з радістю Вам допоможемо зрозуміти цей процес та забезпечити Ваш комфорт під час дослідження.
Поясніть пацієнту результати діагностичних тестів та встановлену підозру на невралгію язикоглоткового нерва	Діагноз невралгія язикоглоткового нерва зазвичай встановлюється на основі аналізу клініко-неврологічних даних. Однак МРТ ангіографія головного мозку допоможе нам виключити інші захворювання (розсіяний склероз, пухлини, гострі порушення мозкового кровообігу головного мозку та ін.), що можуть мати невралгію язикоглоткового нерва в структурі захворювання, а також для визначення наявності судинної компресії нерва та обрання тактики хірургічного лікування за потреби
Розкажіть пацієнту про природу захворювання, його можливі причини та перебіг.	Невралгія – це сильний біль, викликаний травмою або пошкодженням нерва. Язикоглотковий нерв – це дев’ятий (IX) черепний нерв, який виходить із стовбура мозку всередині черепа. Коли язикоглотковий нерв подразнюється, у задній частині горла, язику, мигдалині або вусі відчувається напад інтенсивного болю, схожого на удар електричним струмом. Спочатку Ви можете відчувати короткі легкі напади з періодами ремісії. Але невралгія може прогресувати, викликаючи більш тривалі часті напади пекучого болю. Пацієнти описують напад як пекучий або колючий біль або як удар електричним струмом, який може тривати кілька секунд або хвилин. Ковтання, жування, розмова, кашель, позіхання або сміх можуть спровокувати напад.  Деякі люди описують відчуття гострого предмета, який застряг у горлі. Біль зазвичай має такі ознаки: Вражає одну сторону горла Може тривати кілька днів або тижнів, після чого настає ремісія протягом місяців або років З часом виникає частіше і може призвести до інвалідизації. Близько 10% пацієнтів також мають потенційно небезпечні для життя епізоди серцевої недостатності, спричинені ураженням сусіднього блукаючого нерва, наприклад: уповільнений пульс раптове падіння артеріального тиску непритомність судоми. Причиною невралгії язикоглоткового нерву можуть бути процеси в основі черепа, переважно – в області яремного отвору (остеофіти), рубці, які захоплюють язикоглотковий нерв при його запаленні (невралгія), аневризми судин в задньочерепній ямці. Можлива пухлина глотки. За статистикою, причини запалення язикоглоткового нерву залишаються знайденими.   НЯГН має різний прогноз залежно від симптомів пацієнта. У більшості хворих спостерігається одиничний епізод больових пароксизмальних нападів. Щорічна частота рецидивів становить лише 3,6%. Лише 25% пацієнтів потребують хірургічного втручання, а решта піддаються медикаментозному лікуванню. Менш ніж кожен четвертий пацієнт матиме двосторонній біль.
Визначте план регулярного спостереження та контролю симптомів.	Консультація невропатолога Якщо у Вас виникли якісь із вищеперерахованих симптомів, обов’язково зверніться до лікаря, щоб з’ясувати основну причину, ступінь тяжкості захворювання та призначити своєчасно лікування. Консультація сімейного лікаря Сімейний лікар може бути посередником між пацієнтом та іншими медичними спеціалістами, такими як неврологи, нейрохірурги, отоларингологи та інші. Він може сприяти координації тактики Вашого обстеження та лікування, забезпечуючи обмін інформацією різними фахівцями. Консультація отоларинголога Консультація необхідна для виявлення інших причин, що могли спричинити невралгію язикоглоткового нерва. Консультація нейрохірурга   Консультація необхідна для вирішення питання обрання тактики оперативного лікування. Консультація щелепно-лицьового хірурга Консультація необхідна для виявлення інших причин, що могли спричинити невралгію язикоглоткового нерва нерва. Консультація кардіолога Консультація потрібна при наявності ускладнень у вигляді порушення ритма, підвищенні або зниженні АТ.
Забезпечте пацієнта інформацією про рекомендований режим дня, раціон харчування та фізичну активність.	Невралгія язикоглоткового нерва може супроводжуватися дискомфортом та болями в області горла, язика і глотки. Щоб полегшити ці симптоми і покращити загальний стан, ми даємо Вам наступні  рекомендації щодо режиму дня харчування та фізичних навантажень: Харчування: Оберіть м’яку, легку їжу, яка не подразнюватиме слизову оболонку горла та глотки. Це можуть бути супи, пюре, каші, м’яка курятина або риба. Уникайте гарячої, гострої та солоної їжі, оскільки вони можуть посилювати подразнення. Розділіть їжу на невеликі порції і повільно жуйте. Маленькі порції допоможуть запобігти зайвому напруженню горла та глотки. Споживайте  достатню кількість води впродовж дня. Вона допоможе підтримувати слизову оболонку в зволоженому стані. Фізичні навантаження: Уникайте важких фізичних навантажень, які можуть збільшити дискомфорт та напруження горла. Рекомендуємо здійснювати помірні фізичні вправи, такі як прогулянки, йога або плавання, які можуть сприяти загальному благополуччю та зменшити стрес. Відпочинок: Забезпечте собі достатньо часу для відпочинку і сну. Сприяйте релаксації та зниженню стресу. Зниження подразнюючих факторів: Уникайте диму від цигарок та інших речовин, які можуть подразнювати слизову оболонку горла. Дотримуйтесь рекомендацій щодо лікування. Важливо пам’ятати, що рекомендації можуть варіювати залежно від індивідуальних особливостей та тяжкості проявів невралгії язикоглоткового нерва. Розмовляйте з лікарем про Ваші симптоми та сплануйте оптимальний план догляду та лікування. Слідкуйте за своїми реакціями: ведіть записи про те, як Ваше тіло реагує на різні дії та подразники, щоб зрозуміти, які дії можуть погіршувати або поліпшувати Ваш стан. Обговорюйте Ваш стан з родичами, друзями та медичними спеціалістами. Спілкуйтеся про свої потреби та можливість внесення змін у режим дня заради Вашого комфорту. Якщо виникають питання або зміни в симптомах, зверніться до свого лікаря або медичного фахівця.
Підкресліть важливість звітування про будь-які зміни в симптомах та ефективності лікування.	Ми просимо Вас повідомляти нам про розвиток у Вас будь-яких  можливих нових скарг та симптомів. Повідомляти нам про необхідність прийому будь-яких нових препаратів та реакцію на препарати, що були призначені нами.
Відповідайте на запитання пацієнта та надавайте підтримку у вигляді посилань на релевантні джерела інформації або підтримуючих груп.	Якщо Ви пацієнт і цікавитеся додатковою інформацією про невралгію язикоглоткового нерва, ось деякі джерела, які можуть бути корисними для подальшого читання:   Веб-сайти лікарських організацій та фондів American Academy of Neurology (AAN): https://www.aan.com/ American Association of Neurological Surgeons (AANS): https://www.aans.org/ Mayo Clinic: https://www.mayoclinic.org/ National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS): https://www.ninds.nih.gov/   Ми рекомендуємо завжди консультуватися з медичним фахівцем перед будь-якими кроками щодо лікування та підтримки.
Обговоріть різні методи лікування, включаючи медикаментозні, симптоматичні методи терапії, фізичної та психологічної реабілітації	Традиційно ліки від НЯГН включають протиепілептичні препарати, такі як карбамазепін, габапентин, фенітоїн, окскарбазепін або прегабалін. Однак для багатьох пацієнтів медикаментозна терапія може бути не повністю ефективною. Мікроваскулярна декомпресія (МВД), хірургічна процедура, стала ефективним методом лікування персистуючої НЯГН. Більшість пацієнтів, які пройшли МВД, досягають тривалого полегшення болю.   Мікросудинна декомпресія (МВД) є найпоширенішою хірургічною процедурою для лікування язикоглоткової невралгії. Це процедура, при якій робиться невеликий розріз за вухом, робиться невеликий отвір у черепі, і під мікроскопом оголюється язикоглотковий нерв. У деяких випадках є кровоносна судина (як правило, артерія, але іноді вена), що стискає язикоглотковий нерв. Якщо відсунути цю кровоносну судину від нерва та вставити тефлонову прокладку, можна полегшити біль. Однак, якщо немає явного здавлення нерва кровоносними судинами, хірургічна процедура може включати перетин язикоглоткового нерва та чутливих гілок блукаючого нерва, що також забезпечує полегшення болю.
Заплануйте регулярні візити для оцінки ефективності лікування, контролю симптомів та визначення подальших кроків.	Частота візитів пацієнта з НЯГН до невролога може бути різною залежно від кількох факторів, включаючи ступінь важкості симптомів, тип лікування, ефективність лікування та особисті потреби кожного пацієнта. Ось загальні рекомендації:   Перші візити та діагностика: Під час перших візитів до невролога лікар проведе докладний огляд, проаналізує анамнез та може призначити додаткові дослідження для встановлення діагнозу. На цьому етапі візити можуть бути досить частими, оскільки важливо визначити точну природу вашого стану.   Лікування та коригування: Після встановлення діагнозу Ваш невролог може призначити лікування та підібрати його дозування. У перші тижні або місяці лікування частота візитів може бути вищою, щоб оцінити, як Ви реагуєте на лікування та чи потрібна корекція.   Моніторинг та підтримка: Після підбору лікування та досягнення певного рівня контролю симптомів частота візитів може зменшитися. Лікар може рекомендувати регулярний моніторинг Вашого стану для впевненості в тому, що симптоми залишаються під контролем.   Стійка ремісія та підтримка: Якщо Ваші симптоми переходять у стійку ремісію, частота візитів може бути ще меншою. Лікар може призначати огляд періодично для оцінки стану та переконання, що симптоми не повертаються. Зазвичай це 1 раз на 3-6 місяців.   Зміни у стані: Якщо Ваш стан погіршується або з’являються нові симптоми, важливо повідомити про це свого невролога. В такому випадку може знадобитися збільшення частоти візитів для оцінки та реагування на зміни. Звернення до сімейного лікаря є дуже важливим. Він може бути першим контактним медичним фахівцем, до якого звертається пацієнт для оцінки свого стану здоров’я та постановки діагнозу. Сімейний лікар координує план діагностики та направляє пацієнта до невролога і інших потрібних спеціалістів. При виникненні будь-яких запитань чи погіршення Вашого стану, Ви можете одразу звернутися до нас, не чекаючи наступного терміну візиту.

Завершення консультації

111. Проведіть узагальнення отриманих даних та запитайте пацієнта, чи ніщо важливе не пропущене
112. Поінформуйте пацієнта щодо подальшої тактики
113.  Подякуйте пацієнту
114. Утилізуйте ЗІЗ належним чином і помийте руки

Ключові комунікативні навички

Активне слухання

Підбиття підсумків

Виділення вказівних знаків

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Зареєструватися

Підписатися на наші сторінки:

• Facebook
• Telegram
• Instagram
• Pinterest
• YouTube

Джерела

1. Berckemeyer MA, Suarez-Meade P, Carcelen MFV, Ricci MD, Cheshire WP, Trifiletti DM, Middlebrooks EH, Quinones-Hinojosa A, Grewal SS. Current advances in the surgical treatment of glossopharyngeal neuralgia. Neurosurg Rev. 2023 Feb 2;46(1):47. doi: 10.1007/s10143-023-01948-y. PMID: 36725770.
2. Park JS, Ahn YH. Glossopharyngeal Neuralgia. J Korean Neurosurg Soc. 2023 Jan;66(1):12-23. doi: 10.3340/jkns.2022.0178. Epub 2022 Dec 8. PMID: 36480819; PMCID: PMC9837485.
3. Shah RJ, Padalia D. Glossopharyngeal Neuralgia. 2023 Apr 27. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan–. PMID: 31082085.
4. Franzini A, Messina G, Franzini A, Marchetti M, Ferroli P, Fariselli L, Broggi G. Treatments of glossopharyngeal neuralgia: towards standard procedures. Neurol Sci. 2017 May;38(Suppl 1):51-55. doi: 10.1007/s10072-017-2909-6. PMID: 28527060.
5. Деякі питання діагностики та надання невідкладної допомоги в нейростоматології [Електронний ресурс] / І. С.Зозуля, А. О. Волосовець, Т. М. Волосовець, Я. И. Тростянський // Український медичний часопис. – 2023. – Режим доступу до ресурсу: https://umj.com.ua/uk/publikatsia-241096-deyaki-pitannya-diagnostiki-ta-nadannya-nevidkladnoyi-dopomogi-v-nejrostomatologiyi.
6. Матвієнко Ю. Невралгія язикоглоткового нерва [Електронний ресурс] / Ю. Матвієнко // Медицина світу. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://msvitu.com/archive/2015/october/article-2.php.