Діагностичні критерії сімейної гіперхолестеринемії

Сімейні гіперхолестеринемії

Сімейні гіперхолестеринемії (СГХС) – це група генетичних порушень, які призводять до серйозного підвищення рівня холестерину в крові і зростання ризику раннього розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). СГХС – в числі найбільш часто виникаючих вроджених метаболічних порушень. СГХС можливо вилікувати. Для досягнення необхідного зниження рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) на 50% або більше необхідно агресивне лікування, спрямоване на зниження ліпідів. Для пацієнтів, що мають інші фактори ризику ІХС необхідно зниження холестерину ЛНЩ до нижчого рівня. Незважаючи на поширення цього захворювання і доступність ефективних методів лікування, СГХС залишається недостатньо діагностованою і вивченою, особливо у дітей.

Недоліки в діагностиці та лікуванні СГХС підкреслюють необхідність поліпшення інформованості і розуміння цього захворювання з боку громадськості та медичних працівників. Цей документ містить рекомендації по обстеженню, діагностиці та лікуванню СГХС у дітей і дорослих, розроблені експертами з сімейної гіперхолестеринемії Національної ліпідної асоціації. Цей звіт набагато ширше, ніж раніше опубліковані інструкції, оскільки відображає конкретну клінічну інструкцію для лікарів первинної медичної допомоги і фахівців з ліпідів, спрямовану на поліпшення ведення хворих з СГХС і зниження у них ризику ІХС.

Сімейні гіперхолестеринемії (СГХС) – це група генетичних порушень, що призводять до різкого підвищення рівня холестерину в крові. Хоча термін СГХС в минулому використовувався стосовно порушень рецепторів ліпопротеїнів низької щільності – ЛНЩ (ЛНПР), в цій статті буде розглядатися більш широке поняття, яке відображає відкриття в області порушень генів аполіпротеїна В (Апо В), пропротеїнконвертази субтилізина/кексіна типу 9 (ПКСК9) , а також інші порушення, що призводять до важкої гіперхолестеринемії, а також збільшують ризик раннього розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). Загальна концентрація холестерину у пацієнтів з гетерозиготною СГХС (генетичні порушення, успадковані від одного з батьків), як правило, становить від 350 до 550 мг/дл, а при гомозиготній формі (генетичні порушення, успадковані від обох батьків) – від 650 до 1000 мг/дл.

СГХС – одне з найбільш поширених вроджених метаболічних порушень. Гетерозиготна форма зустрічається приблизно у 1 з 300-500 осіб проте в деяких популяціях в США це співвідношення набагато вище. Гомозиготна форма зустрічається досить рідко – приблизно у 1 з 1 млн осіб. Оскільки СГХС є результатом генетичного порушення або порушень, гіперхолестеринемія розвивається з дитячого віку і призводить до раннього розвитку ІХС. Особливої уваги заслуговують носії гомозиготної СГХС, у яких важка гіперхолестеринемія зазвичай призводить до вираженого атеросклерозу і навіть серцево-судинних захворювань в дитинстві і юності.

Резюме рекомендацій

1. Виявлення індексних пацієнтів з СГХС: скринінг і фенотипова діагностика

1.1 Для виявлення індексних пацієнтів з СГХС слід використовувати стратегії цільового, опортуністичного і універсального скринінгу.

1.2 Виявлення індексних пацієнтів з СГХС слід проводити серед дорослих з передчасним розвитком серцево-судинних захворювань (ССЗ), особливо ішемічної хвороби серця (ІХС), і гіперхолестеринемією в анамнезі у пацієнта або його родичів.

1.3 Слід рутинно проводити опортуністичний скринінг, заснований на дослідженні рівня холестерину ЛПНЩ в плазмі крові з урахуванням статі та віку у дорослих і дітей, які звертаються до медичних установ первинної ланки.

1.4 Універсальний скринінг, заснований на дослідженні рівня холестерину ЛПНЩ в плазмі крові з урахуванням статі та віку, повинен розглядатися у осіб молодше 20 років і в ідеалі до початку статевого дозрівання.

1.5 Для установки фенотипового діагнозу у дорослих можна застосовувати такі специфічні для кожної країни клінічні інструменти, як критерії Dutch Lipid Clinical Network, Simon Broome, MED-PED, і японські критерії СГХС.

1.6 Слід враховувати вплив гострих захворювань і прийому статинів на рівень холестерину ЛПНЩ в плазмі: тестування на СГХС не слід проводити під час гострого захворювання; при визначенні рівня холестерину ЛПНЩ необхідно враховувати прийом пацієнтом статинів, особливо якщо ніхто не знає рівня холестерину ЛПНЩ до початку лікування.

1.7 По можливості всіх пацієнтів з підозрою на СГХС слід направляти для подальшого обстеження в клініки, що спеціалізуються на лікуванні ліпідних порушень і/або метаболічних порушень.

2. Діагностика та обстеження дорослих

2.1 В першу чергу слід виключити вторинну гіперхолестеринемію.

2.2 Найбільш точна діагностика СГХС можлива з використанням як фенотипових критеріїв (див. вище п. 1.5 і нижче п. 4.8), так і генетичного тестування, при неможливості проведення генетичного тестування діагноз можна поставити фенотипно.

2.3 Аналіз ДНК підвищує точність виявлення СГХС, і при можливості його слід використовувати для підтвердження діагнозу, особливо якщо планується проведення каскадного скринінгу; слід користуватися послугами лабораторії, що має повну акредитацію.

2.4 Хоча СГХС – еквівалент довічного коронарного ризику, пацієнтів слід також обстежити на наявність інших чинників серцево-судинного ризику, включаючи ліпопротеїн (а) [ЛП(а)], рівень гіперхолестеринемії при початковій діагностиці та наявність раннього розвитку ССЗ у пацієнта або в сімейному анамнезі (особливо у родичів першого ступеня споріднення). Не слід використовувати Фремінгемську або інші шкали оцінки серцево-судинного ризику.

2.5 Наявність додаткових факторів серцево-судинного ризику повинно визначати інтенсивність медикаментозного лікування.

2.6 Застосування методів серцево-судинної візуалізації (наприклад, комп’ютерна томографія серця або ультрасонографія сонних артерій) може бути корисною при обстеженні безсимптомних пацієнтів, але цінність цих методів остаточно не встановлена.

3. Діагностика і обстеження дітей та підлітків

3.1 В першу чергу слід виключити вторинну гіперхолестеринемію.

3.2 За винятком випадків, згаданих у п. 3.3, генетичне тестування дітей на СГХС слід проводити тільки після того, як патогенетичний варіант (мутація) буде виявлений у батьків або родичів першого ступеня споріднення.

3.3 Початкове генетичне тестування дітей на СГХС можливо, якщо найближчі родичі невідомі, або померли, або якщо це є загальноприйнятою практикою скринінгу, як, наприклад, в Нідерландах.

3.4 Для фенотипової діагностики слід використовувати порогові рівні холестерину ЛПНЩ в плазмі з урахуванням статі, віку і країни проживання; через біологічної варіабельності рекомендується проводити два вимірювання рівня холестерину ЛПНЩ натще.

3.5 Рівень холестерину ЛПНЩ в плазмі 5,0 ммоль/л або вище вказує на високу ймовірність СГХС при відсутності в анамнезі батьків гіперхолестеринемії або раннього розвитку ІХС; рівень холестерину ЛПНЩ в плазмі 4,0 ммоль/л або вище вказує на високу ймовірність СГХС при наявності в анамнезі батьків гіперхолестеринемії або раннього розвитку ІХС.

3.6 Пацієнтів слід стратифікувати за ступенем ризику відповідно до віку, наявності інших факторів серцево-судинного ризику, наявності раннього розвитку ССЗ в сімейному анамнезі (особливо у родичів першого ступеня споріднення) і рівнем холестерину ЛПНЩ при початковій постановці діагнозу.

3.7 Наявність додаткових факторів серцево-судинного ризику і, відповідно, стратифікація за ступенем ризику повинні визначати інтенсивність медикаментозного лікування.

3.8 Ультрасонографія сонних артерій може бути використана для оцінки ризику, проте її цінність остаточно не встановлена; це дослідження має виконуватися в медичних центрах.

3.9 КТ серця не повинна рутинно використовуватися для обстеження пацієнтів з гетерозиготною СГХС.

4. Каскадний скринінг: проведення тестування та інформування сімей

4.1 Інформування родичів про наявність ризику СГХС, як правило, не повинно проводитися без згоди індексного пацієнта.

4.2 Родичів можна інформувати про наявність ризику без згоди індексного пацієнта тільки в тому випадку, якщо порушення конфіденційності дозволено законодавством у відповідній юрисдикції.

4.3 Потрібен проактивний підхід з повагою приватного життя пацієнта, принципів справедливості та незалежності.

4.4 Перед проведенням тестування членам сім’ї, які перебувають у групі ризику, необхідно запропонувати консультацію.

4.5 Систематичний каскадний скринінг в ідеалі повинен координуватися спеціалізованим центром. Скринінг не слід проводити в медичних установах первинної ланки, особливо якщо скринінг включає аналіз ДНК.

4.6 Каскадний скринінг повинен проводитися з використанням як фенотипових, так і генетичних методів, але якщо аналіз ДНК неможливий, слід використовувати тільки фенотипові методи.

4.7 Каскадним скринінгом слід спочатку охопити родичів першого ступеня споріднення, а потім провести його серед родичів другого та третього ступенів споріднення.

4.8 При відсутності можливості генетичного дослідження діагностику СГХС у найближчих родичів слід проводити на підставі вимірювання рівня холестерину ЛПНЩ в плазмі з урахуванням статі, віку і країни проживання. Діагностичні методи, що використовуються для виявлення індексних пацієнтів, такі як критерії Dutch Lipid Clinical Network і Simon Broome, не слід застосовувати при діагностиці СГХС у найближчих родичів.

4.9 Аналіз ДНК підвищує економічну ефективність каскадного скринінгу, і його слід застосовувати для скринінгу членів сім’ї після того, як генетична мутація буде виявлена у індексного пацієнта.

4.10 Діти з ксантомами і іншими фізичними ознаками гомозиготної СГХС або знаходяться в групі ризику гомозиготної СГХС повинні пройти скринінг якомога раніше і в будь-якому випадку до дворічного віку.

4.11 Діти з підозрою на гетерозиготну СГХС повинні пройти скринінг у віці від 5 до 10 років; вік проведення скринінгу у дівчаток і хлопчиків повинен бути однаковим.

5. Генетичне тестування

5.1 В ідеалі всім індексним пацієнтам, яким поставлений фенотиповий діагноз СГХС, слід запропонувати пройти генетичне тестування.

5.2 Коли за результатами фенотипової діагностики СГХС малоймовірна (наприклад, за критеріями Dutch Lipid Clinical Network), немає необхідності проводити генетичне тестування індексних пацієнтів.

5.3 Генетичне тестування для діагностики СГХС слід проводити в акредитованих лабораторіях, які використовують стандартні методи для виявлення конкретних мутацій і/або послідовного секвенування екзонів.

5.4 Якщо генетичне тестування виявить варіант, то необхідно його зафіксувати і оцінити, чи є він патогенною мутацією, раніше зареєстрованим варіантом, значення якого не визначено, новим варіантом, значення якого не визначено, чи доброякісним (нормальним) варіантом.

5.5 Якщо генетичне тестування не виявило варіанти, не можна виключити СГХС через невиявлені мутації або мутації в неперевірених генах, особливо якщо є виражені фенотипові ознаки СГХС.

6. Лікування дорослих

6.1 Відповідно до рекомендацій експертів всі дорослі пацієнти з СГХС повинні отримати рекомендації щодо зміни способу життя і корекції всіх факторів ризику, які не пов’язані з холестерином.

6.2 В ідеалі метою лікування має бути принаймні 50% -ве зниження рівня холестерину ЛПНЩ в плазмі з подальшим зниженням до <2,5 ммоль/л (при відсутності ІХС та інших факторів ризику) і <1,8 ммоль/л (при наявності ІХС та інших факторів ризику).

6.3 Досягнення цієї мети вимагає дотримання дієти зі зменшеною кількістю жирів (кардіодіета) і терапії статинами з езетімібом або без нього.

6.4 Для подальшого зниження рівня холестерину ЛПНЩ може знадобитися інтенсифікація лікування за допомогою комбінованої терапії, що включає секвестранти жовчних кислот, ніацин, пробукол або фібрати.

6.5 Перед початком лікарської терапії необхідно визначити рівень печінкових амінотрансфераз, креатинфосфокінази (КФК), глюкози і креатиніну в плазмі. У всіх пацієнтів, які отримують статини, необхідно контролювати рівень печінкових амінотрансфераз; якщо є скарги з боку скелетно-м’язової системи, необхідно визначити рівень КФК; при наявності факторів ризику цукрового діабету необхідно контролювати рівень глюкози.

6.6 До початку терапії статинами всі жінки дітородного віку до настання вагітності повинні бути проконсультовано та отримати відповідні рекомендації по контрацепції, повторні консультації повинні проводитися щорічно.

6.7 Терапію статинами та іншими системними препаратами, що регулюють рівень ліпідів, слід припинити за 3 міс. до планованого зачаття і не відновлювати протягом вагітності і до закінчення грудного вигодовування.

6.8 Хоча УЗД сонних артерій використовувалося в клінічних дослідженнях, його роль в оцінці ефективності терапії як складової частини лікування СГХС ще не встановлена, тому УЗД в даний час не слід використовувати для цієї мети.

6.9 Ломітапід і міпомерсен слід розглядати як доповнення до дієти та холестерин-знижуючих препаратів у дорослих з гомозиготною СГХС для подальшого зниження рівня холестерину ЛПНЩ, особливо у випадках, коли відсутня можливість проведення аферезу ліпопротеїнів.

6.10 Пацієнти без ускладнень і з хорошим контролем рівня холестерину ЛПНЩ можуть спостерігатися в медичних установах первинної ланки, пацієнти з ускладненнями повинні регулярно консультуватися у фахівця, з можливістю комплексного лікування. Періодичність консультацій визначається станом пацієнта. Необхідно по можливості об’єднувати лікування в медичних закладах первинної ланки і лікування у фахівця з СГХС.

7. Лікування дітей і підлітків

7.1 Пацієнти повинні отримати рекомендації щодо зміни способу життя і корекції факторів ризику, які не пов’язані з холестерином; також дуже важлива профілактика захворюваності (рекомендації щодо запобігання появам факторів ризику).

7.2 Для зниження холестерину ЛПНЩ в даній віковій групі необхідно дотримання дієти зі зменшеною кількістю жирів і терапії статинами з можливим додаванням езетіміба і секвестрантів жовчних кислот.

7.3 Всі пацієнти повинні дотримуватися дієти з розглядом терапії статинами у віці 8-10 років і початком терапії статинами в ідеалі до 18 років; немає необхідності в настільки ж інтенсивному, як у дорослих, зниженні рівня холестерину ЛПНЩ в цій віковій групі.

7.4 Лікування хлопчиків і дівчаток однієї вікової групи не відрізняється, проте при наявності особливо обтяженого сімейного анамнезу ІХС та інших основних факторів ризику лікування статинами у хлопчиків з гетерозиготною СГХС слід починати раніше.

7.5 Діти у віці від 8 до 10 років з підтвердженою СГХС, дотримуються дієти і мають рівень холестерину ЛПНЩ> 4,0 ммоль/л при двох вимірюваннях, повинні отримувати монотерапію низькими дозами статинів, спрямовану на зниження рівня холестерину ЛПНЩ <4,0 ммоль/л.

7.6 Діти старше 10 років з підтвердженою СГХС, дотримуються дієти і мають рівень холестерину ЛПНЩ> 3,5 ммоль/л при двох вимірюваннях, повинні отримувати монотерапію статинами, спрямовану на зниження рівня холестерину ЛПНЩ <3,5 ммоль/л, при необхідності доповнену езетімібом і секвестрантами жовчних кислот.

7.7 При терапії статинами слід віддавати перевагу препаратам, дозволеним до застосування в даній віковій групі в конкретній країні; інші статини можуть призначатися відповідно до клінічних показань; для пацієнтів з гомозиготною СГХС потрібні високі дози ефективних статинів.

7.8 Хоча застосування статинів у дітей безпечно, слід контролювати вагу, зріст, фізичний і статевий розвиток і загальний стан здоров’я в цій віковій групі.

7.9 Перед початком медикаментозної терапії необхідно визначити рівень печінкових амінотрансфераз, КФК, глюкози і креатиніну в плазмі. У всіх пацієнтів, які отримують статини, необхідно контролювати рівень печінкових амінотрансфераз; якщо є скарги з боку скелетно-м’язової системи, необхідно визначити рівень КФК; при наявності факторів ризику цукрового діабету необхідно контролювати рівень глюкози.

7.10 До початку терапії статинами всі дівчатка-підлітки до настання вагітності повинні бути проконсультовані та отримати відповідні рекомендації по контрацепції, повторні консультації повинні проводитися щорічно.

7.11 Хоча ультрасонографія сонних артерій використовувалася в клінічних випробуваннях, її роль в оцінці ефективності терапії як складової частини лікування пацієнтів з гетерозиготною СГХС ще не встановлена, тому дане дослідження в даний час не слід використовувати для цієї мети.

7.12 Пацієнти без ускладнень і з хорошим контролем рівня холестерину ЛПНЩ можуть спостерігатися в медичних установах первинної ланки, пацієнти з ускладненнями повинні регулярно консультуватися у педіатра. Повинна бути організована можливість інтегрованої допомоги лікаря загальної практики і педіатра. Слід також розглянути можливість організації сімейних клінік і стаціонарів денного перебування службами дитячої та дорослої медичної допомоги.

7.13 Дітей з гомозиготною СГХС слід направляти для діагностики в спеціалізований центр; медикаментозну терапію і/або аферез ліпопротеїнів слід починати якомога раніше.

7.14 У дітей з гомозиготною СГХС і швидко прогресуючим атеросклерозом для подальшого зниження рівня холестерину ЛПНЩ, особливо у випадках, коли відсутня можливість проведення аферезу ліпопротеїнів, або родичі відмовилися від його використання, ломітапід і міпомерсен, незважаючи на те що вони ще не пройшли випробувань на дітях, слід розглядати як доповнення до дієти та стандартної терапії в рамках програм спеціального доступу або благодійності.

8. Аферез ліпопротеїнів і супутнє лікування

8.1 Аферез ліпопротеїнів слід застосовувати у всіх пацієнтів з гомозиготною або змішаною гетерозиготною СГХС (тобто СГХС з гомозиготним фенотипом); процедуру слід проводити в спеціалізованому центрі, що має досвід її проведення.

8.2 Аферез ліпопротеїнів слід застосовувати у всіх пацієнтів з гетерозиготною СГХС при наявності ІХС, які не можуть досягти цільових значень холестерину ЛПНЩ, незважаючи на максимальні дози препаратів, або якщо вони не переносять статини.

8.3 Аферез ліпопротеїнів повинен розглядатися у дітей з гомозиготною СГХС до 5 років і не пізніше віку 8 років.

8.4 Дотримання дієти і медикаментозна терапія для зниження рівня холестерину ЛПНЩ в плазмі повинні тривати під час лікування із застосуванням афереза ліпопротеїнів.

8.5 Ефективність, переносимість і безпеку афереза ліпопротеїнів слід регулярно контролювати.

8.6 Ефективність афереза ліпопротеїнів на прогресування атеросклерозу у пацієнтів з СГХС слід контролювати за клінічними показаннями за допомогою ехокардіографії (клапани і корінь аорти), ультрасонографії сонних артерій і навантажувальних стрес-тестів.

8.7 Ломітапід слід розглядати як доповнення до стандартної дієти і медикаментозної терапії для подальшого зниження рівня холестерину ЛПНЩ в плазмі у дорослих з гомозиготною СГХС, яким проводиться аферез ліпопротеїнів.

8.8 Ломітапід слід розглядати як доповнення до стандартної дієти і медикаментозної терапії для подальшого зниження рівня холестерину ЛПНЩ в плазмі у дітей і підлітків з гомозиготною СГХС і швидко прогресуючим атеросклерозом, яким проводиться аферез ліпопротеїнів в рамках програм спеціального доступу.

8.9 Міпомерсен слід розглядати як доповнення до стандартної дієти і медикаментозної терапії для подальшого зниження рівня холестерину ЛПНЩ в плазмі у дорослих, дітей і підлітків з гомозиготною СГХС, яким проводиться аферез ліпопротеїнів і які не переносять терапію ломітапідом.

8.10 Слід розглянути можливість ортотопічної трансплантації печінки у молодих пацієнтів з гомозиготною СГХС, у яких відзначається швидке прогресування атеросклерозу і стенозу аорти, які не переносять афереза ліпопротеїнів або у яких рівень холестерину ЛПНЩ в плазмі не вдається знизити за допомогою афереза ліпопротеїнів, дієти або медикаментозної терапії.

9. Організація і вдосконалення лікування

9.1 Підходи до надання допомоги при СГХС повинні бути розроблені з урахуванням потреб країни і місцеві потреб.

9.2 Спеціалізовані служби повинні бути мультидисциплінарними і інтегрованими з первинною ланкою медичної допомоги.

9.3 Спеціалізована допомога пацієнтам з СГХС повинна в ідеалі підтримуватися кардіологами, педіатрами, генетиками, лікарями функціональної діагностики, трансфузіології, медичними дієтологами, психологами, фармацевтаміі, лабораторними службами.

9.4 В ідеалі каскадний скринінг повинен координуватися спеціалізованим центром.

9.5 Пацієнти з неускладненим перебігом захворювання повинні лікуватися в медичних установах первинної ланки і при необхідності щорічно консультуватися у фахівця.

9.6 Пацієнти з ускладненим перебігом захворювання повинні лікуватися тільки в спеціалізованих центрах.

9.7 Медичні працівники, які беруть участь в лікуванні пацієнтів з СГХС, повинні бути акредитовані в області профілактики серцево-судинних ускладнень.

9.8 Медичні служби повинні встановити партнерство з науковими і професійними організаціями для поліпшення якості навчання, підвищення кваліфікації та наукових досліджень.

9.9 Для клінічних цілей і проведення наукових досліджень слід створити реєстр пацієнтів і сімей з СГХС.

9.10 Основний пріоритет у підвищенні обізнаності громадськості, уряду і медичних працівників, а також для поліпшення загальної якості лікування СГХС – організація груп підтримки пацієнтів та сімей.

Діагностичні критерії СГХС

А. Британські критерії Simone Broom
Визначений діагноз «СГХС» ставиться, якщо:
– рівень загального ХС> 6,7 ммоль/л або рівень ХС ЛНЩ> 4,0 ммоль/л у дитини молодше 16 років
або рівень загального холестерину> 7,5 ммоль л або рівень ХС ЛНЩ> 4,9 ммоль/л у дорослого (вихідний рівень ліпідів або найвищий рівень на терапії);
плюс одне з переліченого нижче:
-або наявність сухожильного ксантоматозу у пацієнта або родича 1-го ступеня споріднення (батьки, діти) чи родича 2-го ступеня споріднення (дідуся, бабусі, дядька або тітки);
або позитивний тест ДНК-діагностики, що підтверджує мутацію гена ЛНЩ-рецептора або мутацію гена апобілка В-100.
Можливий діагноз «СГХС» ставиться, якщо:
– рівень загального ХС> 6,7 ммоль/л або рівень ХС ЛНЩ> 4,0 ммоль/л у дитини молодше 16 років
– або загальний ХС> 7,5 ммоль/л або рівень ХС ЛНЩ> 4,9 ммоль/л у дорослого (вихідний рівень ліпідів або найвищий рівень на терапії);
плюс одне з переліченого нижче:
-або обтяжений сімейний анамнез (ІМ) до 50 років у родича 2-го ступеня споріднення, до 60 років у родича 1-го ступеня споріднення;
або рівень загального холестерину> 7,5 ммоль/л у дорослого 1-го або 2-го ступеня споріднення;
– або підвищення рівня загального холестерину> 6,7 ммоль/л у дитини або родича 1-го ступеня споріднення у віці менше 16 років.
Примітка: СГХС – сімейна гіперхолестеринемія; ХС – холестерин; ХС ЛНЩ – холестерин ліпопротеїдів низької щільності; ЛНЩ-рецептор – рецептор до ліпопротеїди низької щільності; ІМ – інфаркт міокарда.
Б. Голландські критерії The Dutch Lipid Clinic Network (DLCN)
Сімейний анамнез
А. Родич 1-го ступеня споріднення з ранньою (чоловіки <55 років, жінки <60 років) ІХС або іншим судинним захворюванням або родич 1-го ступеня споріднення з ХС ЛНПЩ> 95-ї перцентілі1
Б. Родич 1-го ступеня споріднення з ксантомами сухожиль і/або ліпоїдною дугою рогівки або діти до 18 років з ХС ЛНЩ> 95-ї перцентілі2
Історія захворювання
А. У пацієнта рання (чоловіки <55 років, жінки <60 років) ІХС2
Б. У пацієнта ранній (чоловіки <55 років, жінки <60 років) розвиток атеросклеротичного ураження церебральних/периферійних судин1
Фізикальне обстеження
А. Ксантоми сухожиль6
Б. Ліпоїдна дуга рогівки у віці до 45 років4
Лабораторний аналіз
А. ХС ЛНЩ > 8,5 ммоль/л8
Б. ХС ЛНЩ 6,5 – 8,5 ммоль/л5
В. ХС ЛНЩ 5 – 6,4 ммоль/л3
Г. ХС ЛНЩ 4 – 4,9 ммоль/л (ХС ЛНПЩ і ТГ – в нормі)1
Аналіз ДНК
А. Існує функціональна мутація гена ЛНЩ-Р8
Діагноз СГХС
Визначений>8 балів
Ймовірний6 – 8 балів
Можливий3 – 5 балів
Примітка: ІХС – ішемічна хвороба серця; ХС ЛНЩ – холестерин ліпопротеїдів низької щільності; ХС ЛВЩ – холестерин ліпопротеїдів високої щільності; ТГ – тригліцериди; ЛНЩ-Р – рецептор до ліпопротеїди низької щільності; СГХС – сімейна гіперхолестеринемія.

В. Критерії MEDPED (Make Early Diagnosis to Prevent Early Deaths)*

Вік, роківСтупінь споріднення з пробандом  Загальна популяція100%-ва ймовірність
 ПершаДругаТретя  
<185,7 (4,0)5,9 (4,3)6,2 (4,4)7,0 (5,2)(6,2)
206,2 (4,4)6,4 (4,6)6,7 (4,8)7,5 (5,7)(6,7)
307,0 (4,9)7,2 (5,2)7,5 (5,4)8,8 (6,2)(7,1)
≥407,5 (5,3)7,7 (5,5)8,0 (5,8)9,3 (6,7)(7,7)

*Критерії діагностики MEDPED ґрунтуються на рівнях загального ХС і ХС ЛНЩ (в ммоль/л)

Лабораторний тест і фізикальне обстеження, які рекомендовані для постановки діагнозу сімейної гіперхолестеринемії (Адаптовано зі змінами та доповненнями: Klaus G Parhofer, Gerald Watts / Essentials of Familial Hypercholesterolaemia). Ed Springer Healthcare 2014 року)

ОцінкаКоментарій
Повний ліпідний спектр * (Загальний холестерин, ХС-ЛНЩ, ХС-ЛВЩ, ТГ, ЛП (а).Це необхідно для клінічних алгоритмів. Діагноз ймовірний при рівні ХС-ЛНП> 4,9 ммоль/л.
АСТ, АЛТ, КФК, ТТГ, креатинін, білірубін, глюкозаОсновні тести для моніторингу безпеки на терапії статинами.
Маса тіла і зрістПідрахуйте індекс маси тіла.
Окружність таліїЧи є ознаки метаболічного синдрому?
Артеріальний тискВиключити/підтвердити гіпертонічну хворобу.
Сухожилля/шкіраНаявність туберозних ксантом. Виміряйте товщину ахіллового сухожилля (норма <2 см).
Очі, повікиВиключити наявність ліпоїдної дуги рогівки і наявність ксантеллазм.
СерцеНаявність шумів (аортальний стеноз?)
Сонні артеріїНаявність шумів. УЗДГ сонних артерій – стенози?
Пульс над артеріями стопиПериферійний атеросклероз?
Зібрати сімейний анамнез на предмет гіперхолестеринемії у родичів 1 лінії споріднення передчасних ІМ, інсультів, раптової смерті.Це необхідно для побудови генетичного дерева і для використання в діагностиці спеціальних алгоритмів Dutch Lipid Clinics Network Criteria, Simon Broom Criteria, MEDPED Criteria.

Дана стаття має ознайомлювальний характер. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Застосування будь-яких препаратів, що згадані в даній статті, можливе лише за призначенням та наглядом лікаря.

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Підписатися на наші сторінки:

Поділитися: