Оцінка клінічного мислення у симуляційному навчанні виходить на новий рівень завдяки підходу Attempt-Based Analysis, представленому на міжнародній конференції “Медична симуляція — погляд у майбутнє”.

На науково-практичній конференції з міжнародною участю “МЕДИЧНА СИМУЛЯЦІЯ – ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ” у Буковинському державному медичному університеті доктор філософії, асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Тетяна АНТОФІЙЧУК представила Attempt-Based Analysis – новий підхід до аналізу клінічного мислення у симуляційному навчанні, а також результати дослідження, проведеного з використанням платформи симуляцiйного навчання ClinCaseQuest.

Тетяна Антофійчук є викладачкою в одному з валідаційних центрів платформи  симуляційного навчання ClinCaseQuest, де вона викладає клінічне мислення — ключову компетенцію, на розвиток якої спрямовані наші симуляційні сценарії.

У своїй презентації Тетяна Антофійчук представила аналітичний підхід, розроблений у рамках ClinCaseQuest для оцінки клінічного мислення в симуляційному навчанні: аналіз на основі спроб.

Традиційне оцінювання симуляцій зазвичай вимірює лише правильність фінального клінічного рішення. Однак такий підхід може приховувати критичні відмінності в процесі клінічного мислення, який призвів до цього рішення.

Дослідження, проведене з використанням симуляційних сценаріїв ClinCaseQuest, показало, що:

• 100% студентів досягли правильного фінального діагнозу в обох сценаріях
• водночас шляхи їхнього клінічного мислення суттєво відрізнялися
• у середньому студентам знадобилося 2,3 спроби для кожного ключового клінічного кроку, щоб дійти правильного рішення

Аналізуючи кількість спроб, типи помилок, патерни самокорекції та час прийняття рішень, цей метод дозволяє побачити, як мислять студенти, а не лише яке рішення вони зрештою приймають.

Дослідження також виявило п’ять різних типів клінічного мислення — від структурованого експертного мислення до підходу trial-and-error.

Ще важливішим є те, що аналіз дозволив визначити чотири системні зони навчання, де необхідні цільові педагогічні втручання:

• Рання оцінка тяжкості гемодинамічної нестабільності
• Помилки у послідовності дій за алгоритмами ACLS
• Надмірне призначення обстежень через установку “більше аналізів = безпечніше”
• Прогалини в інтерпретації ЕКГ попри наявність теоретичних знань

Ці результати демонструють важливе усвідомлення для медичної освіти:

Правильна відповідь — це не фінішна точка. Саме з неї починається справжній аналіз.

Аналіз на основі спроб доповнює традиційні методи оцінювання, роблячи процес клінічного мислення видимим і дозволяючи викладачам розробляти точніші та ефективніші освітні втручання.

ClinCaseQuest висловлює подяку Буковинському державному медичному університету за підтримку цього дослідницького проєкту.

Також дякуємо студентам Буковинського державного медичного університету, які взяли участь у дослідженні та зробили внесок у розвиток нових підходів до оцінювання клінічної компетентності в симуляційному навчанні.

Подібні дослідження є важливим кроком до медичної освіти, заснованої на даних, та більш ефективного розвитку клінічного мислення.

Такий підхід суттєво розширює можливості оцінки клінічного мислення, зміщуючи фокус із фінального результату на процес прийняття рішень. Аналізуючи послідовність дій, типи помилок і поведінкові патерни, викладачі отримують глибше розуміння мислення студентів. Це відкриває можливості для більш точного навчання, персоналізованого зворотного зв’язку та підвищення безпеки медичної допомоги. У майбутньому такі підходи стануть стандартом у симуляційній медичній освіті.

Зареєструйтеся на нашому сайті прямо зараз, щоб мати доступ до більшої кількості навчальних матеріалів!

Зареєструватися

Підписатися на наші сторінки:

• Facebook
• Telegram
• Instagram
• Pinterest
• YouTube