• Формула Базетта (Bazett’s formula) може бути використана у пацієнтів з ЧСС від 60 до 100 ударів в хвилину. При тахікардії або брадикардії значення можуть бути викривлені.
• Для ЧСС нижче 60 або вище 100 ударів в хвилину визначення коригованого значення інтервалу QT має бути підраховано за формулою Framingham.

Нормальні значення коригованого QT: 320-430 для чоловіків і 320-450 для жінок.

Інтервал QT – відстань від початку комплексу QRS до завершення зубця T. З точки зору електрофізіології відображає суму процесів деполяризації (електричне збудження зі зміною заряду клітин) і подальшої реполяризації (відновлення електричного заряду) міокарда шлуночків. Часто цей параметр називають електрична систола серця.

Тривалість:
Тривалість інтервалу QT непостійна як у індивіда, так і в популяціях. Фактори, що змінюють його тривалість є (тільки основні):

• частота серцевих скорочень (ЧСС)
• стан автономної нервової системи
• дія т.зв. симпатомиметиків (адреналін, наприклад)
• електролітний баланс (особливо Ca2 +)
• деякі лікарські препарати
• вік
• стать
• час доби

Найбільш важливим фактором, що визначає тривалість інтервалу QT є ЧСС. Залежність носить нелінійний і обернено пропорційний характер.

Bazett (1920), Fridericia (1920), Hegglin і Holzmann (1937) були першими дослідниками цього феномена. Hegglin і Holzmann запропонували формулу для розрахунку належної величини інтервалу QT.

Розрахунок тривалості.
Так як тривалість інтервалу QT залежить від частоти серцевого ритму (подовжується при його уповільненні), для оцінки вона повинна бути скоригувана щодо ЧСС.
Найчастіше використовуються формули Базетта і Фредеріка.

А також формула Саги для підрахунку коригованого QT у пацієнтів з фібриляцією передсердь:

QTс(S) = QT + 0,154×(1000 − RR)

де:
QTc – коригувана (щодо частоти серцевих скорочень) величина інтервалу QT, відносна величина.
RR – відстань між даними комплексом QRS і попереднім йому, виражається в секундах для формул Базетта і Фредеріка, і в мілісекундах для формули Саги.

Формула Базетта не цілком коректна. Відзначено тенденцію до зайвого коригування при високій частоті серцевих скорочень (при тахікардії), і недостатнє коригування при низькій (при брадикардії).

Належні величини лежать в діапазоні 320-430 для чоловіків і 320-450 для жінок.

Подовження інтервалу.

При подовженні інтервалу QT підвищується ризик розвитку фатальних порушень ритму, в тому числі поліморфній (веретеноподібної) шлуночковій тахікардії, яка несе безпосередню загрозу життю пацієнта. Подовження інтервалу QT може бути як вродженим (внаслідок мутацій певних генів), так і набутим – електролітні порушення, ішемія міокарда, вплив лікарських препаратів.

Значимість.

Подовження (в деякій мірі, – і вкорочення) інтервалу QT, відображає негомогенність (неоднорідність) процесів реполяризації міокарду шлуночків, і розцінюється як незалежний предиктор фатальних порушень ритму.

Генетика.

Спадковість інтервалу становить, по одній оцінці, близько 30%. Тими ж авторами була відзначена асоціація довжини інтервалу з варіаціями гену NOS1AP на хромосомному ділянці 1q23.3, згодом була реплікована  іншими групами дослідників.