Освітня програма «Внутрішні хвороби»

Освітні компоненти

Освітня програма «Внутрішні хвороби» зі спеціальності № 222 Медицина, галузь знань 22 Охорона здоров’я

  1. Пояснювальна записка

Загальні положення

Динамічний розвиток медичних знань, постійне оновлення клінічних рекомендацій, даних доказової медицини вимагають постійного розвитку сучасної медичної системи освіти, що вимагає впровадження нових методів навчання. Впровадження в медичну освіту інтерактивних методів навчання з використанням інформаційно-освітніх веб-технологій може зменшити розрив між теоретичними і практичними знаннями і вміннями.

Програма складена для лікарів, клінічних ординаторів, інтернів відповідно до діючих нормативних документів:

  1. Закону України №1556-VII від 01.07.2014 «Про вищу освіту»;
  2. Закону України №7498-ВР від 04.02.1998 «Про Національну програму інформатизації»;
  3. Наказу МОН № 1518 від 30.10.2013 «Про затвердження Вимог до вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, наукових, освітньо-наукових установ, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців за акредитованими напрямами і спеціальностями»;
  4. Наказу МОН №466 від 25.04.2013 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання»;
  5.  Наказу МОН №761 від 14.07.2015 «Про затвердження Змін до Положення про дистанційне навчання»;
  6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 95-р «Стратегія розвитку медичної освіти в Україні»;
  7. Наказу МОН України від 16.10.2009 № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи»;
  8. Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін».
  • Загальна характеристика освітньої програми
    • Зміст освітньої програми, зокрема підбір освітніх компонентів, ураховує особливості професійної діяльності лікарів  і визначається вимогами суспільства знань щодо забезпечення медичних закладів висококваліфікованими фахівцями та вимогами до компетентності лікарів.
    •  Форми реалізації освітньої програми

Освітня програма передбачає дистанційну та очну форму навчання.

Дистанційна форма навчання відбувається у віртуальній платформі симуляційного навчання з налагодженою автоматизацією навчального процесу, розміщеної на сайті навчального закладу https://clincasequest.academy/.

Мета освітньої програми «Внутрішні хвороби»

Метою освітньої програми є забезпечення поліпшення якості післядипломної медичної освіти. Надання здобувачам освіти можливості навчатися в віртуальних симуляторах клінічних випадків, які допомагають отримати досвід у безпечному віртуальному середовищі, проходячи навчання на реальних клінічних ситуаціях, з яких зроблені віртуальні тренажери.

Програма передбачає розв’язання таких завдань:

  • отримання лікарського досвіду у віртуальному середовищі;
  • повне занурення в клінічну ситуацію за допомогою симуляторів клінічних випадків і на моделюванні клінічних ситуацій;
  • можливість навчання в рідкісних клінічних випадках і складних клінічних ситуаціях;
  • отримання досвіду без шкоди для пацієнта віртуально;
  • гейміфікація навчання;
  • підвищення мотивації до навчання;
  • висока якість візуалізації додаткових методів обстежень;
  • отримання моментальних коментарів та зворотного зв’язку від викладача за допомогою автоматизації всіх навчальних задач у віртуальному симуляторі;
  • проходження сценарію з розгалуженням;
  • залучення в навчання всіх каналів сприйняття інформації – тактильного, звукового, зорового, що забезпечить максимальну ступінь запам’ятовування матеріалу;
  • використання емоцій у навчанні;
  • розвиток клінічного мислення;
  • розвиток мислення, заснованого на принципах доказової медицини;
  • зниження страху і стресу самостійної лікарської діяльності;
  • відпрацювання навичок до освоєння, повторне проходження складних гілок сценарію;
  • глибоке запам’ятовування теоретичного матеріалу;
  • отримання когнітивних навичок постановки діагнозу, проведення диференціальної діагностики незалежно від режиму роботи клініки і закладу медичної освіти;
  • оволодіння методами діагностики і лікування в тій чи іншій ситуації;
  • відпрацювання навичок спілкування за допомогою діалогових тренажерів з пацієнтами, їх родичами, з колегами;
  • об’єктивна оцінка отриманих знань, отримання детальних пояснень і коментарів від викладача;
  • можливість застосовувати теоретичні знання в реальній клінічній практиці.

Завдання та кінцеві цілі:

  • Проводити опитування і фізикальне обстеження хворих та  аналізувати їх результати
  • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених захворювань
  • Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених захворювань
  • Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань 
  • Визначати провідні синдроми і симптоми
  • Обґрунтовувати і формулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань
  • Складати план обстеження хворого, інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених захворюваннях та їх ускладненнях
  • Проводить диференціальну діагностику, обґрунтовувати та формулювати клінічний діагноз основних захворювань у клініці внутрішньої медицини
  • Визначати тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш поширених захворюваннях
  • Призначати немедикаментозне і медикаментозне лікування, в т.ч. прогноз-модифікуюче, при найбільш поширених захворюваннях
  • Проводити немедикаментозну і медикаментозну первинну та вторинну профілактику при основних  захворюваннях
  • Визначати прогноз та працездатність хворих з основними захворюваннями
  • Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах
  • Застосовувати основні алгоритми інтенсивної терапії невідкладних станів
  • Виконувати медичні маніпуляції
  • Вести медичну документацію у клініці
  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.

У результаті вивчення освітньої програми курсант повинен

знати:

  • основні клінічні синдроми при захворюваннях внутрішніх органів;
  • загальні та «тривожні» симптоми при захворюваннях внутрішніх органів;
  • методики проведення фізикального обстеження хворих на патологію внутрішніх органів;
  • етіопатогенетичні механізми розвитку захворювань внутрішніх органів;
  • сучасні класифікації, особливості перебігу та ускладнення захворювань внутрішніх органів;
  • сучасні стандарти та протоколи діагностики захворювань внутрішніх органів;
  • сучасні алгоритми лікування при захворюваннях внутрішніх органів.

     вміти:

  • Проводити опитування і фізикальне обстеження хворих з основними захворюваннями внутрішніх органів та аналізувати їх результати.
  • Формулювати попередній діагноз при захворюваннях внутрішніх органів
  • Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях.
  • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань внутрішніх органів.
  • Розміщувати електроди для реєстрації ЕКГ.
  • Проводити оцінку результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження (УЗ дослідження, КТ, МРТ, коронарографія, ЕКГ, ФВД та ін.), які використовуються в клінічній практиці при обстеженні пацієнтів у відповідності до нозологічної одиниці.
  • Проводити оцінку результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження, які використовуються в клінічній практиці при обстеженні пацієнтів у відповідності до нозологічної одиниці в динаміці, порівнювати з попередніми даними, аналізувати, робити відповідні висновки.
  • Приймати участь у проведенні консиліумів.
  • Працювати з даними амбулаторної карти хворого, аналізувати отриману інформацію.
  • Проводити диференційний діагноз, обґрунтовувати та формулювати клінічний діагноз при патології внутрішніх органів.
  • Формулювати клінічний, заключний діагноз у відповідності до наявних класифікацій.
  • Проводити пост спостереження за пацієнтом.
  • Аналізувати типову клінічну захворювань внутрішніх органів.
  • Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення при захворюваннях внутрішніх органів.
  • Визначати тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, лікування, реабілітаційні заходи) хворого та призначати немедикаментозне і медикаментозне лікування, інтервенційні процедури, в тому числі прогноз).
  • Проводити діагностику гострого набряку легень.
  • Проводити диференційну діагностику набряку легень.
  • Надавати невідкладну медичну допомогу при гострому набряку легень.
  • Проводити діагностику STEMI догоспітально.
  • Надавати екстренну медичну допомогу на догоспітальному етапі при ГКС з елевацією сегмента ST.
  • Встановлювати критерії інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST за допомогою ЕКГ.
  • Виявляти точку J на ЕКГ.
  • Спілкуватися з ЧКВ-центром, обирати пріоритет госпіталізації у хворого з болем у грудях.
  • Проводити фібринолітичну терапію при ГКС з елевацією сегмента ST.
  • Проводити діагностику ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації хворого до лікарні з можливістю проведення невідкладного ПКВ.
  • Проводити діагностику ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації хворого до лікарні без можливості проведення невідкладного ПКВ.
  • Надавати невідкладну допомогу при ГКС з елевацією сегмента ST на госпітальному етапі у центрі з  можливістю проведення ПКВ.
  • Надавати невідкладну допомогу при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні без можливості проведення невідкладного ПКВ.
  • Вираховувати загальний ішемічний час, обирати схему транспортування пацієнта з ГКС з елевацією сегмента ST залежно від відстані до лікарні.
  • Надавати медичну допомогу після проведення реперфузійної терапії.
  • Вміти обирати антиагрегант в залежності від клінічної ситуації.
  • Оцінювати небхідність призначення подвійної антитромбоцитарної терапії.
  • Обирати тривалість ПАТТ в залежності від стратегії лікування (медикаментозне лікування, стентування, шунтування, супутній прийом нових оральних антикоагулянтів).
  • Обирати шкали для оцінки ризиків пацієнтів із гострим коронарним синдромом під час гострого періоду та при пост спостереженні.
  • Проводити оцінку ризиків тромбозу стентів за допомогою шкали DAPT.
  • Проводити оцінку ризику розвитку кровотеч у пацієнтів, які отримують ПАТТ, за допомогою шкали PRECISE-DAPT.
  • Інтерпретувати дані коронарної ангіографії пацієнта.
  • Проводити оцінку результатів коронарної ангіографії пацієнта на основі оцінки NHLBI при дисекції коронарної артерії.
  • Проводити оцінку результатів коронарної ангіографії пацієнта на основі класифікації Saw при дисекції коронарної артерії.
  • Проводити оцінку кровотоку пацієнта за шкалою TIMI.
  • Обирати стратегію лікування на основі виявлених змін коронарних артерій та міжнародних клінічних рекомендацій.
  • Проводити диференційну діагностику при спонтанній дисекції коронарних артерій.
  • Обирати програму реабілітації після гострого коронарного синдрому.
  • Визначення типових симптомів хронічного мієлоїдного лейкозу.
  • Обирати лабораторні параметри для моніторингу у пацієнта із захворюваннями печінки.
  • Проводити оцінку стадій ураження печінки пацієнта.
  • Розраховувати R-ratio – співвідношення АЛТ (ALT) і ЩФ (AP) для оцінки типу ураження печінки, спричиненого ліками.
  • Оцінювати тип ураження печінки у пацієнта.
  • Проводити диференційну діагностику діагностики алкогольної хвороби печінки, аутоімунного тиреоїдиту, вірусного гепатиту, гранулематозу Вегенера, аутоімунного гепатиту, вірусу Епштейна-Барра, судинного/ішемічного ураження печінки, обструктивних причин, дефіциту альфа-1 антитрипсину, цитомегаловірусної інфекцієї, вірусу простого герпесу, гемохроматозу, хвороби Вільсона-Коновалова.
  • Оцінювати тип жовтяниці.
  • Працювати із базами токсичності лікарських засобів (PubMed та LiverTox).
  • Оцінювати ймовірність медикаментозного ураження печінки за методом оцінки причинно-наслідкового зв’язку.
  • Оцінювати стадії печінкової енцефалопатії пацієнта на основі системи класифікації печінкової енцефалопатії Вест-Хейвена.
  • Надавати медичну допомогу при лікарсько-індукованих ураженнях печінки.
  • Обирати параметри для оцінки несприятливого прогнозу у пацієнтів з медикаментозним ураженням печінки.
  • Проводити оцінку пацієнта за шкалою модельного термінального захворювання печінки (MELD).
  • Проводити оцінку пацієнта на основі критеріїв лікарні Королівського коледжу.
  • Оцінювати покази до проведення біопсії печінки.
  • Проводити оцінку гістологічних зразків біопсії печінки.
  • Аналізувати криві перебігу медикаментозного ураження печінки, класичного аутоімунного гепатиту.
  • Проводити профілактику медикаментозних уражень печінки.
  • Проводити оцінку лабораторних даних (клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, химерна експресія гена BCR/ABL p210 за допомогою ПЛР в режимі реального часу для кількісного моніторингу BCR-ABL).
  • Проводити диференційну діагностику болів в спині.
  • Проводити діагностику та та лікування артеріальної гіпертензії під час вагітності.
  • Оцінювати наявність прееклампсії.
  • Діагностувати гіперкаліемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіпокаліемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіпонатріемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіпернатріемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіпокальціемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіперкальціемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіпомагніемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіпермагніемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіпофосфатемію та проводити її корекцію.
  • Діагностувати гіперфосфатемію та проводити її корекцію
  • Надавати допомогу при аритмії Tosades de Pointes.
  • Обчислювати ризик подовження інтервалу Q-T (Tisdale Risk Score for QT Prolongation).
  • Обчислювати коригований інтервал QT – Формула Базетта (Bazett’s formula) – QTc.
  • Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах. 
  • Виконувати медичні маніпуляції.
  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.
  • Оцінювати прогноз та працездатність при найбільш поширених захворюваннях органів травлення, дихання, крові та кровотворних органів, ендокринної системи.
  • Застосовувати на практиці міжнародні клінічні рекомендації та вітчизняні протоколи з діагностики та лікування у конкретній клінічній ситуації на основі доказової медицини.
  • Спілкуватися з іншими учасниками тренінгу (соціальне навчання) у віртуальних дискусіях.
  • Програма навчальної дисципліни

(205 годин/ лекції – 88, практичні заняття – 45,5, самостійна робота – 22,5, семінарські заняття – 29, тематичні дискусії -20)

  • . Освітні компоненти.
Найменування освітніх (практичних) компонентів освітньої програмиВид засобу провадження освітньої діяльності  Результати навчання
Освітній компонентТеми, що входять до освітнього компоненту
 Гострий набряк легень: алгоритм надання невідкладної допомогитерапія;внутрішня медицина;кардіологія;медицина невідкладних станів;анестезіологія.Віртуальна платформа симуляційного навчання з налагодженою автоматизацією навчального процесу – самозарахування в начальні матеріали всіх бажаючих за власним вибором, проходження навчання у зручний час, збереження прогресу проходження, за допомогою : симуляторів практичних навичокінтерактивного симуляційного тренінгу тренажерів клінічних випадків інтерактивного розбору клінічного випадку за темою.   Матеріальні та нематеріальні ресурси, що знаходяться у користуванні для провадження освітньої діяльностіКурсанти відпрацюють алгоритм надання невідкладної допомоги при гострому набряку легень (догоспітальний та госпітальний етапи) та зможуть надати невідкладну допомогу при гострому набряку легень
 Невідкладна допомога при ГКС з елевацією сегмента STтерапія;внутрішня медицина;кардіологія;медицина невідкладних станів;анестезіологія.Курсанти відпрацюють алгоритм надання невідкладної допомоги при ГКС з елевацією сегменту ST (догоспітальний етап) та зможуть надати невідкладну допомогу при ГКС з елевацією сегменту ST
 Оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ, точка Jтерапія;кардіологія;внутрішня медицина; кардіологія.Курсанти визначать точку J на ЕКГ, проведуть оцінку ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ
 Диселектролітні порушення на ЕКГ (10 патернів електролітних порушень в практиці лікаря: розбір клінічних випадків).терапія;внутрішня медицина; кардіологія;медицина невідкладних станів;анестезіологія;функціональна діагностика,  а також суміжні спеціальності (нефрологія, ендокринологія, неврологія).Курсанти визначать алгоритм діагностики та терапевтичної корекції електролітних порушень
 Шкала рухової активності при гострому інфаркті міокардатерапія;внутрішня медицина;кардіологія.Курсанти виберуть схему мобілізації пацієнтів з гострим інфарктом міокарда в залежності від стратифікації ризику пацієнтів
 Спонтанна дисекція коронарних артерій (симулятор клінічного випадку «Жінка з раптовим болем в серці»).терапія, внутрішня медицина;кардіологія;медицина невідкладних станів;інтервенційна кардіологія;серцево-судинна хірургія.Курсанти надаватимуть медичну допомогу пацієнту з гострим коронарним синдромом в особливій клінічній ситуації
 Вагітність після реваскуляризації міокардатерапія;внутрішня медицина;кардіологія.Курсанти проведуть кардіологічний моніторинг під час вагітності
 Токсичні ураження печінки в практиці лікаря (симулятор «Хронічний мієлолейкоз та жовтяниця»).терапія, внутрішня медицина; гастроентерологія;гематологія;гастроентерологія;медицина невідкладних станів;анестезіологія.Курсанти надаватимуть допомогу пацієнту з підвищенням рівня сироваткових трансаміназ, білірубіну в особливій клінічній ситуації
 Особливості атритромбоцитарної терапії після стентування коронарних артерій (симулятор «Вибір тривалості призначення ПАТТ після стентування коронарних артерій у молодої жінки»).терапія; внутрішня медицина;кардіологія; інтервенційна кардіологія.Курсанти проведуть оцінку ішемічних і геморагічних ризиків, оцінку тривалості проведення ПАТТ після стентування коронарних артерій
 Патологія хребта в практиці лікаря загальної практики (симулятор «Болі в спині у жінки»).неврологія;онкологія;травматологія.Курсанти здійснять діагностику та лікування синдрому болю при патології хребта
 Аритмія Torsades de Pointes (симулятор «Раптова аритмія у коморбідного пацієнта»).терапія; внутрішня медицина;кардіологія;медицина невідкладних станів;анестезіологія;функціональна діагностика.Курсанти встановлять етіологічний чинник та надаватимуть медичну допомогу при аритмії Аритмія Torsades de Pointes

3.2. Тематичне наповнення освітніх компонентів програми.

Тема 1. Гострий набряк легень: алгоритм надання невідкладної допомоги.

Причини розвитку гострого набряку легень. Стадії розвитку набряку легень. Діагностика та диференційна діагностика набряку легень. Невідкладна допомога при набряку легень. Загальний алгоритм надання невідкладної допомоги. Особливості застосування нітратів, діуретиків при набряку легень. Режими вентиляційної підтримки. Інотропи при лікуванні набряку легень.  Післяспостереження хворих на гострий набряк легень.

Тема 2. Невідкладна допомога при ГКС з елевацією сегмента ST.

Діагностичний алгоритм STEMI догоспітально. Екстренна медична допомога на догоспітальному етапі. Фібринолітична терапія. Лікувальний алгоритм у пацієнта з ГКС з елевацією сегмента ST на госпітальному етапі. Діагностичний алгоритм при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні з можливістю проведення невідкладного ПКВ. Лікувальний алгоритм при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні з можливістю проведення невідкладного ПКВ. Перипроцедурна терапія перед ПКВ та ПКВ. Діагностичний алгоритм при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні без можливості проведення невідкладного ПКВ. Узагальнений алгоритм транспортування пацієнта з ГКС з елевацією сегмента ST. Лікувальний алгоритм при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні без можливості проведення невідкладного ПКВ. Лікувальний алгоритм після проведення реперфузійної терапії. Фібринолітична терапія. Вибір тривалості ПАТТ. Компоненти ПАТТ. Визначення тривалості ПАТТ. Шкала PRECISE-DAPT та шкала DAPT. Алгоритм призначення ПАТТ пацієнтам з ГКС, яким проведено виключно медикаментозне лікування. Алгоритм призначення ПАТТ пацієнтам з ГКС, яким проведено ПКВ. Алгоритм призначення ПАТТ пацієнтам з ГКС, яким  проведено аортокоронарне шунтування. Особливості призначення ПАТТ пацієнтам, які приймають нові оральні антикоагулянти.

Тема 3. Оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ, точка J.

Точка J визначення. Оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ. Виявлення точки J на ЕКГ.

Тема 4. Диселектролітні порушення на ЕКГ (тренінг «10 патернів електролітних порушень в практиці лікаря: розбір клінічних випадків»).

Гіперкаліемія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпокаліемія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпонатріємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпернатріємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпокальціємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіперкальціємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпомагніємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпермагніємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпофосфатемія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіперфосфатемія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Аритмія Tosades de Pointes. Причини подовження інтервалу QT. Розрахунок коригованого QT – Формула Базетта (Bazett’s formula) – QTc. Онлайн калькулятор Шкала Тісдейла для оцінки ризику подовження інтервалу Q-T (Tisdale Risk Score for QT Prolongation).

Тема 5. Шкала рухової активності при гострому інфаркті міокарда.

Мобілізація пацієнта з гострим інфарктом міокарда. Шкала фізичної активності. Алгоритм стратифікації ризику для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда для мобілізації. Оцінка реабілітаційних тестів. Протипоказання до мобілізації хворих на гострий інфаркт міокарда.

Тема 6. Спонтанна дисекція коронарних артерій (симулятор клінічного випадку «Жінка з раптовим болем в серці»).

Визначення гострого інфаркту міокарду. ЕКГ критерії гострого інфаркту міокарду. Причини інфаркту міокарда в молодому віці. Спонтанна дисекція коронарних артерій. Визначення. Класифікація. Фібромускулярна дисплазія як етіологічний фактор розвитку спонтанної дисекції коронарних артерій. Диференційний діагноз. Сучасні підходи до лікування гострого коронарного синдрому у осіб із спонтанною дисекцією коронарних артерій. Профілактика. Прогноз.

Тема 7. Вагітність після реваскуляризації міокарда.

Артеріальна гіпертензія та вагітність (визначення артеріальної гіпертензії під час вагітності, види артеріальної гіпертензії, лікування, прееклампсія, симптоми та ознаки важкої прееклампсії). Будова тромбоцитів. Класифікація антитромбоцитарних препаратів. Подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ). Статини та вагітність. Класифікація препаратів за класом небезпеки при вагітності. Періопераційне переривання ПАТТ. Відновлення терапії після операції. Класифікація Управління з лікарських засобів «Препарати при вагітності».

Тема 8. Токсичні ураження печінки в практиці лікаря (симулятор «Хронічний мієлолейкоз та жовтяниця»).

Визначення хронічного мієлоїдного лейкозу. Етіологія хронічного мієлолейкозу. Симптоми хронічного мієлоїдного лейкозу. Основні причини хронічного мієлоїдного лейкозу. Таргентні препарати для лікування хронічного мієлоїду – інгібітори тирозинкінази. Метаболізм препаратів (фаза I, фаза II). Метаболізм парацетамолу. Одночасне застосування парацетамолу та іматинібу. Метаболизм інгібіторів тирозинкінази. Алгоритм діагностики у пацієнтів із збільшенням рівня печінкових ферментів. R-ratio – співвідношення АЛТ (ALT) і ЩФ (AP) для оцінки типу ураження печінки, спричиненого ліками. Причини печінкової недостатності. Диференціальна діагностика захворювань печінки. Види жовтяниці та їх характеристика. Синтез і вивільнення білірубіну. Біохімічна картина ураження печінки та пов’язані препарати відповідно до основних реєстрів. Гепатотоксичність іматинібу. Ступінь гепатотоксичності у пацієнтів, які отримували інгібітори тирозинкінази. Типи гепатотоксичності іматинібу. Фактори ризику гепатотоксичності. Медикаментозне ураження печінки. CIOMS/RUCAM для оцінки ймовірності медикаментозного ураження печінки – Рада міжнародних організацій медичних наук/Оцінка причинно-наслідкових зв’язків Русселя Уклафа (Council for International Organizations of Medical Sciences/Roussel Uclaf Causality Assessment). Система класифікації Вест-Хейвена для печінкової енцефалопатії. Модель оцінки термінальної стадії захворювання печінки (MELD).. Критерії Королівського коледжу (критерії лікарні Королівського коледжу) для пацієнтів з гострою печінковою недостатністю. Рекомендації щодо лікування уражень печінки, спричинених лікарськими засобами. Показання до біопсії печінки. Гістопатологічні зміни при класичному аутоімунному та токсичному гепатиті іматинібу з аутоімунним компонентом. Труднощі в диференціальній діагностиці лікарського гепатиту з аутоімунним компонентом та аутоімунного гепатиту. Лікарський гепатит (DILI) з клінічним перебігом та особливостями аутоімунного компонента. Клінічний перебіг та особливості класичного аутоімунного гепатиту. Діагностичний алгоритм ураження печінки, викликаного ліками. Діагностичні тести перед початком терапії інгібіторами тирозинкінази. Клінічні рекомендації щодо лікування та уникнення несприятливих наслідків лікування хронічного мієлоїдного лейкозу. Динаміка молекулярної відповіді на основі рівня транскрипту BCR-ABL1IS у периферичній крові.

Тема 9. Особливості атритромбоцитарної терапії після стентування коронарних артерій (симулятор «Вибір тривалості призначення ПАТТ після стентування коронарних артерій у молодої жінки»).

Будова тромбоцитів. Класифікація антиагрегантів. Подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ). Розуміння теоретичних даних про структуру тромбоцитів, класифікацію антиагрегантів та подвійну антитромбоцитарну терапію. Протипоказання до ПАТТ. Тромбоз стента (класифікація, фактори ризику пізнього та дуже пізнього тромбозу стента). Ризик кровотечі у пацієнтів, які отримують ПАТТ. Загальний алгоритм вибору тривалості ПАТТ. Оцінка ризику DAPT. Оцінка ризику PRECISE-DAPT.

Тема 10. Патологія хребта в практиці лікаря загальної практики (симулятор «Болі в спині у жінки»).

Остеохондроз хребта визначення. Симптоми остеохондрозу хребта. Стадії остеохондрозу. Лікування остеохондрозу. Вузол Шморля визначення. Етіологія та патогенез вузлів Шморля. Локалізація, ознаки та симптоми вузлів Шморля. Діагностичні тести при патології хребта. Ускладнення вузлів Шморля. Типові та атипові вузли Шморля, лікування вузлів Шморля. Доброякісна нотохордальна клітинна пухлина (визначення, етіологія, симптоми, діагностика, диференціальний діагноз хордома, лікування).

Тема 11. Аритмія Torsades de Pointes (симулятор «Раптова аритмія у коморбідного пацієнта»).

Гіпокаліємія (визначення, етіологія, прояви, діагностика, лікування). Torsades de Pointes (клінічне визначення, епідеміологія, фактори ризику, етіологія, патогенез, супутні стани, прогноз, симптоми, медичний огляд, лабораторні дослідження, електрокардіограма (ЕКГ), визначення диференціального діагнозу, лікування, лікування ускладнень TdP). Профілактика Torsades de Pointes.

Навчальний план

Освітня програма включає 11 освітніх компонентів, загальною тривалістю 205 годин.

№ п/пОсвітній компонент    Усього  ЛекціїСемінар з заняттяСамостійна роботаПрактич ні .заняттяТемат. дискус ія
 Гострий набряк легень: алгоритм надання невідкладної допомоги  10  2  1  1  4  2
 Невідкладна допомога при ГКС з елевацією сегмента ST  20  12  1  1  4  2
 Оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ, точка J  8  2  1  1  2  2
 Дислелектролітні порушення на ЕКГ (тренінг «10 патернів електролітних порушень в практиці лікаря: розбір клінічних випадків»).  31241  141
 Шкала рухової активності при гострому інфаркті міокарда  8  2  2  1  2  1
 Спонтанна дисекція коронарних артерій (симулятор клінічного випадку «Жінка з раптовим болем в серці»).  30  14  4  3,5  6,5  2
 «Вагітність після реваскуляризації міокарда»  20  8  3  3  4  2
 Токсичні ураження печінки в практиці лікаря (симулятор «Хронічний мієлолейкоз та жовтяниця»).  30  12  6  3,5  6,5  2
 Особливості атритромбоцитарної терапії після стентування коронарних артерій (симулятор «Вибір тривалості призначення ПАТТ після стентування коронарних артерій у молодої жінки»).  2044  3,56,52
 Патологія хребта в практиці лікаря загальної практики (симулятор «Болі в спині у жінки»).  20  6  4  3  5  2
 Аритмія Torsades de Pointes (симулятор «Раптова аритмія у коморбідного пацієнта»).  8  2  2  1  1  2
 Всього  205  88  29  22,5  45,5  20
  • Теми лекцій
№ з/пНазва темиКількість годин
1Гострий набряк легень: алгоритм надання невідкладної допомоги2
2Невідкладна допомога при ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі.4
3Невідкладна допомога при ГКС з елевацією сегмента ST на госпітальному етапі.4
4Невідкладна допомога при ГКС без елевації сегмента ST на догоспітальному етапі.4
5Невідкладна допомога при ГКС без елевації сегмента ST на госпітальному етапі.4
6Оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ, точка J.2
7.Подвійна антитромбоцитарна терапія в клінічній практиці.4
8.Електролітні порушення в практиці лікаря. Гіперкаліемія.2
9.Електролітні порушення в практиці лікаря. Гіпокаліемія.2
10.Електролітні порушення в практиці лікаря.  Гіпонатріємія.2
11.Електролітні порушення в практиці лікаря.  Гіпернатріємія.2
12.Електролітні порушення в практиці лікаря. Гіпокальціємія.2
13.Електролітні порушення в практиці лікаря. Гіперкальціємія2
14.Електролітні порушення в практиці лікаря.  Гіпомагніємія.2
15.Електролітні порушення в практиці лікаря.  Гіпермагніємія.2
16.Електролітні порушення в практиці лікаря.  Гіпофосфатемія.2
17.Електролітні порушення в практиці лікаря. Гіперфосфатемія.2
18.Аритмія Tosades de Pointes.2
19.Причини подовження інтервалу QT. Розрахунок коригованого QT – Формула Базетта (Bazett’s formula) – QTc. Онлайн калькулятор Шкала Тісдейла для оцінки ризику подовження інтервалу Q-T (Tisdale Risk Score for QT Prolongation).2
20Шкала рухової активності при гострому інфаркті міокарда.2
21Спонтанна дисекція коронарних артерій10
22Вагітність після реваскуляризації міокарда.2
23Артеріальна гіпертензія у вагітних.2
24Медикаметнозна терапія під час вагітності.2
25Токсичні ураження печінки в практиці лікаря.2
26Диференціальна діагностика захворювань печінки2
27Види жовтяниці та їх характеристика. Синтез і вивільнення білірубіну.2
28Біопсія та трансплантація печінки.2
29Стратегії лікування медикаментозних уражень печінки в практиці лікаря. 2
30Профілактика медикаментозних уражень печінки в практиці лікаря.2
31Тромбози стентів.2
32Методики оцінювання тромбозів та кровотеч у хворих з гострим коронарним синдромом.2
34Остеохондроз хребта.2
35Вузли Шморля.2
36Доброякісна нотохордальна клітинна пухлина.2
Всього лекційних годин88

5. Теми семінарських занять

№ з/пНазва темиКількість годин
1Введення хворих із гострим набряком легень.1
2Введення хворих з ГКС з елевацією сегментаST.1
3Проблеми оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ.1
4Визначення електролітних порушень на ЕКГ в практиці лікаря.1
5Визначення шкали рухової активності при гострому інфаркті міокарда.2
6Труднощі діагностики та лікування хворих з гострим коронарним синдромом при спонтанній дисекції коронарних артерій4
7Складнощі ведення вагітності у жінок після реваскуляризації міокарда.3
8Проблеми діагностики та ведення хворих з токсичними ураженнями печінки в практиці лікаря.6
9Вибір атритромбоцитарної терапії після стентування коронарних артерій в практиці лікаря.4
10Патологія хребта в практиці лікаря загальної практики.4
11Введення хворих з аритмєю Torsades de Pointes.2
Всього годин семінарських занять29

6. Самостійна робота

№ з/пНазва темиКількість годин
1 Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічних ситуацій за темою «Гострий набряк легень: алгоритм надання невідкладної допомоги».Опанування навичками інтерпритації даних ЕКГОпанування навичками рентгенографії органів грудної клитини  1
2Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічних ситуацій за темою «Невідкладна допомога при ГКС з елевацією сегмента ST».Опанування навичками інтерпритації даних ЕКГ.  1
3Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічних ситуацій за темою «Оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ, точка J». Опанування навичками інтерпритації даних ЕКГ  1
4Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічних ситуацій за темою «Диселектролітні порушення на ЕКГ».Опанування навичками інтерпритації рівня електролітів в лабораторних даних. Опанування навичками інтерпритації ЕКГ  1
5Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічних ситуацій за темою «Шкала рухової активності при гострому інфаркті міокарда».Опанування навичками стратифікації ризику пацієнтів.Опанування навичками інтерпритації ЕКГ.  1
6Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічної ситуації за темою «Спонтанна дисекція коронарних артерій».Опанування навичками інтерпритації ЕКГ. Опанування навичками інтерпритації лабораторних даних.Опанування навичками інтерпритації коронарографії.Опанування навичками інтерпритації ехокардіографії.  3,5
7Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічної ситуації за темою «Вагітність після реваскуляризації міокарда».Опанування навичками інтерпритації ЕКГ. Опанування навичками інтерпритації лабораторних даних.Опанування навичками інтерпритації коронарографії.Опанування навичками інтерпритації ехокардіографії.  3
8Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічної ситуації за темою «Токсичні ураження печінки в практиці лікаря».Опанування навичками інтерпритації лабораторних даних.Опанування навичками інтерпритації ультразвукового дослідження печінки.Опанування навичками інтерпритації компьютерної томографії.Опанування навичками інтерпритації гістологічного дослідження печінки.  3,5
9Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічної ситуації за темою «Особливості атритромбоцитарної терапії після стентування коронарних артерій».Опанування навичками інтерпритації ЕКГ. Опанування навичками інтерпритації лабораторних даних.Опанування навичками інтерпритації коронарографії.Опанування навичками інтерпритації ехокардіографії.  3,5
10Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічної ситуації за темою «Патологія хребта в практиці лікаря загальної практики».Опанування навичками огляду хворого.Опанування навичками інтерпритації лабораторних даних.Опанування навичками інтерпритації компьютерної томографії.Опанування навичками інтерпритації пункційної біопсії.  3
11Підготовка до практичного заняття «Розбір клінічної ситуації за темою «Аритмія Torsades de Pointes».Опанування навичками інтерпритації ЕКГ. Опанування навичками інтерпритації лабораторних даних.  1
Всього годин самостійної роботи22,5

                                                                                                             7. Теми практичних занять

№ з/пНазва темиКількість годин
1Розбір клінічних ситуацій за темою «Гострий набряк легень: алгоритм надання невідкладної допомоги».4
2Розбір клінічних ситуацій за темою «Невідкладна допомога при ГКС з елевацією сегмента ST».4
3Розбір клінічних ситуацій за темою «Оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ, точка J».2
4Розбір клінічних ситуацій за темою «Диселектролітні порушення на ЕКГ».4
5Розбір клінічних ситуацій за темою «Шкала рухової активності при гострому інфаркті міокарда».2
6Розбір клінічної ситуації за темою «Спонтанна дисекція коронарних артерій».6,5
7Розбір клінічної ситуації за темою «Вагітність після реваскуляризації міокарда».4
8Розбір клінічної ситуації за темою «Токсичні ураження печінки в практиці лікаря».6,5
9Розбір клінічної ситуації за темою «Особливості атритромбоцитарної терапії після стентування коронарних артерій».6,5
10Розбір клінічної ситуації за темою «Патологія хребта в практиці лікаря загальної практики».5
11Розбір клінічної ситуації за темою «Аритмія Torsades de Pointes».1
Всього годин практичних занять45,5

                                                                                                             8. Тематичні дискусії

№ з/пНазва темиКількість годин
1Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика введення хворих із гострим набряком легень.2
2Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика введення хворих з ГКС з елевацією сегментаST.2
3Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика  оцінки ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ.2
4Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика визначення електролітних порушень на ЕКГ в практиці лікаря.1
5Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика  визначення шкали рухової активності при гострому інфаркті міокарда.1
6Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика  діагностики та лікування хворих з гострим коронарним синдромом при спонтанній дисекції коронарних артерій.2
7Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика  ведення вагітності у жінок після реваскуляризації міокарда.2
8Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика  діагностики та ведення хворих з токсичними ураженнями печінки в практиці лікаря.2
9Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика вибору атритромбоцитарної терапії після стентування коронарних артерій в практиці лікаря.2
10Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика діагностики та лікування патології хребта в практиці лікаря загальної практики.2
11Реальна клінічна практика. Особливості та проблематика  введення хворих з аритмєю Torsades de Pointes.2
Всього годин тематичні обговорення20

9. Методи навчання                                                                 

а) лекції, б) семінарські заняття, в) практичні заняття, г) самостійна робота курсантів, д) тематичні дискусії.

Тематичні плани лекцій, практичних та семінарських занять та самостійної роботи розкривають проблемні питання відповідних компонентів навчальної програми. У лекційному курсі максимально використовуються дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих). Лекційний, семінарський та практичний етапи навчання складаються, переважно, таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним та семінарським заняттям, але також використовується  принцип ротації компонентів в залежності від базового рівня підготовки курсантів.

Практичні заняття  проводяться  із застосуванням навчальних компонентів симуляторів клінічних випадків, за допомогою яких у безпечному для пацієнтів навчальному середовищі медичні праціівники можуть відпрацьовувати  завдання підвищеної складності, алгоритми прийняття рішень, алгоритми діагностики та лікування з тієї або іншої нозології.

Методика організації практичних занять передбачає можливість:

  • зробити курсанта учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару;
  • оволодіти професійними практичними навичками; навичками роботи в команді курсантів, лікарів, інших учасників процесу надання медичної допомоги;
  • сформувати у курсанта розуміння відповідальності за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

Для реалізації зазначеного курсанти отримують детальний план роботи у віртуальній клініці. Цей план повинен включати:

  • дослідження, які має засвоїти курсант (або ознайомитись);
  • алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;
  • курацію пацієнтів, яку має здійснювати курсант протягом підвищення кваліфікації;

– доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях.

Курація віртуального пацієнта передбачає:

  1. з’ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;
  2. проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;
  3. аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження;
  4. формулювання діагнозу;
  5. призначення лікування;
  6. визначення заходів первинної та вторинної профілактики;
  7. доповідь результатів обстеження хворого командою курсантів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагнозу, призначеного обстеження, лікувальної тактики, оцінки прогнозу та працездатності, профілактики.

На практичних заняттях курсанти проходять симуляційний тренінг в платформі симуляційного навчання з курацією віртуальних пацієнтів.

Самостійна робота курсантів складає 11 % у навчальному плані. Вона включає:

  • доаудиторну та позааудиторну підготовку з питань до проходження компонетів навчальної програми;
    • роботу в методичному кабінеті з питань підготовки до проходження компонетів навчальної програми ;
    • опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять.

Семінарські заняття включають обговоення проблемних питань реальної клінічної практики (діагностики та лікування) по тематикам компонентів навчальної програми.

Тематичні дискусійні клуби за напрямками компонентів навчальної програми мають можливості до віртуального обговорення проблемних питань реальної клінічної практики (діагностики та лікування) по тематикам компонентів навчальної програми.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

  • Причини розвитку гострого набряку легень. Стадії розвитку набряку легень. Діагностика та диференційна діагностика набряку легень. Невідкладна допомога при набряку легень. Загальний алгоритм надання невідкладної допомоги. Особливості застосування нітратів, діуретиків при набряку легень. Режими вентиляційної підтримки. Інотропи при лікуванні набряку легень.  Післяспостереження хворих на гострий набряк легень.
  • Діагностичний алгоритм STEMI догоспітально. Екстренна медична допомога на догоспітальному етапі. Фібринолітична терапія. Лікувальний алгоритм у пацієнта з ГКС з елевацією сегмента ST на госпітальному етапі. Діагностичний алгоритм при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні з можливістю проведення невідкладного ПКВ. Лікувальний алгоритм при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні з можливістю проведення невідкладного ПКВ. Перипроцедурна терапія перед ПКВ та ПКВ. Діагностичний алгоритм при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні без можливості проведення невідкладного ПКВ. Узагальнений алгоритм транспортування пацієнта з ГКС з елевацією сегмента ST. Лікувальний алгоритм при ГКС з елевацією сегмента ST в разі госпіталізації до лікарні без можливості проведення невідкладного ПКВ. Лікувальний алгоритм після проведення реперфузійної терапії. Фібринолітична терапія. Вибір тривалості ПАТТ. Компоненти ПАТТ. Визначення тривалості ПАТТ. Шкала PRECISE-DAPT та шкала DAPT. Алгоритм призначення ПАТТ пацієнтам з ГКС, яким проведено виключно медикаментозне лікування. Алгоритм призначення ПАТТ пацієнтам з ГКС, яким проведено ПКВ. Алгоритм призначення ПАТТ пацієнтам з ГКС, яким  проведено аортокоронарне шунтування. Особливості призначення ПАТТ пацієнтам, які приймають нові оральні антикоагулянти.
  • Точка J визначення. Оцінка ступеня елевації сегмента ST на ЕКГ. Виявлення точки J на ЕКГ.
  • Гіперкаліемія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпокаліемія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпонатріємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпернатріємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпокальціємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіперкальціємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпомагніємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпермагніємія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіпофосфатемія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Гіперфосфатемія в практиці лікаря. Визначення. Етіологія. Клінічні прояви. Обстеження. Лікування. Аритмія Tosades de Pointes. Причини подовження інтервалу QT. Розрахунок коригованого QT – Формула Базетта (Bazett’s formula) – QTc. Онлайн калькулятор Шкала Тісдейла для оцінки ризику подовження інтервалу Q-T (Tisdale Risk Score for QT Prolongation).
  • Мобілізація пацієнта з гострим інфарктом міокарда. Шкала фізичної активності. Алгоритм стратифікації ризику для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда для мобілізації. Оцінка реабілітаційних тестів. Протипоказання до мобілізації хворих на гострий інфаркт міокарда.
  • Визначення гострого інфаркту міокарду. ЕКГ критерії гострого інфаркту міокарду. Причини інфаркту міокарда в молодому віці. Спонтанна дисекція коронарних артерій. Визначення. Класифікація. Фібромускулярна дисплазія як етіологічний фактор розвитку спонтанної дисекції коронарних артерій. Диференційний діагноз. Сучасні підходи до лікування гострого коронарного синдрому у осіб із спонтанною дисекцією коронарних артерій. Профілактика. Прогноз.
  • Артеріальна гіпертензія та вагітність (визначення артеріальної гіпертензії під час вагітності, види артеріальної гіпертензії, лікування, прееклампсія, симптоми та ознаки важкої прееклампсії). Будова тромбоцитів. Класифікація антитромбоцитарних препаратів. Подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ). Статини та вагітність. Класифікація препаратів за класом небезпеки при вагітності. Періопераційне переривання ПАТТ. Відновлення терапії після операції. Класифікація Управління з лікарських засобів «Препарати при вагітності».
  • Визначення хронічного мієлоїдного лейкозу. Етіологія хронічного мієлолейкозу. Симптоми хронічного мієлоїдного лейкозу. Основні причини хронічного мієлоїдного лейкозу. Таргентні препарати для лікування хронічного мієлоїду – інгібітори тирозинкінази. Метаболізм препаратів (фаза I, фаза II). Метаболізм парацетамолу. Одночасне застосування парацетамолу та іматинібу. Метаболизм інгібіторів тирозинкінази. Алгоритм діагностики у пацієнтів із збільшенням рівня печінкових ферментів. R-ratio – співвідношення АЛТ (ALT) і ЩФ (AP) для оцінки типу ураження печінки, спричиненого ліками. Причини печінкової недостатності. Диференціальна діагностика захворювань печінки. Види жовтяниці та їх характеристика. Синтез і вивільнення білірубіну. Біохімічна картина ураження печінки та пов’язані препарати відповідно до основних реєстрів. Гепатотоксичність іматинібу. Ступінь гепатотоксичності у пацієнтів, які отримували інгібітори тирозинкінази. Типи гепатотоксичності іматинібу. Фактори ризику гепатотоксичності. Медикаментозне ураження печінки. CIOMS/RUCAM для оцінки ймовірності медикаментозного ураження печінки – Рада міжнародних організацій медичних наук/Оцінка причинно-наслідкових зв’язків Русселя Уклафа (Council for International Organizations of Medical Sciences/Roussel Uclaf Causality Assessment). Система класифікації Вест-Хейвена для печінкової енцефалопатії. Модель оцінки термінальної стадії захворювання печінки (MELD). Критерії Королівського коледжу (критерії лікарні Королівського коледжу) для пацієнтів з гострою печінковою недостатністю. Рекомендації щодо лікування уражень печінки, спричинених лікарськими засобами. Показання до біопсії печінки. Гістопатологічні зміни при класичному аутоімунному та токсичному гепатиті іматинібу з аутоімунним компонентом. Труднощі в диференціальній діагностиці лікарського гепатиту з аутоімунним компонентом та аутоімунного гепатиту. Лікарський гепатит (DILI) з клінічним перебігом та особливостями аутоімунного компонента. Клінічний перебіг та особливості класичного аутоімунного гепатиту. Діагностичний алгоритм ураження печінки, викликаного ліками. Діагностичні тести перед початком терапії інгібіторами тирозинкінази. Клінічні рекомендації щодо лікування та уникнення несприятливих наслідків лікування хронічного мієлоїдного лейкозу. Динаміка молекулярної відповіді на основі рівня транскрипту BCR-ABL1IS у периферичній крові.
  • Будова тромбоцитів. Класифікація антиагрегантів. Подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ). Розуміння теоретичних даних про структуру тромбоцитів, класифікацію антиагрегантів та подвійну антитромбоцитарну терапію. Протипоказання до ПАТТ. Тромбоз стента (класифікація, фактори ризику пізнього та дуже пізнього тромбозу стента). Ризик кровотечі у пацієнтів, які отримують ПАТТ. Загальний алгоритм вибору тривалості ПАТТ. Оцінка ризику DAPT. Оцінка ризику PRECISE-DAPT.
  • Остеохондроз хребта визначення. Симптоми остеохондрозу хребта. Стадії остеохондрозу. Лікування остеохондрозу. Вузол Шморля визначення. Етіологія та патогенез вузлів Шморля. Локалізація, ознаки та симптоми вузлів Шморля. Діагностичні тести при патології хребта. Ускладнення вузлів Шморля. Типові та атипові вузли Шморля, лікування вузлів Шморля. Доброякісна нотохордальна клітинна пухлина (визначення, етіологія, симптоми, діагностика, диференціальний діагноз хордома, лікування).
  • Гіпокаліємія (визначення, етіологія, прояви, діагностика, лікування). Torsades de Pointes (клінічне визначення, епідеміологія, фактори ризику, етіологія, патогенез, супутні стани, прогноз, симптоми, медичний огляд, лабораторні дослідження, електрокардіограма (ЕКГ), визначення диференціального діагнозу, лікування, лікування ускладнень TdP). Профілактика Torsades de Pointes.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ТА ЗАВДАНЬ

Перелік типових задач діяльності та умінь, що перевіряються при проведенні контролю:

  • Робота з хворим
  • Збирати скарги, анамнез хвороби, анамнез життя;
  • Збирати інформацію про загальний стан пацієнта (свідомість, конституція, вгодованість) та оцінюватим зовнішній вигляд (огляд шкіри, підшкірного жирового шару, пальпація лімфатичних вузлів, щитоподібної та молочної залоз), обстежувати стан кістково-м’язової системи, суглобів;
  • Обстежувати стан органів дихання (огляд грудної клітки, пальпація грудної клітки, перкусія та аускультація легень);
  • Обстежувати стан системи органів кровообігу (огляд і пальпація ділянки серця та судин, перкусія меж серця і аускультація серця та судин);
  • Обстежувати стан органів травлення (огляд, перкусія, поверхнева і глибока пальпація);
  • Обстежувати стан сечовидільної системи (огляд поперекової ділянки, пальпація нирок).
  • Поставити попередній діагноз захворювання (Список 1).
  • Призначити та обґрунтувати лабораторне та/або інструментальне обстеження хворого із захворюваннями (Список 1).
  • Інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень (Список 2)
  • Здійснювати диференціальну діагностику при захворюваннях (Список 1).
  • Поставити клінічний діагноз захворювань (Список 1).
  • Визначати необхідний режим та дієту хворого із захворюваннями (Список 1).
  • Визначати принципи та характер лікування (консервативне, оперативне) захворювань (Список1).
  • Діагностувати та надавати надавати допомогу при  невідкладних станах (Список 3)
  • Виконувати медичні маніпуляції (Список 4)
  • Визначати тактику вторинної профілактики хворих, які підлягають диспансерному нагляду.
  • Вести медичну документацію.

Список 1 (захворювання)

Захворювання

1. Гострий набряк легень.

2.Гострий коронарний синдром з елевацією сегменту ST.

3.Гострий коронарний синдром без елевації сегменту ST.

4. Спонтанна дисекція коронарних артерій.

5. Фібромускулярна дисплазія.

6. Вагітінсть після гострого інфаркту міокарду з реваскуляризацією

7. Артеріальна гіпертензія у вагітних.

8. Гіперкаліемія.

9. Гіпокаліемія.

10. Гіпонатріємія.

11. Гіпернатріємія.

12. Гіпокальціємія

13. Гіперкальціємія

13. Гіпомагніємія.

14. Гіпермагніємія.

15. Гіпофосфатемія.

16. Гіперфосфатемія.

17. Аритмія Tosades de Pointes.

18. Токсичні ураження печінки в практиці лікаря.

19. Остеохондроз хребта.

20. Вузли Шморля.

21. Доброякісна нотохордальна клітинна пухлина.

Список 2  (Лабораторні та інструментальні методи дослідження)

  1. Аналіз плевральної рідини
  2. Аналіз асцитичної рідини
  3. Аналіз сечі на діастазу
  4. Біохімічні показники обміну заліза сироватки крові.
  5. Гострофазові показники крові, загальний білок крові та його фракції.
  6. Дослідження жовчі
  7. рН-метрія шлунку та стравоходу
  8. Дихальні тести з 13С-сечовиною, 13С-тригліцеридами, 13С-крохмалем, 13С-лактозою та дихальні водневі тести з глюкозою і лактулозою
  9. Загальний аналіз крові.
  10. Загальний аналіз сечі.
  11. Загальний аналіз стернального пунктату
  12. Загальний аналіз мокротиння
  13. Електроліти крові
  14. Кетонові тіла крові та сечі,  йодурія.
  15. Коагулограма
  16. Копроцитограма
  17. Маркери вірусних гепатитів
  18. Мікробіологічне дослідження біологічних рідин та виділень
  19. Метанефрини у сечі
  20. Показники кислотно-основного стану крові.
  21. Рівень ТТГ, Т4, Т3, антитіла до тиреопероксидази (АТПО), антитіла до рецепторів ТТГ, антитіла до тиреоглобуліну
  22. Рівень АКТГ, кортизолу, альдостерону та реніну
  23. Тест толерантності до глюкози, глікемічний профіль, С-пептид, глікований гемоглобін, фруктозамін
  24. Трансамінази крові, загальний білірубін та його фракції, лужна фосфатаза
  25. Альфа-амілаза крові
  26. Фекальна еластаза-1
  27. Дослідження функції зовнішнього дихання
  28. Сонографія, сканування, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія
  29. Променеве дослідження органів черевної порожнини
  30. Променеве дослідження органів грудної порожнини
  31. Променеве дослідження черепу та кісток
  32. Ендоскопічне дослідження бронхів
  33. Ендоскопічне дослідження травного тракту
  34. Коронарографія.
  35. Цитологічне дослідження біоптату лімфатичного вузла.

Список 3  ( НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ)

  1. Гострий набряк легень
  2. Гострий коронарний синдром.
  3. Гостра печінкова енцефалопатія
  4. Гостра печінкова недостатність.
  5. Шлуночкова тахікардія.

Список  4 ( МЕДИЧНІ МАНІПУЛЯЦІЇ)

  1. Проводити ін’єкції лікарських речовин (підшкірні, внутрішньом’язові, внутрішньовенні струменеві та крапельні).
  2. Проводити пункцію центральної вени.
  3. Проводити пункцію печінки.
  4. Проводити пункцію новоутоверння хребця.

10. Методи контролю

В навчальних компонентах програми передбачені різні методи контролю знань засобами платформи симуляційного навчання:

  1. тестування на розуміння засвоєння теоретичного лекційного матеріалу;
  2. виконання практичних завдань (спілкування з віртуальним хворим, проведення фізикального огляду віртуального пацієнта, формулювання попереднього діагнозу, призначення додаткових методів дослідження – лабораторних та інструментальних, інтерпритація додаткових методів дослідження – лабораторних та інструментальних, формулювання зіключного клінічного діагнозу, призначення терапії, проведення післяспостереження за хворим);
  3. оцінка знань під час тематичних дискусій та володіння тематикою.
  4. опитування (на початку і наприкінці навчального компонету. 

Типи симуляторів клінічних випадків в платформі:

  • симулятор клінічного випадку;
  • симуляторів практичної навички;
  • моделювання клінічної ситуації;
  • інтерактивний практичний тренінг;
  • інтерактивний розбір клінічного випадку;
  • інтерактивний симулятор клінічного випадку;

В платформі симуляційного навчання передбачено наявність освітніх компонентів наступних рівнев складності:

– Рівень 1

– Рівень 2

– Рівень 3, де рівень складності 3 є найбільш складним.

Засвоєння теоретичних знань по темам буде відбуватися за допомогою тестування. Перевірка буде відбуватися системою автоматично, за виключенням відкритих запитань за типом есе, які будуть перевірятися викладачами платформи  у ручному режимі з наданням курсантам зворотного зв’язку. При отриманні прохідного балу курсанту відкривається автоматично системою наступний елемент навчального компоненту. 

Засвоєння практичних навичок по темам відбувається за допомогою автоматизованої перевірки даних з курації віртуального пацієнта – спілкування з віртуальним хворим, проведення фізикального огляду віртуального пацієнта, формулювання попереднього діагнозу, призначення додаткових методів дослідження – лабораторних та інструментальних, інтерпритація додаткових методів дослідження – лабораторних та інструментальних, формулювання зіключного клінічного діагнозу, призначення терапії, проведення післяспостереження за хворим. При перевірці практичних завдань кожному курсанту надаються коментарі та поради, а також виставляється оцінка. Після виконання практичного завдання та отримання курсантом оцінки він допускається автоматично до наступного елементу навчальної програми.   

Рекомендовано проводити практичні заняття з включенням:

  1. контролю початкового рівня знань за допомогою  тестів, складених у форматі запитання з 5 варіантами відповіді, з яких 1 – правильна;
  2. опитування курсантів за темою заняття;
  3. ведення 1-2 віртуальних моделей хворих з захворюваннями та станами, що відповідають тематиці заняття, з наступним обговоренням правильності встановлення діагнозу, диференціальної діагностики та лікувальних заходів із застосуванням засад доказової медицини і у відповідності до Національних та Європейських настанов і протоколів;
  4. розгляду результатів додаткових методів дослідження (лабораторних та інструментальних), які застосовуються при діагностиці і проведенні диференційного діагнозу, розгляд яких передбачений темою практичного заняття;
  5. контролю кінцевого рівня знань за тестовими завданнями.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичному занятті відповідно до конкретних цілей. Рекомендується застосовувати такі засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, віртуальні діалогові тренажери, розв’язання ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінка їх результатів, аналіз і оцінка результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини,  контроль засвоєння практичних навичок.

     Поточна навчальна діяльність (ПНД) здійснюється викладачем академічної групи, після засвоєння курсантами кожної теми дисципліни та виставляються оцінки з використанням 4-бальної (традиційної) системи.

     Підсумкове заняття (ПЗ) – проводиться після логічно завершеної частини дисципліни, що складається з сукупності навчальних елементів робочої програми, яка поєднує усі види підготовки (теоретичної, практичної і т. ін.), елементи освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, усіх видів практик, атестації), що реалізуються відповідними формами навчального процесу.

Підсумкове заняття (ПЗ)приймається викладачем академічної групи.   Форми проведення ПЗ мають бути стандартизованими і включати контроль усіх видів підготовки (теоретичної, практичної, самостійної і т.ін.), вирішення тестових завдань, передбачених робочою програмою дисципліни. На початку заняття Курсанти вирішують тестові завдання у кількості 30 завдань, потім при роботі з віртаульними моделями пацієнтів викладач групи приймає практичні навички, які оцінюються «виконав», «не виконав», після цього проводиться усна співбесіда зі студентом, після чого виставляється традиційна оцінка за ПЗ.  

11. Методичне забезпечення

  1. Информационно-образовательное пространство в работе клинической кафедры в контексте реализации непрерывного медицинского образования / Журавлева Л.В., Лопина Н.А. – Харьков: [ХНМУ], 2015. – 38 с.
  2. Організація інформаційно-освітнього простору клінічної кафедри вищого навчального закладу медичної освіти / Лопіна Н.А., Журавльова Л.В. – Харків: [ХНМУ], 2019. – 110 с.
  3. Практично-орієнтований кейс-метод навчання в системі безперервної медичної освіти на основі інформаційно-освітніх веб-технологій як спосіб симуляційного навчання / Журавльова Л.В., Лопіна Н.А. – Харків: [ХНМУ], 2019. – 105 с.
  4. Лопіна Н.А. Авторське свідоцтво № 99532 Науковий твір “Методологія побудови тренінгових симуляторів Загальносвітової електронної бази сценаріїв клінічних випадків “ClinCaseQuest” від 04.09.2020.
  5. Лопіна Н.А. Авторське свідоцтво № 99533 Науковий твір “Загальносвітова електронна база сценаріїв клінічних випадків “ClinCaseQuest” від 04.09.2020.
  6. Лопіна Н.А. Авторське свідоцтво № 995З4 Науковий твір “Симулятор клінічного випадку “Жінка з раптовим болем у серці” від 04.09.2020.
  7. Лопіна Н.А. Авторське свідоцтво № 100205 Науковий твір “Методологія “Макробранчингу” та “Множинного поетапного мікробранчингу” у побудові сценаріїв клінічних випадків Загальносвітової електронної бази сценаріїв клінічних випадків “ClinCaseQuest” вiд 05.10.2020
  8. Lopina N. Clinical case quest simulator as a new form of competency formation and assessment in medical education. EBMA Annual Conference 6-8 April, 2022 THE VIRTUAL CONFERENCE «Past, Present and Future Assessment in Medical Education».
  9. Lopina N. Simulation training of the present, simulation training of the future in continuing medical education. Association of Medical Schools in Europe: AMSE 2021 Virtual Conference «Medical Schools of the Future – Towards Purposeful Innovation» Congress 6-9 October 2021 in Vilnius University, Lithuania, p.23.
  10. Лопіна Н.А. Авторське свідоцтво № 107128 Науковий твip “Платформа симуляцiйного навчання для медичної ocвiти “Загальносвiтова електронна база сценарiiв клiнiчних випадкiв “КлiнКейсКвест”” вiд 9 серпня 2021 р.
  11. Лопіна Н.А. Авторське свідоцтво № 107125 “Платформа симуляционного обучения для медицинского образования “Общемировая электронная база сценариев клинических случаев “КлинКейсКвест”” вiд 9 серпня 2021 р.
  1. Рекомендована література

Базова

  1. ESC Guidelines on the management of cardiovascular diseases during pregnancy. The Task Force on the Management of Cardiovascular Diseases during Pregnancy of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal (2011) 32, 3147–3197. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy340
  2. Jesús Ernesto Pérez Torga, Dr. Pedro Antonio Román Rubio, Iraimis García Sánchez, Iraimis García Sánchez. Coronary Artery Disease and Pregnancy. Global Journal of HUMAN-SOCIAL SCIENCE: I. Surgeries and Cardiovascular System, Volume 15 Issue 2 Version 1.0 Year 2015: p.14-18.
  3. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC).
  4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України. Екстрена медична допомога: догоспітальний етап. Новий клінічний протокол від 05.06.2019 № 1269.
  5. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) https://academic.oup.com/eurheartj/article/37/27/2129/1748921

Допоміжна

  1. Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European Heart Journal, Volume 37, Issue 27, 14 July 2016, Pages 2129–2200, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128
  2. Purvey M, Allen G. Managing acute pulmonary oedema. Aust Prescr. 2017;40(2):59-63. doi:10.18773/austprescr.2017.012  https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5408000/
  3. Acute cardiogenic pulmonary oedema. In: eTG complete [Internet]. Melbourne: Therapeutic Guidelines Limited; 2016. www.tg.org.au
  4. Coons JC, McGraw M, Murali S. Pharmacotherapy for acute heart failure syndromes. Am J Health Syst Pharm 2011;68:21-35. 10.2146/ajhp100202
  5. Andrew Baird. Acute pulmonary oedema. Management in general practice. Australian Family Physician Vol. 39, No. 12, 2010:  910-914.
  6. Spontaneous Coronary Artery Dissection: Current State of the Science. A Scientific Statement From the American Heart Association. 2018.
  7. ESC working group position paper on myocardial infarction with non-obstructive coronary arteries.
  8. European Society of Cardiology, acute cardiovascular care association, SCAD study group: a position paper on spontaneous coronary artery dissection.
  9. First International Consensus on the diagnosis and management of fibromuscular dysplasia.
  10. Fourth universal definition of myocardial infarction (2018).
  11. The Maryland Medical Protocols for Emergency Medical Services Providers
  12. Practical management of patients with chronic myeloid leukemia receiving imatinib. Deininger MW, O’Brien SG, Ford JM, Druker BJ. J Clin Oncol. 2003;21:1637–1647.
  13. DeLeve LD, Kaplowitz N. Amsterdam: Elsevier; 2013. Drug-induced Liver Disease, 3rd Edition.
  14. Imatinib mesylate as a cause of acute liver failure. Cross TJ, Bagot C, Portmann B, Wendon J, Gillett D. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16493605. Am J Hematol. 2006;81:189–192.
  15. The development of imatinib as a therapeutic agent for chronic myeloid leukemia. Deininger M, Buchdunger E, Druker BJ. Blood. 2005;105:2640–2653.
  16. Imatinib-induced hepatitis in a patient treated for gastrointestinal stromal tumor: a rare adverse effect. Shah JM, Lin K, Etienne D, Reddy M, Liu Y. Cureus. 2018;10:0.
  17. Imatinib-induced immune hepatitis: case report and literature review. Al Sobhi E, Zahrani Z, Zevallos E, Zuraiki A. Hematology. 2007;12:49–53.
  18. Fatal hepatic necrosis following imatinib mesylate therapy. Lin NU, Sarantopoulos S, Stone JR, Galinsky I, Stone RM, Deangelo DJ, Soiffer RJ. Blood. 2003;102:3455–3456.
  19. Imatinib mesylate-induced acute cytolytic hepatitis [Article in French] Rocca P, Jastimi SE, Troncy J, et al. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15523233. Gastroenterol Clin Biol. 2004;28:918–919.
  20. Severe hepatic injury caused by imatinib mesylate administered for the treatment of chronic myeloid leukemia and the efficacy of prednisolone for its management. Ikuta K, Torimoto Y, Jimbo J, et al. Int J Hematol Ther. 2005;82:343–346.
  21. Complete reversion of imatinib-induced. Hepatotoxicity. Chronic myeloid leukemia patients by low-intermediate dose corticosteroid. Ferrero D, Pogliani EM, Rege-Cambrin G, et al. http://www.bloodjournal.org/content/106/11/4856?sso-checked=true Blood. 2005;106:4856.
  22. Corticosteroids can reverse severe imatinib-induced hepatotoxicity. Ferrero D, Pogliani EM, Rege-Cambrin G, et al. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16785130 Haematologica. 2006;91:0. [PubMed] [Google Scholar]
  23. Imatinib-induced fatal acute liver failure. Ridruejo E, Cacchione R, Villamil AG, Marciano S, Gadano AC, Mandó OG. https://www.wjgnet.com/1007-9327/full/v13/i48/6608.htm. World J Gastroenterol. 2007;13:6608–6611. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]
  24. Severe liver toxicity in a chronic myeloid leukemia patient probably induced by a drug interaction between imatinib and sertraline. Osorio S, Escudero-Vilaplana V, Reguilón-Gallego L, Gómez-Centurión I, Díez JL, Ferrer-Marín F. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29065786 J Oncol Pharm Pract. 2017
  25. Imatinib-induced fulminant liver failure in chronic myeloid leukemia: role of liver transplant and second-generation tyrosine kinase inhibitors: a case report. Nacif LS, Waisberg DR, Pinheiro RS, Lima FR, Rocha-Santos V, Andraus W, D’Albuquerque LC. J Med Case Rep. 2018;12:63.
  26. Clinical pharmacokinetics of imatinib. Peng B, Lloyd P. Clin Pharmacokinet. 2005;44:879–894.
  27. Imatinib (Gleevec)-induced hepatotoxicity. Ayoub WS, Geller SA, Tran T, Martin P, Vierling JM, Poordad FF. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15599217. J Clin Gastroenterol. 2005;39:75–77.
  28. Acetaminophen-induced acute liver failure: results of a United States multicenter, prospective study. Larson AM, Polson J, Fontana RJ, et al. Hepatology. 2005;42:1364–1372.
  29. Nilotinib post-liver transplantation for acute hepatic failure related to imatinib. Perini GF, Santos FP, Funke V, Ruiz J, Neto BH, Hamerschlak N. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19632720 Leuk Res Rep. 2009;33:234–235.
  30. Chronic myeloid leukemia patient manifesting fatal hepatitis B virus reactivation during treatment with imatinib rescued by liver transplantation: case report and literature review. Kang BW, Lee SJ, Moon JH, et al. Int J Hematol Ther. 2009;90:383–387.
  31. A case of imatinib-induced hepatitis. Batty O, Selim M, Kassim T, et al. https://www.cureus.com/articles/6946-a-case-of-imatinib-induced-hepatitis Cureus. 2017;9:1302.
  32. European LeukemiaNet recommendations for the management and avoidance of adverse events of treatment in chronic myeloid leukaemia. Steegmann JL, Baccarani M, Breccia M, et al. Leukemia. 2016;30:1648-1671. – PMC – PubMed https://doi.org/10.1038/leu.2016.104 PMid:27121688 PMCid:PMC4991363
  33. Chronic myeloid leukaemia ESMO clinical practice guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Hochhaus A, Saussele S, Rosti G, et al. Ann Oncol. 2017;28:0. – PubMed https://doi.org/10.1093/annonc/mdx219 PMid:28881915
  34. NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology. https://www.nccn.org/professionals/physician_gls/default.aspx
  35. Carla Stefania Colaci, Manuel Mendizabal, Fernando Bessone. Idiosyncratic Drug-Induced Acute Liver Failure: A Challenging and Distressing Scenario. Journal Name: Current Drug Safety. Volume 14 , Issue 2 , 2019 DOI : 10.2174/1574886314666190215115434 https://doi.org/10.2174/1574886314666190215115434 PMid:30767751
  36. The European Association for the Study of the Liver. Guideline on Drug-Induced Liver Injury. 2019. https://www.journal-of-hepatology.eu/article/S0168-8278(19)30129-1/fulltext
  37. Amina Haouala, Nicolas Widmer, Michel A. Duchosal, Michael Montemurro, Thierry Buclin, and Laurent A. Decosterd. Drug interactions with the tyrosine kinase inhibitors imatinib, dasatinib, andnilotinibe-Blood 2011 117: e75-e87. https://doi.org/10.1182/blood-2010-07-294330 PMid:20810928
  38. Nogueira-Barbosa, Marcello Henrique; Crema, Michel Daoud; Herrero, Carlos Fernando Pereira da Silva; Pasqualini, Wagner; Defino, Helton Luiz Aparecido (2015). “THE SEVERAL FACES OF SCHMORL’S NODE: PICTORIAL ESSAY”. Coluna/Columna. 14 (4): 320–323. doi:10.1590/S1808-185120151404151248. ISSN 1808-1851
  39. Hamanishi C, Kawabata T, Yosii T, Tanaka S.Schmorl’s nodes on magnetic resonance imaging. Their incidence and clinical relevance. Spine (Phila Pa 1976). 1994 Feb 15; 19(4):450-3.
  40. Kyere KA, Than KD, Wang AC, et al. Schmorl’s nodes. Eur Spine J. 2012;21(11):2115-2121.
  41. Yamaguchi T, Suzuki S, Ishiiwa H, Shimizu K, Ueda Y. Benign notochordal cell tumors: A comparative histological study of benign notochordal cell tumors, classic chordomas, and notochordal vestiges of fetal intervertebral discs. (2004) The American journal of surgical pathology. 28 (6): 756-61. Pubmed
  42. Amer HZ, Hameed M. Intraosseous benign notochordal cell tumor. (2010) Archives of pathology & laboratory medicine. 134 (2): 283-8.
  43. Nishiguchi T, Mochizuki K, Ohsawa M, Inoue T, Kageyama K, Suzuki A, Takami T, Miki Y. Differentiating benign notochordal cell tumors from chordomas: radiographic features on MRI, CT, and tomography. (2011) AJR. American journal of roentgenology. 196 (3): 644-50. doi:10.2214/AJR.10.4460 – Pubmed
  44. Yamaguchi T, Yamato M, Saotome K. First histologically confirmed case of a classic chordoma arising in a precursor benign notochordal lesion: differential diagnosis of benign and malignant notochordal lesions. (2002) Skeletal radiology. 31 (7): 413-8. doi:10.1007/s00256-002-0514-z – Pubmed
  45. Nouh MR, Eid AF. Magnetic resonance imaging of the spinal marrow: Basic understanding of the normal marrow pattern and its variant. (2015) World journal of radiology. 7 (12): 448-58. doi:10.4329/wjr.v7.i12.448 – Pubmed
  46. Kyriakos M. Benign notochordal lesions of the axial skeleton: a review and current appraisal. Skeletal Radiology. 40 (9): 1141. doi:10.1007/s00256-011-1167-6
  47. Lalam R, Cassar-Pullicino VN, McClure, Singh J. Entrapped intralesional marrow: a hitherto undescribed imaging feature of benign notochordal cell tumour. (2012) Skeletal Radiology. 41 (6): 725. doi:10.1007/s00256-012-1371-z – Pubmed
  48. Darby AJ, Cassar-Pullicino VN, McCall IW, Jaffray DC. Vertebral intra-osseous chordoma or giant notochordal rest?. (1999) Skeletal radiology. 28 (6): 342-6. doi:10.1007/s002560050528 – Pubmed
  49. Tateda S, Hashimoto K, Aizawa T, Kanno H, Hitachi S, Itoi E, Ozawa H. Diagnosis of benign notochordal cell tumor of the spine: is a biopsy necessary? (2018) Clinical case reports. 6 (1): 63-67.
  50. Iorgulescu, J. B. , Laufer I., Hameed M., Boland P., Yamada Y., Lis E., et al. 2013. Benign notochordal cell tumors of the spine: natural history of 8 patients with histologically confirmed lesions. Neurosurgery 73:411–416.
  51. Yamaguchi, T. , Iwata J., Sugihara S., McCarthy E. F. Jr, Karita M., Murakami H., et al. 2008. Distinguishing benign notochordal cell tumors from vertebral chordoma. Skeletal Radiol. 37:291–299.
  52. Nishiguchi, T. , Mochizuki K., Ohsawa M., Inoue T., Kageyama K., Suzuki A., et al. 2011. Differentiating benign notochordal cell tumors from chordomas: radiographic features on MRI, CT, and tomography. Am. J. Roentgenol. 196:644–650.
  53. Heindel, W. , Gubitz R., Vieth V., Weckesser M., Schober O., and Schafers M.. 2014. The diagnostic imaging of bone metastases. Deutsches Arzteblatt Int. 111:741–747.
  54. Pinter, N. K. , Pfiffner T. J., and Mechtler L. L.. 2016. Neuroimaging of spine tumors. Handb. Clin. Neurol. 136:689–706. [PubMed] [Google Scholar]
  55. Kalogeropoulou, C. , Karachaliou A., and Zampakis P.. 2009. Radiologic evaluation of skeletal metastases: role of plain radiographs and computed tomography. Bone Metastases Cancer Metastasis Biol. Treat. 12:119–136.
  56. Pastushyn, A. I. , Slin’ko E. I., and Mirzoyeva G. M.. 1998. Vertebral hemangiomas: diagnosis, management, natural history and clinicopathological correlates in 86 patients. Surg. Neurol. 50:535–547.
  57. 2017 ESC focused update on dual antiplatelet therapy in coronary artery disease developed in collaboration with EACTS The Task Force for dual antiplatelet therapy in coronary artery disease of the European Society of Cardiology (ESC) and of the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). European Heart Journal (2017) 0, 1-48 ESC GUIDELINES doi:10.1093/eurheartj/ehx419 https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx419
  58. Levine GL et al. 2016 ACC/AHA Guideline Focused Update on Duration of Dual Antiplatelet Therapy in Patients With Coronary Artery Disease: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines: An Update of the 2011 ACCF/AHA/SCAI Guideline for Percutaneous Coronary Intervention, 2011 ACCF/AHA Guideline for Coronary Artery Bypass Graft Surgery, 2012 ACC/AHA/ACP/AATS/PCNA/SCAI/STS Guideline for the Diagnosis and Management of Patients With Stable Ischemic Heart Disease, 2013 ACCF/AHA Guideline for the Management of ST-Elevation Myocardial Infarction, 2014 AHA/ACC Guideline for the Management of Patients With Non-ST-Elevation Acute Coronary Syndromes, and 2014 ACC/AHA Guideline on Perioperative Cardiovascular Evaluation and Management of Patients Undergoing Noncardiac Surgery. Circulation. 2016 Sep 6;134(10):e123-55. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000404 https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000404
  59. Ronald K. Binder, Thomas F. Lüscher, Duration of dual antiplatelet therapy after coronary artery stenting: where is the sweet spot between ischaemia and bleeding?, European Heart Journal, Volume 36, Issue 20, 21 May 2015, Pages 1207-1211, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv103 https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv103
  60. Thomas E. Watts, Massoud A. Leesar. Stent Thrombosis. Cardiovascular Thrombus, 2018. https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and-dentistry/stent-thrombosis
  61. Satya S. Shreenivas, Dean J. Kereiakes. Stent Thrombosis. Cardiovascular Thrombus, 2018 https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and-dentistry/stent-thrombosis https://doi.org/10.1016/B978-0-12-812615-8.00016-8
  62. Cheng-Han Chen, Ajay J. Kirtane. Stents, Restenosis, and Stent Thrombosis. in The Interventional Cardiac Catheterization Handbook (Fourth Edition), 2018 https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and-dentistry/stent-thrombosis https://doi.org/10.1016/B978-0-323-47671-3.00006-5
  63. James N George, Platelets. Lancet.Haematology, Vol. 355, Issue 9214, P1531-1539, April 29, 2000. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(00)02175-9
  64. Thomas SG. The structure of Resting and Activated Platelets. Platelets.2019:47-77. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-813456-6.00003-5
  65. Biasco Luigi, Montrasio Giulia, Moccetti Marco, Pedrazzini Giovanni. Current trends in dual antiplatelet therapy: a 2017 update. Cardiovascular Medicine. 2017;20(0708):169-175. DOI: https://doi.org/10.4414/cvm.2017.00499 https://doi.org/10.4414/cvm.2017.00499
  66. Ghoshal K, Bhattacharyya M. Overview of platelet physiology: its hemostatic and nonhemostatic role in disease pathogenesis. ScientificWorldJournal. 2014;2014:781857. Published 2014 Mar 3. doi:10.1155/2014/781857 https://doi.org/10.1155/2014/781857
  67. Thomas MR, Storey RF. The role of platelets in inflammation. Thromb Haemost. 2015 Aug 31;114(3):449-58. doi: 10.1160/TH14-12-1067. Epub 2015 Aug 13. PMID: 26293514. https://doi.org/10.1160/TH14-12-1067
  68. Badimon L, Padró T, Vilahur G. Atherosclerosis, platelets and thrombosis in acute ischaemic heart disease. Eur Heart J Acute Cardiovasc Care. 2012;1(1):60-74. doi:10.1177/2048872612441582

Інформаційні ресурси

сайт платформи симуляційного навчання https://clincasequest.academy/ (україномовно) – україномовні лікарі

сайт платформи симуляційного навчання https://clincasequest.hospital/  (англомовно)  – україномовні лікарі та лікарі ЄС, США, Канади та ін.